«Летять качки». Особливості латвійської перелітної фауни

Міністерство землеробства ЛР внесло зміни до правил полювання: заборонено полювати на два види перелітних водоплавних птахів. Що це за птахи? Яким птахам у Латвії загрожує небезпека? Чому нинішній рік названо орнітологами Роком дятла? Про це нам розповів відомий дослідник природи, орнітолог Руслан Матрозіс. Фото: Качка морянка.

За словами фахівця, птахи, взяті під захист, — качки: морянка і синьга. Обидва види гніздяться на Півночі — від Сибіру до Ісландії, до Латвії прилітають із вересня по травень: зимувати. Заборона полювати на качок — не латвійська ініціатива. Чисельність їх у Європі скорочується, тому Брюссель і взяв їх під охорону. Латвія лише приєдналася до директиви.

— А популяція цих качок зменшується ось із якої причини, — роз'яснює Руслан МАТРОЗІС. — У пошуках корисних копалин людина просувається дедалі далі на північ і заходить на недоторкані території. Зводяться селища, будинки. Люди обзаводяться собаками, до відходів починають навідуватися лисиці. Тварини зазвичай і знищують гніздування. Особливо дістається маленькій морянці. Фахівці помітили, що дедалі менше залишається самок. Тому що саме вони сидять на гніздах і стають жертвами тварин. Гинуть і самка, і потомство — десять пташенят…

Втім, у Латвії цим перелітним птахам серйозна небезпека не загрожує. Мешкають вони в нас на морі, близько до берега не підходять і рідко стають здобиччю мисливців.

— Але найкраще про це свідчить статистика. За даними на 2014 рік, у Латвії було застрелено близько 23 тисяч водоплавних, із них 20 тисяч — крижні. Це найвідоміша й найпоширеніша дика качка, — продовжує орнітолог. — Та сама, що трапляється і в Ризі — на Міському каналі. Ми, до речі, взимку кільцювали цих качок. А потім серед застрелених мисливцями були й окільцьовані. Стріляли їх і на озері Бабіте, і навіть під Петербургом…

А що з популяцією крижнів? Чи не опиниться вона сама через роки під загрозою?

Одну вбиваємо, п'ять ранимо

За словами орнітолога, за радянських часів крижня били в рази більше — до 100 тисяч на рік. Тоді полювання було дешевшою розвагою: рушниці, дріб коштували менше. Відповідно було більше мисливців. Але що сьогодні лякає, так це культура полювання в Латвії.

— У нас ось як полюють, — розповідає співрозмовник. — Приїхали на озеро, постріляли. У п'ять качок поцілили, але лише одну знайшли. У комишах, зрозуміло, птаха важко шукати — потрібні спеціальні собаки. На Заході — скажімо, у Франції — такі собаки є при клубах. А в нас? Чи багато хто їде на полювання на качок із собаками? До речі, статистика не враховує птахів, яких ранять і не знаходять. А таких ще не менше половини…

Кого точно стало менше, так це видів качок, що гніздяться на заболочених луках. Самих лук стало менше. А раніше вони були не лише в провінції, а й у Ризі — на Вецдаугаві, в Даугавгриві.

Втім, це все перелітні птахи. А як із тими, хто мешкає тут постійно? Чи не перебувають вони під загрозою зникнення?
— У Латвії немає видів, які трапляються лише на цій окремій території, у невеликій кількості, — роз'яснює фахівець. — А якщо брати ЄС загалом, то під загрозою опинився найменший вид гусей — пискулька. Колись він був звичайним, зараз залишився лише в окремих місцях півночі Фінляндії та Норвегії.

Науковці почали кільцювати птахів, відстежувати, куди відлітають. З'ясувалося, що пискульку нещадно винищували в південних країнах. В Албанії, наприклад. Зараз місця, де вони зимують, охороняють, залучають місцевих орнітологів. Якщо птахи купчаться на невеликій території, нескладно уявити, яка їм загрожує небезпека…

Перезимували добре

Як перезимували птахи в Латвії — все–таки в січні стояли міцні морози?
За словами орнітолога, нинішня зима для пернатих була сприятливою: тривалих холодів не спостерігалося. Згубна для птахів і зима, що затягується. Так було 2013 року, коли морози стояли до середини квітня, були скуті кригою й водойми. Тоді багато птахів загинуло.
— Зараз усі водойми відкриті, птахи можуть знайти корм, і їм досить тепло. А це — головне, — резюмує пан Матрозіс.
Летять перелітні птахи

Орнітолог розповідає, що деякі види перелітних птахів повернулися раніше, ніж зазвичай: гуси, лебеді–кликуни, чайки… Орнітологи вже близько 30 років стежать, коли повертаються пернаті — окремі птахи, зграї. Цього року за багатьма видами було відзначено рекорди — на тиждень–два прилітали раніше строку. Здебільшого це птахи, які зимують недалеко — у Польщі, Німеччині. У місцях зимівлі, де скупчується багато птахів, корму не вистачає, і, коли з'являється можливість, птахи повертаються. А в нас поля від снігу звільнилися, корму більше.
Однак якщо вдарять сильні морози — під 20, то вони знімуться з місць і знову полетять південніше…

Що загрожує дятлу

Нинішній рік у Латвії названо Роком дятла. Чому? Чи не загрожує йому небезпека?

— Уже 21–й рік, починаючи з 1996–го, латвійські орнітологи обирають птаха року. Нинішній — Рік великого строкатого дятла. Це найзвичайніший вид дятла, а всього їх у нас вісім, — розповідає Руслан.

Великому дятлу небезпека не загрожує. Його багато по всій країні — у лісах, у міських парках. А ось зелений дятел майже зник. Цікаво, що для Підмосков'я, наприклад, це поширений вид… У нас зелений дятел почав зникати не сьогодні — у 1980–і, і фахівці поки ще не знайшли відповіді — чому. До речі, найбільша небезпека, яка загрожує будь-якому дятлу, — вирубка лісів.

— Молоді ліси, яким 10–15 років, дятлам не подобаються, — продовжує орнітолог. — Їм потрібні старі дерева, в яких можна зробити дупло, ліси, де є комахи…

А інтенсивних вирубок у Латвії дедалі більше. І як би не заспокоювали посадовці від лісового господарства, що все під контролем, молоді ліси, як бачимо, загрожують популяції птахів. Тим паче ліси, які висаджують лише для деревини. У цьому особливо досягли успіху в нас скандинави.

— Такі ліси спеціально обробляються для запобігання появі комах, грибків. Птахам вони нецікаві — там нічого їсти, — пояснює співрозмовник. — Немає там і впалих дерев, які люблять птахи. А половинка дерева, що залишилося, — улюблене місце для дятла. Іноді на такій половинці можна побачити до п'яти дупел…+

Між іншим, ці дупла використовують не лише дятли. Потім у теплі квартири переселяються й менші птахи — синиці, мухоловки… Тобто птахів із червоним чубом на голові можна сміливо назвати будівельниками житла і для своїх менших побратимів. А про те, що вони санітари лісу, відомо навіть дітям.

— У теплу пору живляться личинками, взимку довбають шишки: шукають там насіння, — каже орнітолог. — Для захисту лісу дятел незамінний: знищує комах, яких багато і які завдають шкоди деревині…

До речі, живе симпатичний санітар — великий строкатий дятел — 5–7 років. Поширений не лише в нас: від північно–західної Африки до Камчатки та Японії. Бережімо його!