Про ситуацію в галузі: точка зору працівників АВІАБАЗИ

Виконую прохання колег, які працюють у  лісовій авіації України, і розміщую текст, надісланий на мою пошту. М.П.

Події останніх 2-х років показали провали в кадровому забезпеченні функціонування Держави. Найбільш відчутними стали проблеми в лісовій галузі. Особливо в останні роки, призначення керівництва в (Держлісагентство Ковальчука О.П. і Юшкевич Х.В.) відбувалося за принципом особистої відданості, за допомогою зв'язків, без урахування морально ділових якостей, досвіду, освіти, реальної альтернативи, тобто незаконно.

Ситуація в лісовій галузі України критична. Звернення співробітників цієї галузі до Вищого керівництва країни ігнорується. Мовчати вже не можна. Якщо не буде змін, люди точно не будуть мовчати на виборах.Відверто кажучи, співробітники лісової галузі зверталися в усі інстанції. Складається думка, що або вони не читають, не дивляться телевізор, не мають доступу до інтернету або свідомо налаштовують людей так, як Ковальчук О.П. та Юшкевич Х.В. ставленики Яценюка А.П. Може хтось із Вашого оточення зайде на сайт «Український лісовод» і прочитає, яку характеристику дають керівництву Держлісагентства Ковальчуку О.П. та Юшкевич Х.В. За всі роки незалежності ніхто не міг дозволити собі знищити цю галузь, як зробили ці 2 людини.

15.04.2016р. на сайті «Український лісовод» була висвітлена публічна вимога Народного депутата України Остапа Єднака до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана і Міністру Аграрної політики і продовольства Тараса Кутового. Він вимагав негайних дій відновлення довіри. Терміново навести порядок в лісовому господарстві.Звільнити з займаних посад керівника Держлісагентства Ковальчука О.П. і першого заступника Юшкевич Х.В., що не відповідають займаним посадам, привели галузь до найбільшої кризи часів Незалежності України. Після поїздки в Херсон де відбулася зустріч між депутатами з бюджетного комітету, керівників Держлісагентства (Ковальчук О. та Юшкевич Х.) і лісниками, яка не дала позитивних результатів через відсутність професіоналізму, кваліфікації та відсутності досвіду в роботі (не вміння правильно обґрунтувати свої позиції).

Після цієї зустрічі на сайті «Українського лісівника» з'явилася стаття «Голос народу" дивіться нижче:

"Последняя гастроль" Ковальчука. Але нам здалося що він залишається. Сьогодні Ковальчук та Юшкевич зустрічалися з працівниками Херсонського ОУЛМГ та керівниками підприємств. Крім "понтів" і чергових обіцянок ми нічого не почули. Голова - хам і бидло, Христина - мля-мля, яку хтось призначив. Голова знає всі наші проблеми, але хотів почути від керівників ,пропозиції як вийти з ситуації що склалась. Скоро нам "нададуть безповоротну допомогу Сумська і Чернігівська область. Колеги готуйтесь! А ми вас вітаємо! Потім ми проведем тендер і будемо мати, десь на осінь гелікоптер для патрулювання масивів, тому що цитую "авіабаза - це 100 чоловік - бездєльніків, які жили на бюджетні кошти. Їх не просто треба гнати, після них ще й дезинфекцію потрібно провести.

Прошу звернути увагу на останній абзац цієї статті і висловлювання Ковальчука О.П про авіабазу.

Чи знайомий керівник Держлісагентства Ковальчук О.П зі своїми державними підприємствами (чим вони займаються, кількість працюючих, їх функціональні обов'язки). Що б висловлювати свою думку. Напевно він повинен хоча б через сайт «Український лісовод» принести вибачення перед співробітниками авіабази через свою некомпетентність. (Або хтось дав йому неправильну інформацію свідомо).Хотілося, щоб все це було винесено на бюджетний комітет і комітет з АПК.

У Держбюджеті України на 2016 рік не передбачені кошти на фінансування авіалісоохоронних робіт. Назріла ситуація зупинки нашого підприємства, що призвело до не виплат заробітної плати працівникам, які змушені брати відпустку без збереження заробітної плати. Така ситуація в подалі призведе до безпідставного звільнення працівників, порушення їх прав та соціальних гарантій, збільшення безробіття в країні та до повної ліквідації нашого підприємства.

ДП «Укравіабаза» утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України за КПКВК 2805060 «Ведення лісового и мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді», що підтверджуються довідкам про фінансування за рахунок коштів загально фонду державного бюджету України. Надання Державним агентством лісових ресурсів України в 2008-2015роках. Бюджетні кошти спрямовуються на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісів відповідно до державної цільової програми «Ліси України» на 2002-2015 роки», затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 16.09.2009 р. №977.

Державне підприємство «Українська державна база авіаційної охорони лісів» входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (надалі - Держлісагентство). Ми неодноразово зверталися до Вас листами (лист №3 від 15.01.2016; лист №17 від 18.02.2016; лист № 26 від 07.04.2016) відносно необхідності термінового вирішенню питання фінансування та подальшої діяльності нашого підприємства та вжиття заходів для недопущення його ліквідації. Про те до цього часу не отримали жодної відповіді по вирішенню ситуації, що склалася.
Разом з тим звертаємо Вашу увагу, що Державне підприємство «Українська державна база авіаційної охорони лісів» створене з метою організації і проведення авіаційної охорони лісів від пожеж на обслуговуваній території з використання сучасних технічних засобів, основним напрямки діяльності є авіапатрулювання лісових територій з метою виявлення пожеж.

Період з квітня по жовтень є найбільш пожежонебезпечними, тому у разі невиконання авіапатрулювання лісових територій, можуть виникнути масштабні пожежі лісів, на відновлення яких потрібні десятки років, що нанесе мільйонні збитки державі.

Лісові насадження Південного та Східного регіонів внаслідок кліматичних умов мають надзвичайно високий рівень пожежної небезпеки, що потребує постійної авіаційної охорони для відвернення великих пожеж та їх вчасної ліквідації.

Лісові пожежі завдають величезну шкоду лісовому господарству, економіці, екології нашої держави, тому забезпечення пожежної безпеки в природних екосистемах, охороні навколишнього багатства і навколишнього природного середовища є невід'ємною частиною діяльності ДП «Укравіабаза».

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є Бюджетні надходження на поточний рік.

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України оплата праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату є захищеними видатками бюджету.

Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу Законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі або нормативним актом роботодавця, погодження з виборним органом первинної профспілкової організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 Кодексу Законів про працю України).

За не виплату заробітної плати або не дотримання строків її виплати чинним законодавством передбачена: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та матеріальна відповідальність керівника підприємства.

Разом з тим підприємство також повинно здійснювати поточні видатки відповідно з укладення договорів (енергопостачання, послуги електрозв'язку тощо).

На нашому підприємстві працює 52 працівника, які протягом 25 років забезпечували здійснення авіапатрулювання лісових територій з метою виявлення лісових пожеж. Відсутність бюджетного фінансування призвело до порушення прав та інтересів працівників, втрати робочих місць кваліфікованими працівниками, подальшої ліквідації нашого підприємства та спричинило виникнення масштабних лісових пожеж, що завдасть катастрофічних наслідків для екології нашої держави.

Станом на 1 квітня 2016 року заборгованість нашого підприємства з заробітної плати та нарахування на оплату праці склалось 461414 грн. 34 коп.
Мінімальна потреба в коштах на проведення авіаційної охорони лісів у 2016 році за КПКВК 2805060 «Ведення лісового и мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому Фонді» повинна складати хоча б на рівні 2015 року 25001,9 тис. грн.

Спочатку про питання фінансування:
За період з серпня 2015 по січень 2016 Держлісагентство готувало листа з різними оцінками необхідного галузі фінансування. Як на це реагували вищестоящі органи пояснювати не треба. На їх місці, я б не дав ні копійки поки прохач не визначиться з тим, скільки йому треба.Дуже негативно для результату - сьогодні просити 70 а завтра 440 .

Це показник того, що в Держлісагентстві вже фактично немає професійного апарату. Таке враження, що це збір "блатних і жебраків", які в міру відпущеного таланту і совісті намагаються управляти галуззю.

Чи відомо Голові Держлісагентства України яке фінансування необхідно галузі для ведення лісового господарства в 2016 році?
• У листі ДАЛРУ в МінАПК від 18.08.2015 № 05-04 / 6044-15 повідомляється, що на ведення лісового господарства необхідно 408,6 млн. грн.
• У листі ДАЛРУ до Голови Комітету ВРУ з питань бюджету від 18.12.2015 О.П. Ковальчук зазначає на ведення лісового господарства потрібно 286,2 млн. грн.
• Відповідно до листа ДАЛРУ в МінАПК від 29.12.2015 № 05-25 / 8904-15 галузь потребує 71.3 млн. грн. на ведення лісового господарства. Крім того повідомлялося, що фінансування необхідно тільки на перший квартал 2016 року, оскільки передбачено створення Єдиного суб'єкта (холдинг) лісової галузі.
• У листі ДАЛРУ в МінАПК від 26.01.2016 р № 05-32 / 310-16 А.П. Ковальчук уже відзначає, що на ведення лісового господарства необхідно для виживання 422.6 млн. грн. (Інформація з сайту «Український лісовод»)

Про ситуацію в області моніторингу лісових пожеж.

20 квітня на території спеціального авіаційного загону ДСНС України, що у місті Ніжин, відбулися практичні навчально-методичні збори з керівним складом територіальних підрозділів ДСНС та екіпажами літаків та вертольотів спеціального авіаційного загону відносно гасіння лісових пожеж у природних екосистемах із залученням авіаційних сил та засобів.

В рамках проведення зборів відбувалося комплексне практичне відпрацювання взаємодії наземних и повітряних сил та засобів під час ліквідації масштабних лісових пожеж із залученням літаків Ан-32П та вертольотів Мі-8МТ з водозливним пристроєм, а також вертольоти "Єврокоптер" повітряного пункту управління та групи застосовуваного безпілотних апаратів . До участі у заході запросили також і представників засобів масової інформації аби продемонструвати готовність підрозділів ДСНС до ліквідації масштабних лісових пожеж та вкотре через ЗМІ закликати громадян не провокувати пожежі в екосистемах.

До цього заходу відразу виникає кілька питань.

Той факт, що великі лісові пожежі необхідно гасити за допомогою авіації, сумнівів не викликає. Але для того щоб іх гасити, необхідно спочатку виявити. Пожежа не виникає відразу на великій території, а на набагато менших площах. І тут виникає питання, до чого тут МНС?. Виявленням пожеж займається наземна лісова охорона і авіалісоохорона.

Навчання проходили на території Спеціального авіаційного загону МНС, що спеціалізується саме на гасінні великої пожежі. «Територія», це не тільки обмеження по певному радіусу, але також і по висоті. При виникненні великої пожежі, МНС так і працює. За їх запитом забороняються польоти інших повітряних суден (в районі пожежі), і можна спокійно працювати, застосовуючи літаки, вертольоти а також БПЛА(безпілотний летальний апарат), хоча до останніх виникає ряд питань про юридичну обґрунтованість використання БПЛА в Повітряному просторі України. У США, наприклад, БПЛА можна використовувати для обстеження території тільки в межах прямої видимості оператором, при подачі відповідної заявки на використання повітряного простору.

Звідси виникає питання, хто дозволить лісникам запускати БПЛА?.

Першочергове завдання лісової охорони - це виявлення та ліквідація на ранній стадії лісових пожеж. Для цього використовуються спостережні вежі, а також авіалісоохорона. Спостережна вишка може бути обладнана відеокамерою, і в такому випадку оператор, у відносно комфортних умовах може спостерігати на телеекрані за ситуацією. Кілька таких веж, розташованих відносно недалеко один від одного можуть, досить точно визначити місце пожежі. Є аналогічні, 40 метрові вежі, тільки без відео системи. В цьому випадку там повинен перебувати спостерігач і, в 40º градусну спеку (наприклад, на Херсонщині) спостерігати за димами. Правда, якщо димів кілька в одному секторі, то точність визначення місця пожежі значно знижується.

Авіалісоохорона також займається виявленням лісових пожеж. Правда є значна відмінність від веж. Це висота польоту, а звідси - і площа спостереження. У гарну погоду, перебуваючи в одній точці, можна оглянути з повітря величезну територію. Але бувають, і не дуже комфортні метеоумови: наприклад димка виникає від метеорологічних чинників, так і задимлення від господарсько-побутової діяльності населення. У цих випадках, відеокамера навряд чи зможе розглянути дим над лісом. В таких умовах спостереження безпосередньо з борту повітряного судна дозволяє локалізувати місце загоряння з великою точністю шляхом зміни висоти і розташування повітряного судна. Також, в деяких авіавідділеннях є десантно-пожежні групи, призначені для висадки в район виявленої пожежі і її локалізації до прибуття основних сил лісової охорони.

Але, в останні 2-3 роки ситуація з фінансуванням авіації, значно погіршилася, а в 2016 році фінансування взагалі не передбачено. Деякі керівники вважають, що від авіації слабкий ефект, не враховуючи що робота будь-якого підприємства залежить від своєчасного і достатнього фінансування. Відсотків 30-40, пожеж виникає у весняний період, коли зійшов сніг, і в лісі суха трава. Але проблема в тому, що знову ж таки повторюся, фінансування останні 2 роки, надходило з величезним запізненням, звідси затримка в проведенні тендерів, лісова авіація України використовує орендовану техніку. Щороку фахівцям авіалісоохорони, необхідно проходити курси підвищення кваліфікації, медкомісії і т.д. Але на це все потрібні гроші, яких не дають. Правда деякі лісові керівники, ще й намагаються приховати сам факт пожежі. А при наявності авіації це вже складно.

Що ж пан Ковальчук О.П, і його заступник Юшкевич Х.В, пропонують? У 2015 році постало питання про використання замість авіації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Навіть проводили презентацію на місцевості. Але виникають питання, на які фірми, що виготовляють БПЛА не можуть відповісти. Наприклад, як відеокамера побачить, в димці пожежу? Якщо вежі, обладнані відеокамерами в 1,5 км від себе, в тій же димці, розглянути їх не можуть (або не хочуть). Авіація або вежі, після визначення місця пожежі передають інформацію, практично відразу (по рації або телефоном). БПЛА ж повинен прилетіти, і після цього оператор може переглянути картинку про політ, щоправда, є апарати, що передають інформацію онлайн, хоча в цьому випадку необхідно не просто картинка місцевості, а й інформація про конкретний квартал, тобто карта з квартальною мережею для БПЛА . Але в цьому випадку БПЛА стає значно дорожче.

Тепер про безпеку використання БПЛА. Представники фірм, кажуть, що на сході України вони активно використовують БПЛА для збору розвідданих. Честь і хвала їм за цю роботу. Але виникає ще одне питання. Якщо в зоні бойових дій БПЛА зіткнеться з іншим літальним об'єктом, то, швидше за все це буде ворожий об'єкт, і в принципі це добре. Тепер виникає питання, а що буде, якщо цей безпілотник зіткнеться, з ким небудь, на мирній території ?????

Справа в тому, що віртуальне повітряний простір України по горизонталі розділене на 5 районів польотної інформації (РПІ). У кожному районі є диспетчерські зони (CTR), вузлові диспетчерські райони (ТМА) та районні диспетчерські центри (ACC).

Використання повітряного простору безпілотним літальним апаратом у повітряному просторі класів A, C і G здійснюється на підставі плану польоту повітряного судна та дозволу на використання повітряного простору. Використання повітряного простору безпілотним літальним апаратом здійснюється за допомогою встановлення тимчасового і місцевого режимів, а також короткочасних обмежень в інтересах користувачів повітряного простору, які організовують польоти безпілотних літальних апаратів.

Питання: хто буде перекривати повітряний простір України для постійного моніторингу ситуації з пожежами? Правда перекрити щось можливо, тільки якщо подати офіційну заявку на використання повітряного простору, що дуже сумнівно, так як незрозуміло, які документи є у цих БПЛА. У деяких країнах БПЛА використовують для моніторингу лісових пожеж, але висота обстеження становить 600-800 метрів, а огляд чинного пожежі на висотах 200-400 метрів знову ж при подачі заявки на політ і перекритті певного району.

І на завершення. А як же в інших країнах, які мають таку техніку? У США, наприклад, питання використання БПЛА при моніторингу лісових пожеж обговорюється вже кілька років. Немає чіткої концепції, розробки ведуться, але навіть там толком не знають, як це поєднати з польотами інших повітряних суден.

В квітні з Туреччини повернулась делегація Держлісагентства, яка їздила переймати досвід по боротьбі з лісовими пожежами. Лісники Туреччини мають в своєму розпорядженні 46 бортів, в основному вертольотів. Про використання БПЛА - щось не чути, хоча могли б накупити і шукати пожежі. Там БПЛА використовує армія суто для військових цілей. На презентації було заявлено, що один БПЛА коштує від 25000 у.о. А їх потрібен не один десяток, що виростає в круглу суму. А скільки коштують батареї при заміні, оптика, та й за чий рахунок відбувається заміна комплектуючих незрозуміло. Також БПЛА може розбитися, загубитися і т.д. Хто за це заплатить?