Справа не в транші: чому дешевшає гривня

Фото "День" Уже традиційно з наближенням осені на українському валютному ринку спостерігається новий виток девальвації. Офіційний курс гривні опустився нижче 25 грн за дол. Охочі купити валюту в обмінних пунктах мають платити в середньому 26,5 грн за дол.

Найімовірніше, гривня і надалі дешевшатиме, і справа тут не в транші МВФ, а в тому, що програма фонду в Україні поки працює погано.
Нацбанк тим часом зберігає спокій.

"Ситуація на внутрішніх і зовнішніх ринках залишається сприятливою завдяки стрімкому падінню темпів інфляції, високому врожаю та позитивній кон’юнктурі на світових ринках сталі й залізної руди.

Крім того, зниження цін на нафту та підвищення енергоефективності економіки призвело до скорочення імпорту", — відповідають у НБУ на запит ЕП.

При цьому регулятор звертає увагу, що стежить за ситуацією і готовий гасити надмірні коливання.
Однак суттєві коливання вже відбулися на готівковому, "чорному", ринку, і його контролювати регулятор не може або декларує, що не може.

Водночас, швидше за все, вже в жовтні-листопаді до позначки в 27 грн за дол наблизиться і офіційний курс, незважаючи на всю "позитивну кон’юнктуру".

При цьому не варто думати, що гривня втрачає свою вартість у зв’язку з тим, що уряд не може отримати третій транш від МВФ через проблеми з електронним декларуванням чи з інших причин. Курс 27,2 було взято для розрахунку бюджету на 2017 рік ще на початку 2016 року.
"Проект держбюджету на 2017 рік розраховується на основі прогнозного курсу 27,2 UAH/USD, який було надано Нацбанком відповідно до пункту 2 статті 33 Бюджетного кодексу. Тобто саме НБУ листом від 15 березня 2016 року надав Кабміну такий прогноз", — кажуть у Мінфіні.

НБУ, у свою чергу, надав Мінфіну прогноз за курсом від МВФ. "Національний банк надав Міністерству фінансів прогноз щодо обмінного курсу гривні, який був підготовлений експертами місії МВФ під час підготовки до перегляду програми", — відповідають у НБУ.

Оскільки цей прогноз експерти фонду дали ще на початку 2016 року, виходить, що девальвація в Україні — процес запланований.
Спочатку, коли Україна підписувала програму EFF з МВФ, курс на 2017 рік мав становити 23,1 грн за дол. Однак оскільки програма фактично не працює, гривні доводиться девальвувати.

Як відомо, НБУ тепер не вважає за потрібне утримувати курс гривні. "Нацбанк приділяє основну увагу досягненню своїх інфляційних цілей, але не таргетує певний рівень обмінного курсу", — пояснює регулятор.

Однак в Україні політика інфляційного таргетування навряд чи може бути настільки успішною, як, наприклад, у Новій Зеландії, куди делегація НБУ літала переймати досвід. У рамках політики інфляційного таргетування ринок сам знаходить рівновагу. Однак в Україні, швидше, не ринок, а базар, де багато що залежить від настрою продавця і готовності покупця торгуватися.

Один з головних покупців на вітчизняному ринку — НБУ, який не схильний торгуватися, розуміючи, що скоро починається новий бюджетний період з новим прогнозом курсу валюти. Схожа ситуація спостерігалася восени 2015 року, коли курс гривні почав просідати з 22 грн за дол до 24 грн за дол.

Тоді НБУ пов’язував це з місцевими виборами, але цей чинник регулятор не став відігравати назад. У такій ситуації можна зрозуміти експортерів, яким потрібно місяць-два притримати валюту, щоб потім продати її на 10% дорожче.

Те, що курс останні кілька років не відповідає прогнозам уряду, саме уряд, схоже, не турбує. Адже черговий виток девальвації допоможе зібрати ще більше платежів до бюджету. Однак у цього явища є й побічні дії.

"Вплив девальвації на бюджет проявляється у двох напрямах: короткостроковий ріст надходжень у гривні за рахунок девальваційної складової та подальше зниження податкових надходжень", — каже експерт економічного дискусійного клубу Євген Олійников.
За його словами, спочатку валюта змінюється за вищим курсом, але в середньостроковій перспективі зростання курсу іноземних валют пригнічує попит і ділову активність через зростання цін, спричинене подорожчанням імпортної частини в собівартості. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку.

Однак загалом зараз для уряду девальвувати гривню набагато легше, ніж, наприклад, боротися з виведенням коштів з банківської системи, закривати податкові ями та наводити лад на митниці.

Саме завдяки девальвації ДФС гордо рапортує про рекордні за всю історію України збори до бюджету та перевиконання планів митниці.
Незважаючи на відсилання голови НБУ до огляду холодильника, питання курсу, як і раніше, болісне як для населення, так і для бізнесу. Девальвація ускладнює ситуацію з падінням реальних доходів населення.

НБУ рапортує, що населення продає більше валюти, ніж купує. Однак це зовсім не від того, що люди стали більше довіряти гривні, яка останніми роками не має накопичувальної функції.

Тут навряд чи варто звинувачувати лише НБУ, якому довелося взяти на себе всі репутаційні втрати, пов’язані з девальвацією. Проблема в тому, що замість обіцяних реформ Кабмін часто продовжує займатися їх імітацією.

"У девальвації 2016 року основна провина на економічному блоці уряду. Україна сидить на сировинній голці, у нас немає великого притоку валюти вже два роки. НБУ намагається ділити через міжбанк і аукціони те, що є.

За такого дефіциту з’ясовується, що в Мінекономіки — 4 млрд дол безповоротної фінансової допомоги, яку вони не можуть оприбуткувати, і 9 млрд дол кредитів на розвиток, під які немає проектів. На тлі дрібних помилок НБУ це жахливий саботаж, який вимагає негайного розгляду", — каже член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.