Круглий стіл із гострими кутами

Чи мислимо, що економіка однієї з найбагатших в Україні на ліси Сумської області (17% від усієї площі) страждає від нестачі деревини, а її й так нечисленні деревообробні підприємства відчувають хронічний дефіцит сировини? Чому більша частина вирубаного лісу, оминаючи відкриті торги, йде у вигляді «кругляка» за межі регіону? Що заважає йому максимально ефективно використовувати свій лісовий ресурс, розвивати деревообробну та меблеву галузі, створювати нові робочі місця й суттєво поповнювати тим самим обласний і місцеві бюджети?

Ці запитання ставлять уже не один рік. Кожен новий губернатор Сумщини ставить їх як завдання, що потребує першочергового вирішення. Але дивним чином ці добрі наміри так і залишаються лише намірами, а напрацьовані комісіями різного рангу пропозиції вкриваються пилом в архівах облради й обласної адміністрації.

Проте нескінченно проблема забезпечення області деревиною в умовах хоч і млявої, але все ж поступальної «європеїзації» української економіки «буксувати» не могла. Першою ластівкою для гравців ринку лісу на Сумщині, що обіцяє весну нарешті прозорих відносин між його покупцями та продавцями, стали торги Сумської ресурсної біржі (SRB), яка відкрилася в січні 2015 року. На відміну від «Сумиагропромбіржі», вона не лише пропонувала нову модель торгів на рівні світових біржових стандартів, а й давала можливість лісокористувачам брати участь, окрім щоквартальних торгів, у проміжних торгах, які на сьогодні вже стали щотижневими, тим самим збільшивши оборот лісового ресурсу.

Цілі та завдання SRB голова її біржового комітету Данило Маландій визначав тоді так: «Ми хочемо привести торги до тих стандартів, якими користується весь світ. Зараз ринок лісообігу в Україні — це пострадянський ринок. Навіть не ринок, а базар, заточений під певні структури, в яких сидять «потрібні» люди й виводять із цього потоку гроші. Ми ж ставимо перед собою завдання організувати такі торги, які б відповідали європейському рівню».

За словами послідували справи. Було максимально вдосконалено відповідно до світової практики процедуру торгів, яка вперше в Україні передбачала гарантію виконання зобов’язань купівлі-продажу. А за пів року знову ж таки вперше в Україні Сумська ресурсна біржа, розробивши власне програмне забезпечення, запровадила електронні торги необробленою деревиною спочатку для резидентів, а потім і нерезидентів. «Тепер кожен учасник таких торгів може працювати з необмеженою кількістю біржових абонентів, — каже директор SRB Юрій Смоляр, — спостерігати за торгами й брати в них участь, укладати угоди в режимі реального часу, не полишаючи свого офісу. Оформлення угоди, яке раніше займало кілька днів, тепер відбувається за дві-три хвилини. Це дуже зручно, це величезна економія часу та коштів. А головне — такі торги абсолютно прозорі й рівні для всіх їх учасників та унеможливлюють будь-яку монопольну змову чи тіньові домовленості».

Амбітну мету організувати торги, що відповідають сучасним світовим біржовим стандартам, і зробити Суми столицею електронних торгів в Україні з продажу деревини було досягнуто менш ніж за рік. Першими оцінили високий рівень торгів на Сумській ресурсній біржі, її зручність деревообробники. І не лише на Сумщині. «Сумська ресурсна — одна з найпрогресивніших і найпрозоріших бірж в Україні, — вважає президент Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств Дмитро Артемчук. — Вона — локомотив розвитку біржових торгів у нашій країні, і не дивно, що саме її досвідом скористалися ті, хто хоче перевести їх на рейки європейської практики». Досвід SRB та її програмне забезпечення вже запровадили Всеукраїнська лісова біржа (Київ, Житомир) і Прикарпатська універсальна товарна біржа (Івано-Франківськ). Певним визнанням новаторської діяльності SRB стало й те, що голову її біржового комітету Данила Маландія включили до складу експертної робочої групи з підготовки проектів реформування нормативно-правової бази та регулювання обігу лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України.

Проте чи вирішили ці без перебільшення революційні кроки основну проблему — забезпечення деревообробників Сумщини потрібним їм обсягом сировини? На жаль, ні, адже біржа лише посередник і на обсяги сировини, що виставляється на торги (це прерогатива управління лісового господарства), впливати не може. А конфлікт між продавцями лісу та його переробниками, що триває вже кілька останніх років, не вщух, а ще дужче розгорівся.

Це наочно продемонстрував і скликаний 11 травня Сумською обласною організацією роботодавців деревообробного та меблевого виробництв «круглий стіл» за участю президента Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, Сумської ресурсної біржі, депутатів облради, представників облдержадміністрації та Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Уже сам факт того, що запрошені до участі в ньому директори лісгоспів і управління лісового господарства його проігнорували, багато про що говорить. І насамперед про вразливість їхньої позиції та небажання вести відверту розмову про ситуацію на ринку купівлі-продажу лісу в області. Очевидно, вони розуміли, що сідати доведеться за «круглий стіл» із гострими кутами, адже серед винесених на обговорення питань були й такі неприємні, як «Існуючі корупційні схеми торгівлі деревиною та боротьба з ними» і «Проблеми при виборі торгового майданчика для проведення квартальних аукціонів».

Обговорення останнього питання було особливо гострим. За словами переробників, їх штучно позбавляють вибору майданчика для торгів в області, орієнтуючи на роботу із «Сумиагропромбіржею», до якої в них немає довіри і яка, окрім непідйомних комісійних і ПДВ, не регулює ціни на деревину, а навпаки піднімає їх усе вище й вище. Торги на Сумській ресурсній біржі в рази зрозуміліші, прозоріші, доступніші за цінами та зручніші, але лісгоспи виставляють на них невеликі обсяги деревини. Таким чином, потреби місцевих переробників задовольняються в кращому разі на 30%, що тягне за собою скорочення робочих місць і надходжень до обласного бюджету, а практично весь ліквідний ліс іде через перекупників в інші регіони чи за кордон.

Депутати обласної ради, кажуть обробники, втручатися в ситуацію не хочуть, оскільки це суто економічне питання переросло в політичне. Адже директор «Сумиагропромбіржі» очолює обласну організацію політичної партії УКРОП і, торгуючи, за їхніми словами, в облраді голосами членів своєї фракції, пробиває потрібні йому, а не економіці регіону біржові преференції.

Обурення деревообробників, справді загнаних у глухий кут різким зростанням цін на сировину, яким нарешті дали змогу виговоритися та донести до влади свої біди, було настільки бурхливим, що дехто був готовий іти протестувати під стіни обласної держадміністрації. Але зрештою ухвалили резолюцію «круглого столу», в якій рекомендували лісокористувачам області проводити квартальні торги з продажу деревини, починаючи з торгів на ІІІ квартал цього року, не на «Сумиагропромбіржі», а на торговому майданчику ТСБ «Сумська ресурсна біржа». Також деревообробники мають намір найближчим часом провести конференцію, за результатами якої, впевнені вони, додасться кількість тих, хто приєднається до резолюції, з-поміж тих, хто не зміг узяти участь у «круглому столі» в Сумах.

Чи достатньо цього буде для того, щоб переламати ситуацію та перенаправити грошові потоки від торгівлі лісом із приватних кишень до «кишені» обласного бюджету? Чи в неї вже пора втрутитися антикорупційним і правоохоронним органам?