Яценюк приготувався урізати соціальні виплати

Прем'єр Арсеній Яценюк. Фото з ФБ політика.У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів має внести на розгляд парламенту проєкт держбюджету на наступний рік.

За інформацією "ЕП", в останні дні перед появою документа в парламенті панувала інтрига: до останнього моменту не було зрозуміло, яка з версій документа має з'явитися у Верховній Раді.

Спочатку Міністерство фінансів розраховувало держбюджет на старій законодавчій базі. Потім від прем'єр-міністра надійшло доручення розрахувати кошторис з урахуванням податкової реформи та реформи з децентралізації.
Можна припустити, що ця риторика з'явилася в Арсенія Яценюка напередодні парламентських виборів. Розповідаючи про податкову реформу, він може розраховувати залучити голоси бізнесу, а говорячи про децентралізацію – заманити виборців, орієнтованих на місцеву владу.

Хитрість у тому, що "податкову реформу" роблять податківці, а отже, вона буде за формою, але не відбудеться по суті. Наприклад, зміниться кількість податків і їхня назва, але залишаться корупція та свавілля працівників ДФС.
Аналогічним чином пройде "децентралізація" – замість виплати соціальних дотацій із державного бюджету ці витрати перекинуть на місцеві бюджети, давши їм під це нібито джерела фінансування. Жодної реальної прибавки коштів місцева влада не отримає. Але передвиборна кампанія прем'єра пройде "на ура".

Але розбиратися в цих хитросплетіннях будуть одиниці людей. Основна маса електорату просто клюне на риторику нової влади, щоб потім у черговий раз розчаруватися. А отже, гра в "камікадзе" та "реформатора" варта свічок.

Арсеній Яценюк і його політична сила оголосили, що йдуть на вибори. Фото Сергія Лещенка

Днями Арсеній Яценюк анонсував, що до Ради бюджет надійде разом із пакетом інших законодавчих ініціатив.

"Це сам проєкт бюджету, законопроєкти про поправки до Податкового та Бюджетного Кодексів, а також документ, націлений на скорочення соціальних витрат держави" - уточнило "ЕП" джерело в апараті Мінфіну.
Чи встигне Мінфін за лічені дні перерахувати кошторис з урахуванням нової законодавчої бази – буде видно за документами, які міністерство внесе до парламенту.

Є ще один момент, який прем'єр явно не хотів би анонсувати в передвиборний період. Це розроблений урядом законопроєкт, який урізає соціальні виплати та вкотре підвищує пенсійний вік. Про проєкт бюджету та цей документ - читайте нижче.

Дохідні плани

У розпорядженні "ЕП" опинилася копія документа, розрахована без урахування реформ.

Згідно з проєктом розрахунків, у 2015 році міністерство планує збільшення дохідної та видаткової частини казни порівняно з поточним роком. Так, згідно з розрахунками Міністерства, доходи казни наступного року виявляться на 36,9 млрд грн більшими й становитимуть 414,7 млрд грн. Витрати збільшаться на 22,5 млрд грн, досягнувши 464,1 млрд грн.
"У частині формування доходів бюджету, точніше розподілу джерел між державним і місцевими бюджетами, враховано одну позицію майбутньої "реформи" з децентралізації - це розподіл екологічного податку: 20% державному і 80% місцевим бюджетам" – сказала "ЕП" перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Оксана Калетник.

Але це джерело доходів спеціального фонду, кошти від якого здебільшого використовувалися Мінприроди на екологічні заходи в регіонах, тому, на думку депутата, ця позиція особливої "погоди" у витрачанні ресурсу не зробить. Кошти ці – цільові.

За словами виконавчого директора CASE-Україна Дмитра Боярчука, план з доходів 414,7 млрд грн – це на 9,8% більше за план на поточний рік.

"Цілком реалістичний показник, якщо не буде загострення ситуації на Сході країни. Наприклад, на 2014 рік план з доходів передбачає зростання на 11,4%, і після нещодавніх бюджетних поправок цей план теж має шанси бути виконаним – за вісім місяців зростання становило 8,9%" – зазначає він.

Левову частку доходів традиційно становитимуть податкові надходження. Порівняно з кошторисом поточного року їх зростання планується на 35,4 млрд грн – до 335 млрд грн.

Головний податківець Ігор Білоус і прем'єр Арсеній Яценюк

Нагадаємо, за інформацією "ЕП", Кабмін розраховує проєкт держбюджету-2015 за таким макроекономічним сценарієм: зростання ВВП – 0,3%, інфляція – 10,9%. "Граничний розмір дефіциту планується утримати в межах 3% ВВП" – йдеться в макроекономічних прогнозах уряду.

Бюджетна політика зводитиметься до такого: основним джерелом дохідної частини залишатимуться надходження від непрямих податків, а саме ПДВ, акцизів, податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2015 році на 10 млрд грн – до 160 млрд грн – очікується зростання доходів від ПДВ, майже на сім млрд грн – від акцизів. При цьому надходження від мит можуть незначно (на 0,8 млрд грн) скоротитися й становити 14,9 млрд грн.

"Це не дуже амбітний план. Фактично якщо розглядати варіант, що військовий конфлікт закінчиться до кінця року, то таке зростання можна досягти за рахунок інфляції. А якщо ще й буде якесь мінімальне зростання (+1-2%) ВВП, то ще більше шансів" – вважає Боярчук.

Наступного року надходження від приватизації скоротяться практично в тринадцять разів – якщо цього року вони очікуються на рівні 17 млрд грн, то наступного – лише 1,3 млрд грн.

Показник з приватизації на 2014 рік – один з найспірніших. Спочатку передбачалося, що поточний рік стане роком активного розпродажу держмайна. Проте, як і припускали скептично налаштовані економісти, цього не сталося.

Згідно з офіційною статистикою Фонду держмайна, у першому півріччі 2014 року від продажу державного майна та надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації, надійшло 52 млн грн. Надходження від оренди держмайна та дивідендів виявилися в рази більшими, становлячи 471,1 млн грн і 398,2 млн грн відповідно.
"Думаю, що низькі очікування від приватизації держмайна пов'язані з невизначеністю в країні. Планувати продаж підприємств, коли в країні йде війна, дуже самовпевнено. Але цей показник можуть швидко змінити, якщо все зміниться на краще" – зазначає Боярчук.

Що стосується видаткової частини проєкту держбюджету-2015, то за багатьма статтями показники не сильно відрізняються від цифр поточного року. У розрізі головних розпорядників найбільшу надбавку отримає Міністерство внутрішніх справ – йому призначається 22,6 млрд грн, що на 4,7 млрд грн більше, ніж у поточному році.

Менш ніж на мільярд гривень – до 16 млрд грн – збільшиться фінансування Міністерства оборони. Схоже, що в уряді всерйоз розраховують закінчити війну й забути про армію назавжди, як це робили всі попередні керівники держави.

Генпрокуратура, як і в 2014 році, отримає 3 млрд грн. Практично на рівні поточного року можуть залишитися витрати Мінсоцполітики – 86,4 млрд грн, з яких 81,1 млрд грн буде перераховано до Пенсійного фонду.

Міністр фінансів Олександр Шлапак зробив бюджет-2015 за стандартними лекалами. Фото slovoidilo.ua

Боргова політика

Загальний розмір прямого державного боргу, розрахований у національній валюті, Мінфін пропонує встановити на рівні 944,5 млрд. грн., що становить 53,7% від прогнозу ВВП, і більше за показник 2014 року на 137,6 млрд. грн. або на 17%.
За підрахунками Міністерства частка внутрішнього боргу становитиме близько 49% від обсягу державного боргу, а частка зовнішнього боргу - близько 51%.

"Збільшення прогнозу держборгу пов'язане як з девальвацією гривні, так і зі збільшенням запозичень на покриття дефіциту бюджету" – зазначає Оксана Калетник.

За її словами, Мінфін перерахував прогноз держборгу виходячи з розрахункового обмінного курсу 12,5 гривні за 1 долар США.

"Думаю, що впродовж 2015 року доведеться коригувати розмір граничного держборгу через вищу девальвацію гривні, оскільки навіть МВФ під час перегляду програми співпраці з Україною вказував на те, що найімовірніший курс гривні в середньому за рік буде 12,9 грн/дол", а на кінець 2015 року він може послабшати до 13,3 грн/дол" – каже депутат.

На обслуговування держборгу Мінфін запланував на 2015 рік 74,6 млрд грн, що на 61% або на 28,3 млрд грн перевищує план 2014 року.

На обслуговування внутрішнього держборгу в 2015 році потрібно 52,9 млрд грн, зовнішнього - 21,7 млрд грн.
Державні гарантії в 2015 році пропонується надати в обсязі до 18 млрд грн.

Соціальний удар

Напередодні внесення до Верховної Ради законопроєкту про держбюджет уряд розробив масштабний законопроєкт поправок з підозрілою назвою – "Про удосконалення законодавчих норм з метою фінансово-економічної стабілізації в Україні".

Поки Кабмін зволікає з внесенням документа до парламенту. Воно й зрозуміло – це справжня соціальна "бомба". Законопроєкт підвищує навантаження на працівників бюджетної сфери (наприклад, учителів), і напередодні виборів здатний спровокувати й без того наростаюче соціальне невдоволення в країні.

Війна поки позбавляє Петра Порошенка та Арсенія Яценюка від соціальних протестів. Фото lb.ua

Як показує практика, подібні ініціативи гарантовано розбурхають громадськість. Обговорення та ухвалення у 2011 році пенсійної реформи, а також подальша потім спроба Кабміну встановлювати пільги "чорнобильцям" і "афганцям" у ручному порядку викликали масові протести по всій країні.

На щастя чинного Кабміну, попередня ініціатива Яценюка про кардинальне скорочення кількості працівників бюджетної сфери залишилася непоміченою. У країні йде війна, сам прем'єр вдавав, що подав у відставку, та й саму ініціативу швидко "поховали". Але чи пощастить уряду цього разу?

Законопроєкт запустить наступний етап перегляду пільг для бюджетників з метою економії бюджетних коштів.
Зокрема, Кабмін готовий піти на підвищення пенсійного віку для пільгових категорій населення. Це означає, що на пенсію їм доведеться виходити набагато пізніше, ніж зараз.

Наприклад, для чоловіків і жінок, зайнятих повний робочий день на підземних роботах в особливо важких і шкідливих умовах праці, робочий стаж і підвищується на п'ять років – до 25 і 20 років відповідно. Пенсійний вік становитиме 55 років для чоловіків і 50 - для жінок.

Для деяких інших пільговиків, які працюють в особливо важких умовах, жінок-трактористок, жінок-доярок, працівниць текстильного виробництва, водіїв (чоловіків і жінок) муніципального пасажирського транспорту стаж і пенсійний вік також підвищуються на п'ять років.

Зміни торкнуться й окремих категорій працівників авіації. Для диспетчерів, бортпровідників, інженерів-техніків, незалежно від статі, пенсійний вік, вимоги до робочого стажу та вислуги років збільшаться на п'ять років.
Окрім іншого, законопроєкт підвищує педагогічне навантаження на вчителів з 18 годин на тиждень цього року до 20 годин з липня 2015 р. і 22 годин – з 1 липня 2016 року.

Кабмін має намір поступово підвищити плату за харчування дітей у дитсадках. Якщо зараз вона становить 50% загальної вартості харчування на день у міській місцевості та 30% у сільській, то з січня 2017 року ця пропорція становитиме 80% і 60% відповідно.

Арсеній Яценюк із сім'єю на святі 1 вересня. Фото з ФБ політика

Пропонується також внести зміни до закону "Про зайнятість населення" і позбавити уряд необхідності виплачувати з держбюджету заохочення роботодавцям за створення нових робочих місць. У разі набрання чинності закону – ці виплати здійснюватимуться з Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.

Набрання чинності новою редакцією закону про держслужбу переноситься з 2015 на 2017 рік, при одночасному скороченні пенсій держслужбовців з 80% до 70% від розміру їхньої зарплати.

Посадовий оклад суддів пропонується скоротити з 15 до 10 мінімальних зарплат, а також позбавити їх щомісячної доплати в розмірі 5% і 10% окладу залежно від посади.

Кошти цільових страхових фондів і Пенсійного фонду включаються до складу державного бюджету України.
"Поки складно сказати, яка саме буде економія для бюджету від цього законопроєкту. Чи порівнянна ця економія з потребою сектору оборони в коштах в обсязі 77 млрд грн? Мені здається, що навряд чи", – зазначив у розмові з "ЕП" директор департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України Юрій Кузовий.

Як уточнило "ЕП" джерело в апараті Мінфіну, цей законопроєкт покликаний заощадити в держбюджеті близько 20 млрд грн, проте швидше за все ефект відчується у 2016 році - близько року знадобиться на те, щоб перебудуватися на нові правила.

Текст законопроєкту. Натисніть ТУТ

Перекладання деяких витрат з держбюджету на фонд соціального страхування на випадок безробіття не забезпечить особливої економії.

"Це ті самі витрати держбюджету, але просто з іншої кишені. Кошти, які акумулюються у фондах соціального страхування, забезпечують ті самі державні гарантії, просто через інший механізм. Загалом ці кошти рівноцінні коштам держбюджету" – каже Кузовий.

Запропоновані Кабміном трансформації більшою мірою схожі на спробу надати бюджету бездефіцитного вигляду, припрятавши цей самий дефіцит в інших кишенях.

Судячи зі змісту документа, за прогнозами експерта, економія виявиться не миттєвою, а поступовою, розтягнутою в часі. Якщо йдеться про підвищення пенсійного віку та інші пенсійні новації, то ефект проявиться тоді, коли ці категорії пільговиків почнуть виходити на пенсію.

Перспективи ухвалення

Як завжди, уряд першим ділом пропіарився. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк уже назвав бюджет на наступний рік "чесним і справедливим".

"Бюджет не найкращий, точно не агітаційний листок політичної сили... Але чесний і справедливий. І ми готові доповідати цей бюджет у парламенті і сподіваюся, що парламент, який розпустив президент, збереться для того, щоб проголосувати за ці законопроєкти" – заявив прем'єр.

За словами Оксани Калетник, імовірніший варіант, неодноразово випробуваний урядом Азарова. Бюджет ніби подадуть до парламенту й одразу ж відкличуть на доопрацювання.

"Навіть якщо законопроєкт буде по-чесному поданий, імовірність його ухвалення як бюджету країни – дуже низька, зважаючи на регламентовану процедуру – проходження щонайменше двох читань. Максимум, бюджет може бути проголосований у першому читанні, з подальшим доопрацюванням комітетом парламенту з питань бюджету спільно з Мінфіном" – підсумувала депутат.