К. Авраменко: "В Україні збільшилися обсяги нелегального експорту деревини"

У 2015 році в Україні, за офіційними даними, було незаконно вирубано 24 тис. кубометрів лісу. Як повідомила т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич, якщо говорити мовою цифр, такі збитки можна оцінити майже в 85 млн гривень. Чи підтверджують експерти таку ситуацію? Що призвело до такого розвитку подій? А також що необхідно робити, щоб сприяти розвитку власної промисловості в Україні, в інтерв’ю ГолосUA розповіла Крістіна Авраменко, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень.

- Крістіно, розкажіть про експорт деревини. Що говорять цифри?

За кордон Україна, як правило, постачає деревину в необробленому вигляді або ж у вигляді простих виробів - піддони, бочки, рамки тощо. Експорт такої продукції у 2015 році склав майже 3 % від загального обсягу експорту. Водночас експорт меблів склав лише 1 % від загального обсягу. Це свідчить про те, що Україна замість переробки деревини в країні, створення робочих місць, постачає сировину виробникам інших країн. Таким чином, ми виснажуємо свої природні ресурси і не сприяємо розвитку власної промисловості.

-Українська влада зобов’язалася розробити механізми для стимулювання розвитку вітчизняної деревообробної промисловості…

- Згідно з Коаліційною угодою це передбачалося зробити у другому кварталі 2015 року. Що ж зроблено? У липні 2015 року було ухвалено закон, яким на 10 років забороняється вивезення за межі митної території України необроблених лісоматеріалів - деревних порід, крім сосни - з 1 листопада 2015 року і деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року. Таким чином, було забезпечено достатню наявність сировини для українських виробників, але на цьому все й закінчилося. Також була спроба ухвалити законопроекти щодо скасування мита та ПДВ на деревообробне обладнання, яке дозволило б українським виробникам зменшити витрати на модернізацію своїх виробництв і забезпечити належну якість своєї продукції для її постачання на зовнішні ринки. Але вони були ухвалені лише в першому читанні і в такому стані вони залишаються ще з травня минулого року.

- Оскільки не було подано й ухвалено одразу комплексного пакета законопроектів, спрямованих на розвиток меблевої та деревообробної промисловостей, законопроект про мораторій на експорт деревини в кінцевому результаті більше нашкодив, ніж приніс користі?

- По-перше, через те, що не було запроваджено належного контролю на кордоні за виконанням мораторію, збільшилися обсяги нелегального експорту деревини. По-друге, так і не було вирішено питання невідповідності цього законопроекту вимогам СОТ. Згідно з вимогами СОТ, не можна запроваджувати жодних нових обмежень на експорт товарів. Винятком є обмеження, які тимчасово застосовуються з метою запобігання або послаблення критичного дефіциту товарів у країні. Однак обґрунтування щодо наявності критичного дефіциту лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді в Україні так і не було надано. А також обґрунтування щодо доцільності запровадження самої заборони, а не обмеження вивезення за межі митної території України лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді. По-третє, через те, що Україна порушила вимоги угоди з ЄС і СОТ, за словами представників Мінекономрозвитку, існує ризик неотримання макрофінансової допомоги ЄС, а саме кредиту в розмірі 1,2 млрд євро. Тепер Мінекономрозвитку активно бореться за скасування мораторію на експорт деревини. Якщо він таки буде скасований, повернемося до тієї самої точки, з якої починали. І це не стане прикладом успішних реформ.

- Що мав би зробити уряд?

-Уряд міг би розробити спільне бачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвивати кожну галузь окремо. Потім розробити пакет законопроектів із прорахованими фінансово-економічними наслідками, які потрібно було б ухвалити одразу. Таким чином, були б прораховані всі переваги й недоліки, у тому числі й запровадження мораторію на експорт і ухвалено відповідне рішення, а, за необхідності, подати це обґрунтування до СОТ. Виробництво меблів є перспективним з точки зору як внутрішнього ринку, так і виходу на зовнішні ринки. За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», обсяг світового ринку меблів становить 420 млрд дол. США, а середньорічні темпи зростання за 2003-2013 роки - 3,7 % на рік. Більше того, цей ринок характеризується зміщенням виробництва в країни з дешевою робочою силою, а найбільшими споживачами є ЄС і США. Тому Україна могла б розраховувати на збільшення обсягів експорту цієї продукції, отримання валютної виручки та створення нових робочих місць.

- Що, на вашу думку, конкретно необхідно робити далі?

-Зважаючи на ситуацію, що склалася, необхідно скасовувати мораторій на експорт деревини і починати все спочатку, але вже враховуючи старі помилки. Починати потрібно з комплексного аналізу перспектив розвитку деревообробної та меблевої промисловостей. Слід напрацювати повний пакет законопроектів, до якого, за необхідності, включити ті, які вже ухвалені в першому читанні (№2617 і №2618) та розглянути інші інструменти для відновлення деревообробної та меблевої промисловостей, створення робочих місць, переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію ширшого ступеня обробки.