Секретна податкова реформа, або Як Білоус "допоміг" Насірову

У п'ятницю, 26 червня, новий голова Державної фіскальної служби представить прем'єру проєкт податкової реформи.

На її проведенні вже рік наполягає міжнародна спільнота. Нібито її узгодив навіть МВФ.
Більше того, на 13 липня намічено презентацію реформи в США.

Зате український бізнес і експерти проєкту в очі не бачили.

Через півтора місяця після призначення Романа Насірова на публічне обговорення не було винесено навіть найпопередніший її проєкт.
Відомі лише уривчасті відомості. Наприклад, те, що в розробленні документа брали участь представники МВФ і якийсь британський консультант.
Чим же пояснюється секретність?

Можливо, новий керівник ДФС Роман Насіров не хоче завчасно вислуховувати «хотілки» бізнесу. А якими вони будуть, зрозуміло вже зараз.
Ось інфографіка Американської торгової палати, яка давно професійно лобіює інтереси великих міжнародних корпорацій, що працюють в Україні.

Слід зазначити, що палата є однією з небагатьох структур, які мають «доступ до тіла» перших осіб ДФС і Мінфіну.
Зокрема, вона контактує із заступником міністра фінансів Оленою Макеєвою, яка старанно намагається створити собі імідж реформатора, пропонуючи прибрати то одну групу податків, то іншу. Ініціативи виявляються провальними, але екс-аудитор не занепадає духом.

Але ось парадокс. Судячи з тексту, що супроводжував публікацію цієї схеми, у палаті теж мають слабке уявлення про те, якою буде майбутня реформа. Головне слово, яке вказує на це, - "потрібно". Тобто це «хотілка», облічена в графічну форму.

Що робитиме з цією реформою Арсеній Яценюк? Не виключено, що закрите слухання ініційовано, щоб уникнути публічної ганьби. І для такого припущення є всі підстави. Автор спробував зібрати всі розмови, які стосуються реформи, і зробив для себе кілька висновків.
Перший висновок. Найімовірніше, нова реформа - це формальний документ.

Зрештою, її вимагала міжнародна спільнота, і саме для цього документ розроблявся разом із МВФ. Але ось парадокс: присутність у процесі фонду не говорить ні про що. Місія МВФ, яка обговорює виділення Україні траншу в рамках EFF, і робочі групи МВФ - це неймовірно різні речі.
Якщо перша є делегацією вищого рівня, то другі - це просто колектив бюрократів, які мають певну думку про податки. Як показує досвід роботи з фондом, рекомендації таких бюрократів зазвичай зводяться до прищеплювання шаблонів, що мають мало спільного з реальністю тієї країни, в якій їх намагаються прищепити.

Проте в очах міжнародної спільноти ставиться «галочка»: реформу розроблено, зведено з МВФ і буде заслухано Кабміном. Завдання виконано. Просто потім реформа може піти на доопрацювання.

Другий висновок. У реальності реформу буде використано традиційно: щоб улаштувати кадрові перестановки й перерозподілити фінансові потоки всередині ДФС.
"

Економічна правда" вже писала, що в Україні щорічна податкова реформа стала доброю традицією.

Починається все «круглим столом» або урочистим стартом. Розробленням проєктів завжди займаються кілька ініціативних груп. Експерти на базі ЗМІ міряються дипломами Гарварда. Прем'єр на камеру "дає завдання".

Олена Макеєва. Фото ap-center.com

Закінчується все однаково. Проєкти відкидаються як такі, що не відповідають моменту. Замість них реформуванням самих себе займається податкова. Що вони можуть придумати, зрозуміло. Посилення податків і «податковий майдан», що переростає в призначення нового головного податківця й обіцянку реформ.

Щоправда, останнього разу податківці навіть пооригінальничали й скоротили кількість податків, ніяк не зменшивши податковий тиск.

Зазвичай реформу супроводжує реструктуризація податкового органу. Мовляв, «ми старий світ зруйнуємо до основ, а потім ми новий світ збудуємо». ДПАУ перетворилася на Міндоходів, міністерство мутувало в ДФС, ДФС теж мутує.

Головна ідея трансформації - масова кадрова рокіровка. Зняти з посади чиновника, якого призначили за всіма процедурами, вкрай проблематично. Він починає хворіти, судитися або саботувати процеси. Набагато легше ліквідувати стару податкову і на її уламках створити нову.
Догідних персонажів переводять на роботу, невгодних - залишають бодатися з примарою колишньої структури.

Судячи з усього, так станеться і цього разу. Уже ходять чутки, що Насіров збирається різко урізати повноваження митниці та передати її фіскальну функцію в підпорядкування податковому підрозділу ДФС. Зробити це швидко можна лише одним шляхом: зруйнувати - збудувати.

Висновок третій. Найімовірніше, екс-голова ДФС Ігор Білоус підклав міну уповільненої дії своєму наступникові Роману Насірову.
Понад рік екс-голова ДФС Ігор Білоус не показував своїх напрацювань. Насіров отримав від нього в спадок фактично готовий документ, але вся громадськість сприйме реформу саме як вигадану Насіровим.

Нам ще лише належить оцінити сам проєкт. Якщо він виявиться провальним, новий голова ДФС із самого старту отримає величезний удар по репутації.
Насіров заявив, що грандіозна фіскальна реформа включає зміну як самої служби, так і системи оподаткування та митної справи. Але сам документ він не показує навіть своїм безпосереднім підлеглим.

Заступник голови ДФС Костянтин Лікарчук на засіданні Громадської ради при ДФС 17 червня заявив, що навіть він, людина, яка курує митницю, не бачив остаточний проєкт реформи фіскальної служби.
Більше того, він лише чув, що в ДФС хтось, але явно не його підлеглі митники, написав законопроєкт про внесення змін до Митного кодексу.

 Ігор Білоус. Фото minrd.gov.ua

За наявною інформацією, консультантом з боку МВФ у проведенні «секретної» реформи є представник Великої Британії. Власне, за лекалами британської системи хочуть «пошити» і нашу.

Усе це добре, тільки є кілька маленьких неув'язок. У Британії - інша система права. Вона так і називається - «британська», і заснована на прецедентах, які створюють суди. Парламентові відведено лише функцію фіксування глобальних змін у законодавстві.

В Європі ж - і в Україні - домінує так звана континентальна або цивілістична правова система, в якій закони спускаються «згори».

Прецедентне право створювалося століттями, воно засноване на значних традиціях, яких не має наша країна.
Крім того, Британія - острів, що не має сухопутних кордонів ні з ким. Україна ж - держава, що має сухопутні тисячокілометрові кордони з найрізноманітнішими країнами з найрізноманітнішими податковими та митними режимами, зокрема з двома митними об'єднаннями.

Якщо в Британії митна служба не є фіскальною - дає лише 1,5% доходів бюджету, то українська митниця дає понад 50% надходжень, головне з яких - імпортний ПДВ.

Виходить, набагато більше Україні підійшло б упровадження системи, вибудуваної у Франції чи Німеччині, а то й зовсім Польщі чи Чехії, які пройшли етап адаптації до Євросоюзу. Нерозуміння наявності таких особливостей може призвести до ще більших проблем у фіскальній системі.
До речі, із країн континентальної Європи британську фіскальну модель не використовує ніхто. Лише в Україні планується знищення митниці з перетворенням її на гвинтик єдиного фіскального механізму.

Зокрема, за чутками, що доходять, реформа передбачає ліквідацію регіональних митниць із перепідпорядкуванням «того, що залишилося» податківцям, відсутність у митниці можливостей для проведення постаудиту.

Одним словом, реформа не буде ідеальною. Вона виявиться дуже спірною. Чи не було це зроблено навмисно попередником Насірова?
Непублічність керівника податкової

Можливо, ідеться про персональні особливості поведінки нового голови ДФС. Він відверто уникає з'являтися на публічних заходах. Зокрема, на 20 травня було призначено пресконференцію за його участю, присвячену болісній темі впровадження РРО для «єдиноників».

Роман Насіров. Фото unian.net

Болісною ця тема значною мірою стала завдяки ДФС, яка провалила інформаційну кампанію з цього приводу. Зрештою, Насіров на пресконференцію не з'явився.

17 червня відбулося засідання Громадської ради при ДФС, на яке було заявлено і нового голову.

Напередодні 1 липня, коли мають з'явитися не лише РРО для «єдиноників», а й ПДВ-рахунки для сотень тисяч платників податків, запитань до голови фіскальної служби було більш ніж достатньо. Проте він не вважав за потрібне спілкуватися з консультативним громадським органом.

Не менш дивно виглядають дії Насірова щодо кадрової політики. Досить згадати скандал, що триває у Львові, із призначенням голови місцевої ДФС. У столиці Галичини, як у низці інших регіонів, уже рік не було фіскального керівника. Обласною ДФС керував в. о. начальника Василь Лемішовський.

Три місяці тому рада з кадрових питань ДФС (вельми сумнівний орган із непрозорим відбором членів, організований влітку 2014 року Ігорем Білоусом) із 16-ти кандидатів на посаду відібрала двох - Маркіяна Мальського та Михайла Коропецького. Проте ніхто з них так і не був призначений.
Подейкують, що в перших числах червня Насіров вирішив призначити головою ДФС у Львівській області Ірину Столярик, яка очолює нині ДФС в Івано-Франківській області. Про це стало відомо голові Львівської ОДА Олегу Синюті, з яким де-юре питання призначення головного фіскала має узгоджуватися.

11 червня голова ОДА написав Насірову листа про те, що готовий погодитися на призначення будь-кого з двох кандидатів, які пройшли відбір через кадрову раду. Проте голова ДФС на листа не відреагував, вирішивши не змінювати ухваленого рішення.

Мирний мітинг за призначення голови ДФС у Львівській області, що розпочався 10 червня, після описаних подій перейшов до жорсткого варіанта протистояння з блокуванням підходів і підвезенням шин. 17 червня вирішення питання відклали на два тижні. Мабуть, тепер для консультацій.
Нарешті, стало відомо, що Насіров вказав прибрати 1,5 млрд грн із червневого реєстру на автоматичне відшкодування ПДВ.

Перевірити цю інформацію не вдалося. Якщо вона відповідає дійсності, то такі дії суперечать Податковому кодексу, який встановлює вичерпний перелік критеріїв, за відповідності яким відшкодування має здійснюватися автоматично. Він не передбачає «ручного» режиму.
За однією з версій, до числа «зачищених» потрапила низка металургійних і машинобудівних компаній, зокрема зі 100-відсотковими справжніми (не кіпрськими) іноземними інвестиціями.

Засідання колегії ДФС. Фото sfs.gov.ua

Усі описані події відбуваються на тлі того, що Насіров провів на посаді голови ДФС уже півтора місяця - рівно половину із тримісячного терміну, відведеного йому прем'єром для проведення реформ у ДФС.

За останніми даними, підлеглі ввімкнули щодо нового голови найжорстокіший спротив. Вони буквально саботують його рішення. Зокрема, з моменту приходу нового голови лише тричі змінювався порядок автоматичного відшкодування ПДВ.

Не виключено, що якісь сили взяли курс на виживання нового голови з ДФС. Це не означає, що він робить усе правильно. Ми не знаємо, що він робить.