ВІДЕО: осінь глухарів

На путівцях глухар заповнює воло камінцями, як це властиво куроподібним. Глухар Metsis ehk mõtus Tetrao urogallus

Починаючи з жовтня ми знову можемо зустріти глухарів поблизу їхніх весняних токовищ. Осіннє токування самців глухарів не надто активне, тож самки не прилітають їх подивитися.

Глухарі не є перелітними птахами і з задоволенням мешкають цілий рік у сосновому лісі поблизу свого верхового болота. Великій птиці для зльоту потрібна значна відкрита площа під деревами. У самців немає навіть захисного оперення. Для вигодовування потомства самки комах, яких у надлишку в старих лісах…

У нас лише вісімдесятирічний сосняк вважається готовим до вирубування, а скільки таких лісів ви останніми роками бачили? А це означає, що економічні інтереси людини та збереження місць мешкання глухарів вступають у конфлікт.

Зимовим кормом глухарів є соснові голки, і з поверхні землі їх можна збирати аж до снігу.

На материку глухарів можна зустріти у великих лісових масивах, на наших островах їхні місця мешкання нині зникли. Гніздові пари (хоча висиджує потомство й турбується про нього лише самка) досить нечисленні, значно менше двох тисяч. Ворогами цього птаха, що гніздиться на землі, вважаються лисиці, єноти, а також кабани та більші хижі птахи – через їхню численність страждає приріст глухарів.

Довжина гордовитих самців глухарів залишається між трьома чвертями метра та метром, вага вражаюча від чотирьох до шести кілограмів, розмах крил понад метр.

Самка глухаря (див. заголовне фото М.П.)

У самок буре оперення цілий рік, на грудях можна помітити іржаво-червону смугу. Навколо ока гола шкіра, як у самок, так і в самців. Довжина тіла трохи більш як пів метра, вага лише близько двох кілограмів.

У глухаря, як у охоронюваного виду, необхідно позначати на карті місця мешкання, що допоможе простіше займатися їх охороною, поки їхня чисельність ще не зменшилася до критичної межі.