Голова Держлісресурсів Олександр Ковальчук: Держлісгоспи необхідно об'єднати в єдину корпорацію

На думку нардепа Остапа Єднака, у цьому інт є дуже позитивні меседжі, що дає надію на реальні зміни у галузі і можливість конструктивнох співпраці з новим очільником Держлісагентсва. Дійсно, з інт видно, що почуті пропозиції ФЛЕГ про створення державної лісової господарської структури, про розділення функцій, прозорість роботи галузі. Також декларується реформування Укрлісконсалтингу,  боротьба за корупцією тощо.

Але колеги-екологи звертають увагу на інші речі - є меседжі негативні. Не почуті заклики екологів не чіпати степ - хтось вклав Ковальчуку в уста стару пісню про оптимальну лісистість південних областей. НАче давно вже показали що це - дурість, але ж ні, комусь не йметься знову садити сосонки, які будуть сохнути під південним сонцем.

Не почуті заклики не тягнути в "один колгосп" усі ліси - хтось знову агітує через голову ДАЛРу нищення конкуренції між, наприклад, лісівниками ДАЛР та комунальними. І дещо іще.

Зате плюс великий - що не мисливець :). Читайте, багато цікавого!

ОЛ

У травні Кабінет Міністрів призначив нового голову Державного агентства лісових ресурсів. Ним став уродженець Ружинського району Житомирської області Олександр Ковальчук. До призначення він працював генеральним директором Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». До приходу в держкомпанію Ковальчук, як і нинішній міністр аграрної політики Олексій Павленко, працював на керівних посадах у компанії Олега Бахматюка «Райз»

Новий керівник розповів Українським Новинам, як він бачить майбутнє галузі, і які кроки має намір зробити насамперед.

Олександре Петровичу, як ви бачите подальший розвиток галузі? Міністр Павленко, зокрема, зазначав, що вашими головними завданнями на посаді є реформування та дерегуляція. З чого почнете?

На початок 2016 року ми маємо реформувати галузь, і внаслідок цього реформування деякі функції, які сьогодні притаманні агентству, мають бути виділені й передані іншим міністерствам та організаціям. Функції контролю та функція господарської діяльності мають бути розділені, як і в усіх європейських країнах. Якщо говорити про делегування певних функцій, то це абсолютно нормально, прозоро та прийнятно, більше того, в деяких випадках це необхідно.

Наведіть приклад, як ці функції будуть розділені на практиці…

Ми повинні зберегти ті лісові насадження, які в нас сьогодні є, і збільшити їхню площу до науково обґрунтованих цифр, контроль за цим – це функція держави, зокрема Міністерства екології. Господарський блок – функція створення лісових насаджень, вирощування, догляду за ними, охорони від пожеж і шкідників, заготівлі деревини, торгівлі деревиною – за нашим баченням і за завданнями, які перед нами стоять, це функція корпорації. Це буде вертикально інтегрована компанія, яка займатиметься лише господарською діяльністю. Це буде держкорпорація. На цей момент у країнах Європи немає приватної структури, яка б вела господарство в лісах державної власності. Це або компанії зі 100% державної власності без права продажу акцій на фондовому ринку (Швеція, Латвія, Австрія), або державні лісові господарства/холдинги/агентства (Литва, Угорщина, Естонія, Польща). У нас сьогодні є 320 державних лісових і лісомисливських господарств. Їхню діяльність координує Держлісагентство через свої територіальні органи.

Наша програма зі створення корпорації буде узгоджена з міністерством і це буде публічна дискусія. Це заплановано на 1 квартал 2016 року.

Керівник обиратиметься на конкурсі?

Звичайно.

Розкажіть докладніше про господарський блок. Зараз заготівля деревини проводиться приватними підприємствами, з якими лісгоспи укладають договори. Ви бачите розвиток галузі в тому самому напрямі, тобто делегування й інших господарських функцій приватному сектору?

Ми намагаємося, з одного боку, надати робочі місця населенню, особливо це стосується сільської місцевості, з іншого боку – це питання конкуренції між власними бригадами, які працюють у лісгоспах, і сторонніми організаціями. Відповідно, що буде раціональніше, вигідніше для агентства, те ми й використовуємо. Ми не відмовлятимемося від залучення сторонніх організацій на якісь свої технологічні процеси. Ідеться не лише про заготівлю деревини, це і логістичні моменти, і моменти забезпечення матеріально-технічними ресурсами, садіння нових лісів. Так само відбувається в усьому цивілізованому світі. Є спеціалізовані компанії, які надають такі послуги, і якщо це послуга вигідніша з економічного погляду для нас, аніж утримання якихось своїх специфічних підрозділів, то, відповідно, ми будемо на конкурсних умовах залучати такі організації.

За яким принципом будете їх обирати?

Наше завдання – це прозорість. Для прикладу, хочу сказати, що ми на сьогоднішній день купуємо паливо на суму 600 млн гривень на рік. Ми вже почали роботу зі створення електронного майданчика, на якому ми проводитимемо всі закупівлі коштів наших підприємств - техніки, паливно-мастильних матеріалів, палива, а також логістичних послуг – усіх необхідних для діяльності агентства ресурсів. Створено робочу групу, яка моніторить ринок, працює з компаніями, що мають досвід зі створення такого роду майданчиків.
На цьому майданчику всі гравці ринку, які надають послуги й продають матеріально-технічні ресурси, що потрібні галузі, конкуруватимуть у рамках прозорого конкурсу. Це стосуватиметься і бригад із вирубки та заготівлі лісу, - там ми на сьогоднішній день бачимо можливість зловживань на місцях. Це наше перше завдання. Другий момент – це реформування в частині реалізації лісу, і тут за допомогою і міжнародних організацій, і за допомогою асоціацій деревопереробників у нас створено круглі столи, які впродовж найближчих кількох тижнів доопрацюють програму та принципи реалізації деревини в Україні. Знову ж таки, щодо реалізації у нас є дуже багато нарікань і від громадськості. Це складніший процес, бо пов'язаний не лише з нашими підрозділами, якими ми можемо керувати, а й з бізнесом, який зацікавлений у придбанні деревини за нижчими цінами. Наше завдання тут – це зробити цей процес абсолютно прозорим і ринковим, доступним і зрозумілим для громадськості.

Водночас ми не повинні забувати, що близько 27% усіх лісів в Україні перебувають у віданні інших відомств. Це і військові лісництва, і муніципальна власність, це і агроліси. Ми зараз говоримо про 73% лісів країни, які перебувають у нашому підпорядкуванні.

Отже, 73% лісів підзвітні Держлісресурсам. 27% будуть приєднані?

Ми вважаємо, знову ж таки, спираючись на досвід європейських колег, що ліс має належати народові, державі. Думка Агентства – має бути один господар. До нас надходить дуже багато скарг, що десь відбувається незаконна вирубка. Коли починаємо розбиратися, то в більшості випадків це не наші відомчі ліси. Є багато внутрішніх регламентів, які є сьогодні в агентстві і які не виконуються іншими власниками.

Тож які функції в будь-якому разі мають залишитися за державою?

Створення лісів, контроль за їх використанням, охорона, зокрема пожежна, наукове забезпечення розвитку лісового господарства. Є науково обґрунтовані цифри, до яких ми маємо прийти, - це наші плани щодо нових насаджень, створення нових лісів, адже процес вирощування лісу займає десятки років, і в такий тривалий період може вкладати тільки держава. Тому, якщо ми говоримо про створення нових лісів, збільшення їхньої площі, то ми говоримо, що це державна програма, це робота держави, і тут ніякої приватної власності мови не йде, тим більше що це суперечить і Земельному кодексу, і Конституції України.

Стратегію реформування ще не затверджено?

Ні, вона в процесі розроблення.

Скільки зараз становить лісовий фонд країни, яка площа з нього вкрита лісами?

Лісовий фонд країни становить 10,4 млн га, із цього фонду лісових насаджень ми маємо 9,6 млн га. Ліси, в яких переважаючою породою є сосна, займають 35%, в яких дуб - 28%, бук - 9%, ялина - 7%, береза - 6% та інші. Лісистість країни становить 15,9%. Найбільшу питому вагу в насадженнях мають середньовікові - 45%, стиглі та перестійні - близько 17%, молодняки - 38%. Середній вік лісів у країні - близько 60 років.

Це всі ліси, які в підпорядкуванні Держлісагентства і поза ним?

Так, а площа земель під лісогосподарськими підприємствами агентства становить 8,1 млн га, зокрема природно-заповідний фонд - 1,3 млн га.

Тож яка цифра зі збільшення площі лісів є науково обґрунтованою?

Тут ідеться про кожну окрему область. Якщо ми говоримо про наші ресурсні області - північ і захід України - то тут достатня кількість лісів, якщо ми говоритимемо про центральну та південну Україну, то це області, в кожній з яких лісонасадження потрібно збільшувати на 2%, на 5% а в деяких і більше.

Де найбільше не вистачає лісових насаджень?

Це Південь - Херсон, Одеса, Миколаїв. Це в нас включено в плани в розрізі кожної області й буде пов'язано з нашими пропозиціями щодо внесення змін до чинного законодавства. Почасти ми стикаємося з проблемою відведення земель під лісові насадження, потрібно зробити цей процес швидшим. Крім того, багато лісів постраждало від проведення АТО на сході, ідуть бойові дії, і дуже часто виникають проблеми, коли ліси замінровані.

Ви оцінювали площу замінрованих лісів?

Ні, у нас зараз таких цифр немає.

Нагадайте, які кошти цього року було виділено на галузь і чи буде перерозподіл бюджетних потоків? Скільки коштів необхідно на розвиток галузі?

Ми намагаємося перерозподілити бюджетне фінансування, яке заплановано на останній квартал року. Те, з чим ми зараз працюємо з Мінфіном і з МінАПК – це перерозподіл цих ресурсів на ранніші періоди, щоб ми встигли в осінні місяці виконати план із нових садінь. Ми отримали цього року близько 460 млн гривень. Це в рази менше, ніж треба. У кращі роки, 3-4 роки тому, галузь отримувала понад мільярд на рік. Інший момент, як вони використовувалися. Західні та північні області, в принципі, сьогодні забезпечують себе, там будуються нові дороги, там купується нова техніка, вони розвиваються.

Яка область показова в цьому плані, а які не можуть себе забезпечити?

З ресурсних областей можна виділити Рівненську область, Житомирську, там є показові лісові господарства, також у Сумській. У Сумській області на початку червня запускаємо підприємство з виробництва пелет. Потужність виробництва - до 1,2 тонни готової продукції на годину, що дозволить отримувати 1 800 тонн паливних гранул на рік. Інвестиції становили до 5 млн гривень. Це власні кошти лісгоспу, це те, що ми робимо за свої гроші.

Розкажіть про будівництво лісових доріг, зокрема про нинішні потреби.

Протягом 2007-2014 років було збудовано й приведено до належного стану близько 3 950 км лісових автомобільних доріг, зокрема в Карпатському регіоні - близько 1 400 км, де найгостріше стоїть проблема якості та розгалуженості лісотранспортної інфраструктури. Проте показник щільності лісових автомобільних доріг у нас усе ще в 3-5 разів нижчий, ніж у країнах Європи. Цього року лісогосподарські підприємства запланували збудувати, відремонтувати та реконструювати понад 703 км лісових доріг (з них - понад 100 км у Волинській області, близько 75 км у Житомирській, 140 км у Рівненській і близько 76 км у Чернівецькій), облаштувати дорожнім покриттям - близько 489 км.

Розкажіть, кого бачите серед своїх заступників?

Я бачу тут людей, які мають досвід роботи в цій галузі, які мають рівень довіри від суспільства й є неоспоримими фахівцями в цій галузі, насамперед. Ми проведемо конкурсний відбір на заступників голови агентства.
Хто в комісії з підбору нових кадрів і скільки у Вас буде заступників?
Насамперед, це Мінагрополітики. По-друге, оскільки політичну відповідальність за нашу діяльність несе партія коаліції, то, відповідно, якимось чином це накладає відбиток і тут на нашу роботу. Я маю на увазі конкурсну. Уже підписано наказ про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад. У низці випадків у нас закінчується контракт із керівниками лісгоспів, і всі нові призначення проводитимуться лише на конкурсній основі. Ідеться про лісгоспи, про господарюючі суб'єкти. Там можна чітко сказати, що створюються комісії за участю районних рад, обласних рад, представників від агентства, де підбиратимуться ті люди, які будуть гідні не лише на наш погляд, а й громадськості.

Якою буде ваша кадрова політика щодо обласних керівників? Чи будуть знову призначення за партійним принципом?

Цього разу ми постараємося змінити ці принципи й підходи, і особисто моя позиція – це тільки фахівці, і партійний принцип тут не сповідуватиметься.

А чи є вже в планах якісь кадрові рішення?

У нас є запитання до деяких обласних керівників, я б не хотів сьогодні їх озвучувати, бо ми зараз проводимо перевірки з ведення господарської діяльності в деяких областях, відповідно, після цього будуть зроблені певні висновки й будуть ухвалені кадрові рішення.

Ваш попередник говорив, що деякі лісгоспи саботують запровадження електронного обліку деревини, а ті, у свою чергу, нарікають на його дорожнечу й на монопольного постачальника електронних чипів. Чи змінилася ситуація, як лісгоспи забезпечені необхідним обладнанням для обліку деревини?

Наразі в агентстві близько 210 підприємств працюють у системі електронного обліку деревини, зокрема всі ресурсні області. Було багато розмов про вартість чипів. Велику роботу в цьому напрямі провела одна з наших компаній - «Укрлісконсалтинг», яка розробила нове програмне забезпечення на платформі Android, що дасть можливість значно зменшити вартість обладнання для господарств. Вартість одного КПК становить орієнтовно 30 тис. гривень, і лісгоспи не мали іншої альтернативи. Тепер можна буде перейти на набагато дешевші смартфони з цим програмним забезпеченням. У квітні цього року почали впровадження пілотного проєкту на базі Тетерівського лісгоспу. Після його реалізації поштучне маркування бирками здійснюватиметься лише на цінних породах - фансировина і половники дуба, ясена, горіха та черешні, за іншими видами продукції буде електронний облік цілими партіями або штабелями. Після переходу на новий порядок електронного обліку лісоматеріалу кількість використання бирок скоротиться, і економія за рік у грошовому вимірі може становити від 50 млн гривень. Орієнтовна вартість бирки в 2015 році - 2,5 гривні, у 2014 році було використано 27 млн бирок, або на 67,5 млн гривень. Подальша робота з удосконалення цієї системи стосується не лише чипів, а й документообігу при торгівлі деревиною. Ми хочемо домогтися того, щоб на будь-якому етапі, чи то продажу, чи то обробки деревини було зрозуміло, звідки вона потрапила на те чи інше підприємство. Зараз працюємо з кількома потенційними постачальниками самих бирок, оскільки раніше було багато нарікань, що це був один постачальник, і вартість цих бирок була дуже високою. Цього року спробуємо перейти на українського постачальника, шляхом конкурсу. Ми зараз ведемо переговори з кількома можливими підприємствами, які мають технологію з виготовлення такого роду продукції. Це дасть можливість заощадити для галузі великі гроші, загалом по країні це будуть десятки мільйонів гривень.

Тож який відсоток підприємств уже застосовують метод електронного обліку і які ще бачите тут проблеми?

Близько 80%, цей облік ведеться лише в господарствах, підзвітних Держлісагентству. В інших господарствах ми не можемо відстежити цю систему, і це ще одна причина, чому, на мою думку, потрібно господарства об'єднати або привести до єдиного стандарту. Електронний облік спрямований на зменшення кількості незаконних рубок, і ті вдосконалення, які ми вносимо в цю систему, насамперед будуть спрямовані на те, щоб незаконно зрубаний ліс був незатребуваний ринком, щоб його нікуди не можна було продати. Якщо ми цього доможемося, незаконні рубки зникнуть самі по собі. Навіщо мені машина лісу, якщо я не зможу її нікуди реалізувати далі, бо немає відповідних документів?

Ви заявляли, що одним із першочергових завдань у галузі є боротьба з корупцією. Де ви бачите основні корупційні схеми? Чимало запитань викликає та сама компанія «Укрлісконсалтинг».

Перше, що ми зробили, це трансформували «Укрлісконсалтинг». На сьогоднішній день – це компанія, яка припиняє свою діяльність.

Ідеться про ліквідацію «Укрлісконсалтингу»?

Так, але функції обліку, збору аналітичної інформації, ті самі функції виписування сертифікатів – вони залишаться, але будуть передані іншим структурним підрозділам агентства та іншим компаніям у структурі лісової галузі. Ми зробили прозорою функцію виписування сертифікатів на експорт деревини. На сьогоднішній день у цьому плані знято прерогативу «Укрлісконсалтингу». Вона делегована на місця. Протягом одного дня можна виписати сертифікат при наданні певних документів продавцем/експортером лісу. Ось ті моменти, де ми хочемо зняти зловживання. Насамперед – це закупівлі, по-друге – це торгівля лісом. Необхідно створювати нові функції, які сьогодні у нас просто відсутні, наприклад, функція збору й аналізу аналітичної інформації про тенденції на світових ринках деревини. Ми сьогодні не маємо такої аналітики і перед нами не стояли такі завдання.

Зараз створюємо нову компанію, яка займатиметься аналітикою, збором інформації, створенням майданчика електронних аукціонів, допомогою в розробленні електронного майданчика з торгів лісом, бо до початку 2016 року ми маємо підготувати галузь, виходячи з коаліційної угоди, до можливості створення корпорації, яка займатиметься господарською діяльністю всередині системи. Підприємство замість «Укрлісконсалтингу» буде створено впродовж найближчих кількох тижнів.

Було ухвалено закон, що забороняє вивозити необроблений ліс. Чи підтримуєте ви його?

Розмова йде про заборону експорту лісу кругляка з 2017 – хвойних порід, а за деякими цінними породами вже з 2016 року. Звичайно, я його підтримую, але сьогодні потрібно міністерствами економіки й АПК провести велику роботу з залучення інвестицій у переробну галузь, якщо ми цього не зробимо, то отримаємо у 2017 році велику кількість пропозиції лісоматеріалів і відсутність попиту, недоотримання тієї самої валютної виручки.

Як вплине закон на обсяги вирубки лісу?

Якщо ми говоримо про плани заготівлі, то вони існують незалежно від цього закону, бо вони регламентовані іншими законодавчими документами, це може вплинути лише на сам бізнес - чи будуть приходити міжнародні великі компанії, будувати підприємства, надавати робочі місця, платити податки до бюджету країни. Ось на що впливає закон. Він стимулює споживачів лісу інвестувати в економіку країни. Це приблизно так само, як ми вирощуємо пшеницю, і запровадили б закон про заборону експорту. Можна експортувати борошно. І як воно вплине на пшеницю? Ми будемо її сіяти, прибирати, бо якщо ми її не будемо прибирати, то вона просто пропаде, так само як і ліс, ми планово його рубаємо, проводимо санітарні рубки, проводимо садіння нових лісів. Цього року ми запланували заготівлю 12,5 млн кубометрів лісу по Україні. Запровадження заборони на експорт на кількість лісу, що заготовляється, не вплине.

А які показники господарської діяльності були торік?

У 2014 році заготовлено 7,2 млн куб. м ліквідної деревини внаслідок рубок головного користування, обсяги реалізації продукції зросли на 25% порівняно з попереднім роком до 7 249,5 млн гривень, випуск продукції переробки становив 837,8 млн гривень. Проведення рубок формування молодняків на площі 40,7 тис. га, або 103% від запланованого. Загальні обсяги садіння лісових культур - 32,6 тис. га, зокрема нові ліси створено на 5,2 тис. га.

Попереду літо, яке обіцяє бути спекотним. Чи готова галузь до цього? Чи забезпечена ресурсами для боротьби з пожежами? Які Ви бачите напрями реформування в цьому секторі, щоб ефективніше боротися з пожежами і запобігати їм?
Хочу зазначити, що галузь на сьогоднішній день готова до випадків виникнення пожежі. У нас уже пройшла колегія з цього питання. Усі матеріально-технічні ресурси, запаси палива, необхідні для профілактичних робіт і ефективної боротьби з пожежею, у нас сьогодні є. Охорону лісів від пожеж забезпечують 321 лісогосподарське й лісомисливське підприємство, у складі яких функціонує понад 1,7 тис. лісництв і 269 лісових пожежних станцій, чисельність відомчої пожежної охорони становить понад 11 тис. осіб. Також створено мережу з 442 пожежно-спостережних веж, з них 224 обладнано сучасними телевізійними системами спостереження з високою роздільною здатністю, там є диспетчер, який сидить за монітором. Скорочується вплив людського фактора - втома, поганий зір, погодні умови, оператор у приміщенні може побачити осередок, попри погоду, і швидко відреагувати. Будемо поширювати технологію на всі області.

За який період хочете впоратися із цим завданням?
Усе залежить від фінансування. Крім того, ми проводимо роботу сьогодні з Національним космічним агентством, щоб отримати від них допомогу в своєчасному виявленні за допомогою супутників, які в нас сьогодні вже існують, осередків пожежі та раннього реагування нашими структурними підрозділами. Ми почали переговори й сподіваємося від них отримати допомогу в цьому напрямі. Варто зазначити, що існують великі проблеми з агроземлями, особливо в осінній період і ранньою весною, коли люди починають палити траву, і присутня велика загроза виникнення лісової пожежі.

Як узагалі боротися з тим, що люди підпалюють траву на полях?
Лише на законодавчому рівні, це якраз одна з наших пропозицій. Зміна законодавчої бази та посилення відповідальності власників земель за підпали сухої трави. Ми зараз готуємо відповідну пропозицію щодо внесення змін до законодавчої бази.
Як вирішити проблему масового знищення та продажу конвалій, які внесені до Червоної книги?
Ця проблема лежить у ширшій площині, ніж Держлісагентство. Це і правоохоронні органи, і органи екологічної інспекції, і саме населення. Якщо підприємства купують незаконно заготовлену деревину, відповідно, вони фінансують незаконну заготівлю цієї деревини. Якщо ми купуємо букет конвалій, ми тим самим фінансуємо протиправні дії цих людей.

Ви мисливець? Чи є у вас таке хобі?

Ні. У мене є зброя, але я за своє життя не вбив жодної тварини.

Автор: Світлана Угнива

Автор: розмістив Олег Листопад
Джерело: Укр новини