Обговорюємо реформу
Шановні колеги. Дуже хотілося б знати Вашу думку про проблеми реформування. Днями до мене звернувся відомий журналіст, який узявся досліджувати ставлення до реформ шляхом збирання відповідей представників різних структур (Держлісагентство, наука, ВНЗ, міжнародні проекти тощо) на одні й ті самі запитання. Мене запросили взяти участь в обговоренні, і я дав свої відповіді. Не знаю, коли й з якими скороченнями вони з’являться в друку і чи з’являться взагалі. Проте Ваша думка мені дуже цікава. Розміщую свої відповіді з проханням їх прокоментувати, а найкраще самостійно відповісти на поставлені запитання. Додаю від себе ще одне класичне запитання, що не потрапило до списку: Що робити? З повагою, М. Попков. /P.S. Ті, хто відчуває труднощі з реєстрацією, можуть надіслати свої думки на мою пошту popkovm@ukr.net . Я їх розміщу — хочете анонімно, хочете із зазначенням Вашого прізвища.../
Які проблеми лісового сектору покликана розв’язати інституційна реформа лісової галузі?
У ході реформ має бути кардинально посилена законодавчо-адміністративна гілка лісової влади, об’єктом уваги якої мають стати всі ліси та проблеми сектору, а не лише ті з них, які стосуються лісів, що перебувають під управлінням Держлісагентства. Крім того, передбачається кардинальне підвищення ефективності та рівня ведення лісового господарства, насамперед за рахунок укрупнення виробничих одиниць, вирівнювання умов роботи лісівників у різних регіонах, зниження адміністративних витрат, підвищення професійного рівня й технологічного забезпечення працівників лісового господарства. Важливою складовою реформ, на наш погляд, є вдосконалення лісового законодавства.
Яку участь Ви брали в підготовці й обговоренні реформи, як оцінюєте рівень її підготовки?
Проект ФЛЕГ багато зробив для обґрунтування необхідності реформ і вибору альтернативних моделей реформування. Світовий Банк став майданчиком, на якому регулярно проводяться круглі столи, де обговорювалися різні аспекти реформування. На жаль, ні ми, ні будь-хто інший не можемо оцінити той варіант, який пропонується Держлісагентством. Він ніколи й ніде не публікувався і не був предметом відкритого, професійного обговорення. Я вважаю, що келейний стиль підготовки реформ, обраний керівництвом Держлісагентства, підірвав довіру суспільства до самої ідеї реформування. На нещодавній робочій зустрічі в Мінагрополітики керівництво Держлісагентства обіцяло оприлюднити інформацію про реформу. Після цього з’явиться можливість оцінити обраний варіант.
Як Ви ставитеся до ідеї ліквідації лісгоспів і створення єдиного державного підприємства? Чи вважаєте Ви її здійсненною, якщо так, то якого часу й ресурсів це потребуватиме? Які ризики пов’язані зі здійсненням подібної реформи?
Я вважаю, що в Україні з огляду на її неоднорідність мають бути реалізовані різні моделі реформування. В аграрних областях півдня й сходу, де пріоритетом держави є агромеліорація та захисне лісорозведення, діяльність підприємств слід організовувати на публічно-правовій основі з обов’язковою бюджетною підтримкою. У лісових областях ефективнішою є приватно-правова форма управління майном, націлена на збільшення доходів. Вона може бути реалізована в різних формах.
Основні ризики, пов’язані зі створенням єдиного підприємства, – втрата керованості й колапс виробництва в період зміни організаційної форми ведення господарства в державних лісах, збої господарського механізму, що передбачає утримання лісів «півдня й сходу» за рахунок доходів загалом значно депресивніших областей «півночі й заходу».
Вибір форми організації — це не питання дискусій, це питання правового й економічного аналізу. Поки результатів подібного аналізу ніхто не бачив, — робити висновки передчасно.
Як за відсутності державного фінансування виживатимуть суміжні ланки галузі: наука, селекція, охорона лісу та все інше, що фінансується з бюджету?
У 2016 році, окрім апарату Держлісагентства (окрема стаття), бюджетом фінансуються бюджетні організації, — це заповідники та НПП (63,3 млн грн) і галузева наука (окрема стаття). Власне на лісове господарство виділено мізерне фінансування: 1,7 млн грн замість 382,7 млн грн у 2015 році. На мій погляд, це абсолютно антидержавне рішення, відповідальність за яке лягає на Міністерство аграрної політики. De jure саме воно формує лісову політику, спрямовує діяльність Держлісагентства й є розпорядником бюджетних коштів. Щоправда, вся ця діяльність виконується під диктовку керівництва Держлісагентства, яке сформоване з колишніх фахівців аграрного сектору, висунутих як «кризові менеджери» Міністром агрополітики й які користуються його безмежною довірою....
Можна вважати, що мету досягнуто — криза лісової галузі, причому найтяжча за роки незалежності, успішно створена. Якщо ситуація не буде виправлена в найкоротший час, то непоправних втрат зазнає лісове господарство малолісних регіонів, лісовпорядкування, підприємства, що відповідають за охорону й захист лісу на національному рівні. За пів року держава може зазнати втрат, які відгукнуться пиловими бурями й сараною, пожежами та масовим розмноженням шкідників, втратою контролю за лісокористуванням і нелегальними рубками. На відновлення втраченого підуть десятиліття.
Кому дістануться цехи лісгоспів з переробки вторинних лісових ресурсів? Коли вони підуть під приватизацію?
Чинна концепція розвитку лісового господарства (2006) вважає заготівлю лісу та продаж деревини кінцевим етапом циклу лісогосподарського виробництва. У зв’язку з цим проводилася політика поступової приватизації цехів. Цього року ситуація змінилася. Причина – заборона експорту лісоматеріалів круглих, що зумовила величезні економічні втрати державних лісових підприємств. У пошуках виходу багато з них знову почали інвестувати в придбання лісопильного та сушильного обладнання, щоб нарощувати експорт пиломатеріалів. Зараз цехи переробляють на рік близько 1,5 млн кубометрів ділової деревини, отримуючи її за собівартістю заготівлі. Це не подобається приватному бізнесу, який вимагає, щоб усі деревообробні виробництва перебували в рівних умовах. Офіційна позиція Держлісагентства чи Мінагрополітики з цього приводу поки що не озвучена, тому обговорювати питання приватизації цехів передчасно. Переважна більшість лісових компаній європейських країн не займаються лісопилянням і позбуваються його, якщо воно дісталося у спадок від «радянської» системи «комплексного» ведення лісового господарства. Проте є винятки.
Оцініть діяльність Уряду з підготовки реформи в лісовому господарстві. Дайте прогноз розвитку лісового сектору на найближчий рік.
Оцінка – «погано». Основних причин три:
1. Невиконання Урядом власної вимоги забезпечення публічності та прозорості під час підготовки реформ;
2. Необґрунтоване припинення бюджетної підтримки державних підприємств, позбавлених можливості самофінансування;
3. Продовження руйнівних традицій «політичних кадрових призначень» на керівні посади в структурах, управління якими потребує технічних знань і досвіду.
Прогнози в цій ситуації — справа невдячна. Я сподіваюся, що в уряді та парламенті знайдуться тверезомислячі люди, які по-перше, в терміновому порядку внесуть зміни до бюджету, а по-друге, відмовляться від проведення «реформ заради реформ». Краще зробити паузу для професійного обговорення й ретельної підготовки реформ, ніж повторити помилку російського уряду Грефа, який під реформаторськими гаслами за кілька місяців зруйнував економічні основи господарської діяльності лісгоспів і на десятиліття загальмував розвиток лісового сектору РФ.
