Ковпак для прем'єра. Банкова втрачає координацію

Під мантри про децентралізацію та розподіл повноважень між гілками влади в Петра Порошенка продовжують шукати механізми для посилення президентського впливу. Під егідою Адміністрації президента створюється Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабміном, який, по суті, стоятиме над урядом. Положення про створення такого консультативно-дорадчого органу з'явилося на президентському сайті (див. нижче М.П.)

Причому джерела «Главкому» в уряді не приховують, що дізналися про появу президентського указу про цю структуру постфактум, і губляться в здогадах, навіщо він знадобився саме зараз. «На засіданнях уряду створення цього координаційного центру не обговорювалося, всі дізналися, коли указ уже вийшов», – зізнається один із міністрів, причому з президентської квоти. Таке одностороннє рішення, на перший погляд, ніяк не в'яжеться з відкритими партнерськими стосунками між президентом і Кабміном, які, по суті, і має всіляко розвивати новий орган. А його поява, всупереч заявленим благим намірам, може лише ще більше ускладнити взаємини у владному трикутнику.

Що ж конкретно задумали на Банковій? Серед заявлених завдань Координаційного центру – підготовка пропозицій щодо планування реформ, пропозицій, що стосуються діяльності Кабміну, експертна оцінка урядових актів, а також пропозиції щодо зупинення дії актів Кабміну з мотивів їхньої невідповідності Конституції України. Новий центр може бути залучений до роботи парламентських і урядових комітетів, колегій органів виконавчої влади й уповноважений запитувати всю необхідну інформацію від держструктур та органів місцевого самоврядування.

Оскільки цей орган діятиме при президентові, то логічно, що призначати його керівника буде глава АП, він же призначатиме й звільнятиме інших працівників за поданням керівника центру. Навіщо знадобився ще один комунікаційний майданчик між АП і Кабміном, розташованими на сусідніх вулицях, у тексті указу не пояснюється.

Зайва надбудова

Якщо трохи заглибитися в історію, то коли Віктор Ющенко зробив прем'єром Віктора Януковича, останній відмовлявся візувати президентські укази – і тоді в політичному побуті з'явилося екзотичне слово «контрасигнація». Воно означало процедуру, коли указ, підписаний президентом, має бути підписаний главою уряду, а також профільним міністром, відповідальним за виконання цього указу. Тодішній міністр юстиції «від Януковича» Олександр Лавринович розпинався, що таке погодження відповідає Конституції та є загальновідомою світовою практикою. Насправді ж усі розуміли, що ця юридична казуїстика – просто боротьба за повноваження.

Координаційний орган, що створюється, схоже, – з тієї самої опери. Звісно, нинішня зв'язка Президента та прем'єра не виглядає так протиприродно, як у 2006 році, більше того, їхні політичні сили спільно йдуть на вибори, але від проблем у «квотному» Кабміні це не рятує. Уже ніхто не приховує, що після місцевих виборів насувається переформатування уряду. Особливих реформ, які можна було б помацати руками, Захід так і не побачив, зате спостерігає чвари всередині української влади. Накопичилася маса взаємних питань щодо міністрів як за квотою Блоку Порошенка, так і за квотою «Народного фронту», тому можна уявити, які бурі розгорнуться в процесі «перетрушування» Кабміну.

Наявність авторитарних ноток у чинного Президента при всій демократичній риториці, загалом-то, давно не секрет – помітно, що йому тісно в умовах наявної політичної моделі. В умовах парламентсько-президентської республіки він змушений спиратися на коаліцію та домовлятися з нею: коли успішно, коли ні. Але в ситуації, коли парламентська більшість дедалі більше починає штормити, боротьбу на кілька фронтів Банкова може не потягнути, тому зрозуміла спокуса обкласти максимальною кількістю прапорців хоча б Кабмін. За Конституцією Президент і так має право зупиняти урядові акти з мотивів невідповідності Основному Закону та відправляти їх на експертизу до КС, але тепер пошуком цих «мотивів» і роздаванням прем'єру «цінних вказівок» займатиметься окрема структура при АП зі своїм штатним розписом.

«Комунікація – це завжди складна проблема для парламентсько-президентських республік, особливо в нашій ситуації, коли президент – впливовіша постать, ніж прем'єр-міністр, – каже політолог Володимир Фесенко. – При цьому безпосередньо на економічну політику уряду він впливати не може. Але в президента є представник у Кабміні, іноді він особисто бере участь у його засіданнях. Можливо, є проблеми в комунікаціях, але проблему можна вирішити набагато простіше – без створення нових бюрократичних структур».

Політолог Віктор Небоженко більш категоричний: «Президент створює паралельний орган, причому на підставі структури, яка не є конституційною – Адміністрації Президента. У нас уже є координаційний центр – парламентська більшість, і саме під час розгляду законодавчих ініціатив президента та прем'єра відбувається координація дій. Нова бюрократична структура лише ускладнить і погіршить відносини не тільки між президентом і прем'єром, а й усередині парламентської більшості. У Порошенка і так достатньо впливу на своїх людей у Кабміні, тому незрозуміло, навіщо йому знадобився координаційний центр. До того ж, є небезпека його корумпованості – адже те, чого не можна отримати через того чи іншого міністра, виявляється, можна буде отримати через цю структуру».

Клонування органів і посад

На Банковій же нагадують, що історія з Координаційним центром не нова. Справді, ще в грудні минулого року з'явився президентський указ, згідно з яким створений Януковичем Координаційний центр із впровадження економічних реформ було реорганізовано в Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабміном. Було навіть затверджено його граничну чисельність у 28 штатних одиниць, а представникові Президента в Кабміні було доручено розробити й подати у двотижневий строк проект положення про центр. Але з'явилося воно лише тепер.

Нинішній представник Президента в Кабміні Олександр Данилюк запевнив «Главком», що ухвалення положення затягнулося, оскільки це питання не було надто принциповим: «Положення вийшло до завершення реформування економічного блоку АП».

Як запрацює новостворена структура на практиці, буде видно, але поки клонування подібних органів, попри те, що до пуття не працюють раніше створені, викликає скепсис і вищеописані підозри. Зате в Президента з'являється ще один майданчик для піару та муштрування прем'єра, хто б ним не був.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №595/2015
Про Положення про Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України

1. Затвердити Положення про Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 21 грудня 2010 року № 1154 "Про заходи щодо забезпечення ефективності реалізації Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Петро ПОРОШЕНКО
19 жовтня 2015 року

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 19 жовтня 2015 року
№ 595/2015

ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України

1. Координаційний центр забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України (далі - Координаційний центр) є консультативно-дорадчим органом при Президентові України.
2. Координаційний центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.
3. Основним завданням Координаційного центру є забезпечення здійснення взаємодії Президента України, утворених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб з Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади.
4. Координаційний центр відповідно до покладеного на нього завдання та на виконання доручень Президента України:
1) проводить аналіз і моніторинг упровадження Кабінетом Міністрів України та забезпечення Кабінетом Міністрів України упровадження центральними і місцевими органами виконавчої влади завдань та заходів, визначених актами Президента України, рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, а також реформ, передбачених стратегічними документами розвитку держави, зокрема Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційною угодою;
2) готує пропозиції щодо зупинення дії актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності їх Конституції України;
3) бере участь у підготовці пропозицій щодо планування реформ, сприяє їх узгодженому впровадженню Кабінетом Міністрів України, у тому числі у взаємодії з національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах;
4) здійснює, в тому числі із залученням провідних вітчизняних та іноземних експертів, учених, фахівців, експертну оцінку проектів законів України, актів Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів та готує відповідні висновки, пропозиції;
5) готує для внесення Представником Президента України у Кабінеті Міністрів України пропозиції Президентові України щодо проектів законів, а також проектів актів Президента України з питань, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів України, бере участь у розробленні таких проектів;
6) бере участь у розробленні проектів законів з питань діяльності органів виконавчої влади, що вносяться Президентом України або за його дорученням Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи, супроводженні законопроектів у парламенті;
7) надає експертну та організаційну підтримку у розробці проектів нормативно-правових актів на виконання стратегічних документів розвитку держави, зокрема Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди;
8) виконує відповідно до актів законодавства інші функції.
5. Координаційний центр для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:
запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, об'єднань громадян необхідні інформацію, документи і матеріали;
порушувати питання про залучення до виконання окремих робіт і завдань, вивчення окремих питань працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, провідних вітчизняних та іноземних учених і фахівців, зокрема експертів міжнародних фінансових організацій, представників об'єднань громадян, інших неприбуткових організацій;
бути залученим до роботи комітетів Верховної Ради України, урядових комітетів Кабінету Міністрів України, колегій органів виконавчої влади, в тому числі щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів;
організовувати та проводити конференції, круглі столи, дискусії, наради з питань, віднесених до його відання;
користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
6. Координаційний центр у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, з комітетами та Апаратом Верховної Ради України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, іншими неприбутковими організаціями.
7. Координаційний центр має таку структуру:
керівник Координаційного центру;
заступник керівника Координаційного центру, заступник керівника Координаційного центру - координатор;
координатори;
управління організаційно-методичного забезпечення та моніторингу.
8. Керівництво Координаційним центром здійснює керівник. Керівник підпорядковується Президентові України.
Керівник Координаційного центру:
1) забезпечує організацію діяльності Координаційного центру, підготовку планів його роботи;
2) розподіляє обов'язки між своїми заступниками, координаторами та структурними підрозділами Координаційного центру;
3) забезпечує в межах компетенції реалізацію рішень Президента України;
4) подає в установленому порядку на розгляд Президентові України матеріали, підготовлені Координаційним центром;
5) представляє Координаційний центр у взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, іншими неприбутковими організаціями, організовує взаємодію Координаційного центру з міжнародними організаціями;
6) затверджує положення про управління організаційно-методичного забезпечення та моніторингу, посадові інструкції його працівників;
7) подає в установленому порядку Державному управлінню справами прогнозний кошторис витрат Координаційного центру на наступний рік;
8) подає на затвердження Главі Адміністрації Президента України штатний розпис Координаційного центру;
9) реалізовує в межах повноважень, визначених законодавством, державну політику у сфері охорони державної таємниці;
10) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
У разі відсутності керівника Координаційного центру його обов'язки виконує один із заступників керівника Координаційного центру відповідно до розподілу обов'язків між ними.
9. Координатор:
1) здійснює моніторинг роботи Кабінету Міністрів України за відповідним напрямом;
2) бере участь у роботі з підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів за закріпленим за ним напрямом, вживає в установленому порядку заходів для вирішення питань щодо забезпечення їх відповідності завданням, визначеним Президентом України;
3) уживає заходів щодо сприяння узгодженості роботи органів виконавчої влади між собою та з національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах; у разі необхідності порушує, питання, що потребують опрацювання, перед іншими координаторами, Представником Президента України у Кабінеті Міністрів України;
4) аналізує документи та матеріали з питань, які стосуються закріпленого за ним напряму.
10. Робота Координаційного центру є відкритою і гласною.
Відкритість роботи Координаційного центру забезпечується шляхом
розміщення інформації про його діяльність, підготовлених Координаційним центром матеріалів на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.
11. Керівника Координаційного центру призначає на посаду і звільняє з посади Глава Адміністрації Президента України. Інших працівників Координаційного центру призначає на посади і звільняє з посад Глава Адміністрації Президента України за поданням керівника Координаційного центру.
12. Положення про Координаційний центр, його структура, гранична чисельність працівників затверджуються Президентом України за поданням керівника Координаційного центру, погодженим із Главою Адміністрації Президента України.
13. Матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Координаційного центру здійснюється Державним управлінням справами.
14. Координаційний центр використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.
Глава Адміністрації Президента України Б.ЛОЖКІН