Мені вже 90, і я ніколи не був у відпустці. Я від роботи отримую радість

Почитайте... Якщо замислитеся й захочете перечитати, значить, надія ще є...  М.П.

Ми мріяли про свою землю, але земля, яку ми отримали, не була мрією. Це був маленький клаптик, одна тисячна частина Близького Сходу. Ця земля не дуже добре до нас поставилася. Там були болота, москіти, пустеля на півдні, каміння. Вибирати потрібно було між комарами й камінням. На ній було два озера – одне мертве, друге вимирало. Була знаменита річка – але й у ній води не було. Тобто води не було взагалі. Жодних природних ресурсів теж не було – ні золота, ні нафти. Тоді казали, що на Близькому Сході є два типи країн – країни нафтові та країни святі. Наша була абсолютно свята, бо взагалі нічого не було.

Ми були самотні. У нас не було брата за релігією, сестри за мовою, сусіда за історією. Усе це відбувалося після Голокосту. Ми прийшли туди й не знали взагалі, що робити. По-справжньому не знали.

І ми подумали: найбільше багатство природи – це людина. Люди збагатили землю, а не земля народ.

Ми всі стали вченими. Кожен фермер в Ізраїлі, кожен кібуц почав дивитися, як розвивати сільське господарство без води, без землі. Ми почали його розвивати. Це було перше у світі сільське господарство у світі, засноване на хай-теку. Я сам був тоді студентом у сільськогосподарському університеті, ми намагалися проводити іригацію – поливали дерева гарячою водою, думали, що вони так краще ростимуть.

На велике здивування, з'ясувалося, що сільське господарство, яке засноване не лише на землі, а й на хай-теку, працює. У нас сьогодні достатньо води. Воду зазвичай знаходять – її не добувають. А ми стали її добувати. І ми досягли успіху. Ми почали опріснювати воду, ми відшукували овочі, які не надто багато "п'ють", займалися селекцією. Ось вам справжній секрет: для майбутнього важливо не те, що ви знаходите, а те, що ви виробляєте.

У нас не було ні людей, ні озброєння, ми ніколи не воювали, у нас було всього 450 тис. людей, не було генералів, не було військового досвіду. ООН вирішила створити державу Ізраїль, але фактично йшла війна. Що ми могли робити? Дві речі.

Перше – люди мали стати мужніми й хоробрими. Вони мали зрозуміти, що в нас немає вибору – ми мусимо лише перемогти. Якщо ми бодай один раз програємо – все.

Друге – оскільки в нас не було зброї, ми почали її виробляти. Щоб удосконалювати армію, нам довелося розвивати IT. Ізраїльський IT-сектор працював на армію. Тому що ми були одні у ворожому оточенні.

Навіщо я вам це розповідаю? Досі я кажу молодим хлопцям чи дівчатам: друзі, у вас є набагато більше, ніж ви думаєте. Не будьте лінивими. У вас є набагато більше, ніж земля може вам запропонувати. Ви можете виробляти речі, які вам не дано. Це урок для всіх.

Україна – одна з найважливіших у світі країн у сфері сільського господарства. Ви справді багато постачаєте, і ви не повинні від сільського господарства відмовлятися – ви можете й повинні модернізувати, об'єднати ресурси й таланти народу.

Потенціал у всіх людей – дуже великий. Але всі вони трошки ліниві. Якщо хочете чогось досягти, потрібно працювати. Ніщо не падає з неба. Ми в Ізраїлі дуже багато працювали. Що в цьому поганого? Не знаю… Люди йдуть у відпустку – це марна трата часу. Мені вже 90, і я ніколи не був у відпустці. Мені кажуть: "Ти що ненормальний? Як же ти відпочиваєш?" А я надаю перевагу роботі. Я від роботи отримую радість. І не будьте песимістами – це теж марна трата часу, особливо коли часи змінюються.

Потрібно йти за наукою. У науки немає кордонів, обмежень, наука не має рефлексії. Не намагайтеся розв'язати проблеми минулого, я не знаю, чи можливо це взагалі. Минуле взагалі не відіграє жодної ролі. Просто вивчіть його, щоб ви не повторювали старих помилок. У минулому немає ні майбутнього, ні надії.
Більшість людей воліють пам'ятати, а не уявляти – це найбільша помилка. Що ви хочете пам'ятати? Усі помилки, які було скоєно? На історію не можна покладатися. Історики були глашатаями королів і тих, хто був при владі – вони говорили те, що потрібно.

Люди бояться чогось… Тільки Бог знає, що з нами буде.

Мене питають іноді: якщо озирнутися назад, якими були ваші найбільші помилки? Я відповім: ми думали, що в нас великі мрії. А тепер ми розуміємо, що вони були не такими вже великими. Мрійте про більше. Чим більша ваша мрія, тим більшого ви досягнете.

Ваше молоде покоління – чудове. Але що мене злить у них – вони зневажають політиків. Вони кажуть: політика корумпована, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики – ідіть і робіть чесну політику.

Це всі уроки, які я сам виніс із минулого.

Ще люди питають мене, як залишатися активним. Це дуже просто. Лічіть подумки ваші досягнення й мрії. Якщо ваших мрій більше, ніж досягнень – отже, ви все ще молоді. Якщо навпаки – ви старі.