Кристина Юшкевич: "відомство не втручається у діяльність держлісгоспів, не дає вказівок щодо укладання експортних чи інших прямих угод"

Ця фраза, що вкотре (п'яте? десяте?) прозвучала на зустрічі з деревообробниками Чернігівщини, спонукала мене опублікувати ще один розділ із робочої записки щодо мораторію на експорт. Я не можу не вірити Кристині Василівні, але хочеться запитати: "Добре, Держлісагентство не втручається у діяльність лісгоспів, але хто ж тоді керує їхніми експортними поставками?" Повірте, без керівництва зверху жоден директор таких вражаючих результатів досягти б не зміг...М.П.

Вплив ЗЕД на експорт деревини та виробів із неї

У 2015 році експорт ділової деревини в круглому вигляді порівняно з 2014 роком знизився на 508,1 тис. куб. м. При цьому за січень –жовтень, - до введення в дію першої фази мораторію на експорт кругляка зменшення становило 302.1 тис. куб. м, а за листопад –грудень -206 тис. куб. м.

Вартісний обсяг сукупного експорту знизився на 155 млн USD. Понад половину вартісного обсягу було недоотримано за рахунок експорту колод (-81,5 млн USD ), фанери (-22,1 млн USD), ДВП ( -20,8 млн USD) і ДСП (- 13.7 млн USD) /табл.2/. Зріс вартісний обсяг експорту пиломатеріалів (+1,6%), шпону (5,2%), тари (12,3%) і бондарної клепки (55,6%).

У першому кварталі 2016 року намітилася тенденція до збільшення експорту. Його сукупний обсяг досяг 266, 2 млн USD, що на 11.5 млн USD більше, ніж у січні-березні попереднього року, але на 28,2 млн USD менше, ніж у першому кварталі 2014 року.

У таблиці 3 наведено порівняння кількісного та вартісного обсягу експорту деревини в круглому вигляді та продукції з малою доданою вартістю за 1 квартал 2015 і 2016 року.

2. Порівняння вартісного обсягу (тис. USD) експорту деревини та виробів із неї
у 2014 і 2015 роках (дані Фіскальної служби)

Спостережувані зміни здебільшого прямо пов'язані з ЗЕД. Зменшення експорту колод (4403) призвело до втрати 19,7 млн USD, що було компенсовано збільшенням експорту дров паливних (6.1 млн USD) – здебільшого експортованих у круглому вигляді колод, деревного вугілля (2.5 млн USD) і пиломатеріалів (11.5 млн USD). Слід зазначити, що експорт пиловочника сосни у 2016 році після традиційного падіння в січні почав швидко зростати. За останні три місяці його обсяг приблизно на 40% вищий за рівень аналогічного періоду 2015 року (оперативна інформація).

3. Порівняння кількісного та вартісного обсягу експорту дров, колод і пиломатеріалів за 1 квартал 2015 і 2016 (Держкомстат України)

4.Порівняння вартісного обсягу (тис. USD) експорту деревини та виробів із неї

Порівняти зміну вартості по всьому спектру експортованих товарів дозволяють дані таблиці 4. Очевидно, що зростання вартості експорту здебільшого забезпечене за рахунок продукції з малою доданою вартістю (пиломатеріалів, тари, шпону, деревного вугілля) і паливної деревини. За більшістю позицій зміни незначні й за абсолютним значенням не досягають рівня вартості експорту в 1 кварталі 2014 року.

Особливу увагу слід звернути на динаміку ціни деревини, що експортується в круглому вигляді. На графіку (рис.12) показано поквартальну зміну середньої ціни хвойної деревини, що постачається на експорт з України у вигляді колод (44032), а також дров паливних, що експортуються в круглому та колотому вигляді (44011). Основними експортерами цієї продукції є підприємства Держкомлісгоспу, на частку яких припадає близько 80% сукупного експорту деревини в круглому вигляді.

Як було доведено досудовим розслідуванням ГПУ, у 2013 році, а також у січні-лютому 2014 року експортні ціни державних лісових підприємств були занижені в середньому на 4 USD для паливної деревини, під виглядом якої підприємства відвантажували сировину для плитного виробництва, 6 USD для балансової деревини та 8 USD для пиловочника. Очікувалося, що після зміни влади наприкінці лютого 2014 року корупційна практика заниження експортних цін і привласнення частини реальної вартості деревини залишиться в минулому, ціни на українську деревину зростуть і надалі змінюватимуться лише у зв'язку з об'єктивними змінами на зовнішніх ринках. У 1-2 кварталі 2014 справді спостерігалося невелике збільшення експортних цін, але надалі розпочався період їх постійного зниження.

Рис.12. Динаміка поквартальних середніх цін на дрова паливні (44011) і колоди хвойні (44032), що експортуються з території України у 2014 -2016 роках (Держстат України)

Як результат, середня експортна ціна на колоди хвойні зменшилася більш ніж на 25 USD: з 76 USD/куб. м у 2-му кварталі 2014 року до 50 USD/куб. м у 1-му кварталі 2016 року. Майже на 20 USD зменшилася й середня ціна дров, що експортуються в круглому та колотому вигляді за кодом 44011 митної класифікації. Протягом аналізованого періоду на європейських ринках справді спостерігалося падіння цін на деревину, але воно було значно меншим, ніж в Україні. Наприклад, у державному лісовому підприємстві RMK (Естонія) ціни на кубометр пиловочника сосни зменшилися на 3-4 євро, у державному акціонерному товаристві LVM (Латвія) на 6-9 євро, що значно менше, ніж в Україні. Необхідно зазначити, що середній рівень внутрішніх цін у Латвії та Естонії, - далеко не найдорожчих країнах ЄС, значно вищий, ніж в Україні (табл.5). Очевидно, що український круглий ліс експортується за вкрай низькими цінами, що може пояснюватися або непрофесійною роботою маркетингових служб у системі Держлісагентства, або умисним заниженням цін з метою отримання корупційної вигоди. 

5. Порівняння внутрішніх цін на пиловочник сосни (FCА та «біля дороги») у країнах Балтії з експортними цінами в державних підприємствах Полісся України (1 квартал 2016 р.)

На користь другої гіпотези свідчать напрямок основного потоку деревини, що заготовляється державними підприємствами, до кінцевих покупців трьох країн, - Румунії, Китаю та Туреччини, ринки яких найменш чутливі до корупції (табл.6), організація торгівлі через посередницькі фірми (рис.13-15) і узгоджена зміна напрямів експорту підприємствами Держлісагентства (рис. 16).

Аналізуючи дані табл. 6, слід ураховувати те, що під час заповнення митних декларацій типовою помилкою є: дублювання змісту граф «Торговельна країна» (країна, в якій зареєстрована фірма, що уклала договір) і «Країна поставки» (країна, до якої постачається товар, що експортується). Саме з помилками такого роду пояснюється поява в графі «Країна поставки» Великої Британії, де зареєстровано кілька фірм, які у великих обсягах скуповують деревину в підприємств Держлісагентства з метою постачання кінцевим споживачам у Туреччину, Китай і Румунію. Постачання власне до Великої Британії несуттєві. З цієї ж причини завищений обсяг постачань деревини до Австрії: австрійська фірма "SC Holzindustrie Schweighofer s.r.l." постачає деревину не до Австрії, а на свій завод у Румунії. З урахуванням неточностей, неминучих при масовому зборі даних, слід вважати, що близько 95% українських колод у 2016 році експортується до трьох країн – Румунії, Китаю та Туреччини. Спостережувана концентрація прямо пов'язана з ЗЕД, який розірвав торговельні зв'язки з фірмами низки європейських країн, що традиційно імпортують з України листяну та ялинову деревину.

Дані Держстату підтверджують вкрай негативну динаміку цін на всіх напрямах експорту деревини в круглому вигляді. Оцінюючи, слід ураховувати, що продукція коду 4403 експортується переважно на умовах CPT і DAF, а це означає, що ціна «біля дороги», яка наводиться в статистичних звітах більшості країн, на 8-12 USD менша за експортну.

Табл. 6. Порівняння обсягу, частки та середньої ціни експорту ділових колод (4403) з території України за напрямами постачань у 1 кварталі 2014,2015 і 2016 рр. (Держстат України)

У країнах Європи всі власники деревини, у тому числі державні лісові компанії, прагнуть продати заготовлену деревину якомога дорожче. У зв'язку з цим вони приділяють велику й постійну увагу маркетинговим дослідженням, прагнучи знайти найкращих покупців своєї продукції та сформувати з ними взаємовигідні, довгострокові відносини. Правила торгівлі багатьох державних підприємств країн ЄС прямо забороняють торгувати з посередниками, тому що для всіх очевидно, що це призводить до зменшення ціни, яку отримує продавець.

Фахівці з маркетингу системи Держлісагентства не поділяють цієї позиції та роблять усе можливе, щоб державні підприємства продавали свою продукцію через рекомендованих посередників. На рисунках 13-15 показано динаміку експорту соснового пиловочника(44032031) і балансів (44032039) до Румунії, Китаю та Туреччини із зазначенням країни, де зареєстрована фірма, що уклала договір з українськими постачальниками деревини.

Основний обсяг соснової деревини до цих країн постачається державними підприємствами Держлісагентства. Для аналізу обрано період з березня 2015 по травень 2016, що характеризує відрізок часу, коли роботу лісової галузі координувала й спрямовувала команда Мінагрополітики на чолі з міністром аграрної політики та продовольства Олексієм Павленком. 

На початку аналізованого періоду основний обсяг експорту до Румунії здійснювали посередницькі фірми, зареєстровані в Словаччині. Частка румунських покупців у середньому становила 27% від загального обсягу експорту. Маркетингові зусилля Держлісагентства призвели до заміни словацьких посередників посередницькими фірмами з Великої Британії. У 2016 році за їхньої допомоги до Румунії було поставлено 65% загального обсягу ділової соснової деревини. Частка румунських фірм в експорті до Румунії у 2016 році знизилася і в середньому дорівнює 13% від загального обсягу постачань.

Рис.13. Динаміка обсягу (тис. куб. м) експорту ділової соснової деревини до Румунії із зазначенням країн реєстрації фірм-покупців (оперативні дані)

Ситуація з експортними постачаннями ділової сосни до Китаю аналогічна, але частка продукції, що постачається через посередників на цьому напрямі, більша за 90%. Серед посередників вирізняються фірми, зареєстровані у Великій Британії, – через них пройшло 50% загального обсягу постачань до Китаю. Відчутні обсяги постачають торговельні партнери Держлісагентства із Сінгапуру, Домініки, Німеччини. В останні півроку до них приєдналися посередники з Румунії.

Турецькі фірми напряму купують близько 70% експортованого обсягу ділової сосни. Решту постачають посередники, зареєстровані у Великій Британії та США.

Рис.14. Динаміка обсягу (тис. куб. м) експорту ділової соснової деревини до Китаю із зазначенням країн реєстрації фірм-покупців (оперативні дані)

Рис.15. Динаміка обсягу (тис. куб. м) експорту ділової соснової деревини до Туреччини із зазначенням країн реєстрації фірм-покупців (оперативні дані)

Очевидно, що основні зусилля керівництва Держлісагентства спрямовані не на пошук оптимальних ринків і підвищення ціни продукції, яку продають державні лісові підприємства, а на пошук «правильних» і «керованих» посередників, багато з яких міцно закріпилися на українському ринку ще за часів домінування в українській владі Партії регіонів. Не слід вважати, що повна заборона експорту круглого лісу може поліпшити ситуацію. Корупційні підходи, що використовуються останніми роками під час торгівлі деревиною, універсальні: з не меншим і навіть більшим ефектом можуть застосовуватися під час продажу круглого лісу на внутрішньому ринку або експорту пиломатеріалів.

Цілеспрямований підбір керівників підприємств дозволив створити керовану систему, що швидко реалізує будь-які рішення, навіть явно невигідні державним підприємствам (рис.16).

Рис.16. Динаміка постачань (куб. м) соснового пиловочника на завод фірми "SC Holzindustrie Schweighofer s.r.l." у Румунії через посередників, зареєстрованих у Великій Британії (оперативна інформація)

Прикладом цього є зміна схеми реалізації соснового пиловочника (440332031) фірмі Schweighofer. До осені 2015 року експортні постачання на адресу заводу цієї фірми в місті Радівці (Румунія) здійснювалися за прямими договорами або через фірми, зареєстровані в Словаччині та Чехії. З незрозумілих причин було ухвалено рішення про зменшення обсягу прямих договорів (1), зменшення договірних цін (2), відмову від послуг посередників зі Словаччини (3) та організацію торгівлі через посередницькі фірми, зареєстровані у Великій Британії (4). В умовах самостійності державних підприємств, які де-юре є власниками деревини, вільними у виборі торговельних партнерів, виконати подібне рішення було б неможливо. Однак його було виконано: за лічені місяці кількість державних підприємств, що торгують через фірми-прокладки, зареєстровані у Великій Британії, збільшилася з нуля до 63 (див. цифру на графіку). До Румунії, що значно випереджає Україну за показниками лісистості та запасів деревини на душу населення, через англійських посередників розгорнули постачання навіть підприємства тих областей, де сосновий пиловочник дефіцитний, (1) користується необмеженим попитом на внутрішньому ринку (2) і продається за цінами не нижче експортних (3. Для цього не знадобилося наказів і погроз: усного розпорядження директорам лісгоспів виявилося достатньо.

Наведені факти є непрямими ознаками корумпованості СИСТЕМИ управління торгівлею деревиною, що реалізується Держлісагентством України, і викликають недовіру деревообробників до численних обіцянок і запевнень його керівників. У свою чергу, недовіра змушує лобіювати радикальні методи зміни ситуації, не підконтрольні Держлісагентству, до числа яких належить мораторій на експорт деревини.

М.П.