Міністр екології Остап Семерак про боротьбу з вирубкою лісу та копачами бурштину

Новий міністр екології Остап Семерак розповів «Фокусу» про масштаби корупції в міністерстві та плани боротьби з хабарництвом інспекторів, копачами бурштину й незаконною вирубкою лісу

Новий міністр екології Остап Семерак визнає, що чутки про корупцію, яка процвітає в стінах Мінекології, зовсім не чутки. Щира правда. Боротися з хабарництвом і лобіюванням своїх інтересів місцевими елітами чиновникові буде непросто. Так, Семерак розповідає, що під час поїздки в Карпати депутати місцевих рад перекривали йому дорогу й прямо говорили, що не допустять розширення Карпатського національного парку, адже на територіях, які запропоновано зробити заповідними, розташовані мисливські господарства. Утім, сам факт призначення керівником одного з найскандальніших міністерств колишнього опозиційного депутата, який свого часу зробив аферу з «вишками Бойка» надбанням громадськості, навіває певний оптимізм.

Остап Семерак — міністр екології та природних ресурсів
Очолив одне з найкорумпованіших міністерств, яке за прем'єра Арсенія Яценюка дев'ять місяців працювало без керівника

Мінекології дев'ять місяців працювало без міністра. «Сірі кардинали» ділили потоки?

— Була затяжна політична криза, кадрові рішення викликали бурхливі дискусії всередині коаліції. Віцепрем'єра з питань євроінтеграції теж кілька місяців не могли призначити. Мушу визнати: громадська думка про те, що Мінекології — це корумповане відомство, існує. Деякі політики так і називають Мінекології — «ресурсне міністерство». Тому своїм політичним завданням насамперед я бачу позбавлення від цього ярлика. Друге завдання — імплементація в українське законодавство євростандартів у галузі екології.

Тиск корупціонерів на собі вже відчули?

— Моє відомство повністю називається «Міністерство екології та природних ресурсів». Ось за природні ресурси й іде боротьба. Екологією цікавляться набагато менше. Мінекології розробляє політику регулювання в галузі природокористування, а потім реалізує її через координацію дій чотирьох центральних органів виконавчої влади — Держекоінспекції, Держслужби геології та надр, Держагентства водних ресурсів, Держагентства з управління зоною відчуження. Проблеми виникають при освоєнні великої кількості бюджетних грошей на виконання екологічних програм.

Коли я почав ухвалювати рішення, що перекривають потоки, одразу ж пішли атаки. На другий день після призначення поїхав на ЧАЕС подивитися на будівництво нового безпечного конфайнменту — арки та нового сховища відпрацьованого палива. Я говорив із журналістами про те, що ми маємо завершити проєкт зі спорудження центрального сховища для відпрацьованого ядерного палива. Цей проєкт веде Міненерго, але реалізують його на території зони відчуження, за яку відповідає наше міністерство. Першими випустили сюжети з маренням про те, що Україна хоче збудувати в себе смітник ядерних відходів з усієї Європи, телеканали «Россия» та «Звезда».

Це дуже показово. Усі розуміють, що це за канали і кому вигідно спекулювати на темі сховища ядерного палива. Щойно Україна збудує це сховище, ми перестанемо вивозити відходи до Росії. Агресор перестане отримувати від нас понад 200 млн доларів на рік. А в Україні залишиться відпрацьоване паливо, яке в найближчому майбутньому зможуть використовувати для виробництва палива для реакторів нового типу. Хочу підкреслити: з погляду екології це цілком безпечний проєкт, який до того ж реалізується на території, уже забрудненій на тисячі років.

Як ви збираєтеся боротися з корупцією у відомстві?

— Запровадити максимальну прозорість усіх процедур, перейти на електронне управління, розкрити реєстри. Простий приклад: Мінекології впродовж дев'яти місяців не могло розробити ліцензійні умови з утилізації відходів. Дев'ять місяців люди сиділи й не могли підготувати одну постанову. Було службове розслідування з цього приводу, кадрові рекомендації Кабміну, а потім прийшла моя команда й зробила це за два тижні. Зараз ця постанова вже на міжвідомчому погодженні, і найближчим часом корупцію при утилізації відходів ми подолаємо.

Одне з найкорумпованіших відомств у вертикалі вашого міністерства — Екоінспекція. Торік був гучний скандал щодо масштабної корупції при контролі баластних вод у суднах. За запевненнями екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, інспектори вимагали такі хабарі, що одеським підприємцям виявлялося вигідніше доставляти вантаж морем до портів Балтики, а потім перевозити його до Одеси фурами, ніж безпосередньо везти його до Одеси морем. Як ви реформуватимете цей орган?

— Простою заміною керівників не обійтися. Найвища зарплата в екологічного інспектора сьогодні — 2 тис. грн. Зрізавши один бук віком 150–200 років, можна отримати 8–10 куб. м деревини вартістю близько 2 тис. грн за кубометр. Бригада вмілих майстрів на звалювання й розпилювання дерева витрачає дві години. Питання риторичне: чи боротиметься інспектор при такому співвідношенні офіційної зарплати та хабарів від браконьєрів із ними? Давайте не обманювати самі себе. За існуючого стану речей ми фактично легалізуємо повальну вирубку українських лісів.

Я запропонував уряду кардинальний шлях реформування відомств, відповідальних за екологічний контроль. Потрібно об'єднати Екоінспекцію, Рибну інспекцію, Геологічну інспекцію й створити єдину контролюючу структуру. «Екологічна гвардія» — так запропонували назвати цю структуру громадські активісти-екологи, спільно з якими ми розробляли проєкт реформи контролюючих відомств. Хоч сама назва мені не подобається, але суть вона передає правильно. Керівництво цієї структури потрібно обирати на прозорому конкурсі. Основу конкурсної комісії мають скласти не чиновники, а екологічні активісти.

Хіба ви зможете дати інспекторам зарплати, співмірні з корупційними доходами?

— Це й не потрібно. Дуже багато активістів зараз бореться з браконьєрами на волонтерських засадах. Ми повинні взяти цих людей на держслужбу, щоб боротьба з браконьєрством стала їхнім основним заняттям. Ідеться про цілком реалістичні суми. Якщо дати активістам із Карпатського регіону зарплати по 8–10 тис. грн, вони будуть вмотивовані боротися з браконьєрством.

Антикорупційне бюро підозрює вашого заступника Віктора Канцурака в корупції під час закупівлі супутникових знімків за завищеною ціною у 2011 році. Його також називають креатурою скандального екс-міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. Що ви думаєте про це?

— Я не інквізитор, щоб робити якісь висновки про людей на підставі здогадів. Я чекаю результатів об'єктивного розслідування, на підставі яких уже можна буде ухвалювати рішення. З Канцураком я познайомився, коли відразу після Революції гідності став міністром Кабінету міністрів. Він тоді працював у Секретаріаті Кабміну (очолював департамент з питань безпеки життєдіяльності, охорони навколишнього середовища та агропромислового комплексу. — «Фокус»). Він мені запам'ятався тим, що зупинив тендер із закупівлі LED-ламп за завищеною ціною.

Зараз, коли почали говорити про цю історію із супутниковими знімками, Канцурак сам звернувся з проханням провести службове розслідування. Я підтримав це прохання. Прем'єр також дав згоду на проведення такого розслідування, і на цей час Канцурака відсторонено від виконання обов'язків. Окреме розслідування веде НАБУ. Впевнений, що вони будуть об'єктивними та швидкими.

Остап Семерак: «Моє відомство повністю називається "Міністерство екології та природних ресурсів". Ось за природні ресурси й іде боротьба. Екологією цікавляться набагато менше»

За Януковича ви були опозиційним депутатом і навіть викрили аферу із закупівлею за завищеною ціною бурових установок для Чорноморнафтогазу, відомих як «вишки Бойка». Чому за два роки після Майдану цю справу не вдалося довести до кінця?

— За моїм зверненням прокуратура Латвії свого часу заблокувала 81 млн доларів, які корупціонери з Міненерго намагалися легалізувати через латвійські компанії. Але жоден прокурор не зміг поставити крапку в цій справі. Копії документів, на підставі яких прокуратура Латвії відкрила кримінальні справи щодо «вишок Бойка», я передаю кожному новопризначеному генпрокурору.

Нелегальний бізнес

Яка нині ситуація з незаконною вирубкою лісу в Україні?

— У 2015 році сума екологічної шкоди, заподіяної лісам, склала понад 100 млн грн. Але в переважній більшості випадків рубки, які називають незаконними, формально легалізовані. Чинні правила погодження санітарних вирубок фактично санкціонують повальне знищення лісу. Масові вирубки, про які говорять останнім часом, були спрямовані на отримання ділової деревини, зокрема під виглядом санітарних рубок.

Я не можу безпосередньо впливати на роботу Держлісагентства, яке затверджує проведення санітарних рубок. Свого часу Янукович цю структуру передав із відання Мінекології до Мінагрополітики. До завдань Мінагрополітики не входить охорона навколишнього середовища. Тому склалася ситуація, коли лісники самі мають обмежувати рубки. Це як поставити лисицю стерегти курник. Але я не миритимуся з цією ситуацією. Правила санітарних вирубок ми однозначно змінюватимемо.

Що стосується нелегальних вирубок, то їхні обсяги незначні порівняно з валом лісу під виглядом санітарних рубок. Тут є, звісно, питання й до місцевої влади. Коли мешканці їдуть до лісу з бензопилами, працюють там, а потім розвозять дрова по домівках, це все бачать депутати місцевих рад, правоохоронці, контролюючі органи на місцях.

Нещодавно ви заявили про розширення площі заповідних зон. Наскільки збільшаться охоронювані території і як ця ініціатива торкнеться туристів?

— Зараз охоронювані території займають близько 6% країни. Ми повинні довести їхню площу до 12% згідно з європейськими нормами. Про зменшення заповідного фонду взагалі не може бути й мови. Хоча так думають далеко не всі. Коли я був у Карпатах і обговорював можливість розширення території Карпатського національного природного парку, деякі депутати місцевих рад виступали проти. Якщо ж говорити про туризм, то потрібно розуміти, який це туризм. З моєї точки зору, масові пікніки в Карпатах приносять більше пожеж і сміття, ніж гірськолижні траси. Такі питання мають вирішуватися індивідуально.

Копачі бурштину у Волинській, Рівненській та Житомирській областях завдали практично непоправної шкоди тамтешнім лісам і ґрунтам. Мінекології планує нарешті втрутитися?

— Необхідна глибока реформа Державної геологічної служби, яка займається видачею ліцензій на розвідку й видобуток усіх рудних і нерудних корисних копалин — бурштину, нафти, газу, граніту, піску. У зоні моєї відповідальності це найураженіше корупцією відомство. Наведу приклад. На минулому засіданні уряду ми з державною компанією «Укргазвидобування» обговорювали способи збільшення видобутку газу в Україні. Так ось, Укргазвидобування за останні два роки не раз звертався до геологічної служби по дозволи на буріння нових свердловин. І жодного дозволу їм не видали. А приватні компанії їх отримували. Зрозуміло, що так відбувалося тому, що державне підприємство не могло дати хабар, тоді як інші компанії знаходили шляхи вирішення питання.

Право на розвідку й видобуток копалин держава повинна продавати на прозорих аукціонах. Тоді можна буде говорити і про енергетичну незалежність, і про цивілізований видобуток бурштину.

Дуже показовий приклад — видача мобільним операторам 3G-ліцензій торік, якою я займався в Секретаріаті Кабміну за минулого уряду. Ми вступили в дискусію з лобістськими групами і все ж наполягли на проведенні відкритого аукціону. У результаті держава отримала в 18 разів більше (8,8 млрд грн. — «Фокус»), ніж спочатку пропонували мобільні оператори.

Якщо ми продамо ліцензії на видобуток бурштину, прийдуть компанії, діяльність яких ми зможемо контролювати. Держава отримає дохід від продажу ліцензій, рентних платежів, податків. Легалізувавши видобуток, ми розвинемо переробку, створимо нові робочі місця й знизимо екологічні ризики. Легальні компанії змусимо провести рекультивацію ґрунту після закінчення видобутку. Це цивілізований підхід, який діє в Польщі та країнах Балтії.

Але в Україні незаконний видобуток бурштину — це проблема комплексна. Вона не зводиться до питань раціонального використання надр і екологічних наслідків видобутку. Це також проблема кримінальна, проблема фіскальна і, головне, соціальна. Зусиллями одного міністерства її не вирішити. Зараз нелегальним видобутком за допомогою примітивних технологій займаються близько 30 тис. осіб. Коли ми зробимо видобуток легальним, прийдуть компанії із сучасними технологіями. Їм не потрібно стільки чорноробів. Чим цих людей зайняти? Слід об'єднати зусилля парламенту та виконавчих органів, що мають відношення до «бурштинової лихоманки». Лише так ми зможемо створити легальний ринок.
Випустити газ

Міненерго хоче забрати собі видачу ліцензій на видобуток нафти й газу. Як ви ставитеся до такої пропозиції?

— Якщо дотримуватися логіки передачі повноважень Мінекології з видачі ліцензій зацікавленим відомствам, чому б не передати контроль над викидами хімкомбінатами забруднювальних речовин Мінздраву? Їм же потім наслідки цих викидів лікувати, а не Мінекології. А Мініфраструктури нехай контролює видачу квот на парникові гази метькомбінатам. Адже це їм, а не нам рейки для залізниці потрібні.

Ситуацію легко довести до абсурду. Але в усіх європейських країнах, де ведеться видобуток нафти й газу, наприклад у Норвегії, видачею ліцензій займається міністерство, відповідальне за використання надр. І в Європі порядок видачі ліцензій на використання надр регламентований дуже добре. Усе, що потрібно зробити, — перекласти європейські закони українською мовою.

Україна хоче в півтора раза наростити власний видобуток газу. Наскільки це реально без завдання шкоди екології країни?

— Правильне завдання — це підвищення енергонезалежності країни. У тому числі й шляхом збільшення видобутку газу. Інше питання, як це зробити. Перший шлях — інтенсифікація видобутку на родовищах, що використовуються сьогодні. Другий — проведення геологічної розвідки та відкриття нових родовищ. Ми маємо йти другим шляхом, оскільки він більш екологічно безпечний і дає змогу залучити в українську економіку інвесторів.

Як міністр бачу своє завдання в тому, щоб допомогти системі працювати ефективно в пошуку нових родовищ і створенні умов для видобутку цих енергоносіїв. На цей момент визначити можливу шкоду екології неможливо. Для цього необхідно провести додаткові наукові дослідження, експертизи, обговорення з громадськістю в місцях видобутку газу. Потрібно працювати над активізацією геологічної розвідки.

Колишні міністри екології, наприклад той самий Злочевський, видали багато ліцензій на видобуток підконтрольним їм компаніям. Мінекології закриває очі на ці старі справи?

— Перевіркою законності видачі ліцензій мають займатися правоохоронні органи. Але перевіряти треба не тільки ліцензії, видані за Злочевського. Те, чим займалося нинішнє керівництво геологічної служби, кому і як вони видавали ліцензії, теж необхідно розслідувати. Ми відкриті до співпраці з правоохоронцями. Але я не відкликатиму ліцензії одноосібно. Вчинити так — означає дати сигнал ринку, що держава в будь-який момент може переглянути свої взаємини з бізнесом.
Відпрацьований матеріал

Ви іронізуєте з приводу передачі виділення квот на викиди парникових газів Мініфраструктури. Але якщо говорити серйозно, в Україні викиди парникових газів промисловістю та ПЕК у багато разів вищі, ніж у Європі. Як стимулювати власників активів модернізувати виробництво?

— Ми розробляємо нову систему моніторингу екологічної ситуації за допомогою польських колег. У Польщі на законодавчому рівні прописано обов'язок забруднювача повітря встановити технічні засоби контролю та забезпечити доступ незалежним моніторинговим організаціям до їхніх даних. Це дає змогу оперативно реагувати на перевищення допустимих викидів. Без такої системи моніторингу екоінспектори й надалі швендятимуть територією підприємств, розповідатимуть про порушення й натякатимуть на хабарі.

За даними Мінекології, в Україні переробляється лише 3–8% відходів. При цьому в країні налічується 6 тис. звалищ і полігонів, з них перевантажених — 16%, а не відповідають нормам екологічної безпеки — 19%. Що будете з цим робити?

— Я очікую від уряду ухвалення ліцензійних умов. Це вкрай важливо. Так вдасться перекрити низку корупційних махінацій із відходами. Існуюча сьогодні система дозволяє, наприклад, збирати відходи й не утилізувати їх, а просто зберігати десь десятиліттями. На жаль, це в Україні досить поширене. Так, ракетне паливо, яке було отримано на зберігання, сьогодні створює серйозну екологічну проблему в одному з районів Сумської області. Таких прикладів десятки.

Дуже важлива й адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері поводження з відходами. Це передбачає ухвалення законів, що узгоджуються з Директивою 1999/31/ЄС про захоронення відходів. Це теж великий шмат роботи.

Читайте також: Усі хороші речі в Україні відбуваються поки що лише за зовнішнього тиску, — Айварас Абромавичус

Західні партнери фінансують проєкти з переробки відходів?

— Так, наприклад, у Львові облаштовано лінію з переробки відпрацьованих трубчастих і компактних енергозберігальних ламп, що містять ртуть. Вартість проєкту — близько 1,3 млн євро. На виробництві стоїть шведське обладнання компанії MRT System International AB — одного зі світових лідерів у галузі переробки електронних відходів. Також будуватиметься комплекс із переробки твердих побутових відходів із системою збору, утилізації полігонного газу та виробництва електроенергії в місті Дергачі Харківської області за 45 млн доларів, виділених Всесвітнім банком.