Як живе і на що скаржиться іноземний бізнес в Україні

Компанії готові працювати, але потрібні реформи. Експерт: ефект отримаємо через 2-3 роки На фото: Україна. Бізнесу заважають високі ставки кредитів і корупція.

Криза в Україні виявилася серйозним випробуванням для багатьох компаній. Одні скоротили витрати, інші пішли в тінь, а треті закрилися. Начебто, аналогічних настроїв має дотримуватися й іноземний бізнес в Україні, але "нетутешні" підприємці в нашій країні, опитані "Сьогодні", навпаки, сповнені оптимізму. Вони не лише не "згортають вудки", а й реалізують тут нові бізнес-проєкти.
"Криза — в головах людей. І якщо її перемогти, можна досягти успіху", — ділиться підприємець Ідріс Казімі з Афганістану. Як зараз почувається такий бізнес і в чому вони бачать потенціал України, розбиралася "Сьогодні".

ПРАКТИКА. Але на одному оптимізмі бізнес в Україні далеко не заїде, оскільки ніхто не скасовував хвороб економіки — корупції, поганих законів, бездіяльності силовиків. Тому кожен розуміє, що системні проблеми треба лікувати. У секторі бізнесу ця функція покладена на Альгірдаса Шемету, який став першим в Україні бізнес-омбудсменом. Економіст, двічі міністр фінансів Литви, єврокомісар із питань бюджету, митниці, боротьби з шахрайством. Він приступив до формування Ради бізнес-омбудсмена в грудні 2014-го, а вже в травні 2015-го почав приймати скарги компаній.

Тут вивчаються проблеми наших та іноземних компаній (див. інфографіку), але не всі питання можуть розв'язати. Наприклад, бізнес-омбудсмен не уповноважений вивчати справи, які розглядаються в суді. Як зазначає Шемета, середній строк вивчення проблеми займає три місяці, і в 60% справ вдається досягти корисних для бізнесу рішень. Це може бути відшкодування ПДВ, анулювання податкових, митних штрафів. Тобто фінансовий ефект роботи Ради вже становив 3 млрд грн, уточнює Шемета. Крім того, омбудсмен аналізує історії, готує рекомендації з вирішення бізнес-проблем, і держоргани їх реалізують.

ОЦІНКА. Бізнес-омбудсмен вважає, що Україна має потенціал розвитку, адже вона одна з найбільших країн Європи з незаповненим ринком. Тут інвесторам цікаві сільське господарство, ІТ-сектор, промисловість.

"Але є перешкоди. Це корупція, зарегульованість, бюрократія. Адже в ЄС держслужба служить бізнесу, а тут бюрократи важливіші за бізнесменів. Та й лейбл корумпованості відлякує інвесторів, оскільки в ЄС діють жорсткі закони. Умовно, якщо основна компанія перебуває у Великій Британії, а філія в Україні замішана в корупції, то бізнесмен може потрапити до в'язниці в Лондоні. І взагалі, складається враження, що в Україні часто використовується КК проти бізнесу. У розвинених країнах це крайній метод взаємодії", — роз'яснює бізнес-омбудсмен.

На його думку, якби Київ провів ключові реформи — адміністрування податків, перезавантаження силових структур, судів і держслужби, — то в країну прийшли б інвестори: "Це залежить від волі політиків. Такі реформи можна провести за 2—3 роки".

ІДРІС КАЗІМІ: "Криза не в Україні, а в мізках"

Уродженець столиці Кабула Ідріс Казімі живе в Києві вже понад 20 років. Тут він зустрів дружину Галину, зараз у родині росте четверо дітей. Ідріс – за освітою лікар. Диплом кардіолога він здобув в Афганістані, а терапевта – в Індії. Тривалий час Казімі займався медичною практикою, а 10 років тому вирішив реалізувати кілька бізнес-проєктів – зокрема, відкрив турагенцію "Ідріска тур" і ресторан "Проходимець". Свій бізнес Ідріс згортати не має наміру, оскільки вважає, що криза на планеті триватиме довго. 

"Ця криза прийшла на Землю в 2008-му, строком на 35 років. Тобто криза триватиме ще 27 років. Земля і люди до цього готові. Бо ми пережили вже і першу, і другу світові війни. А зараз іде третя світова війна, яка включає економічні, психологічні та політичні кризи. Боятися кризи не потрібно, просто треба звикнути до цих умов", – вважає підприємець. Такі висновки Казімі зробив, використовуючи свої унікальні здібності - сімейний дар ясновидіння. Тому щоб стати успішним, людям потрібно позбутися кризи в мізках. "Україна – країна молода і поки що шукає, куди рухатися далі. Зрозуміло, що зараз бізнесменові важко морально і фізично. Але люди повинні самі робити щось для поліпшення ситуації. Для цього потрібно позбутися кризи в мізках. Адже цей згубний для всіх психологічний стан заважає розвиватися", – каже Казімі.

Прогноз: у 2018-му курс долара знизиться до 18-23 грн.

ЯК БУТИ. Бізнес в Україні не може нормально працювати через дві проблеми – банки та корупцію, зазначає бізнесмен. "Правильно, що закриваються банки, в Україні їх багато. Коли залишиться кілька десятків фінустанов, тоді бізнес почне виходити з тіні. А все тому, що банки будуть надійні в кредитуванні та в гарантіях за депозитами", – вважає Казімі. Щоправда, після відновлення фінсистеми банкам доведеться також налагодити стосунки з клієнтами. "Ставку треба робити на малий бізнес, адже це основа процвітання країни. Потрібні нормальні умови кредитування як в ЄС. Про що мова? Коли в підприємця є бізнес-план, банк може йому видати кредит, за яким до 5 років буде низький відсоток. Та й держава може звільнити МСБ від сплати частини податків. Це дозволяє бізнесові в ЄС швидко розвиватися. Чому б іноземний досвід не запровадити в Україні?", – каже підприємець. Ще одну проблему – хабарництво – теж легко розв'язати. "Поки чиновники отримують низькі зарплати і легко уникають покарання, залишається спокуса вимагати хабар. Тому необхідно підвищити зарплати держслужбовцям і посилити контроль за дотриманням закону. Тоді вийде позбутися і корупції", – зазначає Ідріс.

ПРОГНОЗ. Ідріс упевнений, що в 2018-му Україна відчує поліпшення в економіці: у країну підуть інвестиції; Київ стане новою столицею євромоди; а курс долара повернеться до 18-23 грн. "Потенціал України – 40 млн населення. Це не Білорусь чи Чехія. У нас є родовища вугілля, металу, газу. Можна розвивати промисловість, вкладатися в агросектор. Тому іноземці бачать в Україні супермаркет бізнес-ідей і можливостей. Так що сюди прийдуть найбільші інвестори США, Японії, Китаю, Канади, ЄС. Зростатиме експорт продукції аграрного сектору до багатьох країн світу, що поступово виведе Україну в п'ятірку найбільших експортерів зерна, меду, овочів, птиці та м'яса, рослинних олій (зокрема й технічних) тощо. Адже майбутнє України пов'язане саме з розвитком аграрного напряму. Що стосується кризи психологічної – поступово все стане на свої місця, а рівень життя українців почне поліпшуватися. Відкриються парки відпочинку, "діснейленди", адже люди втомилися від ТРЦ. А ті, хто поїхав за кордон у 90-ті, повернуться. І з огляду на те, що українці тягнуться до всього гарного, не виключено, що в Києві інтенсивно розвиватиметься мода. Це означає, що з'являться нові фабрики з виробництва тканини, ґудзиків, одягу, нижньої білизни. Можливо, Київ буде новою європейською столицею моди", – каже Казімі.

Ресторатор. Поки готують афганський плов, господар стежить за порядком.

АРНО ГУЛЛЕ: "У вас податки нижчі, ніж у Франції"

Уже півтора року француз Арно Гулле живе в Києві. Тут він разом із партнером відкрив агентство нерухомості KievStones.

"У столиці живе чотири-п'ять мільйонів людей. Але агентств нерухомості, що співпрацюють з іноземцями, не більше 20-ти. Тому тут легко працювати, оскільки завжди знайдуться іноземці, які хочуть купити чи орендувати житло в Києві. Причому попит на послуги серед клієнтів високий. А все тому, що це вигідні інвестиції. Судіть самі, якщо купити квартиру в Парижі, то за 1 кв. м доведеться заплатити 8 тис. євро, а дохід від оренди становитиме 2—4% річних. Водночас "квадрат" житла в Києві обійдеться в 1—1,5 тис. євро, а його дохідність вища — 8—12% річних. Тому логічно, що іноземців цікавить можливість купівлі квартири в центрі Києва", — розповідає Гулле.
А ось аналогічний бізнес у Франції відкрити нереально, упевнений француз. "Там велика конкуренція, адже тільки в Парижі присутні 2000 агентств нерухомості, які працюють по 20—25 років. Так що для нових бізнесменів ринок закритий. А відкрита економіка Франції лише для стартапів, оскільки є вільні ніші для нових технологій", — каже Арно.

ПРИЧИНИ. Для Гулле рішення відкрити бізнес у Києві не було спонтанним: одразу після здобуття диплома економіста він рік працював тут у міжнародній логістичній компанії, тому встиг оцінити плюси київського життя: "Україна розташована недалеко від Євросоюзу, тому якщо потрібно прилетіти до родини в Париж, на це піде 1,5—2 години. Та й життя тут дешевше, ніж в ЄС. Наприклад, вечеря у Франції обійдеться в 50 євро, а в Києві — 15—20 євро", — роз'яснює француз. Щоправда, на переїзд до Києва Гулле наважився не відразу, адже після завершення контракту в Україні Арно відкрив бізнес у Франції.

Спостереження. Об'їздив пів світу, але Україна краща.

"Близько двох років возив китайські іграшки для продажу в ЄС. А потім продав бізнес конкурентові й переїхав до Києва. І знаєте, зовсім не шкодую про своє рішення. Річ у тім, що на батьківщині важко вести бізнес: податки дуже високі, якщо працівник погано працює, його складно звільнити через контракт, а коли потрібно орендувати офіс — за тиждень питання не вирішити, адже перевіряються платоспроможність у банках, відсутність боргів перед податковою", — розповідає підприємець.

ПЛАНИ. Гулле зізнається, що в Україні теж непросто працювати через різкі валютні стрибки, непрацюючі закони, корупцію, непунктуальність і необов'язковість громадян.

"Але я сподіваюся, що ці проблеми з часом будуть розв'язані та проведуть реформи. Тож у мене навіть у думках немає виїжджати з України. Навіть планую відкрити курси французької мови, щоб запрошені з Франції викладачі вчили українців. Попит на таку послугу в Києві буде дуже високий, оскільки багато хто любить подорожувати або хоче працювати за кордоном", — зазначає Арно Гулле.

ЛАША МУКБАНІАНІ: "У бізнесі важлива романтика"

Український сировар грузинського походження Лаша Мукбаніані вперше близько познайомився з Україною наприкінці 80-х, коли приїхав навчатися до Києва, щоб стати міжнародником. Отримавши диплом, Мукбаніані повернувся на батьківщину і 10 років працював на публічних посадах — ведучим на ТБ, постпредом в ОАЕ, віцегубернатором тощо. Але в якийсь момент вирішив повністю змінити рід діяльності та повернувся до Києва, щоб зайнятися бізнесом.

"Хотілося створити в Україні щось грузинське, щоб зблизити культури двох країн. Нав'язливою виявилася ідея відкрити ресторан. Назвали його "Грузія". Спеціально привезли музикантів, кухарів і офіціантів із Грузії. Це був цікавий проєкт, але проіснував лише рік. Напевно, успішним не став тому, що в мене не було бізнес-досвіду", — розповів Мукбаніані.

Але ресторанна справа наштовхнула Лашу на іншу ідею, яка зрештою й "вистрілила". "Ще в ресторані ми зіткнулися з проблемою відсутності в Україні хорошого грузинського сиру. А адже в грузинській кухні це один із головних інгредієнтів! Лише в 3,5-мільйонному Тбілісі продається 42 т сиру на день. А в Україні немає такої культури. Чомусь тут думають, що хачапурі печеться з сулугуні. А насправді імеретинський хачапурі печеться з імеретинського сиру. І нюансів маса. Таким чином прийшла в голову думка: чому б не організувати в Україні виробництво грузинських сирів?" — згадує Лаша.

"Україна розвивається тому, що люди хочуть жити краще"

СТАРТ. Родина підтримала бізнес-ідею Мукбаніані, у 2012-му в Тернопільській області зареєстрували підприємство, ТМ назвали "Генацвале".

"Регіон Бережани вибрали невипадково: тут хороша екологія, можна закуповувати якісне молоко. Та й працюють у нас місцеві жительки. Але технологів із сироваріння запрошували з Грузії. Зараз виробляємо 500—600 кг сиру на тиждень. Виготовляємо здебільшого сулугуні, імеретинський і месхетинський сири", — розповідає дружина Оксана Гончар. Зараз потужності цеху завантажені на 20%, і цілком реальне розширення.

"Хочемо створити нові види сиру, наприклад, витримавши його у вині, тархуні чи меді", — ділиться Мукбаніані. Також у планах подружжя — нарощування обсягів виробництва, щоб сир могли замовляти й за кордоном: "Хотілося б отримати євросертифікати, щоб продавати наш сир у Європі".

МАЙБУТНЄ. На думку Мукбаніані, з України йде здебільшого великий бізнес, який керується прагматизмом. "А малий бізнес діє інакше, адже можна працювати в мінус, розуміти ризики, але не забувати про романтику й прагнути перемог. І тоді ризик виправданий, адже Україна має великі перспективи для розвитку: люди почали хотіти жити краще, почали любити свою країну більше! Це означає, що країна розвивається, і жодна влада цьому не завадить", — каже Лаша.

За його словами, щоб бізнес в Україні став на ноги, потрібно провести податкову реформу та скасувати перевірки: "Треба знизити податки для МСБ, щоб підприємці змогли працювати легально. Можна поставити касові апарати для контролю збирання податків, але не мучити бізнес перевірками. Наприклад, на ринку в Тбілісі, купуючи сірники, отримуєш чек. І це вважається нормальним, бо бізнесу комфортно працювати".