Про заборону експорту та суміжні проблеми

У п’ятницю відбулася міжвідомча робоча нарада під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С. І., присвячена питанню зняття заборони на експорт необробленої деревини та посилення відповідальності за нелегальну вирубку деревини, а також порушення митних правил при експорті лісоматеріалів. У нараді взяли участь представники Мін’юсту, Мінфіну, ДФС, Мінагрополітики, Держлісагентства та деяких інших структур.

Суть проблеми зводилася до кількох простих тез:
• Донори пов’язують надання макроекономічної допомоги Україні зі скасуванням мораторію на експорт і не підтримують ідею двоступеневих торгів
• Необхідно знайти оптимальні шляхи швидкого вирішення цього питання
• Необхідно погасити сплеск нелегальних заготівель та інших негативних явищ, пов’язаних з тіньовим обігом, у тому числі експортом, деревини. Для цього пропонується посилити відповідальність за порушення лісового та суміжного законодавства

Рушієм обговорення була Наталя Мікольська, яка вела нараду, націлюючи присутніх на пошук швидкого вирішення конкретного питання – СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ.

Більшість присутніх змовчала. Ті, хто виступав, в основному вказували на складнощі реалізації завдання, а також на те, що лісові проблеми загострюються, політизуються і їх вирішення потребує комплексного підходу.

Христина Юшкевич - навела свіжі факти негативного впливу мораторію на роботу державних лісових підприємств (нереалізовані залишки підскочили до 728 тис. кбм)

Степан Іванович Кубів почав і завершив нараду, додавши їй прагматизму та життєвої мудрості (немає державної стратегії..(програми), виконуючи вимоги ЄС, треба не забувати про вигоду України..., більше уваги лісорозведенню та сучасним технологіям )

У процесі обговорення згадували про роботи проекту ФЛЕГ, що послужило поштовхом до мого виступу. Він був спонтанним. Нижче я наводжу його так, як запам’ятав сам.

«Я представляю проект, який фінансується ЄС і називається «Вдосконалення правозастосування в лісовому секторі країн східного партнерства з ЄС та Росії». Проект фактично завершений, але в процесі його виконання ми прямо чи опосередковано торкалися всіх питань сьогоднішнього порядку денного.

Що стосується мораторію на експорт, то на прохання колег із департаменту євроінтеграції я підготував робочу записку, де виклав свою точку зору.

Закон це природна, хоча й не найкраща реакція деревообробного сектору на політику Держлісагентства, яке багато років лобіювало експорт, перетворивши малолісну країну на найбільшого в Європі експортера деревної сировини. Закон приніс деякі короткострокові вигоди, але набагато більше в ньому мінусів, які тільки зростатимуть. Ми були проти мораторію на етапі підготовки законопроекту і зараз виступаємо за його скасування. Проте вважаємо, що це рішення може отримати підтримку лише в тому разі, якщо супроводжуватиметься кардинальними змінами на ринку деревини.

Для підготовки цих змін  пропоную створити міжвідомчу комісію, яка має всебічно вивчити ефективність використання деревини, що заготовляється в державних лісах, і базуючись на конкретних фактах і цифрах розробити заходи щодо поліпшення ситуації. Силами Держлісагентства, яке продовжує слідувати в руслі політики часів Януковича, це завдання не вирішити.

Безумовно необхідно кардинально змінити правила торгівлі деревиною, що заготовляється в державних лісах. Це  мало бути зроблено  до травня-червня 2014 року, але «віз і нині там».

Вважаємо доцільним подумати про внесення змін до податкового законодавства. Розумно ліквідувати переваги, що роблять імпортерів вигіднішими покупцями, ніж резидентів України. Це пов’язано зі скасуванням ПДВ при торгівлі деревиною та заміною його податком з обороту. Тут є варіанти, але обговорювати їх варто лише в тому разі, якщо пропозиція отримає підтримку.

Що стосується боротьби з нелегальними рубками та тіньовим обігом деревини, то говорити треба не стільки про посилення відповідальності, скільки про комплексний перегляд норм кримінального й адміністративного права, що цю відповідальність визначають.

Нинішня правова система базується на положеннях радянського права, що розглядає ліс як природний ресурс і карає за його самовільну рубку. За ринкових умов вона належним чином не спрацьовує.

Є два шляхи зміни ситуації:

1. За прикладом країн ЄС, куди Україна так прагне, визнати ліс майном, а його рубку крадіжкою. Це дасть можливість карати не лише за сам факт рубки, а й за скупку, переробку, зберігання та транспортування краденого.

2. Внести узгоджені зміни до чинного законодавства.

Перший шлях поки не під силу ні Міністерству агрополітики, ні Держлісагентству, хоча він перспективніший. У рамках другого підходу наш проект справді розробив низку пропозицій, що зводяться до точкового перегляду чинного законодавства. Вони давно передані Держлісагентству. Це лише рекомендації. Органи влади мають їх оцінити, можливо переглянути і головне, взяти на себе всю повноту відповідальності за остаточну версію законопроекту.

Що стосується відповідальності за порушення митних правил, то почати треба з того, щоб усі державні органи, які мають відношення до деревини, однаково трактували правила її класифікації. В Україні Митниця та Держстат уже 20 років не виконують вимог власних класифікацій, які гармонізовані з європейськими, і йдуть на поводі в Держлісагентства.

Поясню. У всьому світі деревину поділяють на дві категорії: ділова, що використовується в будівництві та промисловості) і паливні дрова, до яких належить усе те, що спалюється. У 1995 році Міністерство лісового господарства за підписом третього заступника затвердило Технічні умови на дров’яну деревину для технологічних потреб, до якої віднесли сировину для виробництва плит, товарів народного споживання та виробничого призначення. Під це визначення підходить ділова деревина , що використовується для виробництва целюлози, плит і пиломатеріалів. Уже 20 років, з благословення митниці, вона експортується за кодом 44011 (дрова паливні в колотому або круглому вигляді) і ніхто цього не приховує.

Цими ж ТУ змушений користуватися Держстат, фахівці якого чудово розуміють помилковість такого підходу, але нічого не можуть вдіяти з Держлісагентством, яке визначає правила первинного обліку деревини. Як результат в УРСР при рубках заготовляли близько 90% ділової деревини, а в сучасній Україні – близько 50%.

На запитання навіщо це все потрібно Держлісагентству відповідей багато. За рахунок відомчої нормотворчості:
• утворюється пул деревини, що продається за прямими договорами
• створюються умови для корупційних доходів за рахунок пересортиці
• мінімізуються податки та залізничні тарифи

Проект ФЛЕГ багато разів попереджав про необхідність змінити підходи до класифікації деревини.

Сьогодні, завдяки конфлікту навколо «вагонів ГГМ», проблема набула широкого розголосу, але це не тішить. Суди вже знайшли винних – це прості майстри лісу, які винні в тому, що виконували свою роботу так, як їх учили. Вони оштрафовані на суми, що вимірюються десятками тисяч. Між тим, через митні переходи Одеси, Чернівців, Львова та Закарпаття на плитні й целюлозні заводи Європи, Туреччини та Китаю  продовжують іти вагони з діловою деревиною під кодом дров паливних… і ніхто за це відповідальності не несе… Я не знаю, як це назвати. На думку спадає одне слово – ПІДЛІСТЬ.
 

Завершуючи, я хочу сказати, що за роки роботи ФЛЕГ підготував багато матеріалів, які можуть знадобитися сьогодні. Серед них:

• Правила торгівлі
• Правила класифікації деревини
• Пропозиція щодо зміни законодавства, що регулює державний контроль і відповідальність за лісові правопорушення
• Робоча записка «Заборона на експорт деревини в Україні: причини, наслідки, альтернативи»

Звертайтеся…"
 

М. П.