Як часто трапляються в Чорнобильській зоні лісові пожежі?

Пожежа у звичайному лісі — вже лихо. На вигорілій території не залишається слідів життя: нещодавно зелені дерева перетворюються на зловісний краєвид з обгорілих голих стовбурів — і це лише те, що ми можемо побачити. Що казати про ліси, заражені радіацією, де наслідки займань не такі очевидні, але непередбачуваніші? За високих температур із верхніх шарів ґрунту та деревини там вивільняються радіоактивні речовини. Разом із димом і попелом вони розносяться вітром далеко за межі забруднених територій.

Вчені з Норвезького інституту дослідження повітря вивчили вплив лісових пожеж на атмосферу Чорнобильської зони на території Білорусі та України. Експериментальні дані, зібрані в статті Нікалаоса Еванґеліу, показують, що під час горіння деревини в лабораторних умовах радіоактивний елемент — цезій-137 —випаровується щонайменше на 10%. З сухої трави, лісової підстилки, деревини сосни та клена вивільняється від 20% до 40% цезію-137, що в них міститься. Норвезькі дослідники зазначають, що умови проведення експериментів відрізняються від умов неконтрольованих лісових пожеж, і кількість перерозподіленого цезію-137 сильно залежить від температури горіння та виду рослинності. 

Окрім деревини та рослинності, радіоактивні елементи під час пожеж можуть вивільнятися з верхнього шару ґрунту. Цезій-137, що осів на землю внаслідок аварії на ЧАЕС, на 84-86% залишається у верхніх 2 см ґрунту й, маючи низьку точку кипіння — 669 градусів Цельсія, легко випаровується. Дослідження в лісах Північної Америки показали, що під час лісових пожеж перерозподіл цезію-137 із ґрунту досяг 20%.

На основі своїх даних норвезькі вчені дійшли висновку, що внаслідок трьох великих лісових пожеж у 2002, 2008 та 2010 роках близько 8% цезію-137, накопиченого в Чорнобильській зоні, випарувалося й перерозподілилося на інших територіях.

В останні десятиліття на стан білоруських лісів і рівень ризиків виникнення пожеж сильно впливає зміна кліматичних умов. Високі температури навесні та влітку, посушливість підвищують імовірність займань і поширення вогню на великі території.

Володимир Усеня, заступник директора з наукової роботи з Інституту лісу в Гомелі каже: «Пожежонебезпечний сезон цього року в Білорусі розпочався дуже рано через те, що взимку не було снігового покриву, рівень ґрунтових вод досить низький, дозріла рослинність, яка зазнає сільськогосподарських палів».

У Білорусі є ще один тривожний чинник — всихання деяких хвойних порід дерев. Коренева система ялини перебуває у верхньому шарі ґрунту, тому за відсутності снігу взимку дерево не дістає корінням до ґрунтових вод у весняний період і гине. «Всихання ялинника на території Білорусі спостерігається вже 20 років, але він регулярно вирубується під час санітарних рубок і ніяк не впливає на ризик виникнення пожеж», — зазначає Володимир Усеня.

Як повідомив директор Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника Петро Кудан, цього року на його території сталося одне займання: згоріло близько 10 га лісу в прибережній частині річки Прип’ять. «Ситуація напружена, бо в заповіднику тривалий час не було опадів, ґрунтові води опустилися, взимку не було снігу, обміліли канали, озера. Природні ризики підвищені, але й критичною ситуацію не назвеш, і приводів для паніки поки що немає», — наголосив він.

Те, що пожежна ситуація в Чорнобильській зоні в Білорусі перебуває під контролем, підтверджують і в Департаменті з ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС при МНС РБ. Дмитро Павлов, начальник управління реабілітації постраждалих територій, зазначає, що потрібно розмежовувати ситуації пожеж і займань у лісах. За своєчасного реагування займання не перетворюється на пожежу й особливої небезпеки не несе. «Пожеж у Зоні не було вже кілька років. Трапляються займання лісової підстилки, але останніми роками ні їхні масштаби, ні кількість не викликають занепокоєння та з року в рік залишаються стабільними. За останні п’ять років ми спостерігали не більше 10 таких випадків на рік», — розповідає він.

Протипожежні заходи безпеки в Чорнобильській зоні порівняно з рештою лісів також підвищені. У Гомельському інституті лісу повідомили, що практично вся територія охоплена відеокамерами, і займання виявляються миттєво, підтримуються розриви завширшки 20 і більше метрів — вогонь упирається в цю смугу й далі не проходить. Постійне спостереження за лісами в Чорнобильській зоні здійснює «Беллісавіа».

«Пожежі в радіоактивній зоні становлять особливу небезпеку. Відбувається вихід радіонуклідів, і в газоподібному стані вони переносяться на прилеглі території. Але ця небезпека з’являється за умови великомасштабних пожеж. У Білорусі якщо займання виникають, то вони ліквідуються на початковій стадії. Є всі технічні засоби, щоб швидко виявити вогонь і ліквідувати його», — каже Володимир Усеня.

Торік на всій території Білорусі згоріло близько 150 га лісів, позаторік — 50 га, з урахуванням лісів у радіоактивній зоні. У Росії у 2014 році виникло близько 17 тисяч лісових пожеж, вогнем пройдено близько 3 млн гектарів лісу. У 2013 році на території України знищено 418 га лісу внаслідок 1113 випадків пожеж і займань.

Основною причиною лісових пожеж фахівці називають людську діяльність. «На 99% — це людський чинник, хоча бувають і займання від ліній електропередач, але це рідкість, — каже Дмитро Павлов. — Ніколи не можна розслаблятися. Щойно люди розслаблюються, вони отримують чергового ляпаса. Зокрема, на територіях у Чорнобильській зоні потрібно приділяти якомога більше уваги протипожежним заходам».

Норвезькі вчені дійшли висновку, що ймовірність лісових пожеж у Чорнобильській зоні лише зростатиме, головним чином через зміну режиму опадів, що настає внаслідок глобальної зміни клімату. Сухе листя, дерева, земля — усе це сприяє наростанню ризиків. Однієї незначної недбалості може бути достатньо, щоб радіоактивний дим розлетівся далеко за межі однієї позначеної зараженої зони.