Forbes: пральня закривається — чому банки Латвії розлюбили російських (і українських М.П.) клієнтів

«Довгий час латвійські банки правили за майданчик для виведення грошей із країн колишнього СРСР. Тепер вони змушені виплачувати рекордні штрафи, а їхні топменеджери ризикують стати фігурантами кримінальних справ, — пише російська версія журналу Forbes.

Прибалтійські й особливо латвійські банки останні два десятиліття відігравали роль плацдарму для транзиту грошових коштів із країн колишнього Радянського Союзу до ЄС. За даними Комісії з ринків фінансів і капіталу (КРФК), наглядового органу над банківським сектором Латвії, 14 із 19 місцевих банків працюють із нерезидентами, більшість яких — клієнти й підприємці з Росії та СНД.

У латвійських банків було кілька активних періодів збільшення російської клієнтської бази — перший із них був пов’язаний з отриманням посвідки на проживання в Латвії за рахунок інвестицій — розміщення депозиту в банку (програма стартувала 2010 року), а другий стався в період банківської кризи на Кіпрі 2013 року.
«Після початку проблем у банках Кіпру росіяни переводили рахунки до Латвії», — розповідає Марія Джус, керівниця відділу міжнародного податкового планування «Інфініті Груп». Рештки успішної роботи видно досі.

На початок року, за даними КРФК, частка депозитів нерезидентів у банках Латвії становила 53,4%.

Банки підлаштовувалися під росіян, наприклад, запроваджували сервіси російською мовою. Ті відповідали взаємністю й використовували прибалтійські банки для обслуговування офшорних компаній. З Латвією, за розрахунками Forbes, пов’язано 2941 офшорну компанію з «панамського архіву» Mossack Fonseca.

На поганому рахунку

Але тривалий етап теплих стосунків латвійських банків і російських клієнтів добіг кінця. Кілька російських бізнесменів розповіли Forbes, що зіткнулися з масовими відмовами у відкритті й обслуговуванні рахунків у банках Латвії (лист із відмовою, отриманий від банку Citadele, є у Forbes). 

«Латвійські банки відмовляються або обмежують себе від роботи з компаніями, зареєстрованими в класичних офшорних юрисдикціях», — каже Марія Джус. За її словами, банки відмовляються від роботи з деякими клієнтами, запроваджують вимоги до підтримання мінімального залишку на рахунках для компаній із низки офшорних юрисдикцій, з’являються обмеження на роботу з доларами для офшорів. 

«Зараз відкривати рахунки клієнтам-нерезидентам у латвійських банках стало складніше, — підтверджує Олександр Захаров, партнер Paragon Advice Group. — Майже неможливо відкрити рахунок віддалено. У Латвії посилено вимоги до перевірки бенефіціарів. Клієнти з колишнього СРСР для латвійських банкірів — тепер це зона ризику».

Джерело Forbes, обізнане з тим, що відбувається в Латвії, каже, що є дві причини труднощів: по-перше, триває боротьба з російськими грошима будь-якого походження, а по-друге, видно спроби витиснути гроші нерезидентів — зокрема офшорні — з банків ЄС.

«Очікування досить безрадісні. Як раніше підірвали ринок нерухомості в Латвії, збільшивши вартість нерухомості, яку необхідно придбати для отримання посвідки на проживання, так зараз підірвуть і банківську систему», — вважає джерело.

Ще одна складність для банків — ускладнення адміністрування рахунків клієнтів. Латвія з 1 січня цього року запровадила правила автоматичного обміну податковою інформацією (AEOI), які передбачають визначення резидентства клієнта.

Згідно з AEOI, банки зобов’язані проводити аналіз рахунків клієнтів і подавати звіти до Служби державних доходів Латвії, яка передасть дані до податкових служб інших країн (ЄС, Росії та ін.). З 1 січня 2017 року система почне передавати звіти за всіма рахунками від $1 млн або відкритими до 2016 року. Про запровадження AEOI латвійські банки активно сповіщають своїх клієнтів із весни, розсилаючи їм відповідні листи.
Джерело Forbes каже, що більшість місцевих банків поставили своїх клієнтів перед вибором: або надати доказ сплати податків у країні, де клієнт є податковим резидентом, і заповнювати анкети, в яких необхідно було пояснити походження грошей — або закривати рахунки.

«Причому для нерезидентів навіть заповнення анкети не було гарантією того, що банк працюватиме з цим клієнтом, — стверджує джерело. — Банкіри ще в квітні казали: «Якщо ви живете в Латвії, працюєте тут, інвестуєте або ваш бізнес пов’язаний із місцевими компаніями, ми залишимо вам рахунки». Зрештою нікому нічого не залишили, всі рахунки закрили».

Опитані Forbes прибалтійські банкіри стверджують, що не запроваджували прямої заборони на відкриття рахунків для росіян. За словами Роберта Іделсона, голови правління банку M2M Europe, у Латвії немає законодавчої заборони на роботу з офшорами. «Швидше за все, деякі банки просто закрутили гайки в частині процедур комплаєнсу: відмови пов’язані з тим, що банкіри не розуміють походження грошей і суті клієнтських операцій», — вважає Іделсон.

Представник банку Citadele повідомив, що банк дотримується принципу «нульової толерантності до репутаційних ризиків», що неминуче призводить до певної кількості відмов у роботі. У банку стверджують, що кількість рахунків, відкритих росіянам, незмірно більша, ніж відмов.

Про відсутність селективного підходу до російських клієнтів повідомили в банку Rietumu. У КРФК заявили, що статистика поки не дає змоги судити про скорочення обсягу послуг, які надають латвійські банки нерезидентам, але вищі вимоги до клієнтів могли призвести до зростання відмов у відкритті рахунку.

Олексій Голубович, керуючий директор Arbat Capital, вважає, що внаслідок усіх нинішніх посилень по всій Європі відбудеться переміщення коштів пересічних клієнтів-бізнесменів у менш залежні від європейських регуляторів юрисдикції: «Куди підуть ці гроші? Сьогодні багато хто радить переводити кошти до банків Кіпру, Дубая, США, Сингапуру та Монако».

Відмивний рай

Чому прибалтійські банкіри стали такими обережними? Зробивши ставку на обслуговування нерезидентів, багато з них збільшили доходи від транзакційного бізнесу, але натомість місцева банківська система виявилася втягнутою в безліч скандалів, пов’язаних із сумнівними операціями, — від справи юриста Hermitage Capital Сергія Магнітського до переказів коштів між фірмами Сергія Ролдугіна, хрещеного батька доньки Володимира Путіна.

Прибалтійські банкіри не входили до еліти європейського банківського сектору й нерідко були причетні до сумнівних схем. «У Латвії досить багато кредитних установ для такої невеликої економіки — очевидно, що частина їхнього банківського сектору пов’язана з обслуговуванням нерезидентів як «транзитних» банків», — каже Антон Ганс, партнер управлінської компанії Zenith Capital Management (розташована в Естонії). За його словами, деякі західні банки відмовляються працювати з банкірами з Риги.

«У наших клієнтів було кілька інцидентів із латиськими банками — західні банки відмовлялися переказувати гроші на рахунки або приймати від них документи», — розповідає Ганс. Про специфічних клієнтів прибалтійських банків говорить і Олександр Захаров. За його словами,
у латвійських банках відкривали рахунки ті, кому їх не відкривали навіть на Кіпрі.

Латвійський регулятор (КРФК) до певного моменту потурав зростанню будь-якого банківського бізнесу й серйозно не карав банки за відмивні схеми.

Так, наприклад, в операціях у справі Магнітського причетні шість латвійських банків: через їхні рахунки пройшли $63 млн із $230 млн, викрадених із російського бюджету 2007 року. Один із банків (його назву не розкривали) було оштрафовано лише на €140 000. Латвійський телеканал TV3 повідомляв, що кошти йшли через Baltic international Bank (BIB), Trasta kommercbanka, Rietumu Banka, Aizkraukles Banka (нині — ABLV Bank), Baltic Trust Bank (став частиною місцевого GE Money Bank) і Privatbank.

Неприємним відкриттям для прибалтійської банківської системи торік стало те, що місцеві банки виявилися причетними до «молдовської схеми». Після чого до Латвії посипалися запити від правоохоронних органів інших держав. Так, 2014 року з трьох молдовських банків було виведено $1 млрд.

Найняте молдовським урядом детективне агентство Kroll з’ясувало: гроші виводили на рахунки офшорних фірм, відкриті в латвійських банках Aizkraukles banka, Latvijas Pasta banka і Privatbank.

Ще один місцевий банк Trasta kommercbanka виявився учасником схеми, за допомогою якої за чотири роки з Росії було виведено до $46 млрд. Торік за підозрою в організації цієї схеми в Москві правоохоронними органами було затримано тіньового банкіра Олександра Григор’єва.

Той самий Trasta Kommercbanka виявився пов’язаним із виведенням $535 млн з українського Дельта Банку Миколи Лагуна.

Велике чищення

На тлі вступу Латвії до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у жовтні 2015 року експерти організації опублікували звіт, у якому розкритикували систему банківського нагляду в країні. Потім на ту саму проблему латвійцям указали у США.
«Попри те, що країна маленька, через вашу фінансову систему проходить 1% усіх доларових операцій у світі. Це сотні й сотні мільйонів. Ви повинні бути здатні контролювати цей потік», — заявив заступник міністра фінансів США з боротьби з фінансуванням тероризму Деніел Глассер.

Ризики заборони на доларові операції і є основним мотиватором змін у банках Прибалтики, каже Олександр Захаров.
Загроза далеко не примарна. 2005 року Комісія з цінних паперів США (SEC) звинуватила у відмиванні грошей два латвійські банки.

Мінфін США рекомендував американським банкам закрити для VEF і Multibanka кореспондентські рахунки в доларах і наклав санкції. VEF унаслідок цього позбувся ліцензії, Multibanka 2006 року був куплений СМП Банком, що належить Борису й Аркадію Ротенбергам, але санкції вдалося зняти лише після закриття 5000 сумнівних рахунків.

Першою жертвою став PrivateBank, що належить українському бізнесменові Ігорю Коломойському та причетний до «молдовської схеми». У грудні КРФК змінила керівництво банку й оштрафувала його за недостатньо ретельну перевірку клієнтських операцій на €2 млн — рекордний штраф для латвійської банківської системи.

Потім почалися перестановки в самій КРФК. Наприкінці січня сейм Латвії відправив у відставку голову КРФК Крістапса Закулісa, якого звинувачували в недостатньо жорсткому підході до латвійських банків. Його місце посів Петерс Путнінш.

Уже в лютому Путнінш оголосив, що аудит банківської системи Латвії проведуть три американські компанії (їхню назву та статус не розкривали). «Йшлося про те, що необхідно запросити американських консультантів, щоб ті поділилися найкращою світовою практикою, досвідом у системі контролю, допомогли поліпшити в Латвії те, що ще недостатньо добре і за що нас дорікають», — каже Олександр Гафін, член ради директорів Rietumu.

За його словами, консультанти працюють у Ризі, а вибір американців пов’язаний з тим, що більшість операцій у банках проводиться в доларах і в цій валюті укладається величезна кількість сировинних контрактів.

Джерело Forbes у латвійському банку каже, що в місцевих банках тривають перевірки серверів і листування клієнтських служб: «Усе робить латвійська поліція, якій допомагають американські фахівці».

Зачищення прибалтійської банківської системи тривало. Найжорсткіший захід застосував Європейський ЦБ — у березні цього року він відкликав ліцензію в Trasta kommercbanka (його співвласниками були Ігор Буймістер та Іван Фурсін). Місцевий регулятор поки що обмежується лише штрафами.

У травні BIB сам звернувся до правоохоронних органів Латвії. Банк вважає, що «якісь іноземні особи» намагалися провести через банк незаконні угоди, щоб підірвати його репутацію. Тоді ж у BIB пройшли обшуки й було затримано директорку з розвитку ринків Східної Європи Євгенію Літовченко, яка відповідала в кредитній установі за взаємодію з українським представництвом. Через кілька днів її випустили без пред’явлення звинувачень.

Приблизно в той самий час з’явилася інформація про те, що у Франції було висунуто звинувачення у відмиванні грошей на адресу банку Rietumu та його президента Олександра Панкова. Пізніше сам Панков в інтерв’ю розповів, що йдеться про справу, відкриту п’ять років тому щодо французьких громадян і компанії France Offshore.

До розслідування було залучено й сам Rietumu, з яким працювала France Offshore: французькі слідчі зажадали від банку внести заставне забезпечення в розмірі €20 млн. Оскільки ця вимога суперечила законам Латвії, банк відмовився. У відповідь французькі слідчі висунули звинувачення на адресу банку. «У Франції зараз ведеться справа, пов’язана з податковими питаннями, проти одного з наших колишніх бізнес-інтродьюсерів (менеджера із залучення клієнтів — Forbes), — розповів Forbes Олександр Гафін. — На сьогодні до суду її не доведено. Rietumu завжди дотримувався букви закону»