Польща готується до реституції України
Прочитав випадково на молдовському сайті. Зрозумів, що про проблему "членство в ЄС та зобов’язання щодо реституції власності громадян членів ЄС я нічого не знаю. М.П.
У Польщі засновано організацію для повернення польського майна в Україні — «Реституція Кресів». Тепер десятки тисяч поляків зможуть почати доводити, що є спадкоємцями або правонаступниками нині українських середньовічних замків, палаців, готелів, особняків, картинних галерей, а також лісів, полів і гір. І отримати їх у власність. Подібні очікування європейців наповнюють український майдан новим змістом.
Майдан як інструмент реституції
Складні політичні рішення подібні до дослідів початківця-алхіміка: результат неочевидний, проте наперед визначений. І це не завжди очікуваний результат. Приклад тому — нещодавнє заснування в Польщі організації «Реституція Кресів», яка займеться поверненням польського майна на території Західної України (або отриманням відповідної компенсації). Поза інтеграцією України з ЄС подібна організація не могла з’явитися навіть у страшному сні. За інформацією голови партії «Змяна» Матеуша Піскорського, усе дуже серйозно, є база даних втраченого майна, створюється група юристів для опрацювання правових колізій. Звісно, ця ініціатива відповідає духу та букві Угоди про асоціацію з Євросоюзом, підписаної Україною влітку 2014 року.
Цю угоду київські спостерігачі порівняли за значущістю з хрещенням Русі й раділи: Україну проголосили інтегрованою частиною європейської спільноти, з майбутнім (неминучим) повноправним членством у ЄС. Проте знадобилося дотриматися деяких формальностей, привести законодавство України в повну відповідність до норм ЄС, зокрема — повернути майно нащадкам колишніх власників.
Коли у вересні 2014 року в Канаді український президент Петро Порошенко урочисто заявив: «Україна пройшла Рубікон і зруйнувала будь-які надії на відродження Радянського Союзу. Ми — європейська нація», він абсолютно випустив з уваги, скільком Україна зобов’язана СРСР, що пішов у минуле, і не помітив прихованих небезпек зближення із Заходом. І ось перший дзвінок, «Реституція Кресів».
До польської організації входять кілька сотень осіб, і це лише початок. За попередніми оцінками, близько ста тисяч громадян Польщі здатні довести, що є спадкоємцями або правонаступниками людей, які володіли майном на території нинішньої Західної України, де до Другої світової війни проживали переважно поляки.
Найбільше від реституції може постраждати 725-тисячне українське населення міста Львова, яке вважається столицею Галичини,
Західної України та нової української (необандерівської) ідеології. До приєднання до СРСР, у 1938 році 63,5 відсотка львів’ян становили поляки й лише 7,8 відсотка — українці. Змінити господарів може не лише середньовічний центр міста Львова. Захід України багатий на ліси, сільгоспугіддя, родовища корисних копалин.
Крім того, міжурядова комісія України та Польщі займається спірними питаннями реституції культурних цінностей, переміщених у роки Другої світової війни. Зближення України з Європою обіцяє бути прибутковим для Європи.
Про радянську спадщину
Реституція неминуча, і це — український ящик Пандори. На думку найсміливіших польських аналітиків, у перспективі п’ять західних областей України — Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська та Рівненська — можуть фактично повернутися до Польщі. У різний час ці землі належали Польщі або Речі Посполитій. А поки що Варшава проводить тут м’яку експансію, роздає етнічним полякам в Україні карти, що дають право полегшеного в’їзду до Польщі (для навчання та роботи).
У ЄС — спільне правове поле, і український закон про реституцію, коли його буде ухвалено, ймовірно, зацікавить громадян інших європейських країн — Румунії, Угорщини, Словаччини, землі яких передали УРСР за підсумками Другої світової війни. Західна Україна в очікуванні змін.
Приєднана в 1945 році Чернівецька область історично пов’язана з Румунією, і більша частина населення тут — етнічні румуни (Бухарест роздає тут румунські паспорти).
У Закарпатській області (у складі України з 1945 року) проживають десятки тисяч етнічних угорців (багато хто має угорські паспорти). Депутати парламенту Угорщини звертались до жителів Закарпаття із закликом не воювати на Сході України за інтереси Порошенка, і це теж м’яка політична експансія.
Вісім південних і східних областей України — Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська — передані зі складу Росії Володимиром Леніним під час створення СРСР. І тут можливі варіанти з претензіями розкиданих по світу сотень тисяч нащадків українських емігрантів. Цілком безперечно належать Україні лише дев’ять центральних областей: Київська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська, Сумська, Полтавська, які також не застраховані від реституції.
Прагнення до безмежного споживання
Підсумком реалізації згаданої вище угоди про асоціацію України з Євросоюзом стане домінування європейських норм над національним законодавством та інтересами в найширшому розумінні. У новій системі координат Україні просто вказуватимуть усі подальші кроки — від люстрації та реституції до квот на чорноморські шаланди та кефаль. Вважаю, метою підтримки Євросоюзом державного перевороту в Києві були виключно матеріальні міркування, зовнішня керованість, а не «революція гідності». І невипадково протест проти українських олігархів нова київська влада так стрімко переформатувала на антиросійські та антирадянські закони. Позиція Росії — єдино можлива перешкода на шляху зовнішніх управителів у Києві.
Схоже, Петро Порошенко та його соратники надто поспішили з євроасоціацією, і все ж зворотної дороги немає. Поява польської організації «Реституція Кресів» підкреслює споживче ставлення Європи до України, чого ніколи не дозволяла собі Росія. І можна зауважити, що проблеми України почалися з приходом нової київської влади та проголошенням курсу на відрив від Росії.
Автор: Александр Хроленко, обозреватель МИА «Россия сегодня». Джерело: eurasianews.md, 21.04.2015