Білоруські лісівники розширять закладку саджанців із закритою кореневою системою

У 2015 році підприємства лісової галузі планують засіяти касети для вирощування понад 7 мільйонів саджанців із закритою кореневою системою. Тонкощі цього процесу білоруські лісівники переймають у своїх фінських колег. Наприкінці минулого року білоруські фахівці відвідали лісонасінний центр ТАПІО, де змогли порівняти основні процеси виробництва в Білорусі та Фінляндії.

Підприємства лісової галузі планують засіяти касети для вирощування понад 7 мільйонів саджанців із закритою кореневою системою. фото

— Розширення площі культур, що створюються садивним матеріалом із закритою кореневою системою, — один із перспективних напрямів упровадження в нашій країні фінського досвіду ведення лісового господарства, — зазначив начальник управління лісового господарства Мінлісгоспу Микола Юревич. — До 2020 року вони займатимуть у загальному обсязі посадки щонайменше 30 %.

Перехід на нову технологію потребує й чималих витрат, належить докладно відпрацювати технологію, розробити технічні нормативи. Локомотивом практичної реалізації проекту буде Республіканський лісовий селекційно-насінницький центр.

Під час робочої поїздки до Фінляндії фахівці переконалися, що технічне оснащення центру анітрохи не поступається фінському. Тут установлено лінії європейського виробництва, а виробничі приміщення виконані навіть краще. Але кінцевий результат, передусім якісні параметри самих саджанців, поки різниться не на нашу користь. На думку директора РЛССЦ Михайла Чичка, поки що ми відстаємо за якістю ґрунтів, докладно відпрацьовано не всі етапи технологічного процесу, є проблеми й з дотриманням технологічної дисципліни. На ці напрями в центрі зараз робиться основний наголос. Плануються додаткові робочі поїздки до Фінляндії вже вужчих фахівців. Спільно з БДТУ та іншими фахівцями розробляються технічні регламенти — документи, за якими, наприклад, визначатимуться параметри ґрунту, дотримуватимуться технології вирощування саджанців. Основні документи мають бути готові вже до 1 квітня поточного року.

Що стосується технічної бази, до сезону висіву білоруським лісгоспам і РЛССЦ належить вкласти чималі інвестиції в придбання касет та іншого обладнання. Ідеться про суму понад 3 млрд рублів. Усього в цьому сезоні знадобиться понад 182 тис. касет, з них 67 тис. ще належить придбати. З огляду на високу потребу в такому товарі, Міністерство лісового господарства заздалегідь домовилося з одним із білоруських підприємств про організацію їх виробництва в нашій країні. Це дозволить замінити імпорт.

З оглядкою на досвід фінських колег планується розвивати в Білорусі й ще один першочерговий для лісового господарства напрям діяльності — створення лісонасінних плантацій.

— Цього року в лісгоспах буде закладено 20,4 га нових лісонасінних плантацій, а в наступні щороку створюватиметься щонайменше 30 га, — зазначив Микола Юревич. — У зв’язку з цим галузеве підприємство «Білгіпроліс» у 2015 році розробить проекти для створення ЛНП загальною площею 97 га. Крім того, підвищено увагу до стану вже наявних плантацій. Так, до 1 квітня фахівці Білгіпролісу завершать авторський нагляд ЛНП 2-го покоління в лісгоспах. Ця інформація дозволить оцінити їхній стан і ухвалити рішення щодо подальшого розвитку лісонасінних плантацій з урахуванням фінського досвіду.

Лісонасінні плантації у Фінляндії та Білорусі почали створюватися приблизно в один і той самий час — наприкінці 40-х років минулого століття. Наразі у Фінляндії їх закладено 2700 га, у Білорусі — 1800 га. Цифри співставні з урахуванням того, що площа лісів у скандинавів у 2,3 раза більша, ніж у нас. Тепер в обох країнах ставка робиться на ЛНП другого покоління (у Фінляндії використовується термін «півторе покоління»). У нашій країні таких плантацій уже закладено 630 га. До 2030 року з них планується заготовляти до половини загального обсягу насіння.

Лісовідновлення — один із перспективних напрямів упровадження фінського досвіду. фото

Що стосується технології закритої кореневої системи, попри низку переваг, використовувати її виправдано не на всіх ділянках, що відновлюються. Наприклад, у Фінляндії щороку закладається близько 109 тис. га нових лісів. З них посадку лісу саджанцями із закритою кореневою системою здійснюють на площі приблизно в 84 тис. га. Сосну звичайну фіни відновлюють здебільшого природним шляхом. Це пов’язано з природно-кліматичними умовами Фінляндії, у яких поява небажаної рослинності обмежена, а також відсутня конкуренція культивованих рослин із небажаною рослинністю. У таких умовах посів сосни дає позитивний ефект і економічно обґрунтований результат.

Над раціональним використанням коштів замислюються й білоруські лісівники. Більшість фахівців сходяться на думці, що ялина й дуб мають обов’язково висаджуватися саджанцями із ЗКС. На багатих ґрунтах саджанці швидше приймуться в ріст, а завдяки кращій приживлюваності вдасться заощадити насіння. Якщо йдеться про відновлення сосни на бідних ґрунтах, раціональніше використовувати звичайні саджанці-дворічки, вирощені в теплицях. За дотримання технології вони практично не відрізняються від своїх побратимів із закритою кореневою системою. На республіканських і обласних тематичних семінарах неодноразово вказувалося на те, що великомірний садивний матеріал має повністю замінити саджанці-однорічки.

Лісовідновлення — одна з сильних сторін лісового господарства Білорусі. Про це можна судити і за високою оцінкою закордонних колег, які щороку приїжджають до нас переймати досвід. І головне — за позитивною динамікою лісового фонду. Якщо в післявоєнні роки лісистість країни була 21,5 %, то тепер вона вже 39,1 %. На думку фахівців, підвищена увага до цього напряму та активніше використання досвіду Фінляндії дозволять вивести цей напрям на якісно новий рівень. Головні кроки в цьому напрямі вже зроблено — намічено курс розвитку та виявлено слабкі місця, усунення яких — справа найближчого часу.