Лісникам представили нового Вождя
Звернення «колишніх», «громадських» і «наукових» до Прем’єра, - з проханням призначити на місце Голови Держлісагентства фахівця з профільною освітою та достатнім досвідом роботи, не були почуті. Згідно з давніми національними традиціями та новітнім досвідом партійно-кланового підбору кадрів, керувати галуззю вже котрий раз покликали варяга».
Представлення нового керівника вирішили поєднати з ПІАР-акцією Міністра АПК на тлі вагонів із деревиною, що відправляються в АТО. Ці дві події майже не перетиналися... Я «косив» під журналіста інтернет-видання «Український лісовод» і був присутній лише на вступній частині.
Було цікаво побачити новий кадровий склад керівництва галуззю: він постійно змінюється , хоча стрижнем залишаються «зубри», які почали працювати ще в 90-х. було дуже приємно бачити багатьох із них…Пару разів навскидку клацнув фотоапаратом… В об’єктив потрапили розумниці та красуні (без жодних лапок), що підтвердило спостереження одного мого приятеля про те, що «око — самонавідна система».
Колегія розпочалася з 15-хвилинного виступу Міністра. Було помітно, що Олексій Павленко – людина публічна: йому є що сказати, і він не відчуває труднощів у спілкуванні з незнайомою аудиторією. Почав він із висловлення подяки Віталію Івановичу Атаманчуку, який, як я зрозумів, нині є його радником. Зал поплескав … Потім ішла промова, в якій були деякі моменти, на які я звернув увагу. Перелічую тези, так як запам’ятав, супроводжуючи коментарями з серії «думки вголос»:
1. На порядку денному реформа. ЄС нам допоможе. Сліпе копіювання – не наш стиль: ми виберемо свій національний шлях. Над реформою працює 24 групи, одна з яких зайнята проблемами лісового господарства.
Думаю, пропорція 1/24 – точно відображає те місце, яке посідає лісове господарство в колі проблем Міністра. Про зміст і сенс реформ мови не йшло, у зв’язку з чим згадалися висловлювання Саші Боровика про те, що « українська влада досі не визначилася зі стратегією» та «зовсім не зрозуміло, що вона збирається будувати».
2. Призначений на посаду Голови Олександр Петрович Ковальчук представлений як досвідчений кризовий менеджер, що має досвід аграрних проектів.
З досвіду знаю: якщо є досвідчений кризовий менеджер, то криза завжди знайдеться. Як прикласти до лісового господарства наявний досвід поки що зрозуміти важко.
Можливо, доведеться збільшити застосування пестицидів під час лісовирощування або брати в лізинг форвардери, харвестери та лісопильні лінії?
3. Міністр досить сумбурно (з погляду фахівця, а не журналіста) говорив про завдання лісового господарства, серед яких одне з головних – постачання деревини для потреб АТО та будівництво бліндажів, а також і про ризики поточного моменту, більшість з яких пов’язана з фінансуванням. Були досить радикальні пропозиції, зокрема про скасування рентної плати за спеціальне використання.
Мені здавалося, що Олексій Павленко ще не відчув прірву між сільським і лісовим господарством і плутає стратегію й тактику стосовно лісу. Навіть якщо обмежитися лише ресурсним значенням лісу, на яке за різними оцінками припадає лише 4-6% від сукупної користі, що її приносять ліси державі та суспільству, то цикл лісового виробництва майже на 2 (два) порядки довший, ніж аграрного. Саме тому, проводячи реформи та керуючи галуззю, не можна спокушатися тактикою швидких успіхів.
4. Безумовно, всі звернули увагу на запевнення Міністра щодо того, що найближчим часом (вочевидь, наступного тижня) будуть призначені заступники Голови, серед яких фахівці, що довго пропрацювали в галузі.
Важко не помітити, що Міністр і його помічники з лісової реформи оточують себе людьми, пов’язаними з торгівлею деревиною та які мають досвід роботи з легендарним лісовим менеджером, якому, всупереч Біблії, вдалося «двічі увійти в одну воду».. Легкий озноб викликають його заяви про те, що «моє завдання – вигідно подати Україну» та «продати потрібно все – крім совісті». Мимоволі згадується і його любов до ділків Китаю, які добре вміють користуватися слов’янським менталітетом.
Олексій Павленко сказав про те, що о 16 годині члени колегії візьмуть участь у селекторній нараді на Хрещатику 24 і передав слово Олександру Ковальчуку. Той обмежився двома реченнями, зміст яких зводився до прохання - стороннім залишити зал. Далі робота продовжилася в закритому режимі.
Багато журналістів були розчаровані, оскільки хотіли докладніше дізнатися, кому держава довірила турботу про ліс і які ідеї вознесли Олександра Ковальчука на лісовий Олімп. Поспілкуватися в них шансів не було...
На жаль, скласти перше особисте враження про нового лісового лідера не вдалося. Було видно, що він аскет, що він дуже втомлений і дуже заклопотаний. Справив враження непублічної та закритої людини. Наводжу ще пару фото. Прошу вибачити колег за відсутність посилань – немає часу їх шукати. Здебільшого це фото пресслужби Мінагрополітики та колег із Волині.
Поки що новий лісовий Вождь залишається для більшості лісників «темною конячкою». Біографії його немає. Причини недовгого перебування на попередніх робочих місцях невідомі. Програма, з якою він прийшов у галузь, також не оприлюднена.
Трохи світла на його особистість проливають документи ,розміщені вчора на сайті Кабміну. Нижче даю посилання.
Сьогодні Олександр Петрович проводить індивідуальні зустрічі з керівниками галузі. Дуже сподіваюся, що обійдеться без написання заяв на звільнення з відкритою датою…
Які-небудь висновки поки що робити рано…
Я не пішов разом із Павленком і журналістами до вагонів... Трохи поспілкувався з друзями й поїхав у ліс… Настрій був «ніякий», але його швидко поліпшив Шансон, дуже до речі прокрутивши пісню Висоцького…
М.П.
