Лісова мафія

Що насправді криється за активною боротьбою з масовими вирубками на Закарпатті після візиту Луценка? З того часу, як місяць тому Юрій Луценко політав під час робочої поїздки над Карпатами, досліджуючи проблему масових рубок, у лексиконі українців з’явилося нове слово: екоцид.

 Напевно, вистрижені бензопилами діри в Карпатах дуже сильно й неприємно вразили генпрокурора, пише УКРІНФОРМ. Бо після побаченого Луценко наказав усім, а в першу чергу прокуратурі: або ви закриваєте питання масових вирубок, або вчитеся літати, перефразувавши, ймовірно, метафору "вилетіти з роботи". І дав час - до середини вересня.

Саме тоді ми з вами й маємо побачити результат роботи прокуратури, зокрема, у боротьбі з масовими вирубками. Що ж можна сказати вже за місяць цієї роботи? Перш за все, правоохоронці справді активізувалися. Прокуратура на Закарпатті дедалі частіше звітує про провадження, розпочаті за фактами несанкціонованих вирубок, поліція також майже щодня тішить народ звітами про затримані лісовози з невідповідними документами або зовсім без них, лісівники зі свого боку інформують про звільнених працівників лісгоспів, яких упіймали на незаконній діяльності.

У Москаля продовжують розповідати про епопею із затриманими в Чопі вагонами з лісом. Але, попри все це, активісти, які й раніше сурмили про масові незаконні вирубки, так само продовжують знаходити нові місця, що свідчить, швидше за все, про те, що навіть за такої активної боротьби правоохоронців масові вирубки тривають. Ми спробували розібратися, чому.

ЯК ЗА ГОДИНУ ЗНАЙТИ ЛІСОВУ МАФІЮ

Цікавий випадок описав днями закарпатський активіст з Хуста Роман Келемен - його повідомлення на сторінці в мережі Фейсбук мало великий резонанс і називалося "Як я за годину знайшов лісову мафію".

"Усі борються з незаконними вирубками, і навіть голова ОДА, виявляють якісь факти, лісовози, але довести нічого й нікому не можуть - усе законно, на те є "папірець". Правоохоронці, журналісти, громадськість говорять про лівий ліс, але поки ніхто так і не пояснив, звідки він береться. Я вам це опишу на прикладі однієї простої вирубки. Схема проста, але правоохоронці її тупо не бачать, не хочуть бачити і завдяки їй отримують на кишенькові витрати. Маючи трохи часу, пішов я в ліс - те місце, де запланували санітарно-суцільну вирубку.

Це Хустський район, с. Сюрюк, квартал 41. За законом ці дерева, які виділені під санітарно-суцільну вирубку, мають бути хворі, заражені, пошкоджені буреломом. Але насправді це здорові буки, без жодних ознак хвороби. Усі ці дерева вже проклеймовані під вирубку на дрова. Мають зарубки: 3 зарубки - це дерево не є діловою деревиною, тобто дрова, 2 зарубки - напівділова деревина і 1 зарубка - ділова деревина.

Але на всіх деревах є по 3 зарубки, на моїх фото видно якість дерев, чистоту стовбурів... Це першосортна деревина, яку мають вирубати на дрова. Усі розуміють, що все це буде продано без документів на пилорами, як пиловник за високу ціну, потім усе це переробиться і буде продано за ще вищу ціну на експорт. А різниця осяде в кишенях лісівників і контролюючих служб. А це мільйони й мільйони гривень у межах Хустського району, а в межах області можна лише здогадуватися", - пише активіст Келемен.

"Якщо для прикладу взяти цю вирубку, то тут молодий ліс і здоровий, якому ще треба рости років 30 і який визнали хворим і відправили на вирубку на дрова. Це настільки злочинно, що навіть уявити важко. Якщо аналізувати, каже активіст, то 80% усіх вирубок області - це санітарно-суцільні вирубки, і лише 20% - вирубки головного користування. Тоді взагалі треба бити тривогу й визнавати ліси Закарпаття екологічною катастрофою - тому що вони всі хворі" - наголошує активіст.

ІЗ САНІТАРНОЇ ВИРУБКИ ДЕРЖАВІ ПЛАТЯТЬ 1,40, А З ВИРУБКИ ДЕРЕВИНИ І СОРТУ - 100 ГРН

Роман також підрахував, скільки коштує одна така вирубка державі.

"Різниця в податках між корінною платою (за пень, - ред.) із санітарної вирубки в три і більше разів менша, ніж із вирубки головного користування. Наприклад, вирубка санітарна (дрова) коштує 1,40, а вирубка першого сорту - 100 гривень. Ось скільки бюджет недоотримує грошей від корінної плати, і ось скільки ділки заробляють на лісі лише на корінній платі. А тепер якщо порахувати ціну кубика дров букових 240 гривень за куб і між першосортним буковим лісом - 1250 гривень, різниця 1010 гривень з одного кубика. Ось приблизно скільки осідає в чорній касі лісової галузі з одного спиленого кубика букового лісу.

А все це можливо лише за допомогою лісопатологічної служби, яка якраз і дає висновки, і встановлює межі санітарних вирубок, і визначає, чи справді дерева хворі. За це вони отримують до 3 доларів за відведений кубометр деревини. Висновки та заключення дає комісія. До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби, лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони та захисту лісу, а також лісничий і представник постійного лісокористувача", - зазначає Келемен.

У коментарі Укрінформу він розповів, що викликав міліцію та еколога, але ті не виявили нічого злочинного на цій ділянці, адже є документи на цю вирубку, і з ними все гаразд. І суцільна вирубка тут відбудеться.

- Ефекту від такої діяльності активістів - нуль, - каже Роман Келемен. - Річ у тім, що самі місцеві лісники, чиновники та правоохоронці зацікавлені, адже якщо не вони, то їхні близькі родичі мають свої пилорами, продають ліс. Усе це знають, бачать машини, на яких їздять лісники й працівники прокуратури, маєтки, в яких вони живуть. І разом з цим лісові господарства, якими ці керівники керують, збиткові, вони роками заборгували державі - знаю на прикладі окремих хустських лісгоспів. А прості лісники з цього отримують хіба залишки, які можна продати на дрова після вирубок.

Активіст іронізує над акціями лісівників щодо боротьби з несанкціонованими вирубками, наприклад, стосовно дронів, які моніторитимуть ліси.

- Це імітація діяльності, дрони тут не допоможуть, адже ніхто не знає ліс краще за самих лісівників, саме в них є інформація, де ростуть особливо цінні породи, такі як ясен, клен, черешня, кедр, ціна на які дуже висока на ринку. Вони ж не зможуть боротися самі з собою! - каже Роман Келемен.

ПОКИ ВІДЕО З ВАГОНАМИ ЛІСУ НЕ ПОБАЧИВ ГРОЙСМАН, НАШ ГАЛАС НІКОГО НЕ ЦІКАВИВ

Ще одна закарпатська активістка, яка робить гучні заяви про масові вирубки - Лариса Приходько. Її заяви викликали зупинку перших 20-ти з гаком вагонів у Чопі. Нагадаємо, у березні пані Лариса з колегами здійняла галас навколо вагонів, які везли за кордон залізницею заборонений кругляк, який за документами значився як дрова. Ця акція викликала резонанс, через який у Києві захотіли змінити голову митниці в Чопі, а голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль у зв’язку з цим влаштував так званий "демарш" - написав заяву на звільнення. Москаля, зрештою, не звільнили, як і начальника Чопської митниці Колеснікова. А через тиждень Москаль сам видав знамените розпорядження, яким заборонив експорт із Закарпаття лісу довжиною понад 1 м. Унаслідок цього на кордонах Закарпаття досі стоять понад 200 вагонів з лісом.

Пані Лариса розповідає, що якби інформація не просочилася до Києва, такого резонансу, можливо, і не було б.

- Адже до того часу через кордон постійно йшла деревина, яка в документах значилася як паливна. Цей факт не бентежив ні митників. ні прокуратуру, ні СБУ, ні лісівників, нікого, поки ми з журналістами не здійняли галас. І лише коли наше відео якимось чином потрапило на очі Гройсману, після цього про лісову мафію заговорили вголос, - каже Лариса.

Члени ГО "Сила народного контролю" систематично моніторять ситуацію з незаконними вирубками в лісах Карпат, каже активістка з Чопа.

- У кожному випадку викликаються правоохоронці, публікуються відомості в мережі Інтернет. Однак реагують на наші повідомлення про те, що ліс продовжують розкрадати, лише журналісти. Так, у рамках відкритих кримінальних проваджень за фактом незаконного вивезення лісу за кордон під виглядом дров мене, як основного фігуранта тих подій на станції Чоп, навіть не викликали на допит. Це свідчить про те, що справу замнуть, як і всі інші.

ПОКАЖІТЬ СУСПІЛЬСТВУ КАРТУ ХВОРИХ ЛІСІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ПІД САНІТАРНІ ВИРУБКИ

Лариса Приходько вважає, що продовжувати знищувати ліси в Карпатах, навіть після шаленого тиску з боку активістів, можливо лише з відома та благословення системи лісівників. Також і вивозити ліс під виглядом дров можливо лише під прикриттям вищого керівництва. Обласні керівники такого рівня питання навряд чи вирішують, каже активістка.

- І ще одне: знищення лісу не припиниться, поки вся інформація про так звані санітарні вирубки тримається в секреті. Невідомо, хто, коли і в якому складі визначає масиви лісу в Карпатах, які нібито сильно і масово захворіли й потребують вирубки. Я офіційно запитувала керівника лісгоспу на Закарпатті пана Валерія Мургу: "Хто, як, коли, в якому складі визначає ділянки під вирубки та підписує документ про це?". Він загадково сказав: "Комісія з Києва". Тобто, мають розуміти, що нібито якась людина приїжджає до нас у Карпати з Києва, ходить з лісниками по лісах і визначає, де потрібно проводити санітарні вирубки. Ви вірите в це? Я - ні, - каже Приходько.

- Думаю, що документи про це підписуються дистанційно і... не безоплатно. А прокуратура й екологічна інспекція бездіяльні. Осліпли й оглухли. Так само раптово, як раптово й масово "захворіли" ліси в Карпатах. Екологічні інспектори отримують зарплату саме за те, щоб вберегти дерева від масових незаконних вирубок. А насправді лише активісти та журналісти зайняті боротьбою проти знищення Карпат.

Поки не почнуть притягати до реальної відповідальності винних у масових вирубках дерев, поки не оприлюднять карту "смертельно хворих невідомими хворобами" лісів, які вже заплановані під так звану санітарну вирубку, поки не змінять митні правила і не пропишуть чіткі й зрозумілі українські ДСТУ (адже досі митники керуються ГОСТами Радянського Союзу), поки народ не зрозуміє, що нашу країну знищують і продають маленькими частинками, масове знищення дерев не припиниться.

НА КПП НА ЗАКАРПАТТІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕВІРЯТИ ВСІ ЛІСОВОЗИ

А як же влада? На початку ми говорили про інформаційні повідомлення про затримку лісовозів і відкриття кримінальних проваджень, якими дедалі частіше насичують інформаційний простір поліція та прокуратура.

У Закарпатській прокуратурі кореспонденту Укрінформу, зокрема, розповіли, що поки не готові звітувати про роботу - тому що ще тривають провадження та оперативні слідчі дії, зате пообіцяли розповісти в ті часові рамки (в середині вересня), в які поставив Генпрокурор. Виявляється, що натяк Луценка про "або боретеся - або вчіться літати" зрозуміли правильно, і працюють.

Зокрема, як повідомила прес-секретар прокуратури Закарпатської області Вікторія Попович, нещодавно прокурор області провів нараду з керівниками всіх регіональних відомств щодо того, як координувати роботу, щоб досягти в боротьбі з вирубками результату. Результатом, очевидно, має стати оголошення осіб, які організовують масові несанкціоновані вирубки в Карпатах. Також вона розповіла про те, що на всіх КПП на дорогах Закарпаття отримали завдання перевіряти лісовози та документи, тому перевірки почастішали.

Зі свого боку днями лісники відзвітували про 17 звільнених з посад і 47 оштрафованих за неправову діяльність у веденні лісового господарства (до слова, пан Валерій Мурга обіцяв Укрінформу відповісти на запитання щодо боротьби з масовими вирубками в Карпатах).

НА КОРДОНІ ЛИШАЄТЬСЯ ПОНАД 180 ВАГОНІВ З ЛІСОМ, ЇХ ВІДКЛИЧУТЬ САМІ ЛІСГОСПИ

Поспілкувалися ми і з представниками влади в Закарпатській ОДА. Прес-секретар Геннадія Москаля Ярослав Галас розповів Укрінформу, що в облдержадміністрації стежать за процесом боротьби з масовими вирубками і помітили його активізацію, але наголошують, що боротьба має бути системною і тривалою. Інакше ця проблема залишиться нагальною.

Заодно ми поцікавилися долею затриманого лісу, який стоїть на кордонах Закарпаття.

- Поки залишається понад 180 вагонів із затриманим лісом на кордоні на Закарпатті, - повідомив Ярослав Галас. - 5 із них конфісковано в дохід держави, тих, хто відправляв цей ліс, визнали винними і змусили через суд відшкодувати державі 100% збитків від вирубки тієї кількості лісу, яка була в тих вагонах.

Ще 17 вагонів конфіскували як речові докази в кримінальному провадженні про підроблені документи, за якими ділову деревину відправляли як дрова. Через виконавчу службу цей ліс заберуть на користь держави, можливо, він буде відправлений на Схід, на потреби військових, адже наближається зимовий період, а на Донеччині та Луганщині з дровами скрутно. У будь-якому разі було б логічно направити цей ліс туди, - сказав Галас.

Що стосується решти ста з гаком вагонів, у Москаля вважають, що їхня доля складеться наступним чином:

- Думаємо, лісгоспи відкличуть ці вагони - щоб не втратити ліс, який заберуть на користь держави. Прогнозуємо, що станеться це протягом місяця, - сказав Ярослав Галас.

БОРОТЬБИ З ВИРУБКАМИ СТІЛЬКИ ОСТАННІМ ЧАСОМ, ЩО ЦЕ СХОЖЕ НА PR-АКЦІЮ

Громадський активіст і експерт Юрій Дербаль вважає, що поки в ситуації з обмеженням масштабних суцільних вирубок немає великого прогресу. Коли ми спілкувалися з паном Юрієм щодо несанкціонованих вирубок навесні, він розповідав про необхідність поступового відходу від практики суцільних, у тому числі й санітарних вирубок в Україні. Зараз запроваджено заборону на такі вирубки - але лише в заповідних зонах природно-заповідних об’єктів.

- Якби така заборона була запроваджена на всі інші ліси, де суцільні вирубки дозволені, це б не спрацювало, адже зараз є такі ділянки лісу, де проводяться суцільні вирубки згідно з виданими дозволами, - каже Дербаль. - Укладено сотні договорів на заготівлю деревини з підрядниками. За деревину, що заготовляється на цих ділянках, державі сплачено заздалегідь. Деревину, навіть ще не заготовлену, вже продано покупцям - деревообробникам, як правило, на аукціонах - кошти з бюджету лісовим господарствам держава не поверне. Розірвання договорів на заготівлю деревини з підрядниками та купівлі-продажу з покупцями може призвести до значних збитків для лісових господарств і бізнесу, що працює з деревиною. Це "велика машина", її треба зупиняти поступово, якщо для цього є реальні підстави.

Що ж можна зробити зараз?

Насамперед, вважає експерт, потрібно досягти злагодженості дій з виявлення порушень у призначенні, проведенні незаконних вирубок, а отже - їх призупиненні та притягненні винних до відповідальності між активістами та правоохоронними органами, у тому числі й лісівниками.

- Я не бачу цього зараз. Я бачу, як окремі акції активістів, поліції, міліції та інших силових і адміністративних органів налаштовують суспільство проти лісівників, звинувачують їх, не підкріплюючи доказами, у тому, у чому вони, можливо, і не винні. Переконаний, що не можна так діяти, тому що не всі лісівники - злочинці, у чому нас намагаються переконати. Є професіонали, які створюють нові насадження, доглядають ліс, переживають за його майбутнє, я особисто таких лісівників знаю чимало.

Правоохоронці останнім часом демонструють бурхливу діяльність: усі ці показові зупинки лісовозів на трасах, вагони й машини з деревиною на штраф-майданчиках, перевірки, обшуки, кримінальні провадження - цього так багато в пресі зараз, що це все схоже на заплановану піар-акцію. Щойно вона завершиться, несанкціоновані вирубки продовжуватимуться надалі. Бо це проблема не одного місяця чи року.

Невже попередні 25 років ніхто не бачив проблем із вирубками та тіньовим ринком деревини? Але все ж не було розроблено дієвого механізму, як цьому протидіяти. І зараз я поки не бачу інформації, щоб над розробленням цих механізмів хтось системно працював. Лісове господарство, наприклад, досі користується радянськими стандартами при класифікації та оцінці якості деревини. Але тоді була планова економіка, зараз інші умови. Лісівники та бізнес, пов’язаний з ринком деревини, стали заручниками безглуздих стандартів. Я не захищаю тих, хто умисно займається злочинними схемами, але на основі цих стандартів порушуються кримінальні справи і страждають, думаю, у більшості випадків невинні хороші фахівці, їхні сім’ї.

Тому ще раз підкреслюю, що потрібна спільна робота - активістів, лісників і правоохоронців, які не заплющуватимуть очі на реальні порушення. Також потрібно виключити збут незаконно добутої (заготовленої, придбаної тощо) деревини: не буде попиту - впаде і пропозиція. Коли посадові особи, залучені до цих схем, відчують тиск суспільства, який підтримують правоохоронці, проблема зникне сама собою, вважає експерт.

- Важливо поширювати в суспільстві інформацію про ті підприємства, які вже працюють з деревиною прозоро, створюють робочі місця, платять податки, підтримують розвиток. Таких багато, але про них не говорять, тому що є суспільний запит на інформацію про тих, хто порушує закон. Вважаю, що треба більше розповідати про позитивний досвід ведення лісового господарства, використання продуктів лісу, тим більше, що такий є в Україні, - каже Юрій Дербаль.