"Спадщина Януковича". Хто і чому знищує деревообробну промисловість

Революція гідности змінила пересічних українців, але, схоже, анітрохи не зачепила чиновників. Уже після Майдану нові посадові особи успішно освоюють старі корупційні схеми. І активно їх використовують, паралельно добиваючи й без того знекровлену економіку. Зокрема, на межі краху опинилася деревообробна промисловість. Підприємства галузі масово закриваються через відсутність сировини – вона масово йде на експорт і приносить чиновникам з Держагентства лісових ресурсів мільйонні відкати.

Деревообробна галузь: в очікуванні краху.

Економіка України побудована так, що майже 80% продукції, яку споживає наша країна, – імпортного виробництва. Це означає істотний відтік з України валюти. Деревообробна промисловість – одна з небагатьох, чия продукція натомість залучає валюту, що неабияк важливо в умовах стрімкої девальвації гривні. Адже продукція деревообробних підприємств України – дошка, меблі, паркет тощо – користується великим попитом у світі.

Проте не меншим попитом користується й українська деревина. Саме це й стало причиною катастрофічного погіршення ситуації в деревообробній галузі. Українські деревообробники відчувають гострий дефіцит деревини. За ті невеликі обсяги, які вітчизняні лісгоспи пропонують для продажу на вітчизняному ринку, підприємствам доводиться в буквальному сенсі боротися на аукціонах. Як наслідок, до дефіциту деревини додалося й значне її подорожчання. Не маючи сировини для роботи, багато підприємств уже збанкрутували. За даними Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, лише за останній квартал закрилися 263 компанії. А це – тисячі, а то й десятки тисяч українців, які залишилися без роботи та засобів до існування.

Причина скрутного становища, в якому опинилися українські деревообробні підприємства, – зовсім не в тому, що ліс у нашій країні кудись зник. Насправді його, на шкоду власному бюджету, держава продає до країн СНД, Європи та Китаю.

"Найбільша проблема – у тому, що немає закону, який забороняє вивезення кругляка в необробленому вигляді за кордон, на експорт. Українські деревообробні підприємства відчувають гостру нестачу деревини, втрачають через це робочі місця, а ми щодня бачимо, як деревина відправляється до Польщі, до Китаю, до Туреччини, куди завгодно – тільки не дається українським компаніям. При цьому ціни на експорт зараз навіть нижчі, ніж на внутрішньому ринку, - нарікає президент Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств Дмитро Артемчук.

Від експорту деревини до інших країн уже давно відмовилися такі багаті на ліси держави, як Росія, Фінляндія, Швеція, Білорусь, адже розуміють: нормальне функціонування власних деревообробних підприємств – це не лише робочі місця, а й значні надходження до бюджету. Україна в цьому сенсі – не виняток.

"Якщо за кордон продається один куб необробленої деревини, то сума доданої вартості буде мінімальною. А отже, і сума податків мінімальна. Якщо ми, підприємства України, переробили цю деревину й зробили меблі, то з одного куба ціна зростає в десятки разів і, природно, податки сплачуються вже, скажімо так, не з 1 тис., а з 20 тис. У 20 разів надходження зростають! У нинішній ситуації держава на кожному кубі деревини втрачає шалені гроші", - розповідає Артемчук.

А гроші в лісоторгівлі обертаються справді серйозні. Лише за останній квартал лісгоспи України виставили на продаж на загальних аукціонах 1 млн 97 тис. кубометрів лісопродукції, вартість якої становила 555 млн 300 тис. гривень. За рік на продажах деревини на внутрішньому ринку Держлісагентство заробляє 2,5 мільярда гривень. З доходами від експорту за кордон ця сума зростає ще на мільярд гривень.

І податки з цих вражаючих сум могли б дуже придатися державній казні.

Експорт з-під поли?

Згідно з офіційними даними Міністерства аграрної політики та продовольства, на аукціони в Україні виставляється вся необроблена деревина. Водночас Державна фіскальна служба звітує, що з 1 січня до 31 серпня цього року на експорт було відправлено 1 943 283 кубометри необроблених лісоматеріалів. Це – щонайменше 177 мільйонів доларів.

Безпосередньо лісовим господарством в Україні управляє Держагентство лісових ресурсів. У своїй звітності ця структура зазначила, що цього року всі лісові господарства виставили на продаж на загальних і спеціальних аукціонах 7 662 300 кубометрів лісу. З них, запевняють чиновники, 73% потрапляють на внутрішній ринок. На експорт же йде 27% лісоматеріалів. При цьому більшість облуправлінь лісового господарства вже заявляють, що пиловник хвойних і твердолистяних порід уже реалізовано на 98%.

Ось тут і починається неув’язка – адже в Мінагропромі, нагадаємо, про експорт майже третини лісу ніхто не говорить. Можливо, Держлісагентство настільки незалежне, що не підпорядковується профільному міністерству, і в Мінагропромі просто не знають про те, що діється в Держагентстві. Або вдають, що не знають, оскільки є ще одним гвинтиком системи, збудованої ще за часів Януковича.

Хто наживається на українському лісі

Держагентство лісових ресурсів – це певною мірою унікальна структура. Адже воно виконує одночасно 37 функцій, серед яких і, здавалося б, взаємовиключні. Так, ДАЛР не лише розпоряджається лісом, а й саме себе перевіряє на предмет порушення чинного законодавства.

Така "багатофункціональність" стала благодатним ґрунтом для виникнення корупційних схем. Поки вітчизняні деревообробні підприємства ділять "крихти" зі столу ДАЛР – майже вся деревина йде на експорт.

Експортні контракти вигідніші для Агентства – тому що це виручка, це швидкі гроші та, зокрема, корупційна складова. Відповідно, вони виставляють на аукціони не всю продукцію, а непрозорим корупційним шляхом розміщують контракти на експорт, створюючи таким чином штучний дефіцит для вітчизняного виробника.

Експорт деревини за кордон був непоганою годівницею для чиновників ще за часів Януковича. За три роки президентства втеклого "гаранта" було збудовано чітку схему, за якою до 1/5 суми кожного експортного контракту на деревину відправлялося в Сім’ю. Для цього при ДАЛР було створено структуру під назвою "Укрлісконсалтинг" - саме туди мали їхати закордонні покупці будь-якого з 350 українських лісгоспів, щоб заплатити відкати.

З кожного кубометра лісу виставлялися рахунки на офшорні компанії – це становило 10-15, а іноді й 20% суми контракту. Іноземці їхали, домовлялися, отримували деревину і платили відкати. Це були величезні суми, тому що на той час дуже багато деревини почав купувати Китай.

Розміри відкатів насилу вкладаються в голові. Лише 1-2 китайські фірми в той час щомісяця закуповували в Україні близько 50 тис. кубометрів соснового пиловника – і справно платили з кожного куба деревини по 10-15 доларів. Лише це приносило нечистим на руку чиновникам щонайменше 750 тисяч доларів щомісяця. Якщо ж урахувати, що сосна – лише одне з найменувань продукції, що йде на експорт, можна з упевненістю говорити про вкрадені мільйони доларів.

Майдан. Нові обличчя в усіх держструктурах. Підприємці – у тому числі й ті, що займаються деревообробкою – зітхнули спокійно. Щоправда, ненадовго. Без відкатів, за нормальними ринковими цінами (куди включили й суми, що раніше йшли до кишень) лісгоспи змогли продавати свою деревину лише протягом 3 місяців: з березня по травень. Уже в квітні стало зрозуміло: нові керівники галузі освоїли старі схеми.

Відомство (ДАЛР – ред.) очолив свободівець Валерій Черняков. Уже в червні надійшла інформація від інженерів і директорів лісгоспів про те, що знову їхніх клієнтів відправляють до Києва для "узгодження". Знову почали блокувати експортні контракти. Дуже багато клієнтів були просто шоковані. Дехто відмовлявся співпрацювати, дехто погоджувався на корупційні схеми. Знову почалося використання централізованої системи узгодження контрактів через "Укрлісконсалтинг". За експортом соснового кругляка і так далі ці схеми діють, тому що до лісгоспів почали надходити інструкції знижувати свої ціни.

Незмінними залишилися й апетити: за куб тієї ж сосни, як і раніше, доводиться платити 10-15 дол. відкатів.

Як подолати корупцію в галузі

Деревообробники збилися з ніг, намагаючись виправити своє скрутне становище.

"Ми звертались і до Адміністрації Президента, і до Кабміну, і до Мінагрополітики, якому підпорядковується Держагентство лісових ресурсів. Майже щотижня я буваю в самому Агентстві, ми постійно пишемо скарги - але ніхто не реагує. Присилають відписки, що описане нами не відповідає дійсності. А ми щодня бачимо, що цілі склади з деревиною виїжджають за кордон. Зараз ми зробили запит до митної служби - який обсяг лісу відправили держлісгоспи за кордон. Коли отримаємо відповідь, будемо далі звертатися до прокуратури й інших органів", - ділиться планами Артемчук. Адже, за його словами, збереження існуючого стану справ загрожує повним занепадом галузі.

Проте запит до ГПУ не здатен докорінно змінити усталені корупційні "традиції" - якщо паралельно не вжити й інших кроків. Реформувати наявну структуру управління галуззю так, щоб розділити несумісні функції та створити можливість реального контролю за роботою ДАЛР. А також або повністю заборонити законодавчо експортувати необроблену деревину – або запровадити практику відправляти на експорт лише те, що виявилося незатребуваним на внутрішньому ринку. Для закордонних же покупців необхідно проводити прозорі онлайн-аукціони, щоб усі охочі могли переконатися, що бажані контракти отримали не ті, хто готовий відстібати відкати в кишені чиновників, а ті, хто заплатив найвищу ціну за ліс, який певною мірою належить кожному з нас.