Лісова галузь заглянула за обрій

     У рамках виставки «Лісекопром 2016» відбулася Міжнародна конференція «Інвестиції та інновації в лісову галузь, деревообробку і зелену економіку Білорусі». Її учасники розглянули стратегічні напрями розвитку лісового сектору Білорусі на перспективу до 2030 року, досвід інтенсивного лісокористування скандинавських країн, глобальні тренди у світовому лісопромисловому комплексі, можливості залучення позик та інвестицій у проекти екологічної спрямованості.

     Відкриваючи форум, заступник міністра лісового господарства Леонід Дем’янік звернув увагу на щорічне збільшення в лісгоспах галузі кількості високопродуктивної багатоопераційної лісозаготівельної техніки. Порівняно з 2010 роком парк такої техніки збільшився в рази. Харвестерів стало більше в 4,1 раза, форвардерів — у 2,8 раза, сортиментовозів — в 1,6 раза. За минулу п’ятирічку лісгоспами Білорусі спрямовано на придбання сучасної лісозаготівельної техніки майже півтора трильйона рублів.

      — Загалом робота лісогосподарських установ зі збільшення обсягів механізованої заготівлі дозволила наростити обсяги лісозаготівлі порівняно з 2010 роком на 65 %, — сказав заступник міністра. — У 2015 році в Білорусі було заготовлено 13,5 млн кубометрів деревини. При цьому частка механізованої заготівлі з урахуванням сторонніх організацій-заготівельників становила 46 %. У 2016 році цей показник планується довести до 50 %.

     Леонід Дем’янік повідомив, що станом на 1 січня 2016 року в галузі працювало 75 деревообробних виробництв. За програмою модернізації було реалізовано близько 190 різних проектів. Зокрема, було запущено 36 нових ліній з переробки деревини різної потужності. На технічне переоснащення цехів деревообробки витрачено близько 340 млрд рублів. У результаті за 2015 рік було перероблено 1,6 млн кубометрів ділової деревини. Випущено 700 тис. м3 пилопродукції. При цьому значно поліпшилася якість продукції, що випускається.

     Заступник міністра також повідомив, що минулого року лісгоспи виробили 5,7 млн м3 деревного палива. Зокрема тріски паливної — 1,3 млн м3. Він навів і дані щодо зростання в 2015 році обсягів реалізації ділової деревини — на 800 тис. м3 порівняно з 2014 роком. Це дозволяє зробити висновок про те, що лісова галузь у сучасних умовах продовжує планомірно розвиватися та досягати цілей, поставлених перед нею урядом і Президентом Білорусі.

     Леонід Дем’янік зазначив, що з 2015 року лісівники працюють у непростих економічних умовах. Є проблемні питання. Найскладніші з них — це зниження цін на продукцію лісгоспів і хронічні несплати низки споживачів на внутрішньому ринку. Серед найзліснісніших боржників — підприємства ЖКГ, АПК і окремі нещодавно модернізовані деревопереробні виробництва концерну «Беллісопапірпром». При цьому лісова галузь показує позитивні результати в експорті продукції та у співпраці на внутрішньому ринку з приватними деревопереробниками, які мають у своєму складі іноземних інвесторів. Заступник міністра лісового господарства також звернув увагу на те, що в перспективі лісгоспи скорочуватимуть власні обсяги лісозаготівлі, залишаючи цю нішу приватним компаніям.

     Консультант Pöyry Management Consulting (Фінляндія) Олексій Бесчастнов присвятив своє виступ глобальним тенденціям у розвитку лісового та деревопереробного комплексів. Компанія Pöyry є найбільшим у світі гравцем у сфері консалтингу з лісопромислового комплексу та проектування. Її річний оборот становить близько 600 млн євро. 6000 співробітників працюють у 200 офісах у 45 країнах. Компанія забезпечує повний ланцюг консультування бізнесу в лісопромисловому секторі. Від стратегічного консалтингу та проектування до сертифікації й організаційної підтримки вже чинних проектів.

     Мегатрендами, що впливають на лісову промисловість, Олексій Бесчастнов назвав глобалізацію, консолідацію та нові технології. Азія, за його словами, залишається регіоном, чия частка в зростанні виробництва продуктів споживання становитиме від 50 до 90 %. Ціни на деревну сировину на цей момент найкращі в Європі. При цьому попит на неї в регіоні Балтійського моря, у безпосередній близькості від Білорусі, зростатиме.

     Щодо глобалізації експерт зазначив, що за останні 10 років помітно змінилися потоки на світовому ринку круглого лісу. Частка Росії істотно скоротилася. Відповідно, з’явилася можливість посісти це місце за наявності бажання й можливостей. Такі можливості можуть з’явитися в Білорусі при переході до інтенсивної моделі лісокористування за скандинавським зразком. Умови для такого переходу в нашій країні є. Це довгострокова передбачуваність умов ведення бізнесу та розвинена дорожня мережа, кваліфіковані кадри для роботи з лісом і відносно низька вартість робочої сили.

     Олексій Бесчастнов пояснив, що консолідація означає об’єднання активів найбільших світових виробників у лісопромисловому комплексі. До світового топ-10, за його словами, входять лише ті, хто переробляє близько 6 млн кубометрів деревини на рік. На європейському ринку великими гравцями вважаються виробники, що мають у своєму активі 2—3 млн кубометрів щорічно. У Росії серйозними гравцями цього ринку вважають тих, хто тримає планку на рівні 200 тис. кубометрів на рік.

     Одним з основних сталих трендів у нашому регіоні експерт вважає перетікання виробничих потужностей у країни з дешевшою сировиною та робочою силою. Тому в Білорусі неминучий прихід на ринок великих міжнародних концернів. Перші ластівки вже є. І вони будуть не єдиними. У той час як у Західній Європі відбувається заміна технологічного обладнання на наявних виробничих площах, у Росії, Білорусі та Україні з’являються численні нові заводи. При цьому відбувається зниження маржинальності цього бізнесу. Тому в сучасних умовах виживають лише ті, хто здатен повністю завантажити свої виробничі потужності.

     Олексій Бесчастнов також звернув увагу на те, що виробництво деревних плит у світі розвивається швидше, ніж виробництво пиломатеріалів. Наразі плит і хвойних пиломатеріалів виробляється приблизно однакова кількість — близько 300 млн м3. А в 1961 році обсяги їх виробництва співвідносилися в пропорції 1:10. Провали у виробництві та споживанні пиломатеріалів збігаються з макроекономічними кризами. Але загалом за останні 50 років і споживання, і виробництво пиломатеріалів були майже стабільними.

      Що стосується виробництва паливних пелет, то на цьому ринку також спостерігаються консолідація та загострення конкуренції виробників. Олексій Бесчастнов висловив думку, що в перспективі пелетний ринок у Євросоюзі (85 % від світового ринку) може взагалі просто «схлопнутися». Річ у тім, що наразі деревні паливні гранули розглядаються як екологічно нейтральне відновлюване джерело енергії та субсидуються з бюджету ЄС за відповідними програмами, які закінчуються у 2025—2027 роках. Проте ефективність використання пелет на цьому етапі поступається проектам сонячної та вітрової енергетики. Наприклад, за останні 35 років розвиток технологій знизив вартість сонячної енергії в 100 разів. У Німеччині її вартість для споживачів уже нижча за стандартну, «з розетки». Тому після закінчення експерименту субсидування може припинитися, що спричинить незворотні зміни в цьому сегменті ринку. Водночас на найближчу перспективу тут поки що прогнозується збільшення попиту та зростання цін.

     Далі зі стратегією розвитку лісової галузі Білорусі на період до 2030 року учасників конференції ознайомив начальник управління лісового господарства Мінлісгоспу Микола Юревич. Він продемонстрував наочні приклади сталого зростання показників, що характеризують розвиток лісової галузі Білорусі.

     Відповідно до стратегічного плану розвитку лісового господарства до 2030 року розроблено, затверджено та здійснюється державну програму «Білоруський ліс» (2016—2020 рр.). Результатами її реалізації мають стати збільшення вкритої лісом площі до 40,1 %, збільшення середнього запасу насаджень, збільшення частки стиглих лісів і збільшення обсягів заготівлі деревини з одного гектара. У рамках цієї програми планується будівництво 596 кілометрів лісогосподарських доріг. Також у практику впроваджуватимуться сучасні технології та стандарти інвентаризації лісів.

     Старший радник з інвестицій Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) Віталій Артющенко ознайомив учасників конференції з основними принципами діяльності та напрямами роботи цієї міжнародної організації. Він повідомив, що НЕФКО забезпечує підтримку приватних і державних проектів, що дають позитивний екологічний ефект. Для цього використовуються різноманітні фінансові інструменти, які підвищують продуктивність і залучають інновації, сприяючи поліпшенню стану довкілля. НЕФКО кредитує проекти, інвестує з подальшим виходом зі складу учасників підприємства, надає пільгові кредити та гранти. Сім проектів реалізуються в Білорусі. Серед них — успішний проект за участю Гродненського ДПЛГО та ДЛГУ «Волковиський лісгосп» зі створення шведсько-білоруського лісозаготівельного підприємства ЗАТ «РіндіБел». Воно спеціалізується на лісозаготівлях на важкодоступних лісосіках. НЕФКО спрямувала загалом близько 360 тис. євро у вигляді інвестицій і кредитів на його створення.

     Гість із Чехії Любомир Новак представив канатні установки, що випускаються в Австрії, для трелювання деревини на важкодоступних лісосіках і в гірській місцевості. Він зазначив, що в Білорусі є добре власне виробництво тракторів, яке можна кооперувати з чеськими виробниками обладнання при створенні спеціальної лісової техніки. Зокрема, ішлося про лісосадильні машини та навісні фрези для підготовки ґрунту під посадку лісу. Він повідомив також, що в Уздi на приватному підприємстві успішно працює канатна установка для трелювання деревини Larix 3T. Усі охочі можуть особисто побачити її в роботі.

     Начальник управління виробництва та реалізації продукції Мінлісгоспу Олександр Сурта розповів про перспективи розвитку виробничого потенціалу білоруських лісгоспів. Він зазначив, що в першому кварталі 2016 року лісова галузь забезпечила невелике зростання порівняно з відповідним періодом 2015 року. Водночас, за його словами, необхідно ефективніше завантажувати наявні потужності та збільшувати відвантаження пилопродукції на експорт. Олександр Сурта також повідомив, що уряд Білорусі ставить перед лісовою галуззю завдання забезпечити електронний облік деревини.

     Інші доповідачі конференції розповіли про впровадження європейських стандартів у білоруську деревообробку, автоматизацію обліку та звітності в лісозаготівлі, російський і український досвід лісогосподарської діяльності, нові напрями в лісовій техніці та технологіях, впровадження елементів «зеленої» економіки та розвиток біоенергетики.

     Станом на 1 січня 2016 року в галузі працювало 75 деревообробних виробництв. За програмою модернізації було реалізовано близько 190 різних проектів. Зокрема, було запущено 36 нових ліній з переробки деревини різної потужності. На технічне переоснащення цехів деревообробки витрачено близько 340 млрд рублів. У результаті за 2015 рік було перероблено 1,6 млн кубометрів ділової деревини. Випущено 700 тис. м3 пилопродукції. При цьому значно поліпшилася якість продукції, що випускається.