Масове використання електронних торгових майданчиків аграріями — один з очікуваних трендів 2016 року

Сплеск розвитку електронної комерції в новому році пояснюється кількома причинами, і всі вони беруть свій початок у році, що минув. По-перше, 30 вересня 2015 р. набув чинності Закон “Про електронну комерцію”.

Він прирівняв електронні договори до паперових контрактів. Експерти зазначають: завдяки ухваленню цього акта агрокомпанії вже можуть економити час і гроші та при цьому бути впевненими, що електронний договір прирівнюється за правовими наслідками до всіх інших способів укладення угоди.

По-друге, наприкінці грудня Верховна Рада ухвалила Закон №3559 “Про публічні закупівлі”, що передбачає проведення всіх бюджетних закупівель в електронному форматі. Це теж відкриває додаткові можливості для продавців аграрної продукції.

По-третє, у лютому цього року виповниться рік із моменту запуску в країні пілотного проекту — інформаційної системи ProZorro, яка об’єднала шість електронних торгових майданчиків, що дають змогу проводити електронні державні закупівлі.

На трьох із них — newtend.com, SmartTender.biz і zakupki.prom.ua — можна проводити як державні, так і комерційні закупівлі. Нарешті, торік у продавців аграрної продукції з’явилися нові можливості збувати свій товар на індивідуальних електронних майданчиках великих агрокомпаній.

Експерти вважають, що всі ці чинники можуть стати хорошим стимулом для агрокомпаній у 2016 р. проводити закупівлі через електронні майданчики. А самі майданчики — активно розвивати свій функціонал.

Ринок
Згідно з оцінками Олексія Щербатенка, партнера компанії IT Enterprise, куратора проекту електронного торгового майданчика SmartTender.biz, ринок електронних комерційних закупівель в агросекторі в 2015 р. виріс приблизно на 60% порівняно з показниками 2014 р.

Причин тому кілька. По-перше, торік побільшало великих і середніх за величиною компаній, які придбавають і продають агропродукцію через електронні майданчики. По-друге, значно розширився асортимент товарів, які агрокомпанії закуповують через ці майданчики.

Якщо в 2014 р. аграрії переважно придбавали запчастини для сільгосптехніки, будівельні матеріали, метал, пакувальні матеріали тощо, то в 2015 р. — насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, зернові та олійні.

“Якщо в 2014 р. агрокомпанії майже не закуповували через електронні майданчики зернові й олійні, то протягом минулого року середній обсяг закупівель зернових становив 1,5-2,5 тис. т щомісяця”, — каже п. Щербатенко.

Відповідно, суттєво збільшився обсяг ринку електронних закупівель і в грошовому вираженні. На жаль, респонденти БІЗНЕСу не змогли оцінити його загалом через брак об’єктивної систематизованої інформації, але, на думку експертів SmartTender.biz, у 2015 р. на трьох електронних торгових майданчиках (newtend.com, SmartTender.biz і zakupki.prom.ua) з постачальниками було укладено договорів більш ніж на 5 млрд грн. (2014 р. — 1,9 млрд грн.).

Вони прогнозують, що в 2016 р. ця цифра досягне 20 млрд грн.

Що стосується ринку державних закупівель, він оцінюється в 250 млрд грн. на рік і тепер буде повністю “електронним”. До речі, завдяки інформаційній системі ProZorro цей величезний ринок із минулого року відкритий для середнього й малого бізнесу.

Слід також зазначити, що обсяги держзакупівель аграрної продукції через електронні майданчики поки що незначні. Міністерство аграрної політики та продовольства не поспішало переходити на електронні закупівлі в ProZorro.

Лише з липня 2015 р. було проведено електронні торги на 10 млн грн., що мізерно мало порівняно із закупівлями інших міністерств і обсягами комерційного ринку електронних закупівель, які здійснюють агрокомпанії.

Своя сорочка
Індивідуальних тендерних електронних майданчиків не так уже й багато. Олексій Щербатенко каже, що аж ніяк не всі агрогіганти готові вкладати кошти в розробку власної платформи.

За його словами, поки що в Україні лише три компанії працюють через індивідуальні майданчики — “Нібулон”, “Миронівський хлібопродукт” і “Астарта-Київ”.

“Астарта” створювала майданчик власними силами, а майданчики “МХП” і “Нібулон” для українського аграрного ринку унікальні.

Обидва вони інтегровані з інформаційними системами управління компаній, а також із хмарним майданчиком SmartTender.biz, — розповідає п. Щербатенко.

— Таким чином, тендерний процес повністю автоматизований, фахівці компанії в системі планують закупівлі, які тут же відображаються на сайті. При цьому втратити або спотворити якісь дані просто неможливо”.

Використання хмарного ресурсу SmartTender.biz розширює базу постачальників компаній “МХП” і “Нібулон”, адже про кожен їхній тендер повідомлення приходить не лише постачальникам з їхньої власної бази, а й усім компаніям, зареєстрованим на SmartTender.biz.

Решта агрокомпаній працюють через різні хмарні майданчики. Зокрема, за даними п. Щербатенка, деякі підприємства Kernel і UkrLandFarming — через майданчик від APS Tenders, який, до речі, готується ввійти до ProZorro.

Нові можливості
Користуватися електронними майданчиками можуть як великі й середні, так і малі агропідприємства. При цьому кожен користувач може виступати у двох іпостасях: організатора торгів і постачальника.

Тобто агрокомпанія може на єдиній платформі як закуповувати, так і продавати продукцію. Це зручно й дає змогу скоротити час пошуку постачальника або покупця.

Також електронний майданчик дає змогу агрокомпаніям економити 15-25% коштів на закупівлях завдяки зниженню організаційних витрат і близько 30% — завдяки конкуренції множини постачальників (див. також с.36, 37).

Проте багато агрокомпаній зазначають, що найбільш значущою для них перевагою є те, що на цьому майданчику можна проводити закупівлі прозоро й звести людський фактор під час ухвалення рішення про переможця тендера до нуля.

“Цей інструмент дає змогу підвищити прозорість і простежуваність процесу закупівлі, а також знизити ризики, пов’язані з проведенням тендера”, — каже Олександр Алчаков, начальник відділу закупівель агрохолдингу ТОВ “Аграрні технології” (м. Київ; входить до складу ПІІ “Гленкор Грейн Україна”).

Серед недоліків роботи з електронними майданчиками п. Алчаков назвав необхідність їх постійних доопрацювань і налаштувань під потреби клієнта, оскільки всі майданчики все ще активно розвиваються.

“Переходячи на електронний майданчик, будьте готові до того, що вам знадобиться кілька місяців на його тонке налаштування під ваші внутрішні бізнес-процеси, а також навчання персоналу.

Індивідуальний тендерний майданчик коштує досить дорого — 500 тис. грн. і більше, а загальні електронні майданчики для комерційних закупівель надто універсальні, оскільки їхні розробники намагаються враховувати потреби всіх зареєстрованих клієнтів”, — пояснює він.

Ще одним із “мінусів” п. Алчаков вважає те, що постачальники не завжди готові або зацікавлені брати участь в електронних тендерах.

Проте він переконаний — розвиток електронних тендерних майданчиків вимагатиме від постачальників перегляду підходів до покупця, конкуренції та ціноутворення.

“Хочуть вони того чи ні — упевнений, що процес впровадження електронних тендерних майданчиків незворотний”, — підсумовує п. Алчаков.