Бар’єр для чужорідних видів

«Інвазійні види рослин і суспільство — усвідомлення загроз і захист регіонального біорізноманіття» — так назвали новий міжнародний науково-освітній і соціально-просвітницький проект, запропонований представниками трьох ботанічних садів 28-29 липня 2016 року під час експедиційного виїзду учасників семінару «Стратегія та методи ботанічних садів зі збереження та сталого використання біорізноманіття природної флори».

Цього року він пройшов учетверте, повідомляє Gazeta-navuka.by. Ініціатори та учасники проекту (на фото): Центральний ботанічний сад НАН Білорусі (Є. Спіридович, М. Павловський), Ботанічний сад Тверського державного університету, Росія (Ю. Наумцев, У. Спіріна), Ландшафтний арборетум університету Міннесоти (Ян Малиша, Девід Ремукал). Проект підтримано співробітниками Інституту експериментальної ботаніки ім. В.Ф. Купревича НАН Білорусі (НЕБ)(Д. Дубовик, А. Скуратович).

З 1983 року ЦБС і його філія — Ганцевицька науково-експериментальна база (НЕБ) стали первинним центром інтродукції цінних нетрадиційних культур родини брусничні — журавлини великоплідної, лохини високорослої, брусниці звичайної. У 2010—2013 роках у Білорусі на промислових плантаціях журавлини великоплідної було виявлено комплекс занесених видів рослин північноамериканського походження, діаспори яких (насіння та вегетативні частини) були ненавмисно занесені зі штату Вісконсин із садивним матеріалом.

З 40 північноамериканських бур’янів 21 став новим для флори Білорусі, а 16 — новими натуралізованими видами для флори Східної Європи. Під час обстежень співробітники ботанічних садів та ІЕБ відзначили, що конкурентні взаємовідносини цих видів з аборигенними таксонами поки слабкі. Значна частина виявлених рослин не поширюється за межі плантацій, проте деякі з них мають високий інвазійний потенціал і надалі можуть розселитися не лише в республіці, а й у суміжних країнах.

Пізніше члени Комісії з інвазійних видів рослин Ради ботанічних садів Росії та Білорусі, а також інші фахівці та вчені під час експедиційного виїзду провели оцінку динаміки чисельності раніше виявлених занесених видів і моніторинг результатів боротьби з ними на Ганцевицькій НЕБ «Журавінка» та у ВАТ «Поліські журавлини» (Пінський район Берестейської області). Лише 8 із 21 виявленого північноамериканського виду росте на обох плантаціях, причому їхня рясність і чисельність варіюють за роками. Окрім явно занесених рослин (безпосередньо з Північної Америки), на цих плантаціях ростуть і інші адвентивні північноамериканські види.

http://gazeta-navuka.by/images/news/608.jpg

Слід зазначити, що Білорусь через географічне положення та транскордонний характер річкових басейнів виступає як регіон—акцептор чужорідних видів. Це означає, що процес інвазії посилюватиметься. Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища спільно з фахівцями НАН Білорусі було розроблено план заходів із запобігання та мінімізації шкоди від інвазії агресивних чужорідних видів диких тварин і дикорослих рослин на 2006—2010 роки. За цей період було створено Центр з інвазивних видів тварин і рослин у структурі НАН Білорусі та організовано роботу з ведення кадастру рослинного й тваринного світу.

Для ухвалення дієвих заходів з обмеження поширення та чисельності борщівника Сосновського, золотушника канадського, ехіноцистису часточкового, клена ясенелистого на території Мінська, згідно з рішенням Мінського міського виконавчого комітету, усіма адміністраціями районів було розроблено індивідуальні плани заходів з обмеження поширення та чисельності інвазивних видів рослин, реалізація яких триває у 2016 році.

Контроль чисельності та боротьба з інвазивними видами — світова проблема. Цій роботі присвячена одна з цільових задач Глобальної стратегії збереження рослин. Але слід чітко розуміти, що лише регіональний і предметний підхід до цієї теми та конкретна робота в регіонах і з місцевою спільнотою може зрештою дати результати. Тому ініціатива ботанічних садів Білорусі, Росії та США з розроблення та реалізації міжнародного проекту «Непрошені гості — інвазивні види рослин і суспільство — усвідомлення загроз і захист регіонального біорізноманіття» своєчасна.

Основна місія проекту «Непрошені гості» — у розробленні комплексної програми вивчення, контролю, моніторингу та боротьби з інвазивними видами рослин на основі синтезу зусиль науки й суспільства. Планується створити регіональні «Чорні книги». Ми впевнені в тому, що зусиллями державних наукових організацій, навіть за серйозної підтримки, проблему контролю та боротьби з «чужинцями» вирішити неможливо. Лише залучення до цієї роботи всіх цільових груп зможе дати реальні й довгострокові результати. Перший етап практичної роботи за проектом було розпочато вже цього року на Ганцевицькій станції.

Другий етап відбувся 20 липня. Фахівці Ботанічного саду НАН Білорусі продовжили обстеження журавлинних плантацій і прилеглих до них ділянок, почали роботу зі збору гербарію та зразків для молекулярно-генетичного аналізу.

Одним із перших практичних документів, який визначає кроки ботанічних садів у цьому напрямі для простору СНД, став «Кодекс управління поведінкою інвазійних видів рослин у ботанічних садах», прийнятий на Всеросійській науковій конференції (Ярославль, 2011). Одне з його завдань — інформувати населення про небезпеку з боку чужорідних видів. Для реалізації цього завдання Комісія з інвазійних видів Ради ботанічних садів Росії, Білорусі та Казахстану розробляє цілий ряд програм.

Один із важливих напрямів — розвиток системи нових для ботсадів експозицій чужорідних видів рослин. У найпрогресивніших ботсадах уже існують дисплеї з «промовистими» назвами — «Не пускайте нас до саду!» і «Не випускайте нас із саду!». Експозиції та дисплеї «Не пускайте нас до саду» влаштовують за межами його території при вході. Видовий склад рослин змінюватиметься залежно від регіону, в якому розташований ботсад. Для Білорусі це такі види, як енотера дворічна, злинка канадська, гелінсога дрібноквіткова, гелінсога чотирипроменева, ромашка запашна та низка інших видів.

Експозиції та дисплеї «Не випускайте нас із саду!» покликані знайомити відвідувачів з активно здичавілими в садах рослинами, які стали потенційно інвазійними видами і в найближчому майбутньому можуть почати експансію в природні біоценози (як це сталося з видами попередньої групи, також спочатку культивованими в інтродукційних установах). Для нашої країни це топінамбур, золотушник канадський, ехіноцистис часточковий, айстра новобельгійська, кислиця пряма, маргаритка багаторічна та ін.