Експерти: ліс — головний двигун латвійського експорту
Розглянувши хід розвитку латвійського народного господарства та експорту, сьогодні в ході дискусії експертів у Вентспілській вищій школі виконавчий директор Федерації деревообробної промисловості Латвії (LKF) Крістапс Клаусс, радник Банку Латвії (LB) Андріс Страздс, декан Лісового факультету Латвійського Сільськогосподарського університету (LLU) Дагніс Дубровскіс та інші експерти дійшли висновку, що лісові ресурси в Латвії мають достатню якість і обсяг, щоб їх можна було використовувати як головний двигун експорту за нинішньої геополітичної та економічної ситуації.
Під час дискусії, відповідаючи на запитання слухачів, зроблено висновок, що в суспільстві нерідко побутують необґрунтовані стереотипи щодо надмірного використання та зникнення лісових ресурсів Латвії, хоча реальна ситуація та статистика дають іншу картину.
Як зазначив у першій частині дискусії заступник голови Вентспілської Думи Дідзіс Ошеніекс, лісова галузь дуже важлива для економіки не лише Латвії, а й Вентспілса.
Минулого року вона становила 14 відсотків від загального експорту країни. Вентспілс також цінує внесений нею внесок, наприклад, нещодавно в розвиток було вкладено 15 млн. євро, було збудовано сучасний термінал для перевалки гранул, пиловника та іншої деревної продукції.
„У суспільстві нерідко панують хибні стереотипи, що ми експортуємо лише круглий ліс і задешево продаємо за кордон “зелене золото” Латвії, але насправді необроблена ділова деревина з Латвії фактично не вивозиться, і серед місцевих виробників існує жорстка конкуренція за ці ресурси. Потужності наших виробників уже настільки великі, що вони здатні переробляти не лише місцеву деревину, а й дедалі частіше імпортують пиловник зі Швеції, Норвегії, а також Росії та Білорусі, щоб у Латвії перетворити його на дошки, меблі, дерев’яні конструкції та інші продукти з високою доданою вартістю, головний ринок збуту яких перебуває за кордоном.
Наші виробники поступово нарощують і переробні потужності для залишків деревини — балансової деревини, виробляючи дедалі більше деревностружкових плит, гранул та іншої продукції, але поки що ми не можемо переробити всі обсяги балансової деревини на місці, тому цей асортимент у досить великих обсягах експортується, що ми можемо добре бачити в портах.
Зростання деревообробної промисловості дуже добре характеризується тим фактом, що в період з 2000 по 2014 рік вартість експорту деревної продукції за однакових обсягів вирубки зросла втричі”, — пояснює виконавчий директор LKF Крістапс Клаусс.
Радник LB Андріс Страздс також зазначив заслуги деревообробної галузі в позитивному зростанні латвійського експорту — вже з 2010 року можна спостерігати стабільний приріст латвійської частки ринку в загальному обсязі світового експорту. Минулого року ми випередили не лише Естонію та Литву, а й Чехію, Словаччину та деякі інші великі країни Європи.
Якщо детальніше поглянути на зростання саме деревообробної галузі, то можна зробити висновок, що вже зараз її відносна питома вага в економіці Латвії здатна не лише досягти докризового рівня, а й піднятися вище. До того ж минулого року найбільший внесок у приріст переробної промисловості дала саме деревообробка, яка вирівняла негативні показники, продемонстровані іншими галузями обробної промисловості
У ході дискусії експертів висновки виконавчого директора LKF Крістапа Клауса доповнив і викладач LLU Дагніс Дубровскіс, зазначивши високий потенціал лісової галузі Латвії та водночас спростувавши стереотипи про зникнення лісових ресурсів Латвії. Як показує статистика, площа лісів з 1923 року збільшилася у 2,3 раза, і обсяги вирубки в Латвії можна збільшити з нинішніх 12 млн. кубометрів аж приблизно до 17 млн. кубометрів.
„У масштабах Європейського Союзу ми є лісовою державою. Але не важливо, наскільки велика наша земля, важливо — наскільки ефективно ми вміємо на ній господарювати. Тут ми маємо помітний потенціал зростання. Латвійські ліси становлять два відсотки від загальної площі лісів у Європі, а наші запаси деревини становлять 2,7 відсотка від усіх європейських ресурсів. У нас якісний ліс, ми випереджаємо середні показники інших країн, зокрема Литву та Естонію. Якщо порівняти Латвію з країною лісів Фінляндією, то за площею лісів вона в 7,6 раза більша, а запаси деревини у Фінляндії лише в 3,6 раза більші, ніж у Латвії”, — пояснює Дагніс Дубровскіс.
Під час дискусії керівник відділення Латвійської Торгово-промислової палати в Північній Курземе Салвіс Рога підкреслив, що майбутнє нашої країни ховається в успішному здійсненні експорту. Але важливо усвідомлювати, що для цього потрібні людські ресурси, які в Латвії, на жаль, продовжують скорочуватися, і демографічні показники все ще залишаються негативними. Щодня населення Латвії зменшується на цілий „вагон потяга” або 60 осіб під впливом як показників смертності, так і міграції. Одним зі способів скоротити кількість людей, що поїхали, і сприяти місцевій економіці є створення нових і добре оплачуваних робочих місць. У свою чергу, щоб створити робочі місця, необхідно дедалі більше нарощувати експорт, а також підвищувати свою продуктивність, і, безперечно, однією з найважливіших галузей, у якій ці процеси вже успішно відбуваються, є лісове господарство та деревообробна промисловість.
Джерело: БК, Рига, 10.04.2015