Євгеній Андрощук про санітарні правила

Розміщую дві статті про Санітарні правила, написані моїм другом, лісівником, якого багато хто на Поліссі  знає як «справді розумну людину»... Статті опубліковані на УЛ давно.... Але... зараз саме час освіжити їх у пам'яті...М.П.

Даю посилання, за ними текст краще відформатований... У мене вже 0 часу.

http://www.lesovod.org.ua/node/13047
Зауваження до проекту Санітарних правил в лісах України.
28/02/2012 - 1054 перегл.

http://www.lesovod.org.ua/node/20632
То хто ще напише нові Санітарні правила? 

Недоліки чинних Санітарних правил в лісах України та пропозиції щодо їх удосконалення
28/02/2012 - 1982 перегл.

Розміщую один із кількох матеріалів щодо санітарних правил, що надійшли на сайт «Український лісовод». Його автор працює в нашій системі, уболіває душею за лісове господарство й не боїться ставити свій підпис під своїми думками. Решта пізніше: подивимося, чи буде обговорення. Діліться своїми думками та аргументами, — Вам же за цими правилами працювати. М.П.

Зауваження до проекту Санітарних правил в лісах України.

В той час, коли наші славні лісівники підводили підсумки своєї діяльності за 2011 рік та святкували прихід нового 2012 року з усіма супутніми різдвяними святами, якось тихенько без особливого шуму на сайті Мінагропрому з’явився проект нових Санітарних правил в лісах України. Якщо порівнювати зі змістом діючих Правил, то в новій редакції вимоги щодо проведення санітарно-оздоровчих заходів викладено досить компактно та лаконічно. Але все ж таки нова редакція не подолала всюди сущого «синдрому недовіри і підозрілості» до виконавців комплексу лісогосподарських заходів, що проектуються та проводяться в лісгоспах. І це відображається в деталізації процедури затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів. Що мається на увазі? Відповідно до вимог п. 1.5 для затвердження згаданого плану представнику лісгоспу потрібно привезти витяги з матеріалів лісовпорядкування. Яких саме? Фрагментів планшетів чи фрагментів таксаційних описів? Так як електронної версії цих матеріалів в наших лісгоспах ще не існує, доведеться везти і таксаційні описи і планшети в повному обсязі. Уявіть собі. В середньостатистичному лісгоспі приблизно 7 лісництв. Відповідно представник лісгоспу везе 7 комплектів планшетів та мінімум 7 грубих книжок з таксаційними описами. І це при тому, що основні таксаційні показники вже записані у таблицях плану проведення санітарно-оздоровчих заходів. Перевезти все це громадським транспортом з лісгоспу в обласне управління досить проблематично, а значить необхідно гнати ще і машину. Чи не забагато витрат на процедуру затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів? Затвердження виробничої програми підприємства обходиться простіше і дешевше.
Наступне, що доведеться везти, то матеріали лісопатологічного обстеження насаджень. На мою думку, перш ніж це вимагати, варто було б у нових Санітарних правилах у розділі Профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними (якого чомусь немає) вказати порядок проведення цих обстежень та окремим додатком подати зразки цих матеріалів. Прочитавши ці рядки, дехто скаже, що порядок проведення обстежень, а також зразки їхніх матеріалів вже давно опубліковані в Збірнику технічних вказівок із лісозахисту («Урожай». Київ 1964). Але чи багато лісгоспів (про лісництва нема мови) може похвалитися наявністю такого літературного раритету епохи Хрущова? А якщо і зможе, то в якому стані ці книжки за майже сорок років використання? Багато рекомендацій і методів боротьби з осередками шкідників і хвороб лісу у Збірнику на сьогоднішній час морально застаріли, а ряд препаратів взагалі заборонені до застосування. Чого варта панацея від всіх проблем у лісі - печально відомий ДДТ? Впевнений, що наша та і світова наука на даний час розробили багато нових екологічно безпечних засобів і методик з покрашення загального санітарного стану наших лісів.

Третій документ, без якого неможливе затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів, це Зведена відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів.

Коли уважно подивитися на зміст згаданих раніше документів, то ловиш себе на думці, що доведеться тричі переписувати всі ділянки, вражені шкідниками і хворобами з усіма їх повними таксаційними характеристиками. Перший раз в матеріалах лісопатологічного обстеження насаджень, другий – в зведеній відомості насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів і третій – у плані проведення санітарно-оздоровчих заходів. В матеріалах медичного консиліуму мабуть пишуть менше. Та і до чого тут зведена відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, коли згідно вимоги Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів все одно доведеться складати відомість чергової лісосіки? На мою думку, необхідно оптимізувати документообіг щодо процедури затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів.

І ще одна деталь. Працівники управлінь фізично не зможуть перевірити доцільність призначення санітарно-оздоровчих заходів у близько ста лісництвах, що є у області. Можливо доцільніше функцію затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів покласти на керівників лісогосподарських підприємств, а багаточисельні перевірки протягом року обов’язково перевірять якість цього документу.
Слід також задуматися над доцільністю складання плану проведення санітарно-оздоровчих заходів на цілий рік вперед. Як правило, затвердження цього плану проходить в грудні попереднього року. Який екстрасенс зможе передбачити виникнення в окремо взятих ділянках патогенних явищ на рік вперед і визначити їх об’єми? Тому необхідно складати ці плани на менші періоди часу (наприклад на квартал) і достовірність та якість їх буде значно більшою.

Позитивним моментом в новій редакції Санітарних правил є можливість проводити санітарно-оздоровчі заходи в осередках кореневої губки протягом року, а не чекати в літню пору року поки дерева остаточно не всохнуть і стануть основою для утворення нових осередків стовбурних шкідників.

Виконання п. 1.8 проблематичне з огляду того, що відповідно вимоги п.2.3 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік… лісничому дозволяється відводити лише освітлення і прочистки. Необхідно у Методичних вказівках зробити уточнення.
Найбільш вдалим, лаконічним та конкретним є розділ ІІ Вибіркові санітарні рубки, чого не можна сказати про наступний ІІІ розділ – Суцільні санітарні рубки. І знову тотальна недовіра. Цього разу до членів комісії, що проводить спеціальне обстеження насаджень на предмет призначення в них суцільної санрубки. А в комісію входять: представник обласного управління лісового господарства, лісопатолог спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник лісгоспу та лісничий. Хто колись пробував в один день і в один час зібрати в конкретному лісгоспі перших двох членів комісії, що працюють в різних установах, то знає, що рідко коли вдається в складі такої комісії побачити фахівця з лісозахисту з управління. Тому, що він там один. Можливо, тому в новій редакції Санітарних правил і вимагається наявність тільки представника управління. Будь-кого. Коли функція цього представника чисто формальна, то чому б не залишити в силі склад комісії, що закріплений діючими Санітарними правилами, адже вирішальне слово і відповідальність залишається все одно за лісопатологом спеціалізованого лісозахисного підприємства.
Основним критерієм при призначенні суцільної санітарної рубки відповідно до п. 2.1 Правил є критичні повноти насаджень, яких не можна зменшити внаслідок проведення інших санітарно-оздоровчих заходів. І тут комісії рекомендується в пошкодженому насадженні закласти одну чи декілька пробних площ. На цих пробних площах необхідно обміряти не менше 100 дерев головної породи і визначити категорії їх стану. Дані обміру записати в таблицю Картки пробної площі згідно додатку 4. Але ця таблиця дає інформацію лише про кількість здорових і пошкоджених дерев, їх діаметри і категорії стану. Стає не зрозумілим, де в таблиці вказана повнота насадження тільки зі здоровими деревами (після вилучення пошкоджених дерев) і який стосунок має діаметр дерева до категорії його пошкодження. Але в тому ж п. 3.3 допускається закладка кругових реласкопічних пробних площ і вже зовсім не зрозуміло, як же результати, отримані за допомогою реласкопа (повнотоміра), втулити в додаток 4. Сама ідея застосування повнотоміра для визначення доцільності призначення суцільної санітарної рубки (та і ряду вибіркових рубок догляду) не нова і дуже популярна в багатьох країнах євросоюзу. На мою думку, в нових Санітарних правилах слід відмовитися від методики обміру діаметрів не менше 100 дерев головної породи і визначити категорії їх стану. Бо фактично необхідної інформації для прийняття рішення про призначення суцільної санрубки вона не дає, а лише вимагає невиправданих додаткових витрат часу. 100 і більше дерев у ділянці необхідно міряти по два рази. Що стосується застосування повнотомірів, то тут на кожній круговій площадці, які наприклад розміщуються по діагоналі ділянки, визначаються дві повноти (всіх дерев головної породи і тільки здорових дерев) та середні висоти дерев головної породи. У разі, коли повнота насадження із здоровими деревами буде дорівнювати критичній чи нижче критичної, необхідно призначати суцільну санрубку. Відповідно зміст додатку 4 має бути дещо іншим. Замість 100 і більше рядків у ньому їх потрібно заповнити приблизно 3 – 10 (залежно від площі лісосіки і кількості кругових площадок). Також Санітарні правила необхідно доповнити інформаційною таблицею з даними сум площ поперечного перетину стовбурів на висоті 1,3м для насаджень різних порід з повнотою 1,0 для визначення повнот насаджень за допомогою повнотоміра. Запропонований метод значно простіший, і вимагає набагато менших витрат часу і виконується одним фахівцем.

Деяких уточнень вимагає і розділ IV Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу. Насамперед, саме визначення цього санітарно-оздоровчого заходу. Якщо це тільки прибирання поваленого сухостою та хмизу і більше нічого, то стає незрозумілим, як тоді назвати вибіркову санрубку з вилученням з запасу насадження до 5 куб. м на 1 га пошкоджених дерев. Це дає привід для вільного трактування заходів, пов’язаних з ліквідацією захаращення як виконавцями так і посадовими особами, що здійснюють контрольні функції.

Виходячи з назви цього розділу логічно було б ознайомитися хоча би з переліком заходів з запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу. Але автори знову відправляють лісників до бібліографічної пам’ятки, а саме до Збірника технічних вказівок із лісозахисту («Урожай». Київ 1964). Чому в розділі ІІ Вибіркові санітарні рубки до дрібниць описуються всі деталі цього заходу, а коли потрібно описати заходи з запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу, нас знову кудись посилають щось шукати. Потім ще потрібно пояснити, чому проводили ці, а не інші заходи по тій, а не іншій методиці, застосовували ті, а не інші препарати.

Після ознайомлення з розділом V Захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб зразу виникає декілька запитань. То чи можна вже використовувати ростучі дерева, як опори для штабелів лісопродукції? Чи дійсно необхідно прибирати місця рубок після закінчення лісосічних робіт, і якщо потрібно, то якими методами проводити їх очищення?
Дуже шкода, що у новій редакції Санітарних правил в лісах України автори випустили перелік порушень цих правил, за які лісокористувачів та власників лісів можна було б притягнути до відповідальності. Тут вступає в силу юридичний постулат «Що не заборонене, те дозволене». Відповідно за невиконання цих правил особливої відповідальності винні особи нести не будуть, а це прямий шлях до зловживань. Стає незрозумілим, як всі перераховані в п. 8.1 органи будуть проводити нагляд за санітарним станом лісів? Чи наглядати потрібно за тим, щоб вчасно лісокористувачі та власники лісів подали Санітарні огляди, в яких опишуть санітарний стан в своїх лісах. Але ж можуть і не подати санітарні огляди, бо в Санітарних правилах немає вимог щодо їхнього змісту.

В наш динамічний час виробництво, в тому числі і лісогосподарське, не стоїть на місці. При виконанні лісівниками основних, майже не змінних, завдань по охороні лісу, лісозахисту, та примноженню лісових багатств постійно змінюються методи і технології в досягненні цієї мети. Відповідно оновлення Санітарних правил в лісах України вже давно на часі. В цій статті пропонується включити в Правила регламентацію всього складного комплексу заходів з лісозахисту. Також слід зменшити кількість форм документообігу, в яких дублюються одні і ті ж показники, шляхом їх оптимізації.

Цінність оновлених Санітарних правил, якраз буде в тому, що фахівець лісового господарства зможе отримати в них відповіді на всі запитання з лісозахисту, що виникають при проведенні лісогосподарських заходів.

20 лютого 2012 р.

Євгеній Андрощук

Автор:

Джерело:  

То хто ще напише нові Санітарні правила?
17/02/2014 - 1157 перегл.

Є й інше питання... Навіщо взагалі потрібні санітарні правила, тим більше такі, що являють собою набір нелогічних, антинаукових і не здійсненних положень? Назвіть хоч одну країну ЄС, що має такий документ.

Сподіваюся, Євгеній мене вибачить: я не втримався й на бігу додав пару коментарів /у дужках/. Дорогий Євгенію, — ДЯКУЮ... Завдяки Тобі я ще раз переконався в негативному доборі, який діє в нашій СИСТЕМІ. На місцях працюють значно професійніші люди, ніж у центрі, і тим більше в лісовій науці (за рідкісним винятком). Як казав Шеф — «більшість із них Твого шкарпетка не варті»... /Вибачте за численні помилочки — поспішаю, читати часу немає/ М.П.

Це вже стало, такою собі, традицією – тихенько розробити проект чергового нормативного акту, що регламентує ведення лісового господарства, і поки лісники нічого не підозрюють впровадити його. Не секрет чинні Санітарні правила в лісах України – це модифікований варіант ще радянських Санітарних правил в лісах СРСР. Життя змінюється, з’явилися нові наукові напрацювання, лісогосподарські підприємства почали працювати и нових економічних і правових умовах. Тому чинні Санітарні правила потребують певних змін і вдосконалень.

Але цього разу є одна відмінність. Автором проекту Санітарних правил в лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил стали не галузеві науковці та фахівці, а працівники Держекоінспекції України. Дякуючи сайту «Український лісовод» вдалося ознайомитися з текстом цього проекту http://www.menr.gov.ua/index.php/normbaza/regulatory/554-proekty-rehulia...).. Як і сподівався автори підігнали текст існуючих Санітарних правил під свої потреби, обклали лісників новими погодженнями і звітністю. Та замість розробки простих та зрозумілих для використання в лісогосподарській діяльності Правил лісівники отримали документ, який сам собі суперечить, суперечить вимогам чинних, як лісових нормативних актів так і законодавства. Вражає також і якість самого «продукту». І щоб не бути голослівним пропоную переглянути деякі позиції цього творіння.

Огляд проекту Санітарних правил у лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил подаватиму у вигляді порівняльної таблиці.

Пункт правил Текст Проекту Санітарних правил… Зауваження до Проекту Санітарних правил…
1.1 Санітарні правила в лісах - це сукупність норм здійснення санітарно - оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, виявлення осередків шкідників: хвороб лісу їх локалізації і ліквідації, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, громадянами та здійснення державного контролю за додержанням правил у сфері лісокористування у межах України.
Що це таке - роботи, пов’язані і не пов’язані з веденням лісового господарства? Де це визначено законодавчо, в яких діючих нормативних актах?

/Тут усе зрозуміло, усе наше новаторство зводиться до маніпулювання термінами. Причому лісові законотворці змінюють їх так швидко, що багато хто не встигає пристосуватися./

1.4 До санітарно-оздоровчих заходів належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.

Для всіх санітарно-оздоровчих заходів у проекті Правил присвячений відповідний розділ, але як і в діючих Правилах автори забулися описати такий важливий захід, що перевіряється кожною перевіркою, як профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними.
В лісгоспах складають таблички про облік осередків, рекогносцирувальне та детальне обстеження, ряд інших форм по лісозахисту не задумуючись, що ці папери не передбачені жодним діючим нормативним документом. Тобто про них згадують, але у бібліографічному раритеті епохи М.С. Хрущова Збірнику технічних вказівок із лісозахисту («Урожай». Київ 1964). Логічно було б ознайомитися хоча би з переліком заходів з запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу.
До речі, а чому профілактика для запобігання … а не профілактика запобігання…?

/Відповідь на виділене запитання в принципі не може бути дана в санітарних правилах, оскільки воно дуже широке. Багато країн мають об'ємні посібники із захисту лісу (у Польщі у двох томах), але спокійно обходяться без санітарних правил./

1.6 У разі необхідності проведення суцільних санітарних рубок на лісових ділянках, не запроектованих лісовпорядкуванням, включення їх до плану санітарно-оздоровчих заходів погоджується Мінприроди.
А чому не погодити з Міністерством освіти і науки чи Радою Європи? Там також немає фахівців з лісозахисту.
Автори повинні знати, що лісовпорядкування проектує санітарно-оздоровчі заходи на перші два роки. А на решту ревізійного періоду проведення цих заходів проектуються на підставі лісопатологічних обстежень комісією фахівців (п. 3.3). В зв’язку з тим, що територіальні органи Мінприроди успішно ліквідовані, автори, що пропонують ще й у Київ їхати?

/Погодження — це шлях до комфорту й хорошого заробітку, тому погоджувати хочуть усі: від учених УкрНДІЛГА до чиновників Мінприроди. До речі, скільки нині коштує «погодити» ССР у гарному лісі? М.П./

1.6 Лісокористувачі зобов'язані в тижневий термін після затвердження Планів санітарно-оздоровчих заходів інформувати про це територіальні органи Держекоінспекції за зведеною відомістю (додаток 3).
Кому іще лісники не звітувалися?
Авторам було б корисно прочитати Положення про Державну екологічну інспекцію України. Там у п.3.написано «Основними завданнями Держекоінспекції України є:
внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної
політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів…».
Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності роз’яснює, що «…заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій…». Якоїсь періодичної звітності з боку лісників органам Держекоінспекції законодавець не передбачив.

/Спочатку подивімося на себе й з'ясуймо, як виконує закони Держлісагентство, наприклад, у частині невтручання органів державного управління в господарську діяльність підприємств, а потім будемо «шукати порошинки в чужих очах»...

А в принципі, точно підмічено. Втім, чого чекати від зверху корумпованої влади? Не може ж вона сама себе контролювати. Їй життєво необхідні «стрілочники»/

1.8 Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень - не пізніше одного місяця) до початку їх проведення
Текст суперечить сам собі. Не зрозуміло чи відводити у рік здійснення рубки чи не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень - не пізніше одного місяця) до початку їх проведення. Для прикладу, ситуація з січневими рубками. У жовтні-грудні відводити не можна, бо це не рік здійснення рубки. А коли люди святкують Новий рік, Різдво – будь ласка відводьте. Абсурд.
Після слів «… цих рубок…» доцільно було б вставити «або».

/Усе, що стосується термінів у правилах, добре, але лише для того, щоб швидко зрубати, заробити й умити руки. З погляду охорони лісу й природи в цих термінах сенсу немає./

1.10 Відбір дерев для санітарно-оздоровчих заходів на лісових ділянках, проводиться за участю лісничого або його помічника, головного природознавця в межах установ природно-заповідного фонду.
На мою думку це найбільший «прикол» в цьому проекті Правил.
Зв’язався з обласною екоінспекцією, Департаментом охорони природного середовища при обласній держадміністрації. Ніхто про таку посаду зроду не чув. Де ж лісничому і його помічникові взяти того головного природознавця? Мабуть у школі. Там викладають природознавство.
/Так. Знайти хорошого природознавця важко: волхви й друїди нині на дорозі не валяються./

2.2 Вибіркові санітарні рубки призначаються власниками лісів та постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, повідомлення про появу ознак погіршенню санітарного стану лісових насаджень (додаток 4 цих Правил), складеного лісничим або його помічником на підставі санітарного та лісопатологічного обстеження (додаток 7.1). Не зважаючи на складений лісничим Журнал лісопатологічного обстеження лісових насаджень, лісничий або його помічник складають ще й Повідомлення (мабуть самі собі) для того, щоб відповідно до п. 1.10 разом з примарним головним природознавцем здійснити «відбір дерев для санітарно-оздоровчих заходів…».
Для чого стільки паперу переводити, коли Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України лісничому дозволено відводити тільки лісові ділянки освітлення та прочищень?
Також цікаві речі. Лісничий за санітарний стан лісового насадження відповідає, а відвести в ньому санрубку не має права.
/По-моєму, у Держлісагентстві вже зрозуміли, куди завели підприємства ці довбані «вказівки». Однак «сам себе боляче не вкусиш»... Що стосується так званих колізій, то це стиль наших лісових законотворців. Документи пишуть на різних поверхах, — звідси неузгодженості./
2.3 Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами.
Нас на лісогосподарському факультеті колись вчили, що стовбурові шкідники в першу чергу масово заселяють саме пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева ще на стадії початку ослаблення чи всихання. Як лісничому найти пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева без ознак заселення стовбурними шкідниками не зрозуміло. Тим більше що далі в пп. 2.10 та 2.11 детально описується що таки можна і треба відводити заселені стовбуровими шкідниками дерева у санітарні рубки. Навіщо такі суперечності в одному розділі Правил?
Те саме з пошкодженням інфекційними хворобами. Для тих хто не в курсі пояснюю. Дерева стають пошкодженими, сухостійними, всихаючими, сильно ослабленими та засохлими саме внаслідок впливу т.з. інфекційних хвороб. Через це стовбурних шкідників лісопатологи ще називають «вторинними» шкідниками.

/Стовбурові шкідники заселяють ослаблені дерева, а «сухостійні та засохлі» (є мовні тонкощі, яких я ще не вловлюю) їм байдуже. Останні заселяються сапрофітними організмами, переважно корисними для лісових екосистем. Саме тому негативне ставлення до сухостою та мертвої деревини — це профанація, якою, на моє здивування, страждають не лише лісники, а й екологи-біологи/

2.4-2.5 Тут йдуть рекомендації щодо проведення санітарно-оздоровчих заходів на місцях лісових пожеж
Зважаючи на зарубіжний досвід і досвід з лісовідновлення згарищ на Херсонщині, варто рекомендувати після проведення суцільних санітарних рубок на згарищах (вибіркові в таких випадках рідко застосовують) залишати вцілілі живі дерева в якості «насінників» для сприяння подальшому лісовідновленню.

/У цьому сенсі вимоги відводити згарища в рубку протягом місяця — дурниця. По-перше, за великих пожеж це просто неможливо. По-друге, на практиці розбирати згарища починають із найстаріших і найтоварніших виділів, де живих дерев майже завжди більше половини. У Херсоні так і зробили, а от у Зоні відчуження в 1994-му руки до всіх згорілих виділів не дійшли. Куди не дотяглися лісники зі своїми суцільними санітарними, зараз чудовий стиглий різновіковий сосновий ліс... або чудове природне поновлення серед великих куртин стиглого лісу/

2.18 «… Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх груп підлягає реконструкції».
По перше: в Україні вже давно немає груп лісів.
По друге: який стосунок має реконструкція до санітарно-оздоровчих заходів (див. п. 1.4)?
По третє: відповідно до чинних вимог «заходи реконструкції призначаються у:
малоцінних молодняках і похідних деревостанах;
чагарниках з недостатнім відновленням головних порід;
сильно зріджених деревостанах з куртинним розміщенням дерев;
деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним
типам лісу і є малоцінними)».
При чому тут «насадження з стовбуровими гнилями»?

/Крім того, за цим формулюванням у рубку можна віднести всю зелену зону Харкова й половину заповідних старовікових лісів. Але багато лісників це формулювання люблять. Якщо вони побачать плодове тіло соснової губки на одному дереві десь у заказнику, — уже ніхто не переконає їх, що «уражено все»/

3.2 Суцільні санітарні рубки, проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.
Як на практиці визначити чи проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня? Де затверджені і рекомендовані для застосування у веденні лісового господарства Стандартні таблиці? Чому їх немає в додатках до Правил?

/Це просто «лазівка», яку придумали, щоб рубати. Взагалі умовний спосіб у законах можуть використовувати або ідіоти, або кінчені пройдисвіти. Але для життя зручно, а головне все законно./

3.3 Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органом Держлісагентства за вимогою власника лісів, постійного лісокористувача.
З цієї вимоги Правил зрозуміло, що наказ на проведення обстежень обласним управлінням необхідно видавати щоразу на кожну вимогу постійного лісокористувача. На мою думку для постійних лісокористувачів щороку можна видати наказ на створення постійно діючих комісій, які б збиралися щоразу на обстеження лісових насаджень за необхідності.

/Комісія — це найпоширеніший і найбоязкіший метод ухвалення злочинних рішень і ухилення від відповідальності /

3.3 До складу спеціальної комісії входять: представник органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіального органу Держлісагентства, представник територіального органу Держекоінспекції, інженер-лісопатолог державного спеціалізованого Тут знову перевищення повноважень посадовцями Держекобезпеки. Це Суперечить Положенню про Державну екологічну інспекцію України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
3.3 … до 3,0 га в характерному місці закладається одна пробна площа прямокутної форми, на якій проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев головної породи, або шляхом закладання до 8 кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра;
Знову Те саме. Де затверджені і рекомендовані для застосування у веденні лісового господарства Стандартні таблиці? Чому їх немає в додатках до Правил?

/Стандартні таблиці потому й стандартні, що вони єдині й постійні на всі випадки життя. Однак наші законотворці на це чхати хотіли. У середині 90-х вони переглянули стандартні таблиці, завдяки чому насадження, які в Союзі мали повноту 0,9–1,0, знизили її до 0,7–0,8, і в них уже не треба призначати рубки догляду. Законотворці кажуть, що в 90-х «збуту дрібномірного лісу не було». .. Логіка тупа, але залізна, — не пробʼєш.../

3.3 … Загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження. Закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (релаекопічних) здійснюється відповідно до вимог законодавства з питань таксації лісу.
Де те законодавство з питань таксації лісу, що регламентує закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (релаекопічних). Зрозуміло, що є відомчі інструкції для працівників «Укрдержліспроект». Але чому їх немає для використання в лісгоспах?

/Це в УкрНДІЛГА придумано. Просто вчений у молодості таксатором пару років в Сибір їздив... молодість згадав і написав... А повнотомір в Україні на відводах і пробах я бачив багато разів — спочатку у Густава Фредріксона, а потім у Євгена Павловича Кожушка: йому Густав його подарував... /

3.5 Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.
Абсурдний текст. Як комісія призначила суцільну санрубку, не виявивши при цьому осередків шкідників та інфекційних хвороб? Виявлення цих осередків комісією передбачене пп. 3.1 - 3.3.

/При призначенні ССР головне повнота..., яка може зменшитися при проведенні ВСР до критичної. Шкідники й хвороби не обов'язкові. /

4.1 Ліквідація захаращеності здійснюється лісокористувачами шляхом прибирання природно поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі).
А що робити з свіжими вітровальними, буреломними деревами масою до 5 м³ на 1 га? Чекати поки остаточно всохнуть, заселяться стовбурними і втратять товарну цінність?

/я взагалі розумію цей термін як прибирання поодиноких дерев мертвих, живих чи напівживих, що становлять небезпеку, перешкоджають руху або ліквідних (впалі насінники). А як правильно? /

4.2 Ліквідація захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Захід проводиться окремо, якщо проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, у лісах де проведення рубок головного користування забороняється при наявності більше ніж 3 метрів кубічних на 1 гектар мертвої деревини, в інших лісах – більше 5 метрів кубічних на 1 гектар.
Більше 5 метрів кубічних на 1 гектар – це вже вибіркова санітарна рубка.

/Маячня: виходить, треба призначати відразу два види рубки на виділі, тоді як очевидно, що, наприклад, при прохідних, упалі зламані тощо прибираються в першу чергу й без зайвої писанини. Це що, два відводи робити? Пов'язувати ліквідацію захаращення з прибиранням мертвої деревини взагалі дурниця. А якщо стовбур об'ємом 1 кбм лежить упоперек дороги, який захід призначати? Чекати, поки до ще двох таких самих на виділі не впадуть?/

5.1 Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді лісоматеріалів або стовбурів) залишається на місці її заготівлі на строк більше 10 календарних днів, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом
Чому саме 10 днів для літніх і зимових умов? Це суперечить п. 5.5 Правил.

/Порожнє й відірване від життя правило/

6.7 … Якщо у насадженнях, де ведеться підсочування, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад…
В якому нормативному акті можна побачити нормативи природного відпаду?

/Чому лісників за погано виконану роботу карають, а законотворці, що готують шкідливі документи, завжди на коні?/

Висновок з побаченого очевидний. Цього подавати на затвердження Кабміну не можна в жодному разі. Але й чинні Санітарні правила в лісах України вже давно не відповідають духу часу. Невже наша галузева наука, кваліфіковані фахівці лісового господарства не в змозі розробити та виставити на обговорення лісівничої громади нові Санітарні правила? Чому цим повинні займатися інші служби? Врешті працювати з ними доведеться нам – лісівникам. І від якості цих Правил багато в чому буде залежати і результат нашої діяльності.

16.02.2014 р.

Автор: Євгеній Андрощук
Джерело:
Додати коментар Законодавство Україна
п. Михайло. Про друїдів це круто!!!
Надіслав Lssnyk 18/02/2014.
Так. Знайти хорошого природознавця важко: волхви й друїди нині на дорозі не валяються.