Електронний облік без бирок - європейська реальність
Одне з питань прийдешньої (17.09.15) колегії Держлісагентства - впровадження електронного обліку деревини. Напередодні розміщую дві роботи на тему обліку. Подумайте, чому колеги з Білорусі запозичують досвід Естонії, а не України. М.П.
Порахувати всі ялинки
Наш ліс – не лише легені нашої країни, та й загалом Європи, а й серйозна стаття доходу для держави. Щороку в нас заготовляються мільйони тонн деревини. Лише минулого року ця цифра склала 12,5 мільйона тонн метрів кубічних ліквідної деревини. Проте фахівці Держінспекції охорони тваринного та рослинного світу при Президентові Білорусі вважають, що в певному сенсі досі підрахунок цінного ресурсу провадиться не так точно, як хотілося б. І поправити ситуацію могла б електронна система обліку деревини. Така, що діє впродовж понад десятка років в Естонії.
«Усі дані про деревину на пні в нас є в переносних комп'ютерах, — розповідає головний інспектор відділу охорони природи Інспекції навколишнього середовища Естонії Рейнсалу Пірет. – Там же є відомості про ступінь захисту тієї чи іншої території, про обмеження щодо рубок і про рубки, які проводилися раніше. Цю інформацію бачить насамперед той, хто видає дозвіл на заготівлю деревини, а також той, хто його запитує й іде в ліс. Адже він не повинен вгадувати, де йому можна рубати, а де ні. І в цьому дуже допомагає електронна система обліку». Аналогічною інформацією володіють, до речі, і контролюючі органи. Вони в режимі реального часу можуть бачити, хто і де здійснює рубки. Плюс можуть перевірити всю необхідну для таких робіт документацію: коли і ким вона видана, на які ділянки поширюється.
Але й це не все. В Естонії комп'ютеризовано також і систему переміщення заготовленої деревини. «Щойно машину завантажено, електронні накладні виписано, вони одразу надходять до єдиного інформаційного центру, — уточнює Рейнсалу Пірет. — Тож якщо зупинити водія з таким вантажем, його легко перевірити в режимі онлайн за допомогою програми». Жодного вороху паперів, жодної тяганини з їх перевіркою. На перший погляд, звучить фантастично. До того ж, звідки в лісі інтернет?
Естонський фахівець розвіює сумніви: сьогодні можливо все. Цю думку підтверджує й начальник управління аналізу та контролю за охороною і використанням об'єктів тваринного та рослинного світу Держінспекції Олександр Драгун, який вивчав досвід колег. На його думку, за відсутності Wi-Fi-зв'язку в Білорусі можна використовувати мобільний інтернет – на щастя, покриття це робити дозволяє. Та й технічне та програмне забезпечення для організації подібної роботи не таке вже витратне, як може здатися на перший погляд. Крім того, економиться багато часу, який поки що йде на виїзди в ліс для замірів і заповнення безлічі документів.
«Жодних складнощів для впровадження електронної системи обліку деревини в країні немає, — переконаний Олександр Драгун. — Уже зараз у лісовому господарстві використовуються геоінформаційні технології. Залишається розробити необхідну програму. І тоді контролювати заготівлю деревини буде значно простіше: ми точно знатимемо, що той чи інший лісовоз вирушив у заданому напрямку, що це законно, що деревина не піде на бік. Зараз ця робота ведеться. І такі міжнародні зустрічі, як та, що відбулася нещодавно в Біловезькій пущі за участю наших колег із Литви, Естонії та Латвії, спрямовані на запозичення кращого досвіду».
За словами фахівця, на жаль, у Білорусі досі ще трапляються факти, коли деревину вивозять без супровідних документів. «Тому ми, як контролюючий орган, наполягаємо на впровадженні такої системи, — каже Драгун. — Безумовно, держава зацікавлена, щоб увесь ресурс, а адже ліси вирощуються за державний кошт, використовувався ефективно. Щоб дохід надходив до скарбниці у вигляді податків і щоб не було фактів розкрадання».
У Держінспекції розраховують, що витрати на створення електронної системи обліку деревини окупляться за рахунок припливу коштів до бюджету. «Поки складність у тому, що ліс на біржі купується після оцінки кубатури з точністю плюс-мінус 10 відсотків, — пояснює Олександр Драгун. — Уявіть лісосіку з обсягом деревини 11 мільйонів метрів кубічних. Десять відсотків – це мільйон (!) кубометрів. Отже, за певних умов значна сума коштів до бюджету може й не надійти. Це, так би мовити, ціна похибки. Впровадження електронної системи дасть змогу зупинити витік фінансів. Відповідно, зросте підсумкова сума податків».
На думку Олександра Драгуна, зважаючи на гостроту питання, програму впровадять оперативно. Щойно кошти на її розробку буде виділено, рік-два апробації — і система запрацює.
veraart14@mail.ru
Автор публікації: Віра АРТЕАГА
Автор фотографії: Олександр РУЖЕЧКА
Дата публікації: 23:02:49 03.09.2015
http://respublika.sb.by/obshchestvo-27/article/poschitat-vse-elki.html
Через два роки в Білорусі може запрацювати електронна система обліку деревини
15 вересня 2015 року
Наш ліс — не лише легені нашої країни, та й загалом Європи, а й серйозна стаття доходу для держави. Щороку в нас заготовляються мільйони тонн деревини. Лише минулого року ця цифра склала 12,5 мільйона тонн метрів кубічних ліквідної деревини.
Проте фахівці Держінспекції охорони тваринного та рослинного світу при Президентові Білорусі вважають, що в певному сенсі досі підрахунок цінного ресурсу провадиться не так точно, як хотілося б. І поправити ситуацію могла б електронна система обліку деревини. Така, що діє впродовж понад десятка років в Естонії, пише «Рэспублiка».
«Усі дані про деревину на пні в нас є в переносних комп'ютерах, — розповідає головний інспектор відділу охорони природи Інспекції навколишнього середовища Естонії Рейнсалу Пірет. — Там же є відомості про ступінь захисту тієї чи іншої території, про обмеження щодо рубок і про рубки, які проводилися раніше. Цю інформацію бачить насамперед той, хто видає дозвіл на заготівлю деревини, а також той, хто його запитує й іде в ліс. Адже він не повинен вгадувати, де йому можна рубати, а де ні. І в цьому дуже допомагає електронна система обліку».
Аналогічною інформацією володіють, до речі, і контролюючі органи. Вони в режимі реального часу можуть бачити, хто і де здійснює рубки. Плюс можуть перевірити всю необхідну для таких робіт документацію: коли і ким вона видана, на які ділянки поширюється.
Але й це не все. В Естонії комп'ютеризовано також і систему переміщення заготовленої деревини.
«Щойно машину завантажено, електронні накладні виписано, вони одразу надходять до єдиного інформаційного центру, — уточнює Рейнсалу Пірет. — Тож якщо зупинити водія з таким вантажем, його легко перевірити в режимі онлайн за допомогою програми».
Жодного вороху паперів, жодної тяганини з їх перевіркою. На перший погляд, звучить фантастично. До того ж, звідки в лісі інтернет?
Естонський фахівець розвіює сумніви: сьогодні можливо все. Цю думку підтверджує й начальник управління аналізу та контролю за охороною і використанням об'єктів тваринного та рослинного світу Держінспекції Олександр Драгун, який вивчав досвід колег. На його думку, за відсутності Wi-Fi-зв'язку в Білорусі можна використовувати мобільний інтернет — на щастя, покриття це робити дозволяє. Та й технічне та програмне забезпечення для організації подібної роботи не таке вже витратне, як може здатися на перший погляд. Крім того, економиться багато часу, який поки що йде на виїзди в ліс для замірів і заповнення безлічі документів.
«Жодних складнощів для впровадження електронної системи обліку деревини в країні немає, — переконаний Олександр Драгун. — Уже зараз у лісовому господарстві використовуються геоінформаційні технології. Залишається розробити необхідну програму. І тоді контролювати заготівлю деревини буде значно простіше: ми точно знатимемо, що той чи інший лісовоз вирушив у заданому напрямку, що це законно, що деревина не піде на бік. Зараз ця робота ведеться. І такі міжнародні зустрічі, як та, що відбулася нещодавно в Біловезькій пущі за участю наших колег із Литви, Естонії та Латвії, спрямовані на запозичення кращого досвіду».
За словами фахівця, на жаль, у Білорусі досі ще трапляються факти, коли деревину вивозять без супровідних документів. «Тому ми, як контролюючий орган, наполягаємо на впровадженні такої системи, — каже Драгун. — Безумовно, держава зацікавлена, щоб увесь ресурс, а адже ліси вирощуються за державний кошт, використовувався ефективно. Щоб дохід надходив до скарбниці у вигляді податків і щоб не було фактів розкрадання».
У Держінспекції розраховують, що витрати на створення електронної системи обліку деревини окупляться за рахунок припливу коштів до бюджету. «Поки складність у тому, що ліс на біржі купується після оцінки кубатури з точністю плюс-мінус 10 відсотків, — пояснює Олександр Драгун. — Уявіть лісосіку з обсягом деревини 11 мільйонів метрів кубічних. Десять відсотків — це мільйон (!) кубометрів. Отже, за певних умов значна сума коштів до бюджету може й не надійти. Це, так би мовити, ціна похибки. Впровадження електронної системи дасть змогу зупинити витік фінансів. Відповідно, зросте підсумкова сума податків».
На думку Олександра Драгуна, зважаючи на гостроту питання, програму впровадять оперативно. Щойно кошти на її розробку буде виділено, рік-два апробації — і система запрацює.
Віра АРТЕАГА