Селекція з прицілом на економіку

За інтенсивністю ведення лісового господарства Фінляндія посідає одне з провідних місць у світі. Середній річний приріст деревини тут 4,3 кубометра на гектар. Одна зі складових цього показника — використання якісного садивного матеріалу з селекційного насіння.

Перші лісонасінні плантації у Фінляндії почали створювати в другій половині 40-х років. Як зазначає керівник проєктів Науково-дослідного інституту лісу Фінляндії Матті Хаапенен, у повоєнний час лісовий фонд країни був не в кращому стані.
Найкращі дерева вирубувалися для потреб промисловості та будівництва, а для лісовідновлення залишалися непридатні для комерційного використання. Це створювало загрозу втрати генофонду фінських лісів. Тому на рівні держави було ухвалено рішення відібрати по всій країні плюсові дерева й шляхом щеплень закласти лісонасінні плантації першого покоління. На реалізацію цього проєкту пішло близько 30 років. Усього було відібрано 13 600 плюсових дерев, що дозволило закласти десятки лісонасінних плантацій у Центральній і Південній Фінляндії.

До початку 70-х років було закладено понад 3000 га плантацій першого покоління. Сьогодні вони дають основний обсяг насіння для лісовідновлення. За оцінкою вчених і лісівників-практиків, за рахунок використання насіння з плантацій першого покоління вдалося збільшити приріст насаджень на 10—15 відсотків. Це дозволяє підняти економічну ефективність лісового господарства на 20—30 відсотків

.Новий етап проєкту

Нині більшість плантацій першого покоління у Фінляндії почали втрачати свою продуктивність: строк їхньої ефективної експлуатації — 40 років. У перспективі їх мають замінити лісонасінні плантації півторного покоління. Вони почали створюватися в 90-х роках минулого століття, і цей процес триває до теперішнього часу. Для їх закладання використовується насіння найкращих дерев із плантацій першого покоління. Для цього кожне з них проходить ретельне тестування. До 2025 року планується створити 649 га ЛНП сосни півторного покоління, а до 2021 року — 256 га плантацій ялини. Наразі ці плани виконано вже наполовину.
— Було проведено велику роботу з тестування спадкових якостей дерев, проводилися глибокі генетичні дослідження, — розповідає Матті Хаапенен. — Головними критеріями селекції були швидкість росту та якість деревини. Також враховувалася стійкість до захворювань і шкідників, пристосованість до суворого скандинавського клімату. У результаті з кожної плантації першого покоління було відібрано 25—35 дерев для закладання плантацій півторного покоління.

Армія одного дерева

Одну з таких плантацій півторного покоління фахівці лісового господарства Білорусі змогли відвідати під час нещодавньої робочої поїздки до Фінляндії. Належить плантація Центру розвитку лісового господарства «ТАПІО». Це найбільша в Європі елітна лісонасінна плантація сосни площею 35 га. Для її закладання використовувалися 24 добірні дерева з плантації першого покоління. Уже за кілька років на цій плантації дозріватиме до 100 кг насіння. З нього вирощуватимуться саджанці для створення тисяч гектарів нових лісів у Центральній і Південній Фінляндії. Зважаючи на те, що «батьками» всієї цієї армії саджанців будуть усього 24 дерева, виникає запитання: чи не збідніє від цього генофонд лісів майбутнього?

У цьому питанні думки білоруських і фінських фахівців розійшлися. Ось що відповів професор Матті Хаапенен:
— Під час закладання плантації ми використовували спеціальну комп’ютерну програму, щоб споріднені саджанці перебували на відстані щонайменше 20 метрів один від одного й не могли перезапилюватися. Що стосується генофонду плантацій, як фінські, так і зарубіжні вчені після численних досліджень дійшли висновку, що на плантаціях півторного покоління він навіть багатший, ніж у звичайних лісах, оскільки для їх закладання використовувалися добірні саджанці найкращих дерев із різних частин Фінляндії.

— Мета селекції як у Фінляндії, так і в Білорусі — відбір найпродуктивніших, стійких до захворювань і швидкорослих дерев. Але при цьому дуже важливо не збіднити генофонд лісів, — вважає директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич. — У Білорусі склалася генетична структура насаджень за областями. І ми не йдемо на такий кардинальний відбір, щоб зберегти її. Намагаємося нарівні зі збільшенням продуктивності зберегти стійкість насаджень.

Економічний пріоритет

Порівнюючи методи селекції у Фінляндії та Росії, російські вчені дійшли висновку, що у Фінляндії відбір суворіший приблизно в 15 разів. Варто враховувати й той факт, що ліс у Фінляндії для лісовласника насамперед джерело доходу, хоч і не завжди основного. Як зазначив державний секретар Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Рісто Артьокі, багато власників погано розбираються в лісогосподарських показниках доти, доки вони не побачать за ними євро. Можливо, тому під час добору лісонасінного матеріалу для лісів майбутнього на перше місце виходить економіка. Плантації півторного покоління порівняно з попереднім поколінням забезпечують збільшення приросту насаджень на 20—25 %. Пропорційно зростає й прибутковість ведення лісового господарства. Невипадково кілограм насіння півторного покоління коштує 1000 і більше євро, що приблизно вдвічі дорожче за звичайне. Для власників лісонасінних плантацій продаж насіння — прибутковий бізнес. Наприклад, згадана плантація «ТАПІО» вже за кілька років зможе кожного сезону приносити до 100 тис. євро доходу.

Модель для насаджень

Головна мета селекційної роботи у Фінляндії — запропонувати лісовласникові саджанці, здатні забезпечити максимальний приріст насаджень у майбутньому. Це одна з причин, через які природне лісовідновлення в загальному обсязі займає лише кілька відсотків. Хоча білоруські лісівники стикаються з тим, що аудитори як FSC, так і PEFC орієнтують саме на природне лісовідновлення як екологічніше. У фінів із цього приводу своя точка зору. Створюючи ліс штучно, вони від початку намагаються закласти певну модель ведення лісового господарства, здатну забезпечити максимальний прибуток лісовласникові. Економічна складова певною мірою впливає й на породний склад лісів, що створюються. Наприклад, наразі ялинова деревина у Фінляндії коштує дорожче за соснову. Лісовласники впевнені, що так буде й надалі, тому намагаються на своїх лісових землях закладати більше ялини.

Що стосується лісовідновлення, у Фінляндії діють дві державні програми. Програму розведення лісових дерев до 2050 року курує Фінський науково-дослідний інститут лісу METLA. У програмі створення лісонасінних плантацій, окрім METLA, беруть участь приватні науково-виробничі компанії та Міністерство сільського й лісового господарства Фінляндії.

Тест на дохідність

Інститут проводить наукові дослідження, відбираючи й схрещуючи найкращі дерева. Результати досліджень тестуються як у лабораторії, так і на пробних площах. Також НДІ продає живці поліпшених дерев компаніям, які займаються створенням лісонасінних плантацій півторного покоління. Якщо для плантацій першого покоління живці брали в лісі й закладали на лісових ґрунтах, то тепер для півторного покоління живці беруться з ЛНП і закладаються нові плантації на багатших сільськогосподарських ґрунтах.

Фахівці НДІ лісу прогнозують, що нові плантації зможуть забезпечити збільшення приросту ще на 20—25 відсотків порівняно з плантаціями першого покоління. Щоб перевірити точність цих прогнозів, знадобляться десятки років, поки насадження досягнуть віку стиглості. Але на пробних площах Інституту лісу результат уже відчутний — 14-річні селекційні насадження значно випереджають у рості звичайні.

Фахівці інституту використовують спеціальне програмне забезпечення для моделювання росту природних і селекційних насаджень. За його допомогою можна дізнатися приріст, запас та інші характеристики лісу хоч на 100 років уперед. До слова, аналогічним ПЗ користуються й приватні лісовласники, наприклад, якщо необхідно визначитися з породним складом під час садіння лісу. Після введення даних програма показує динаміку росту лісу, дає інформацію про обсяги заготівлі деревини та витрати на догляд на весь період до рубки головного користування.
Вчені METLA дійшли висновку, що використання селекційного насіння дозволить скоротити строк рубки на 20 років. І новий Лісовий кодекс Фінляндії, який почав діяти на початку цього року, допускає суцільну рубку до досягнення віку стиглості. При цьому на вирубаній площі необхідно обов’язково провести лісовідновлення протягом трьох років.

Що стосується перспектив лісовідновлення, проєкт створення лісонасінних плантацій півторного покоління розрахований до 2030 року. До цього часу з отриманого з них елітного насіння вирощуватиметься основний обсяг садивного матеріалу. Їх змінять плантації другого та третього поколінь. Але це досить далека перспектива — до 2075 року. Поки вчені не беруться прогнозувати якість лісів, отриманих із такого насіння, цілі під час закладання плантацій наступних поколінь залишаються ті самі — забезпечити максимальний приріст і скоротити період ротації.