Чи потрібен парку чиновник?

Фото В'ячеслава Гусакова. Тимчасовий керівник «Нижньодніпровського» Ігор Яковлєв (ліворуч) під час зустрічі часто поводився зовсім не як в. о.
Ігор Яковлєв, в. о. директора Національного природного парку «Нижньодніпровський», усе-таки «вийшов із сутінків». Після кількох публікацій про його незрозуміле для багатьох кулуарне призначення на нинішню посаду, після круглого столу в Херсонській облдержадміністрації, де цьому призначенню було дано різко негативну оцінку.

До речі, автори деяких публікацій нарікали, що не могли вийти на зв'язок із Яковлєвим, щоб отримати його коментар. І ось... У «Центрі екологічної інформації» Херсонської обласної бібліотеки імені Олеся Гончара відбулася зустріч Ігоря Яковлєва з громадськістю.

Скажи, хто твій друг...
Раніше ми писали, чому викликало таку бурхливу реакцію рішення Мінекології про призначення, по суті, тимчасового менеджера, завдання якого — зробити, скажімо так, стартап проекту. Тобто владнати всі формальності, необхідні для початку функціонування національного парку як юридичної особи, спочатку налагодити роботу структури організації.

Херсонським екологам і громадським діячам не сподобався волюнтаристський підхід Мінекології, де вирішили: якщо національний природний парк — установа, підвідомча структурі національного рівня, то міністерство там «верзтиме», що заманеться. Міністерство просто проігнорувало думку людей, які майже десять років витрачали величезну кількість сил і часу заради того, щоб зберегти унікальні Дніпровські плавні. Першим в історії національного парку його керівником (нехай і тимчасовим) призначили людину, яка, будучи у 2006—2009 роках одним із керівників області, ані крихти не «засвітилася» серед ініціаторів створення національного природного парку. Нагадаємо, Ігор Яковлєв тоді працював першим заступником голови ОДА, був депутатом облради та секретарем постійної комісії, у віданні якої перебували питання екології. Зате жваво підписував документи про створення мисливських господарств.

Ігор Яковлєв категорично заперечує свою причетність до структур, які орендували на території парку мисливські угіддя...

Утім, сам Яковлєв на згаданій вище зустрічі з громадськими діячами сказав, що люди, які зараховують його до мисливців, перебільшують. Каже, що вже два роки не продовжував відповідні дозволи, що його найпристрасніші захоплення — рибалити та ходити під вітрилами.

Але як би там не було, в. о. директора Національного природного парку «Нижньодніпровський» — ще й співзасновник Товариства мисливців та рибалок «Чинтрель», яке було створене 2007 року й тоді ж отримало в оренду на 49 років 12,5 тис. га мисливських угідь у Генічеському районі. Тому під час круглого столу, проведеного в ОДА, лунала й така думка, що Яковлєв може бути ставлеником багатих і впливових херсонців, які захоплюються полюванням. І ці люди, не зумівши завадити створенню парку на території, де раніше були обширні мисливські угіддя, вирішили діяти хитрішим способом.

Однак Ігор Яковлєв категорично заперечує свою причетність до структур, які орендували на території парку мисливські угіддя.

«Наскільки я знаю, на території національного парку є кілька мисливських угідь, що належать Українському товариству мисливців та рибалок, підприємствам "Екофільтр" і "Дельта-люкс". Жодного стосунку до цих організацій я не маю», — сказав Ігор Яковлєв.

Відповідаючи на запитання про взаємини з обласною владою, Яковлєв сказав, що до його посадових обов'язків як в. о. директора Нацпарку не входить спілкування з ОДА.

«Якби відбувся конкурс на заміщення вакантної посади директора національного парку, то його кандидатура мала б погоджуватися з головою ОДА. Однак зараз і посада голови ОДА вакантна. І наразі в мене немає жодних офіційних стосунків із Херсонською ОДА. Є стосунки з облрадою. Я зустрічався із заступником голови Віталієм Булюком. Ми домовилися, що після 15 лютого мене запросять на засідання комісії з питань АПК та екології», — зазначив Ігор Яковлєв.

Два засновники — «не знайомі»?
Говорячи про Товариство мисливців та рибалок «Чинтрель», Ігор Яковлєв сказав, що був засновником цієї організації, але про те, що в ній перебував колишній голова Генічеської райдержадміністрації Сейтумер Німетуллаєв (зараз живе в Криму й є одним із лідерів кримських татар, які підтримують окупацію півострова Росією), дізнався з... преси.

Щоправда, у ЗМІ писали, що Німітуллаєв був не рядовим членом, а одним із засновників цієї організації. Виходить, один засновник не знав іншого.

«Коли я працював в облдержадміністрації, мене попросили бути одним зі співзасновників громадської неприбуткової організації. Жодного разу на тих угіддях я не був, навіть погано уявляю межі цієї території», — сказав Яковлєв.

Невже людина, яка зібралася налагоджувати міжнародну співпрацю, залучати донорські гроші, починати наукові проекти, взаємодіяти з громадськими діячами та волонтерами, схожа на тимчасового менеджера...?

Тобто перший заступник голови ОДА (питання екології, нагадаємо, входили до його компетенції), депутат облради, секретар комісії, у віданні якої перебували екологічні питання, жодного разу не відвідав 12,5 тис. га мисливських угідь, що належать громадській організації, де він був співзасновником. Жодного разу не подивився, що відбувається на території, за яку він почасти відповідав.
І зараз ця людина керує національним природним парком «Нижньодніпровський».

Більше того...

З 19 травня 2014 р. керівником організації «Чинтрель» є директор Азово-Сиваського національного парку Євген Поповчук. Про нього в херсонських ЗМІ писали як про людину, яка організовувала «царські полювання» для родини Віктора Януковича в бутність того президентом України. Також є версія (про це теж писали в ЗМІ), що Поповчук — одна з людей, які допомогли Януковичу втекти з України після Майдану.

Словом, у чудовій компанії опинилася людина, якій (нехай і тимчасово) довірили «перлину» природи Херсонщини.

Тимчасовий?
Під час зустрічі з громадськістю, що відбувалася в бібліотеці ім. О. Гончара, Ігор Яковлєв кілька разів нагадував, що він — тимчасовий керівник «Нижньодніпровського». На запитання, чи братиме участь у запланованому на квітень конкурсі на посаду вже постійного директора національного парку, відповів, що ще не ухвалив рішення з цього приводу.

Але при цьому на тій самій зустрічі говорив про намір залучати до роботи в парку волонтерів і громадських діячів: мовляв, бюджетного фінансування напевно не вистачить на все необхідне. Однак і про гроші не забував. Сказав, що «в Європі багато екологічних грошей», і частину їх (грант Посольства Фінляндії в розмірі 20 тис. євро) він має намір залучити до своєї організації, що є добрі знайомі, які «замовлять слівце» перед грантодавцями. Також сказав, що обговорював, на що витратити грантові кошти, з ученими, які розробляли концепцію парку. Нібито було ухвалено попереднє рішення, що за фінські гроші створять гербарій.

Зараз, коли там організовується парк, одним з його основних завдань могло стати розширення біорізноманіття...

Невже людина, яка зібралася, будучи в. о. директора, налагоджувати міжнародну співпрацю, залучати донорські гроші, починати наукові проекти, взаємодіяти з громадськими діячами та волонтерами, схожа на тимчасового менеджера, що просто готує «майданчик» для керівника, якого оберуть за підсумками конкурсу?

З людського погляду немає нічого ганебного в тому, що в Яковлєва можуть бути певні амбіції та бажання очолити «Нижньодніпровський» уже як постійний керівник. Але фактично було продемонстровано спробу, як то кажуть, «ходити в дощ між краплями». Ігор Яковлєв стверджував, що він — таки тимчасовий, але при цьому афішував наміри, які в разі успіху «прив'язали» б його до «Нижньодніпровського». Про виділення гранту домовився (лише чи дадуть фіни гроші організації, що працює без року тиждень і не має постійного керівника?), співпрацює з ученими, залучив волонтерів...

Браконьєри поспішають
Керівником «Нижньодніпровського» має бути людина, окрім усього іншого, принципова й безкомпромісна. У всякому разі, в природоохоронних питаннях. Чи є такою людиною Ігор Яковлєв? Складно сказати. Особливо зважаючи на ще деякі обставини, що супроводжували його роботу на посаді першого заступника голови ОДА.

Екскерівник мисливського господарства «Екофільтр» (нагадаємо, розташоване на території «Нижньодніпровського») Леонід Савін розповів нам, що у 2008 році зіткнувся з кричущим фактом:

«Я надавав до управління екології Херсонської облдержадміністрації акти таксації (таксація (від лат. taxatio — оцінка) — комплекс технічних заходів, мета яких — виявлення й облік тварин, що мешкають на певній території, — ред.). Згідно з актами на території, яка зараз належить до "Нижньодніпровського", мешкали тварини, занесені до Червоної книги. Але потім я дізнався, що чиновники Мінекології отримували з області зовсім інші акти, в яких "червонокнижні" тварини не значилися. Це робилося лише з однією метою: визнати полювання на цій території допустимим».

Звісно, не можна стверджувати, що Ігор Яковлєв мав стосунок до цих «фокусів», але він курував екологічні питання. Тому підозри все-таки мимоволі напрошуються.
Як розповів Леонід Савін, зараз на території «Нижньодніпровського» полювання йде повним ходом:

«Відстрілюють тварин переважно з нарізної зброї. За моїми даними, там уже майже немає оленів, залишилося дуже мало кабанів, муфлонів».

Браконьєри явно дуже поспішають до закриття «лавочки»...

До речі, олені, кабани, лані, муфлони та козулі з'явилися на тій території не тому, що вона — їхнє природне середовище існування. Вони були переселені з інших регіонів завдяки ентузіазму того самого Леоніда Савіна, який за це у 2012 році й поплатився:

«Тоді в мене відібрали це підприємство: був рейдерський захват, ініційований людьми, яким дуже хотілося полювати на тій території. Зараз же, коли там організовується національний природний парк, одним з його основних завдань могло стати розширення біорізноманіття. Умови там сприятливі», — каже Леонід Савін.

Він також зазначив, що один з найкращих способів зберігати природну скарбницю від браконьєрів — залучення місцевого населення до організації «зеленого туризму»:

«Якщо місцеві жителі самі створять умови для прийому відпочивальників, вони будуть насамперед зацікавлені в збереженні туристичної привабливості національного парку. І кращих охоронців просто не знайти. Наприклад, на Західній Україні браконьєри бояться орудувати там, де є туристичні садиби».

А на зустрічі з громадськістю, що відбулася в бібліотеці, присутні скаржилися на варварську вирубку лісу на тій території. Загалом, браконьєри явно дуже поспішають до закриття «лавочки». Але чи закриє її людина, щодо принциповості якої в природоохоронних питаннях є серйозні сумніви?

До речі, сам Ігор Яковлєв розповів про проблеми, які належить розв'язувати керівництву «Нижньодніпровського» і які не йдуть ні в яке порівняння з перерахованими вище проблемами. Так, у прогнозованому майбутньому має початися будівництво другої черги Каховської гідроелектростанції, що може негативно позначитися на екологічній ситуації в регіоні. Також у Дніпро з його притоки, річки Інгулець, скидаються стічні води з рудників Криворізького басейну. В. о. директора національного парку пообіцяв виставити екологічний пост і організувати регулярні виміри показників якості води. Хочеться вірити, що вони будуть об'єктивними. Адже промисловий комплекс Криворізького залізорудного басейну перебуває в сфері бізнес-інтересів дуже впливових і багатих людей, які звикли самі встановлювати «правила гри».

Загалом, директору «Нижньодніпровського» доведеться працювати в дуже непростій обстановці й, вочевидь, волею-неволею стати ворогом когось із сильних світу цього. Адже доведеться змушувати підприємців витрачатися на природоохоронні заходи, доведеться йти на багато інших непопулярних заходів. Доведеться багато й уперто «воювати». Звісно, якщо директор справді поставить собі за мету захищати унікальний природний комплекс.

Але чи готовий до цієї нелегкої місії Ігор Яковлєв, чиновник, як то кажуть, до мозку кісток звиклий працювати в зовсім іншій «системі координат» ?