Навіщо Кутовий іде в ліс

Новим керівником Держлісагентства може стати людина міністра аграрної політики Тараса Кутового

Міністерство аграрної політики та продовольства планує в другій половині червня оголосити конкурс на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів. «Зараз розробляється порядок. Я думаю, що його розроблення займе до місяця, після чого буде оголошено конкурс, і тоді побачимо, хто стане новим керівником», — заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. До останнього часу голову Держлісагентства призначав Кабмін, а Мінагрополітики могло лише рекомендувати своїх кандидатів.

Попередній керівник лісового відомства Олександр Ковальчук, який протримався на цій посаді майже рік, був звільнений «за власним бажанням» 11 травня. Проте цьому передував ряд гучних скандалів, пов’язаних з неконтрольованою вирубкою та експортом цінних порід деревини, яку вивозили під видом дров.

Як запевняють джерела «ДС», щодо кандидатури нового голови лісового відомства вже ведуться переговори між головним аграрієм країни Тарасом Кутовим, міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком і народним депутатом Остапом Єдняком (обраний за списками «Самопомочі», наразі позафракційний), якого вважають куратором лісового господарства. Подальший розвиток лісової галузі залежатиме від того, чия людина стане керувати Держлісагентством. Зокрема, Тарас Кутовий, судячи з усього, має намір реалізувати плани, окреслені попереднім керівництвом Держлісагентства ще минулого року.

Йдеться про створення державної вертикально інтегрованої корпорації «Ліси України». Три сотні лісгоспів по всій країні передбачалося ліквідувати, створивши замість них філії нової компанії. «Є велике питання неконтрольованості лісгоспів. Моє бачення — без структурної потужної реформи в агентстві не буде результатів», — заявив Тарас Кутовий. Активним опонентом цієї ідеї є Остап Єдняк — один з основних лобістів лісозаготівельного бізнесу в Україні. Про лісове господарство він знає не з чуток, оскільки раніше очолював підприємство «ДЛХ Нордиск Дерево». Опір «лісових генералів» зрозуміти легко: у разі ліквідації лісгоспів, що мають статус окремих юросіб, вони фактично втратять контроль над їхніми грошовими потоками, які буде централізовано в корпорації «Ліси України».

Ще одне проблемне питання, яке доведеться вирішити новому голові лісового господарства країни, — незаконна вирубка дерев. Як повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, Кабмін підтримав пропозицію міністерства тимчасово припинити санітарно-оздоровчі рубки в лісах до перегляду нормативно-правових актів, що регулюють порядок і правила їх здійснення. «Понад половина всіх лісових вирубок в Україні санітарні, адже податок за промислову деревину в сотні разів більший, ніж за дрова. І звільнення голови Державного агентства лісових ресурсів нічого не змінить, адже в законодавстві надто багато лазівок, які дозволяють практично будь-яку вирубку оформити як санітарну», — каже заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. За його словами, зараз існують понад 40 видів санітарних рубок, що дозволяє вирубати будь-який ліс. Цим цілком успішно користуються лісгоспи.

Так, за отримання одного кубометра ділової деревини, наприклад, сосни, сплачується рента в розмірі 239 грн, а за отримання одного кубометра соснових дров — лише 6 грн. За дубом платежі становлять відповідно 629 грн і 10 грн, за ясеном — 256 грн і 10 грн тощо. «Щоб заробити, лісники під час санітарних рубок здебільшого заготовляють ділову деревину, а в паперах показують її як дрова. І відповідно, сплачують мінімальну рентну плату до держбюджету», — каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Представники лісового лобі рішення про призупинення санітарних рубок не вітають. «В Україні стандартні процеси розроблення нормативно-правових актів, правил можуть тривати роками замість тижнів чи місяців. Є серйозні ризики: якщо процес затягнеться, це загрожує Україні багатомільйонними втратами. Справді хвора деревина буде псуватися, ставати непридатною для переробки та інфікувати здорові насадження, сотні тисяч кубометрів цінної деревини можуть просто згнити», — попереджає Остап Єдняк. Зрозуміло, що від нового голови Держлісагентства залежатиме, як швидко і які саме правила санітарних рубок буде розроблено.

Ще одне наболіле питання — торгівля деревиною. Міністерство економічного розвитку і торгівлі наполягає на скасуванні заборони на експорт необробленої деревини з України

«Усунення цього подразника в торговельній сфері є необхідною умовою для продовження реалізації в Україні Третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де другий і третій транші — це сумарно 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС», — заявила заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Наталя Микольська. А віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе й зовсім нещодавно заявила, що європейці сприймають заборону України на вивезення лісу-кругляка як порушення Угоди про асоціацію.

Нагадаємо, Верховна Рада 9 квітня 2015 р. ухвалила закон, згідно з яким забороняється на 10 років експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді. Заборона на експорт лісоматеріалів деревних порід (крім сосни) набула чинності 1 листопада минулого року, а заборона експорту деревних порід сосни почне діяти 1 січня 2017 р. Проти скасування мораторію на вивезення лісу виступають деревообробники. Аргументи — необхідно забезпечити ресурсами насамперед власне виробництво, а не перетворюватися на ресурсний додаток Європи. Судячи з усього, з цього питання всім зацікавленим сторонам доведеться шукати компромісне рішення. І яким воно буде — значною мірою визначатиметься тим, чия людина всядеться в крісло керівника Держлісагентства.