Міністр піару. Що посіяв і пожав Олексій Павленко

Свої очікування щодо перевантаження Кабміну президент висловив коаліції під час своєї першої цього року великої пресконференції. І, схоже, був почутий. І без того хитка більшість у парламенті з новою силою затріщала по швах. Розкол пішов одразу за трьома лініями — зміни до Конституції в частині децентралізації, суперечки про нову коаліційну угоду та відставка Кабміну на чолі з Яценюком. На останньому пункті особливо наполягають «молодші» партнери по коаліції — «Батьківщина» і «Самопоміч». Політсила Садового й зовсім вирішила відкликати свого міністра — керівника аграрного відомства Олексія Павленка. Офіційно озвучена причина — йому не варто працювати в Кабміні, де сам-один корупціонери. Щоправда, сліпо підкорятися такому рішенню не поспішив ні сам член уряду, ні його куратори з тієї ж «Самопомочі»…

«Сьогодні Кабінет міністрів є одним із джерел багатомільярдної корупції. Ухвалений клептократичний бюджет на 2016 рік має всі ознаки того, що наступний рік стане черговим роком масштабного розкрадання державних коштів», — пояснили в «Самопомочі» рішення політради відкликати свого міністра. Паралельно депутати партії Садового запропонували колегам по коаліції створити нову коаліційну угоду й ефективний уряд. Кабмін, який не виправдав очікувань громадян, як додав лідер фракції Олег Березюк, має бути відправлений у відставку, «і це (відкликання міністра) — політичний інструмент, щоб запросити наших партнерів по коаліції до серйозного діалогу».

Однак сам Павленко, який очолив відомство агрополітики в грудні 2014 року, це рішення підтримати не поспішив. «Мене вразила заява політичної партії "Самопоміч", оскільки партія завжди високо оцінювала роботу моєї команди, — прокоментував міністр ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці. — Консультації з цього питання зі мною не велися. Я не є членом жодної партії й не входжу до жодних партійних органів. У мене немає жодних кулуарних зобов'язань».

Діяльністю свого представника в Кабміні нардепи від «Самопомочі» загалом справді задоволені, і претензій до нього не висловлювали. Але тут, як то кажуть, нічого особистого.

Як розповів «Главкому» Олег Березюк, питання про відкликання Павленка з Кабміну цього тижня кілька разів порушувалося на засіданнях фракції. Через відсутність низки її членів із поважних причин винести остаточне рішення впродовж двох днів не вдавалося. Підтвердила відкликання Павленка з міністерської посади фракція «Самопомочі» лише вчора, 27 січня, пізно ввечері. Причому, як повідомляють ЗМІ, обговорення тривало шість годин, а перевага не на користь Павленка склала всього два голоси.

Цікаво, що до цього про бажання депутатів запросити його на фракцію міністр Павленко, як повідомив він сам, дізнався з преси. «У всіх членів фракції є мій телефон. Можна було запросити дзвінком чи СМС. Я все ж сподіваюся отримати таке запрошення на сьогодні й, природно, його прийму. Оскільки таку зустріч ініціював сам», — вів він учора вдень. І на засіданні фракції ввечері таки був присутній.

Однак ухвалене за фактом рішення все ж має більше політичний характер — самостійно ініціювати відкликання міністра партія не може.

Згідно зі статтею 18 закону «Про Кабінет міністрів», члена уряду може бути звільнено з посади лише Верховною Радою шляхом ухвалення відставки за поданою ним самим заявою про відставку або за поданням прем'єр-міністра. У разі міністра оборони та закордонних справ подання вноситься за згоди президента. Також у цих випадках можливе звільнення за поданням гаранта.

У принципі, як розповів сьогодні журналістам Березюк, Павленко вже заявив про свою готовність піти у відставку. Однак у наших реаліях це більше нагадує театралізовану виставу. У Кабміні вже є міністри, які виявили бажання залишити свою посаду ще торік — це і голова МОЗ Олександра Квіташвілі, і керівник Мінінфраструктури Андрій Пивоварський. Але зроблені на публіку заяви жодним чином не вплинули на подальше виконання ними своїх обов'язків.

Набрати ж голоси за відставку аграрного міністра насправді в залі буде складно.

Як свідчать результати голосування на фракції, навіть у «Самопомочі» є нардепи, які бажають усупереч усьому залишити Павленка на місці. Іван Мирошниченко, наприклад, якого вважають впливовим лобістом на аграрному ринку, і раніше повідомляв, що спочатку фракцією обговорювалася лише ідея перегляду коаліційної угоди.

Депутат від «Самопомочі» Іван Мирошниченко (фото: rrnews.ru)

Як відомо, Мирошниченко лобіював кандидатуру Павленка на посаду голови Мінагро. Нинішній голова аграрного відомства до призначення був, серед іншого, одним із партнерів закритого інвестфонду Pharus Assets Management, засновником якого свого часу виступав Мирошниченко. Останній же до депутатства працював віцепрезидентом ЗАТ «Каргілл» (дочка транснаціональної Cargill, яка є одним із найбільших світових зернотрейдерів), а також був главою представництва швейцарського зернотрейдера Noble Resources в Україні. Сьогодні міністр зазначає, що Мирошниченко був не єдиним, хто дав йому рекомендацію напередодні призначення.

За інформацією джерел «Главкому», не готові підтримати ініціативу з відкликанням міністра від «Самопомочі» й деякі соратники по коаліції, які мають свої інтереси в секторах, підвідомчих Павленку. Зокрема, нинішньому голові аграрного міністерства приписують лобізм інтересів впливового нардепа від «Народного фронту» Андрія Іванчука в лісовому господарстві. Іванчука, до речі, ексголова МінАПК Ігор Швайка також звинувачував у причетності до масштабних схем із контрабанди спирту, що теж парафія Мінагро.

Піар і досягнення. Де істина?

Ситуація загалом склалася досить пікантна. І сам Павленко, хоч і зазначив, що за посаду міністра не тримається, водночас розпочав активну піар-кампанію. Її суть зводиться до того, що за останній рік українське сільське господарство досягло небачених успіхів. З завидною постійністю про досягнення міністр звітує в ЗМІ. До того ж він — один із небагатьох міністрів, який не приховує, що поширює інформацію в соцмережах, зокрема й на платній основі.

Що записує собі в заслуги міністр Павленко:

- Лідерство Мінагрополітики з реалізації реформ.

- Розроблення спільно з Європейською спільнотою, громадськістю, бізнесом Стратегії розвитку агросектору та початок її впровадження.

- Третину валютних надходжень до країни (досягнення аграрного сектору).

- Дерегуляція. За словами міністра, командою відомства було проведено величезну роботу у сфері дерегуляції роботи зернотрейдерів і спрощення їхньої логістики. Зокрема, ідеться про скасування обов'язкового оформлення ветеринарного свідоцтва для транспортування фуражних культур на експорт. За підрахунками Павленка, ефект від цієї реформи — близько 1 мільярда гривень.

- Позбавлення від російської торговельної залежності.

- Відкриття нових експортних ринків (загалом, за словами міністра, за 2015 рік близько 90 українських підприємств відкрили нові ринки збуту в 18 країнах). «Ми номер один у світі з експорту меду та соняшникової олії, входимо до трійки з експорту зернових, до десятки — з інших продуктів харчування. Ми втричі збільшили експорт до Китаю. Це дивовижно, адже Китай для багатьох недосяжний. Ми ж за рік відкрили китайський ринок для себе», — зазначив Павленко. У 2014 році товарообіг сільгосппродукції між Україною та Китаєм склав 931,9 млн доларів, що на 36,6% більше, ніж за 2013 рік. Показник за 6 місяців 2015 року — 832,4 млн доларів, це на 84,3% більше, ніж за аналогічний період 2014-го.

Заяву про «китайський прорив» важливо особливо відзначити. Бо «куратор» Павленка — згаданий вище нардеп Мирошниченко, радник одіозного ексміністра Присяжнюка — був замішаний у скандальній історії з китайським контрактом. Раніше «Главком» уже писав про те, що його структури витісняли Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) з перспективного китайського напряму з метою самостійно постачати Піднебесній кукурудзу, ячмінь та інші зернові.

Проривом також може вважатися надання Єврокомісією доступу для десяти українських виробників молочної продукції на ринок ЄС із 10 січня.

- Залучення 10 мільярдів гривень довгострокових і дешевих кредитів для українських аграріїв від Європейського інвестиційного банку.

- Проведення понад 200 конкурсів у сфері приватизації держпідприємств за минулий рік і оновлення кадрів у Мінагро.

Про що мовчить Павленко

Однак також раніше міністр неодноразово відносив собі в заслуги речі (на кшталт рекордного врожаю), на які ні він, ні чиновники його відомства особливого впливу не мають.

При цьому міністр і його підлеглі забувають зазначити падіння за низкою показників в аграрному секторі, яке зафіксовано за рік їхньої роботи. Так, обсяг сільськогосподарського виробництва в 2015 році порівняно з 2014-м скоротився на 5,2%.

Виробництво основних видів продукції тваринництва згідно з даними Державної служби статистики в 2015 році скоротилося за всіма основними статтями: м'ясо — на 1,5%, молоко — на 4%, яйця — на 14%. Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2015 році також впало: зернові — на 6%, цукровий буряк — на 35%, картопля — на 12%, овочі — більш ніж на 4%. По суті, єдиним досягненням, яким міг би похвалитися Павленко, є виробництво шкідливого для ґрунту соняшнику, цей показник за минулий рік зріс на 10,2%.

У «мінуси» роботі Павленка експерти записали й незбалансовану дерегуляцію, і запозичення старих тез у «нову» стратегію розвитку АПК.

Плюс, у сферу управління Мінагропроду входить понад півтисячі держпідприємств, з яких лише сотня де-факто здійснює господарську діяльність, і лише 15 показали прибуток на папері наприкінці минулого року. До того ж скандали розгораються й навколо кадрових призначень унаслідок конкурсів у структурі АПК.

Так, довгі спроби відібрати гідного керівника одного з найкорумпованіших аграрних відомств — ДПЗКУ — (де, як зазначив міністр під час одного зі своїх телеефірів, в офшори пішло 132 мільйони доларів) завершилися призначенням на посаду голови восени минулого року Бориса Приходька. Він із травня 2015 року керував корпорацією як в. о. і, як відомо, є вихідцем з того самого агрохолдингу, що й Павленко — «Райз». А ось главу «Укрспирту» марно намагаються обрати вже рік. Спиртовий монополіст пережив три кадрові конкурси за Мінагрополітики, і всі безрезультатно. Четвертий проведе Мінекономрозвитку. Спочатку конкурс зривався нібито через наявність судимостей у фіналістів, потім через відсутність, на думку конкурсної комісії, гідних претендентів. Наприкінці грудня в Мінагро навіть визначили фіналістів (Костянтин Бурковський, Григорій Трипульський, Анатолій Далибожик і Сергій Блескун), однак ці результати були анульовані. Необхідність проведення нового конкурсу вкотре виникла у зв'язку з внесенням змін до Постанови КМУ № 777, якою регламентується відбір кадрів для ДП.