Робота з благоустрою дала свої плоди

Думаю, весняна поїздка колег-друзів із Білорусі по лісгоспах Рівненщини внесла свій внесок у створення тієї краси, яку Ви побачите, погортавши статтю... Як кажуть, -"учитель, виховай учня, щоб було в кого потім..."

Як і в Україні......Гарно, радує око...але... Як на мене, все це значною мірою  "ПОНТИ" , які можуть свідчити як про те, що господарство ефективне і грошей на цяцьки вистачає, так і про те, що хтось намагається за гарним  фасадом сховати  щось непривабливе...  Лісників треба оцінювати не за конторою, яка має бути  скромною, функціональною, економною і бажано гарною,  не за "ікебанами" та скульптурами у дворі, а за станом лісів та ефективністю лісового господарства для країни...На шляху до цієї мети і Україні, і Білорусі дещо  доведеться переглянути, хоча нам набагато більше...

Якщо в Україні до всіх лісових держчиновників і лісових директорів ставитися як у Білорусі до  Федора Лисиці, то - сидітимуть УСІ...ну може 10-15% залишиться..

Звісно, я схиляю голову перед тими (українськими й білоруськими) талантами-трударями, чиїми руками ця краса твориться...але... У нас найгарніше виглядали садиби чиновників, що давно втекли з країни...і втратили свою власність.. Ще один Майдан, і в Україні багато лісників зрозуміють прихований сенс фрази: "мир хатинам - війна палацам"...

Можливо, тому основною деталлю більшості українських  лісових "версалів" є нездоланний кам'яно-кований паркан...

Приношу свої вибачення глибоко шанованій Наталі - авторці цієї та сотень інших чудових статей. Я навмисно опустив підписи до фото: для українських лісників вони мало що говорять, але відволікають від споглядання краси. М.П. 

Літо — яскраве, різнобарвне… Буяння барв радує око, піднімає настрій. Природа не скупиться на різноманітність форм і кольору й, як досвідчений дизайнер, уміло все поєднує у своїх композиціях, давши змогу розгулятися й нашій уяві. Нестандартний погляд, творчий підхід — у небайдужих руках уся ця велич може набути особливої оригінальності, стилю і навіть подеколи історії. Було б бажання надати неповторності куточку, що лише й чекає вашої ініціативи — особистому подвір'ю чи садибам установ, привернути увагу й справити особливе враження. Якраз саме садиби установ лісового господарства дедалі частіше й справляють особливе враження, будучи завдяки своїй упорядкованості, без перебільшення, місцевими пам'ятками.

«Громадяни приходять фотографуватися до нас», — на підтвердження сказаного говорить лісничий Завишанського лісництва Пінського лісгоспу Петро Безсилко. І не дивно, адже в цій установі останніми роками цілеспрямовано й наполегливо впорядковували все — і території, і будівлі. Як і в Телеханському лісгоспі, де я побувала минулого тижня. Те, що довелося побачити, вкотре підтверджує: робота в Міністерстві лісового господарства з благоустрою будівель, споруд і прилеглих територій дала свої плоди. А адже нещодавно вона отримала новий імпульс завдяки Програмі розвитку дендропарків і міні-дендропарків, озеленення садиб лісгоспів і лісництв на 2016—2018 роки. І, як підтверджують фото, зовсім недарма...

Директори і Пінського, і Телеханського лісгоспів Володимир Мініч та Олександр Лобачевський почали займатися благоустроєм практично з нуля, оскільки в спадок їм дісталися невтішні господарства. Наприклад, Олександр Лобачевський, очоливши лісгосп, почав із реконструкції адміністративної будівлі, яка перебувала в аварійному стані. Вирішили залишити її на тому самому місці, тим більше що розташування, без перебільшення, шикарне — на березі великого озера, в районі, який так і називається — Садиба лісгоспу. Тут зосереджено все: цех, лісопункт, лісництво та будівля лісгоспу, до якої веде житлова вулиця, де отримали квартири працівники установи, колишні й нинішні, для них і були збудовані ці будинки. Усюди неозброєним оком видно господарський підхід: на території деревообробного цеху, лісопункту — лад. А вже садиби які! Вражають чистотою, оригінальним підходом навіть, здавалося б, у дрібницях. Ось, наприклад, розписана стіна гаражів лісопункту чи квіти у горщиках на порогах біля входу в лісництва, барвисті клумби та малі архітектурні форми, ідеальні газони. А які для людей створено умови праці!

Упродовж п'яти років у лісгосп інвестовано, за словами Олександра Францевича, 35 млрд білоруських рублів (до деномінації), у тому числі й у благоустрій. За цей час реконструйовано цех і його адміністративну будівлю, три з дванадцяти лісництв, два збудовано заново, як і три житлові будинки для працівників лісового господарства. У підсумку за цей період десять об'єктів набули респектабельного вигляду, у тому числі й адміністративна будівля лісгоспу, до якої веде доріжка, і нею хочеться просто пройтися. Але на цьому тут не збираються зупинятися, стверджує директор. Ще є багато задумів та ідей, які вже найближчим часом, безсумнівно, здивують і порадують око.

Такої ж думки дотримується і керівник Пінського лісгоспу Володимир Мініч, де, за його словами, активно займатися благоустроєм почали приблизно років сім тому. Тут також або реконструйовано, або збудовано заново всі будівлі лісництв, а цього року завершується будівництво та реконструкція гаражів. Коштів також освоєно чимало. Судіть самі: лише в ремонтно-механічні майстерні Молотковицького лісництва торік інвестовано 4 млрд 400 млн рублів (до деномінації), а в середньому нова будівля лісництва обійшлася лісгоспу не дорожче півтора мільярда. Їх, до слова, торік здали два.

— Результат, безумовно, радує, — говорить Володимир Вікторович, — наші лісництва, за відгуками місцевих жителів, — найкращі об'єкти в селах і за благоустроєм, і за умовами для роботи. А це найвища оцінка старань, вона-то і піднімає імідж лісового господарства в очах громадськості.

 За словами заступника директора з ідеологічної роботи Пінського лісгоспу Олександра Селівона, мало сказати, що директор заохочує ініціативу в цьому напрямі, він є й її ідейним натхненником — коштів не шкодує на візитівку своїх підрозділів. Заохочує і тих, хто зацікавлений і здатен творити. Та й перевірить не рідше одного разу на місяць, як реалізуються задуми, чому завжди є відповідний протокол доручень.

На Пінщині в кожного лісництва свій особливий шарм: хтось зробив ставку на квіткові композиції, хтось на декоративно-посадковий матеріал, хтось на малі архітектурні форми.

Вразило все, а адже це ентузіазм небайдужих людей, не позбавлених творчого погляду, у яких тепер є можливість творити. Можливо, завдяки чинній програмі галузь відкриє безліч талантів серед лісівників, досвід яких стане об'єктом для наслідування в благоустрої. Адже, за словами директора Пінського лісгоспу, деякі колеги вже приїздили переймати його. Хоча планують тут замовити пару проєктів і в професіоналів, так би мовити, порівняти творчий погляд. А найголовніше — не зупинятися на досягнутому й розвивати вирощування декоративно-посадкового матеріалу, який користується попитом не лише на внутрішньому ринку.

Подані на вашу увагу фото, зроблені під час поїздки по Пінському та Телеханському лісгоспах, підтверджують, наскільки зріс рівень упорядкованості установ лісового господарства, свідчать і про зростання культури виробництва, і, зрештою, культури ставлення до праці. Як же за таких умов працювати абияк? Неприпустимо! Погодьтеся, краса і лад в установах галузі сприяють лише творенню.