На ведення лісового господарства Миколаївщини потрібно 26,7 млн грн, держава не виділила ні копійки (ФОТО, ВІДЕО)

Дуже щира стаття. З задоволенням публікую. Дякую авторові. М.П.

Таку заяву зробив начальник Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дмитрович Мароха в ефірі програми «Розмова на тему» на телеканалі «Миколаїв».

Левову частку передачі говорили про правила поведінки в лісах Миколаївщини. Адже надворі стоїть особливо небезпечна посушлива погода. Однак у другій половині передачі мова зайшла про проблеми, які на сьогодні існують в області.

Олександр Дмитрович вирішив у всьому звинуватити київське керівництво.

«На сьогоднішній день дуже прикро говорити, но починаючи з першого січня 2016 року, ми прожили вже півроку, перше півріччя, і з державного бюджету ми не отримали ні одної гривні фінансування на ведення лісового та мисливського господарства», - заявив начальник управління. - Ще такого випадку даже не пам’ятають наші ветерани, наші сторожили, люди, які працювали в лісовому господарстві. Що сьогодні держава забула про лісове господарство, що сьогодні, хто як не вона в першу чергу повинна була надати допомогу і фінансування для південних і східних регіонів. Тому що наша область – це область не промислова. Це область, яка створює ліси, які виконують функцію захисту", - підкреслив Олександр Дмитрович.

«А сьогодні ми не отримали з державного бюджету і даже ні одної гривні. І хотя ми вчасно давали бюджетні запити. І хочу підкреслити, що в цьому році ми вже на 2017 рік подали бюджетний запит на фінансування. Але ситуація залишається така як вона є на сьогодні», - резюмував Мороха.

Однак виникає цілком слушне запитання, чому начальник управління вирішив озвучити ці дані лише зараз, коли ситуація в лісовому господарстві опинилася на межі катастрофи. До речі, сам пан Мороха це підтверджує.

«І сьогодні наші підприємства були вимушені відправляти людей у відпустки за свій рахунок, вимушені були робити скорочену робочу неділю, вимушені були переводити людей на неповний робочий день для того, щоб хоча би прожити і зберегти фахівців лісової галузі», - розповів гість програми.

Скільки саме людей було відправлено в такі відпустки, яка заробітна плата в них була протягом останніх років, скільки осіб було звільнено. Про це начальник управління красномовно мовчить. Нам залишається розкрити карти замість нього. Зазначимо, що на сьогодні в управлінні у відділі лісового господарства працює одна людина. Обсяг виконуваної нею роботи має розподілятися, щонайменше, на чотирьох працівників. Некомплект кадрів і в економічному відділі - вони просто відсутні. Немає механіка. Бракує заступників. Головного лісничого в області просто немає. Загалом в управлінні працює 7 осіб, замість потрібних 20. А пан Мароха, заощаджуючи на "посадах", регулярно отримує премію! Подібна ситуація спостерігається і в господарствах. Так, наприклад, протягом першого півріччя 2016 року в ДП «Миколаївське ЛГ» на повній зарплаті або майже повній залишалися лише двоє людей – директор і бухгалтер. Усі інші виходили на неповний робочий день і брали відпустки за свій рахунок. В інших господарствах не менш райдужна обстановка.

«В нашій Миколаївській області, як говориться, дуже бракує працівників лісового господарства…», - бідкається начальник управління.

«Кадри вирішують все, - говорив він під час інтерв'ю, - І сьогодні в цих регіонах, в наших південних регіонах, де саме менше лісу, де сама менша лісистість, люди не мають бажання, молодь не має бажання. А чому не має бажання. Я відповім: не має бажання, тому що це мізерні заробітні плати. Тому що це дуже важкі умови роботи імено в пожаро-небезпечний період –в літній період. Так і взяти в зимовий період. Тому що треба охороняти від самовільних рубок, треба охороняти від браконьєрів. І лісники на сьогоднішній день вимушені працювати скороченими робочими днями, неділями, часами, на півоклада, але це залишились працівники професіонали і ентузіасти, я би сказав. Тому що сьогодні ця тенденція продовжується», - зазначив гість програми.

У такій ситуації нашим лісовим господарствам не залишалося нічого іншого, як піти з простягнутою рукою світом, щоб хоч якось звести кінці з кінцями. Не заперечує цього й Олександр Дмитрович.

«І тільки дякуючи нашим ресурсним областям. Я якщо маю таку нагоду, може колись десь прозвучить, подякувати ресурсним областям. Це, в першу чергу, Київський області, обласному управлінню лісового і мисливського господарства, Хмельницькому управлінню лісового та мисливського господарства, Тернопільському, Чернівецькому. Це чотири регіони, чотири області, які сьогодні найшли можливість. Переговоривши зі своїми людьми, своїми колективами і надали фінансову допомогу, це чотири обласних управління, в кількості 20 підприємств надали 1,5 млн грн. для боротьби і заходів по противопожарному виробництву імено в Миколаївській області», - підкреслив Мароха.

Однак на продовження теми були озвучені не менш сумні факти:

«Тому я і хотів продовжити, дальше і сказати, що сьогодні в лісогосподарських підприємствах наших нараховується 16 пожежних автомобілів. І так, як ви сказали, ми піднімали питання, із них 4 пожежних автомобіля на Кінбурнській косі, які сьогодні, дякуючи цим людям, лісівникам, яких я перерахував тих областей, які сьогодні мають змогу, утримувати пожарних водіїв, утримувати пожарних бійців, утримувати пожарних наглядачів, які зможуть вже сьогодні реагувати на випадки, не дай Бог, я постукаю по дереву, щоб цього не було, на випадок надзвичайної ситуації, чи якоїсь пожежі, яка може виникнути на цій території. Але я би хотів зауважити, що цих коштів сьогодні їх недостатньо, абсолютно тому що, коли ми давали бюджетний запит, щоб утримувати повністю лісову галузь області нам потрібно було на 2016 рік 26,7 млн. грн., а я вам назвав 1,5 млн грн нам допомогли всього на всього. То ми вдячні за то, що ми сьогодні маємо можливість всьо-таки реагувати на ту ситуацію, яка сьогодні склалася. Але ми надіємся, що всьо-такі з допомогою нашого Державного агентства лісових ресурсів, з допомогою міністерства Агропромполітики сьогодні нам удасться вирішити всі і питання і отримати оті мізерні кошти для ведення лісового господарства в нашому регіоні тому що наші підприємства, у тому числі і обласне управління на початку року, коли ми бачили, що немає фінансування. Ми звернулися до Кабінету міністрів, до Прем’єр-міністра, до Міністерства фінансів, в чому причина, чому забули фінансувати лісову галузь. Нам відповіли, що на сьогоднішній день закінчилась програма «Ліси України – 2015», а її не продовжили, програму не прийняли нову, і сьогодні лісівники залишилися зі своїми проблемами один на один, але це дуже сьогодні може повернутися катастрофічно для наших південних регіонів, в тому числі і до нашого, для нашої Миколаївської області. Тому що Херсон рядішком і ми показували пожежі. На цих пожежах в Херсоні, я ще працював директором Миколаївського лісгоспу, і я направляв туда особисто від нашого підприємства дві машини для тушіння лісових пожеж. Я знаю цю пожежу, а в сьоднішній ситуаціїї, не то що ми не зможем о допомогти їм, но і вони не зможуть допомогти нам. Тому що ситуацій у всіх однакова. Ми залишилися без фінансової підтримки держави».

Не були озвучені паном Марохою лякаючі цифри. Скільки було незаконних рубок, скільки пожеж на території лісових насаджень, скільки звільнених. Який запас ПММ було зроблено для використання під час пожеж. На жаль, стукіт по дереву в цій критичній ситуації не допоможе. Наприкінці програми нам пообіцяли розповісти, які виходи можуть бути з цієї критичної ситуації. Однак шукати виходи вже пізно. Варто було вже давно бити в усі дзвони. Рятувати лісове господарство області. Однак цього не було зроблено і, ймовірно, не буде.

Складалося враження, що Олександр Дмитрович упродовж програми хоче зняти із себе всі звинувачення. Взагалі, усе інтерв'ю було побудовано на тому, що сам Мороха ніби виправдовувався. А адже саме він, представник влади, несе головну відповідальність за долю лісового господарства області. Критикуючи владу, він розписався у власній неповноцінності. Саме він, перш ніж подавати документи на конкурс на таку відповідальну посаду, мав надати план виходу з кризи лісового господарства. Запитання: як проходив конкурс і чому на цю посаду обрали людину, яка поняття не має, як розв'язати ситуацію в області, окрім як попросити грошей у колег з інших областей?

На мою думку, на посаду начальника такої нелегкої та не ресурсної області мав бути призначений фахівець або менеджер, якщо хочете, який в умовах такої жорсткої кризи зміг би зберегти колектив і насадження. Що було зроблено за останні півроку для того, щоб уникнути сьогоднішньої ситуації? Нічого?

Ось він, кадрове питання, про яке говорили в передачі. Безініціативний і м'який начальник не вжив жодних дій, щоб урятувати лісове господарство. А час минув. Втрачено фахівців. Лісові насадження практично нікім не охороняються.

Крім усього іншого, хочеться зауважити, що за умов такої жорсткої кризи пересуватися містом пан Мароха з перших днів на посаді продовжує на Тойоті, що належить ДП «Миколаївське лісове господарство». За наявною в редакції інформацією, за оренду цього транспорту платить держава! І не багато, не мало – 500 грн на місяць. 22 гривні на день! Обслуговування та заправка цього авто коштує недешево. Це десятки тисяч на місяць. Звідки беруться гроші на це обслуговування, невідомо. Ймовірно, альтруїст Олександр Дмитрович оплачує їх зі своєї кишені. А працівники управління та лісгоспів їздять у службових справах по області автобусом, і ці витрати ніким не покриваються. Подеколи повернення відрядних витрат працівникам доводиться чекати роками! Додамо, що, наприклад, на начальника Чернівецького управління, який аналогічно орендував авто в Берегометському ЛГ, прокуратурою складено протокол про корупцію. Чи означає це, що пана Мороху покривають у прокуратурі? Явно справа тут темна.

На мою думку, ДП «Миколаївське ЛГ» могло оголосити тендер і віддати в оренду авто за гідніші гроші, які могли піти на зарплату працівникам або ще кудись. Однак гарно жити не заборониш.

А працівники управління тим часом самі оплачують канцелярські витрати, послуги прибиральниці, Інтернет, використовуючи свої кровно зароблені мізерні гроші, а іноді виділяють на витрати гроші профспілки. Одне можна заявити з упевненістю, що ми маємо справу з корупцією. Дійшло до того, що, аби закип'ятити чайник, працівники змушені приносити з дому окріп, оскільки в управлінні не вистачає грошей на оплату комуналки. Газ. Опалення. Вода. У кулуарах поговорюють, що взимку доведеться відрізати батареї.

Цікаво, де всі ті громадські діячі, які не так давно дбали про долю лісового господарства області? Чому всім так різко стала байдужою його доля і життя сотень звільнених працівників. Доля насаджень, які вирубуються браконьєрами, теж байдужа. Подвійні стандарти таких громадських діячів, які лише шашкою можуть махати, а в біді не приходять на допомогу, змушують сумніватися в їхніх справжніх мотивах.

Мимоволі запитаєш себе: чому пан Мароха так довго замовчував кричущі факти, які вказують на те, що лісове господарство перебуває в глибокій кризі, причому не перший місяць. Найімовірніше, це дуже дивне, на мою думку, інтерв'ю народилося через острах втратити теплу місцинку. А можливо, цього начальника було призначено на цю посаду саме з метою доламати й привести до занепаду лісгоспи, що ще тримаються на плаву. І в нього це чудово виходить. Своєю бездіяльністю він заганяє лісове господарство в безодню.

На мою думку, до обов'язків будь-якого начальника будь-якого управління входить забезпечення стабільної роботи відомства. А просити й надалі перерозподіляти бюджетні гроші може будь-хто. Судячи з усього, для цього й було призначено пана Мароху. Адже зарплату начальник управління отримує не для того, щоб приїздити й красиво від'їжджати на гарному дорогому авто. Кожна людина на своїй посаді має виправдовувати свою заробітну плату. В іншому разі їй потрібно поступитися місцем іншому, перспективнішому працівникові.

Крім того, виникає запитання й до керівництва області. Невже вони не були в курсі подій, що відбуваються? Чому не вжили жодних заходів? Чому так довго тягнули з призначенням нового начальника. Так довго обирали й обрали людину, яка остаточно все розвалила. Ну і нарешті, запитання до керівництва Держагентства: який вихід вони бачать зі створеної ситуації? На мою думку, усі південні області потрібно звільнити від податків. Для того, щоб просто дати їм можливість вижити. Потрібно внести відповідний законопроєкт на розгляд Ради. Хоча я не фахівець у цьому питанні, і вихід може бути зовсім інший.

В іншому разі ми можемо говорити про цілеспрямоване банкрутство й доведення до занепаду лісового господарства Півдня України з метою подальшого продажу господарств за безцінь. А тих, хто цьому сприяв або не перешкоджав, мають сидіти у в'язниці. Так цинічно знищувати те, що створювалося десятиліттями цілими поколіннями, можуть лише в нашій країні. Один чесний голос гучніший за голос натовпу. Сподіваюся, мій голос буде почутий.