Приватизація йде лісом

Через місяць спливає строк дії програми приватизації на 2012-2014 роки.

За законом зараз має закінчуватися третій етап продажу держвласності.

Фонд держмайна має ліквідуватися за непотрібністю, а частка держави в економіці становити 25-30%, а не 45%.

Насправді ж програму приватизації повністю провалено.

Із запланованих 40-60 млрд грн доходів до бюджету надійшло лише 9,8 млрд грн. Найплідним виявився 2012 рік, коли надходження становили 8,3 млрд грн. Уже в 2013 році вони скоротилися в рази - до 1,5 млрд грн.

Через військову агресію Росії, анексію нею Криму та різке зниження інвестиційної привабливості України 2014 рік став найпровальнішим у частині продажу держвласності. Надходження від приватизації держмайна в січні-вересні становили 58,5 млн грн із запланованих 17 млрд грн.
Є ще один парадокс. У 2014 році замість завершення приватизації стартувала підготовка до її нової хвилі. В уряді дедалі частіше подейкують про підготовку нової довгострокової програми продажу держмайна.

Поки що процес зводиться до пошуку об’єктів, які можна продати, а також схем, які дозволять зробити це максимально швидко й просто. Першим із таких механізмів може стати коригування списку стратегічних об’єктів.

Другий механізм масштабніший. Він полягає у створенні нового списку об’єктів держвласності, рішення про приватизацію яких ухвалюватиме уряд. Ідеться про продаж підприємств, які поки що приватизації не підлягають. У новому переліку вони становлять левову частку об’єктів.
Документ потрапив до розпорядження ЕП. Він нібито з’явився з подачі першого віцепрем’єра Володимира Гройсмана. Зараз список розглядають відомства.

Натисніть для перегляду всього документа

Обидва кроки вписуються в новий курс приватизації Кабміну Арсенія Яценюка. Основні мотиви цього курсу прописано в проєкті Коаліційної угоди. Насамперед ідеться про скорочення списку об’єктів, які не підлягають приватизації. Після цього ФДМ зможе підготувати їх до продажу.

Угода передбачає реалізацію давньої ідеї про холдингове управління держоб’єктами, запровадження інституту незалежних директорів і скасування норми про обов’язковий продаж на фондових біржах пакетів акцій у розмірі 5-10% статутного капіталу до проведення конкурсу.
Об’єкти особливого призначення

Кабмін може зробити досить різкий рух: віддати в приватне користування національне багатство країни - лісовий фонд. Згідно з Лісовим кодексом, ліси - це об’єкт права власності українського народу. Від його імені право власності на них реалізують державні та муніципальні органи влади.
Іншими словами, лісовий фонд - це держвласність і національний ресурс, який просто так продати не можна. Земельний кодекс забороняє передавати землі лісогосподарського призначення в приватну власність.

Користуватися лісами мають право спеціальні держпідприємства - лісові та мисливські господарства. Сьогодні всі вони перебувають у списку об’єктів, що не підлягають приватизації. Саме їх уряд і збирається продати.

Обізнані чиновники на запитання ЕП, звідки з’явилася ця ідея, іронізують. За їхніми словами, список міг з’явитися з подачі ультралібера, який не розбирається в лісовому господарстві, але керується такою логікою: держпідприємства традиційно збиткові, тому від них потрібно позбутися.
Втім, є й інша мотивація.

"Ці об’єкти навряд чи зацікавлять інвесторів. 90% держлісгоспів - це старі будівлі зі зношеною інфраструктурою та радянськими складами. Вони потребують модернізації. Є лише поодинокі підприємства із сушильними комплексами та паркетними цехами", - каже народний депутат Остап Єднак, "Самопоміч".

Голова Держагентства лісових ресурсів Валерій Черняков. Фото dklg.kmu.gov.ua

За його словами, через складні умови ведення бізнесу в галузі на ринку продаються десятки деревообробних приватних підприємств. Вони привабливіші для інвесторів.

"Не бачу сенсу в тому, щоб виставляти ці об’єкти на продаж. Зараз мисливські угіддя можна брати в оренду на тривалий строк (49 років. - ЕП).
З цим великі проблеми - орендарі огороджують величезні площі парканом і перекривають місцевим жителям доступ до них", - каже Єднак.
Проте разом із купівлею лісгоспу власник отримає право користування угіддями. З цього боку цінність цих активів висока.

Більше того, зношені потужності цілком можуть стати приводом для розпродажу цих об’єктів за низькими цінами. Далі залишиться лише заробляти на угіддях. Крім того, підготовка правового поля в сегменті сповнена корупційних спокус - як і механізм ухвалення рішень, кому і як продавати угіддя.
Є ще один аспект, про який ні чиновники, ні депутати не хочуть говорити вголос. Навколо лісових господарств уже десятиліттями склалася своєрідна мафія, яка заробляє на постачанні деревини. Це закрите коло людей, які дуже добре орієнтуються в експортних постачаннях, сортах лісу та інших тонкощах, які насправді мають значення. Наприклад, особливо цінні сорти дуба в Європі готові купувати за величезні гроші, адже потім із них роблять елітні меблі.

Тому, з одного боку, приватизація лісових угідь - це остаточна фіксація вже сформованого статус-кво. З іншого боку, саме це статус-кво здоровим не назвеш. Воно глибоко суперечить інтересам держави, і, звісно ж, не працює на бюджет.

Перспективи проходження

За інформацією джерел, список уже викликав багато суперечок між зацікавленими відомствами. Деякі з них висловлюють своє невдоволення публічно, деякі поки що мовчать. Наприклад, Мінагропром активно протестує проти продажу "Укрспирту", який також є в переліку.
"Приватизація такої стратегічної галузі неприпустима. Ми проти повернення до моделі 2010 року, коли були окремі юридичні особи, об’єднані у складі концерну "Укрспирт", - заявив голова Мінагропрому Ігор Швайка.

Щоправда, поки що всі протести безрезультатні. Судячи з внутрішніх актів Кабміну, "Укрспирт" фігурує в усіх списках об’єктів, що підлягають приватизації.
За словами джерела в апараті уряду, у Держагентстві лісових ресурсів поки що воліють не шуміти: "Ідею приватизації лісгоспів сприйняли різко негативно, проте вирішили зачекати формування нового уряду".

У парламенті ця ініціатива обіцяє виявитися вельми турбулентною.

"Якщо ідея отримає розвиток, ми її блокуватимемо. Учасники коаліції погодилися: систему управління лісовим господарством потрібно реформувати, але інакше - шляхом запровадження холдингової структури управління", - каже Єднак.

Зараз ця сфера управляється в ручному режимі. Контракти з директорами лісгоспів укладаються непрозоро й у договірному порядку. Так само відбувається експорт деревини та її реалізація на внутрішньому ринку.

Працівники "Укрспирту" мітингують проти приватизації спиртзаводів. Фото ukrspirt.com

Функціональні ризики

У разі приватизації лісових об’єктів під питанням опиняться держфункції відновлення лісів і їх розведення. Зараз цим займаються лісгоспи. Вони ж будують і облаштовують лісові дороги.
За офіційними даними, у 2014 році підприємства галузі запланували збудувати й відремонтувати 695 км доріг. До 3 жовтня 2014 року держлісгоспи за свої кошти збудували 514 км земляного полотна або 74% від плану.

"Чи займатимуться цим нові власники, і хто це контролюватиме? Як охоронятимуться рідкісні рослини?" - міркує еколог Андрій Плига.
За його прогнозами, імовірність того, що випадків незаконної вирубки, зміни цільового призначення угідь стане більше, надто висока.

"Зараз діє мораторій на передачу в оренду або приватну власність лісів за умови зміни їх цільового призначення. Проте його ніхто не виконує. Якщо приватні власники отримають право користування лісгоспами, контролювати їх буде вкрай складно", - каже експерт.

За словами члена громадської ради при Фонді держмайна Анатолія Отченаша, одним із важелів впливу може стати правило "золотої акції". "За його допомогою держава або муніципалітет збережуть за собою особливі права з контролю над лісовим господарством", - зазначає він.

На думку Отченаша, приватизація цих об’єктів має проходити на спецумовах. Механізм контролю необхідно прописати в окремому законі. "Загалом список об’єктів нормальний. Зараз вони теж у приватній власності, але неофіційно. І держава з цього нічого не отримує", - підсумував він.