У списку біосферних заповідників ЮНЕСКО 20 нових об’єктів

Всесвітня мережа біосферних заповідників ЮНЕСКО поповнилася 20 новими об’єктами. Рішення про їхній статус було ухвалено під час засідання Міжнародної координаційної ради програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» в Лімі, що проходило 18–19 березня. Усього рада розглянула 31 об’єкт із 22 країн.

До мережі було включено регіон річки Тахо між Португалією та Іспанією; область Tsa Tue на північному заході Канади, куди входить останнє недоторкане арктичне озеро; британський острів Мен, розташований в Ірландському морі; острів Косумель у Мексиці (на фото).

Серед біосферних заповідників ЮНЕСКО опинився і розташований у Казахстані Барсакельмес — колишній острів в Аральському морі, нині урочище в Аральському районі Кизилординської області.

Острів Барсакельмес через обміління Аральського моря в другій половині 1990-х перетворився на півострів. До 2009 року своє існування припинив і півострів. Зараз тут розташований Барсакельмеський державний заповідник, що вважається територією з екстремальними екологічними умовами, яка перебуває в зоні екологічної катастрофи глобального масштабу — зниження рівня Аральського моря. Заповідник вважають природною лабораторією для вивчення процесів перебудови складу та структури екосистем, передає vokrugsveta.ru.

До списку біосферних резерватів також увійшли об’єкти в Алжирі, Гані, Індії, Індонезії, Ірані, Італії, Марокко, Перу, Танзанії, на Гаїті, Мадагаскарі та Філіппінах.

Частину вже визнаних біосферних заповідників за рішенням ради було збільшено. Серед розширених резерватів опинилися стратовулкан Хакусан в Японії, італійська Тоскана, території шотландської місцевості Вестер-Росс, а також кілька інших об’єктів у Японії, Перу та Південній Кореї.

На цей момент Всесвітня мережа біосферних заповідників налічує 651 об’єкт у 120 країнах світу. Мережа включає різноманітні об’єкти, 39 із них перебувають на території Росії.

Зазначимо, що міжурядову програму «Людина і біосфера» було засновано ЮНЕСКО на початку 1970-х років. Вона спрямована на оптимізацію взаємодії людини й природи на світовому рівні.