Про рубки лісу на Волині (продовження коментаря)

Не хочу читати «проповіді», але не можу не зауважити, що рубки – це головний інструмент лісівника. Можна скільки завгодно вправлятися з мечем Колесова, але якщо залишити чудові зімкнуті культури без догляду, то не слід дивуватися тому, що згодом виростає «дров'яний» ліс. Давайте подивимося, як на це дивляться лісові фахівці Волині, яких підготувала «вітчизняна система виховання кадрів… – одна з найкращих». Судитимемо за справами…

На малюнку довгострокова динаміка заготівель за видами рубок. Дані наведено до формату звітності радянського часу. У той час, «помилково»,- за авторитетною думкою Петровича та Максимовича, думали, що лісовідновні рубки, - це рубки головного користування в лісах 1 групи, а суцільні санітарні не мали такої великої ваги й їх підсумовували з усіма іншими вимушеними рубками, об'єднуючи в категорію «інші» рубки...
 

У часові ряди об'єднано дані, зібрані за різними системами звітності, тому мають місце деякі похибки. Проте вони не значні й не заважають вловити загальні закономірності.

Розглядаючи картинку, навіть школяр дійде правильного висновку:  із середини 90-х до початку 2000-х до мінімуму зменшилося все «зелене» /рубки догляду/ і як на дріжджах стало рости все «червоне» /санітарні рубки/. Звісно, можна белькотіти про зміну вікової структури деревостанів, що завжди має місце, але першопричина різких змін криється в нових правилах рубок, які придумали українські лісові вчені. Зміни торкнулися призначення всіх рубок, окрім «головних». Спочатку ці рубки «пов'язували з лісовим господарством», а нині позиціонують як рубки «формувальні та оздоровчі для лісів», хоча "оздоровлення" часто зводиться до суцільних рубок. Вимоги нових правил призвели до в середньому 4-кратного зменшення площі насаджень, де можна призначати рубки догляду, і максимально полегшили призначення санітарних рубок. Результат на лицю: за лісами Волині мало доглядають, зате їх старанно «лікують». Фактично «рубки проміжного користування», залишившись у підручниках лісівництва, уже мало що значать у господарському житті. Їх замінюють регулярні, як місячний цикл, санітарні рубки, які в усьому світі проводять періодично, - після стихійних лих, і сприймають як ознаку біди або неправильного господарювання. До речі, лісівники Волині не винні в ситуації, що склалася: рубки догляду призначає виключно Укрлісопроєкт. Лісники-практики можуть впливати лише на призначення санітарних рубок. Типовий ланцюжок подій очевидний: дотримуючись нормативів, таксатори призначають мізерні обсяги рубок догляду (1) – перегущені насадження, що виросли практично без догляду, ослаблюються й усихають (2) – лісівники це бачать і, згідно з рекомендаціями інших нормативів, - починають їх лікувати за допомогою бензопили (3) – після завершення лікування беруть мечі Колесова (4) - і… починає закручуватися новий виток спіралі…. Лісівникам боляче на це дивитися, тому, проводжаючи ліс, що передчасно йде, дотримуються узаконеного ритуалу: в обов'язковому порядку збирають колектив «розуміючих» фахівців (юридичною мовою - «комісію»), щоб «провести й помянути ліс по-людськи»…

Той, хто прожив останні 20-40 років у лісах Волині, значно краще, ніж я, прокоментує наведену картинку, за допомогою якої можна згадати про вітровали, лісовпорядні наради, кризи реалізації та багато іншого. Але залишимо далеку історію та перейдемо до сучасності. Усі наведені нижче картинки стосуються періоду 2002 -2013 року. У цей період форма 3–ЛГ, використана як джерело даних, не змінювалася. Наведені дані характеризують поточну ситуацію із застосуванням сучасних лісових термінів і понять. Для зручності аналізу, окрім загальної схеми, наведено дані за обсягами заготівлі ліквідної деревини за  окремими видами рубок.

Мої висновки, після побіжного перегляду вихідних даних і картинок, наведено нижче:

• у третє тисячоліття лісове господарство Волині увійшло з досвідом п'ятирічного використання нових національних нормативів і правил, які на цей час уже докорінно змінили структуру рубок. Крім того, на стику тисячоліть під час чергового лісовпорядкування було помітно збільшено розрахункову лісосіку.

• на Волині не прижилися різного роду новомодні рубки: лісовідновні (це "поняття" стало зовсім незрозумілим, оскільки на Пушкінській 86 періодично наповнюють його «новим змістом»), ландшафтні, реконструктивні;

• за 12 років обсяг ССР збільшився в 3,4, а ВСР – у 4,3 раза. Цікаво, що в роки кризи 2008-2009 лісівники Волині знизили обсяги ССР, але обсяги заготівлі під час ВСР, які за визначенням мають бути найзбитковішими й нерентабельними, навіть збільшили. Мабуть, це прояв високої ПОРЯДНОСТІ та відповідальності перед МАЙБУТНІМИ ПОКОЛІННЯМИ. Загалом за 12 років частка санітарних рубок у загальному обсязі заготівель збільшилася з 15 (2002) до 34%(2013). Максимум відзначено у 2008 – 39%: дивовижно, але в період кризи санітарні рубки стали потрібнішими за решту;

• у 2009 році відбулося переосмислення лісівниками Волині ставлення до рубок догляду, про які вони в другій половині 90-х практично забули. Удвічі було скорочено обсяги заготівлі під час проріджувань і багаторазово зросли обсяги заготівель під час прохідних. Важко сказати, яка лісова теорія спонукала лісників Волині до цих змін, але так само важко не помітити те, що вони збіглися з уведенням у дію Нововолинського заводу «Кроноспан», який «живиться» дрібномірною хвойною деревиною;

• феноменом останніх років є різке зростання «інших рубок, пов'язаних з лісовим господарством», обсяги яких стали суттєвими в період «першого пришестя», потім знизилися, а з початку «другого пришестя» різко зросли. У 2012 році вони помітно перевищили обсяги прохідних рубок по області. Підозрюю, що ці рубки пов'язані з будівництвом доріг, просік і т.п. споруд, під час будівництва яких стали заготовляти пристойні обсяги деревини, переважно хвойної.

Для кращого розуміння ситуації в наведеній нижче табличці подано максимально можливе (теоретично) охоплення соснових лісів Волині різними видами не суцільних рубок у період з 2002 по 2011 рік. Розрахунок проведено, виходячи з припущення того, що на Волині всі рубки догляду та вибіркові санітарні рубки проводилися лише в соснових лісах. Насправді це не так: звісно, частина рубок проводилася в насадженнях іншого породного складу. У зв'язку з цим слід розуміти, що отримані показники завищені.

        

Впадає в око вкрай низьке охоплення соснових лісів прорідженнями (менше 27%) і прохідними рубками (менше 8% площі за 10 років). З такими темпами, впродовж 20 років прорідження будуть призначені лише в половині 20-40-річних деревостанів, хоча за правилами їх треба провести в усіх, причому 2-3 рази. Прохідними рубками «потішать» не більше 15% лісів відповідного вікового діапазону. З огляду на те, що інтенсивність рубок догляду на Волині одна з найнижчих на Поліссі: під час прорідження вирубують лише 13-15, а прохідних 18-20 кубометрів ліквідної деревини на гектарі, можна стверджувати, що лісники за лісом на Волині доглядають недостатньо. Зате вдають, що із задоволенням його «лікують», заготовляючи сухостій, усихаючі й пошкоджені дерева під час вибіркових санітарних рубок. Площа ВСР майже в 5 разів більша, ніж площа прорідженнь та прохідних рубок разом узятих, а середня інтенсивність 10-13 кбм/га. Щоправда, я дуже сумніваюся, що хтось чинить так, «як книжка пише». ВСР – давно перетворилися на важко контрольоване, але постійне джерело доходу. Винятком є випадки, коли їх проведення пов'язане з явними пошкодженнями лісу.

Усе сказане свідчить про те, що на Волині ведеться екстенсивне (примітивне й шаблонне) лісове господарство, складовою частиною якого є орієнтація на сьогочасну вигоду та суто комерційний підхід до проведення рубок.

 Для тих, хто хотів би поговорити й про головні рубки, які я не торкався, розміщую знімки двох невеликих лісових масивів, відстань між якими близько 2-3 км. Вгадайте, який з них розташований у Люблінському воєводстві Польщі, а який у В.-Волинському районі Волинської області України. Знімки зроблено 29 березня 2014 року, тому розрізнити породний склад поновлення на лісосіках не важко.

 

На мій погляд, до числа першочергових завдань новому керівництву Волинського ОУЛМГ слід включити комплексний перегляд підходів до вирощування лісу, спрямований на інтенсифікацію лісовирощування та  підвищення якості стиглого лісу. На першому етапі цієї роботи, завдання якого - змінити психологію лісничих і залучити їх до творчої роботи за фахом, пропоную в одному кварталі (на всій його території) кожного лісництва провести інтенсивні рубки догляду, дотримуючись таких, максимально спрощених, рекомендацій:

• Рубки призначати в усіх зімкнутих деревостанах, починаючи з відносної повноти 0,7 і вище. У разі потреби, за рішенням лісничого, вони можуть призначатися й у деревостанах меншої повноти. 

• Здорові дерева дров'яної якості/не плутати з дуплистими та природно усихаючими/ треба прибирати в усіх насадженнях незалежно від повноти.

• Під час освітлень і прочищень в усіх деревостанах в обов'язковому порядку видаляти дерева «вовки» та всі апріорі дров'яні стовбури (ліровидні, звилясті, сучкуваті тощо). Наявність таких екземплярів у насадженнях старше 15-20-річного віку слід вважати грубим недопрацюванням лісничих.

• Під час прочищень, прорідженнь та прохідних у соснових лісах збільшити обсяг вибірки в 2-3 рази від нинішнього, дотримуючись загального правила, чим вищий бонітет, тим більша інтенсивність. Наприклад, під час прохідних у соснових лісах першого й вищих бонітетів інтенсивність вибірки  має бути орієнтовно 60, у насадженнях 2-3 бонітету -40кбм/га. Інтенсивність слід коригувати залежно від вихідної повноти деревостану.

• Починаючи з перших прорідженнь, рубки в соснових лісах проводити низовим методом. Панівні дерева верхнього ярусу (1 клас Крафта) можна вирубувати лише в тому разі, якщо вони розташовані надто близько й явно заважають одне одному.

• Прохідні рубки в соснових лісах призначати у віковому діапазоні 41-70 років. При цьому у віковому діапазоні 50-60 років, незалежно від зміни повноти, під час рубок має вирубуватися вся здорова береза, окрім "екологічних" дерев. У віковому діапазоні 60-70 років прохідні можуть призначатися за повноти нижче 0,7 з метою вирубування ненадійних дерев (які мають надто малу крону або нахилених).

• У разі необхідності проведення прохідних рубок у сильно загущених соснових лісах, де рубок догляду не було взагалі або вони проводилися 20 і більше років тому, інтенсивність вибірки має бути меншою: 30кбм/га в соснових лісах 3-2 бонітету та 40 кбм/га в соснових лісах 1 і вищого бонітету. Повторну рубку в таких деревостанах треба планувати вже через 3 роки після першої.

• У березових і вільхових молодняках до 20-25 років інтенсивність рубки має становити щонайменше 50-60%. На пні слід залишати лише прямоствольні дерева без вад. У віці старше 25 років рубки догляду в деревостанах цих порід слід проводити таким чином, щоб після їх закінчення на гектарі залишалося не більше 450-550 найкращих  стовбурів.

Під час проведення експериментальних рубок ОУЛМГ має дозволити підприємствам деякі відхилення від чинних правил. Зокрема:
• Попередні перелічення не проводяться. Облік продукції здійснюється за фактом заготівлі;
• Перед рубкою проводиться тренування вальників на типових ділянках, де лісничий або його помічник позначає фарбою (балончиком) усі дерева, що залишаються;
• Незатребувану деревину дозволяється залишати на місці рубки для перегнивання;
• Під час прочищень у тому разі, якщо продукція не затребувана, дозволяється залишати високі пеньки.

Повірте, один квартал експериментальних рубок на лісництво шкоди не завдасть, а користі може бути багато.

Водночас пропоную випробувати котловинний метод проведення рубок головного користування в соснових лісах, розрахований на природне поновлення сосни. На першому етапі його освоєння для котловинних рубок краще підбирати насадження в ТУМ – ВЗ, хоча в умовах В2 він теж дає відмінні результати. Не буду описувати цей спосіб, але наведу дрібніший за масштабом знімок, що ілюструє його проведення на території Люблінської регіональної дирекції ЛП, прямо на кордоні з лісами Володимир-Волинського лісгоспу.

Звісно, мої рекомендації, – лише схема. У разі згоди на їх здійснення я підготую детальніший текст.

На завершення зауважу, що багато з сказаного в цих коментарях актуальне для всього Полісся. Відмінність одна, на Волині з'явився керівник, який, здається,  не боїться правди й націлений на вдосконалення лісовирощування. Його ідея з «Лісовою Академією» дуже креативна й дозволяє зробити багато потрібного для лісів України...   зокрема й провести пропоновані мною експерименти... У мене з'явилася надія...

Тема рубок надто об'ємна для  коментарів. Якщо вона комусь цікава, я готовий будь-якої миті підтримати обговорення.  А зараз давайте обговоримо стратегію реалізації деревини на Волині.

(продовження буде)