Звіт уряду очима лісівника

Це текст, якому я присвятив першу половину сьогоднішнього дня. Почитайте — покритикуйте — спростуйте...М.П.

У тексті звіту Уряду «Про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році», а також у переліку законопроєктів, які перебувають на розгляді ВРУ та спрямовані на виконання Програми діяльності Кабміну (Додаток 1), за допомогою засобів пошуку Майкрософт Офісу не вдалося знайти жодних згадок про ліс і лісове господарство. Цей факт об'єктивно характеризує місце лісових реформ у переліку пріоритетів Уряду взагалі та Міністерства аграрної політики зокрема.

Проте вони є в Додатку 2, що містить інформацію про реалізацію плану заходів з виконання Програми діяльності Кабміну та Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» у 2015 році. Усі пункти цього документа, що містять згадки про ліс, без скорочень наведено в таблиці, розміщеній наприкінці цього тексту.

Насамперед зауважу, що первісний варіант Плану діяльності уряду неодноразово коригувався, внаслідок чого з нього зникли деякі важливі для лісового господарства пункти. Під час аналізу я про них згадаю.

До роботи, що стосується лісу, було залучено різні органи влади, тому зручно розглянути результати роботи кожного з них.

Мінприроди

Один із пунктів (192), що стосуються лісового господарства, було доручено Мінприроди. Він стосувався гармонізації українського законодавства з охорони біорізноманіття із законодавством ЄС.

В рамках цього завдання був підпункт, що передбачав координацію робіт зі створення Смарагдової мережі, який вважається виконаним. Під час його реалізації було проведено круглий стіл на тему «Гармонізація законодавства ЄС і України щодо захисту біорізноманіття в лісах України». Щоправда, цей захід було проведено не Урядом, а проєктом ФЛЕГ. Роль Мінприроди звелася до участі та надання приміщення, що, втім, теж дуже важливо.

Загалом цей пункт не можна вважати реалізованим, хоча б тому, що чинні лісові нормативи суперечать директивам ЄС зі збереження місць існування та захисту диких птахів. Охочих посперечатися з цього приводу відсилаю до робіт проєкту ФЛЕГ і численних екологічних організацій та вчених, які багато про це говорили й писали.

Зауважу, що спочатку на Мінприроди покладалося виконання пункту 185. Один з його підпунктів (13) безпосередньо стосувався Держлісагентства й передбачав розроблення розпорядження Кабінету Міністрів про передачу у сферу управління Державного агентства заповідної справи установ ПЗФ загальнодержавного значення, які перебувають у сфері діяльності Держлісагентства (до 1 вересня). Це завдання було виключено з плану роботи Кабміну, у зв'язку з чим доля відповідних установ ПЗФ залишається не визначеною.

Фонд держмайна

План містить дуже важливий і комплексний пункт 206, що передбачає розмежування функцій формування та реалізації державної політики і функцій управління об'єктами державної власності, передачу функцій управління об'єктами держвласності від центральних органів влади холдинговому управлінню, а також зміну системи управління стратегічною державною власністю шляхом створення холдингових компаній з міжнародними стандартами управління.

Цей пункт містив, що не стосується лісу, підпункт 3, сформульований так: «розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів щодо утворення державних холдингових компаній в окремих галузях економіки (енергетичній, хімічній, оборонній, авіабудівній, транспортній)». Фонд держмайна не лише виконав, а й перевиконав цей пункт, відправивши до Кабміну пропозиції зі стратегії створення холдингових компаній не лише в галузях, перелічених у завданні, а й у лісовому секторі.

Оскільки, крім лісових підприємств, іншої державної власності в лісовому секторі не залишилося, напрошується висновок про те, що пропонується на базі лісогосподарських підприємств створити холдинг, який є згідно з українським законодавством акціонерним товариством. Це прямо суперечить пропозиціям Мінагрополітики за пунктом 240 цього ж плану, що однозначно вказує на те, що в уряді Яценюка права й ліва рука (а можливо, й інші органи) діють автономно.

Мінагрополітики

Пункт 219 стосувався підготовки системи оподаткування в аграрному секторі, до якого належить і лісове господарство. Першим підпунктом передбачалося проведення громадського обговорення нової системи оподаткування, що стимулюватиме аграрне виробництво. Цей пункт вважається виконаним, причому прямо вказується, що за результатами обговорення Мінагрополітики підготувало проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства»

Мушу зауважити, що жодного громадського чи професійного обговорення оподаткування в лісовому господарстві не було. Можливо, тому Уряд затвердив Податковий кодекс, що містить абсолютно неприйнятну систему стягнення рентних платежів за спеціальне використання деревини, яка:
• не має жодного стосунку до ренти й не пов'язана з реальними цінами на деревину, витратами на її заготівлю, трелювання та перевезення до місця реалізації);
• спотворює мотивацію в лісогосподарському виробництві (відносна рентна плата за низькоякісну деревину, якої багато, значно вища, ніж за якісну, якої мало)
• містить корупційні ризики, що по суті штовхають підприємства на порушення законодавства (ідеться про визначення розряду такс при торгівлі з верхніх складів. Через дебільне формулювання Податкового кодексу їх беруть такими самими, як при торгівлі з нижнього складу, а це економічний абсурд і порушення закону).

На мій погляд, роботу з удосконалення оподаткування в лісовому господарстві Міністерством аграрної політики з тріском провалено.

Пункт 239 передбачав розподіл функцій держави у сфері лісового господарства між різними функціями влади, насамперед відокремлення функцій формування лісової політики та державного контролю від функцій управління господарською діяльністю. Він містив єдиний підпункт, що вимагає розроблення та подання Кабміну проектів нормативно-правових актів, які регулюють розподіл функцій держави у сфері лісового господарства. Уряд вважає цей пункт виконаним, при цьому посилаючись на Положення про Держлісагентство, остання зміна якого відбулася ще до того, як було ухвалено програму діяльності Кабміну та Стратегію 2020.

Це положення, так само як Лісовий кодекс і Положення про лісову охорону, покладають функції державного контролю на орган, що керує господарюючими суб'єктами, а також на самих господарських суб'єктів, які живуть за рахунок торгівлі деревиною. При цьому держконтроль зводиться до «самоконтролю», що забезпечує безкарність керівництва й дозволяє реалізувати в системі лісового господарства будь-які корупційні схеми, користуючись нехитрими методами організації «кругової поруки».

Нагадаю про те, до чого це призводить, цитатами зі звернення ГПУ до Печерського суду:

«Досудовим розслідуванням, встановлено, що у період 2011-2014 років службові особи Державного агентства лісових ресурсів України налагодили протиправну схему, за якою іноземні суб'єкти підприємницької діяльності, з метою отримання можливостей здійснення закупівлі на території України деревини та лісопродукції, на підставі усних та письмових вимог, були змушені укладати договори про надання маркетингових послуг …. з суб'єктами господарювання, створення та діяльність яких пов'язана з керівництвом Держлісагенства України.

При цьому, суб'єкти господарської діяльності …які входили до сфери управління Держлісагентства України, здійснювали експорт іноземним суб'єктам господарюванням зазначеної продукції за цінами, нижчими за ринкові на суму попередньо перерахованих коштів за фіктивними договорами надання маркетингових послуг.

Оглядом … документів встановлено, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок «Mega-Commerce Limited» -… 14 705 тис. Євро та 916 222, 74 доларів США та на розрахунковий рахунок «FARADAY & CO, S.A» у сумі 9 156 573,49 доларів США …»

По суті, чинний уряд не лише загальмував просування розслідування корупції в лісовому господарстві, а й зробив усе можливе, щоб зберегти ту законодавчу систему, яка зробила цю корупцію можливою. Тим самим він наплював не лише на здобуток Майдану, а й на десятки тисяч лісівників, які живуть важкою, чесною працею й уже втратили надію на справедливість.

У цьому ж пункті є згадка про Положення про Мінагрополітики, яке було змінено зовсім нещодавно. У документі кардинально скоротилася кількість слів із коренем «ліс», але суть його не змінилася. Повноваження збереглися, але яка з того користь, якщо вони з моменту передачі Держлісагентства до структури Мінагрополітики ніколи повноцінно не виконувалися?

Пункт 240 містив єдиний підпункт, що вимагає розроблення та подання Кабміну проектів нормативно-правових актів зі створення на базі наявних лісогосподарських підприємств єдиної лісогосподарської структури, використовуючи досвід Польщі, Латвії та інших країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств. Зі звіту Уряду я зі здивуванням дізнався, що вже розроблено проєкт нормативно-правового акта, який забезпечує створення єдиного державного підприємства, і який доопрацьовується з урахуванням пропозицій профспілки лісового господарства та громадських організацій.

Усім, хто стежить за розвитком «реформи» в лісовому господарстві, відомо, що жодна організація й жоден експерт публічно не підтримали обрану керівництвом модель реформування. Тому незрозуміло, як вони могли дати пропозиції щодо її вдосконалення?

Крім того, жодної сторінки тексту, жодної цифри й жодної схеми, що ілюструє суть запропонованої реформи, досі оприлюднено не було. Як за таких умов можна що-небудь обговорювати й тим більше рекомендувати?

Реформа Держлісагентства досі залишається «чорною скринькою», тому незрозуміло, за якими ознаками Уряд судить про її готовність? Цікаво й те, за якими критеріями буде обрано одну з двох (Мінагрополітики та Фонд держмайна) моделей реформування?

На виконання пункту 241 було передбачено виконати три заходи (підпункти), два з яких виключені з плану. Решта, третій підпункт, передбачає аналіз питання доцільності введення експортного збору на необроблену деревину та за необхідності підготовку відповідного проєкту закону.

Дивно, але Уряд вважає цей пункт виконаним, наводячи як доказ закон про мораторій на експорт необробленої деревини, підготовлений групою депутатів, які не мають до Мінагрополітики жодного стосунку. Вражає й те, що він зараховує собі в заслугу закон, який Прем'єр-міністр неодноразово й по суті правильно критикував, вимагаючи його скасування.

Загалом після знайомства зі звітом у частині лісового господарства складається враження, що писали його не професіонали, а фарисеї й брехуни зі схильністю до приписок і плагіату.

Додаток 2 

Інформація щодо реалізації плану заходів з виконання Про не лише грами діяльності
Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020” у 2015 році
(пункти, що стосуються лісу та лісового господарства)

М.Попков