Делегація лісівників України відвідала підприємства лісової галузі Білорусі

Величезне спасибі Олександру Піскунову за інформацію... Нижче наведено збільшене зображення. Допоможіть  розпізнати лісівників України. М. П.

   І коли добре йдуть справи, не завадить звернути увагу на тих, хто працює поруч, у кого можна перейняти щось прогресивне і передове. Взаємний обмін досвідом прислужиться всім, тому й співпрацюють профільні відомства різних країн, а особливо сусідніх. Ось і кілька днів тому разом із фахівцями української лісової галузі Білорусь відвідала голова Агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич, щоб ознайомитися з нашим лісовим господарством, обговорити з білоруськими колегами актуальні проблеми використання лісових багатств, розширити ділові контакти. Лісівники сусідньої країни побували в РУП «Білдержліс» і Республіканському центрі підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців лісового господарства. А перші враження про нашу країну та її державні лісові установи вони отримали в Республіканському лісовому селекційно-насіннєвому центрі.

     Українську делегацію зустрічав перший заступник міністра лісового господарства Білорусі Олександр Кулик. Він коротко розповів колегам про структуру білоруського лісового відомства та досягнення за основними напрямами діяльності лісівників. Судячи із запитань, що ставилися, гостей зацікавив високий рівень механізації, що використовується при заготівлі лісової сировини, а також співпраця зі сторонніми виконавцями, готовими працювати на послугах. Докладніше Олександру Антоновичу довелося зупинитися на стані та роботі деревообробних цехів у лісгоспах.
  Імовірно, українські фахівці більш поглиблено вивчать білоруський досвід передачі до держлісфонду лісових масивів, що раніше належали сільгосппідприємствам. Адже подібне законодавче рішення пропонується ухвалити і в їхній країні. До слова сказати, в Україні, як і в нас, ліси — власність усього народу, і право розпоряджатися цим національним надбанням належить державі. Приватне або комунальне володіння лісовими територіями допускається в досить обмежених розмірах лише там, де окремі «клаптики» лісу загубилися серед сільгоспугідь. Крім того, юридичні та фізичні особи можуть придбавати ділянки занедбаних, деградованих земель з метою лісорозведення.

   Чимало запитань у гостей було й до директора лісового селекційно-насіннєвого центру Михайла Чичка. Особливий інтерес у них викликало виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Запитання тут стосувалися роботи автоматичної лінії та її продуктивності, відбору насіння та його сертифікації, підготовки торф’яного субстрату. Зеленіючі саджанці краще за будь-які слова говорили на користь такого способу лісовідновлення, який добре зарекомендував себе не лише в інших країнах, а й у Білорусі.

     Директор повідомив гостям чимало відомостей, що стосуються науково-практичних досліджень, які проводяться тут, подальшого розширення як території, так і програм з передових технологій вирощування елітного садивного матеріалу. До того ж незабаром така робота проводитиметься і в обласних селекційно-насіннєвих центрах, будівництво яких уже починається. Для цього будуть задіяні пільгові кредити Всесвітнього банку розвитку. До речі, вони виділені на підставі перевірки роботи республіканського центру, яка високо оцінена закордонними фахівцями.

Невипадково українські колеги виявили підвищену увагу до питань збереження та примноження лісових багатств. У них у країні державними лісогосподарськими підприємствами щороку створюється 40—45 тис. гектарів нових насаджень. Із загальної кількості 30—35 тис. га становить лісовідновлення і 8—10 тис. га — лісорозведення на землях лісового фонду та занедбаних сільськогосподарських землях. Штучне лісовідновлення переважає.

     На підприємстві «Білдержліс» велике враження на українських фахівців справило використання лісовпорядниками геоінформаційної системи лісового моніторингу на основі космічного зондування та аерофотознімання. Новинкою для них стало саме існування в нашій країні центру підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців лісового господарства, де багато працівників лісової галузі різних професій освоюють усе нове, що необхідно за їхньою спеціальністю. Наприклад, лише так, використовуючи тренажери та реальну техніку, можна по-справжньому навчати операторів харвестера. І дуже важливо, що при цьому люди з усіх куточків республіки проходять тут же діагностику можливих захворювань і курс оздоровлення.

     Обмін відомостями та думками між фахівцями двох країн показав, що в них існує багато спільних підходів до розвитку лісового господарства. Водночас окремі питання вирішуються з урахуванням місцевої специфіки та соціально-економічних умов. Зустрічі допомагають кожній стороні знайти одна в одної раціональні варіанти вирішення однакових проблем. І гості, і господарі висловили впевненість, що цього разу було закладено міцний фундамент подальших ділових зустрічей. Зокрема, в рамках раніше укладеної угоди про співпрацю у сфері лісового господарства білоруські лісівники отримали запрошення відвідати Україну найближчим часом, де їх, безсумнівно, зацікавлять розсадники лісових і декоративних культур, благоустрій територій. Зі свого боку під час наступного візиту українці хочуть ґрунтовно ознайомитися з білоруським досвідом розроблення буреломних лісосік за допомогою багатооперційної техніки.