Відбувся семінар із питання організації роботи дослідних лісгоспів

Про те, що виростити добрий ліс — справа непроста й клопітка, у Гомельському ДВЛГО знають не з чуток. Розвинена мережа дослідно-виробничих і демонстраційних об’єктів на базі трьох дослідних лісгоспів і 25 дослідно-виробничих лісництв, а також стійка співпраця з Інститутом лісу НАН Білорусі дає змогу гомельським лісівникам перебувати в авангарді розвитку лісової дослідної справи в Білорусі та навіть у чомусь задавати тон.

Нещодавно на базі ДОЛГУ «Речицький дослідний лісгосп» і ДЛГУ «Гомельський лісгосп» відбувся спільний обласний семінар Гомельського ДВЛГО та Білоруського товариства лісівників із питання організації роботи дослідних лісгоспів і дослідно-виробничих лісництв галузі, повідомляє «Білоруська лісова газета». Головні лісничі ДВЛГО та дослідних лісгоспів, фахівці Мінлісгоспу відвідали об’єкти впровадження та апробації наукових розробок, розглянули технологію вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур дуба звичайного із закритою кореневою системою й обговорили подальші напрями розвитку лісової дослідної справи.

Відкриваючи семінар, перший заступник голови ГО «Білоруське товариство лісівників» Бернард Кадушкевич зазначив, що освоєння досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду сприяє підвищенню ефективності лісогосподарського й промислового виробництва, виконанню цільових і галузевих прогнозних показників соціально-економічного розвитку. Важлива роль у цьому відведена дослідним лісгоспам і дослідно-виробничим лісництвам, покликаним пропагувати наукові розробки, нову лісову техніку й технології, показувати приклад ефективності та культури виробництва, облаштування садиб лісгоспів і лісництв, організації роботи з громадськістю. А тема відновлення та збереження дібров, якій учасники приділили також значну увагу, особливо актуальна для Гомельщини, де росте основна маса дубових насаджень нашої країни. І лісовідновлення садивним матеріалом із закритою кореневою системою — важливий напрям у підвищенні приживлюваності нових посадок.

Досвід створення заплавних дібров у речицьких лісівників уже переймають сусіди. фото

Для огляду дослідних об’єктів учасники наради насамперед вирушили до Речицького лісництва, де лісівникам продемонстрували лісові культури модрини європейської та берези карельської, висаджені під керівництвом колишнього директора Петра Івановича Хлєбоказова 2007 року. Сьогодні цей дослідний об’єкт дає змогу оцінити темпи росту цих культур, і, як зазначають фахівці, енергія росту модрини на сьогодні навіть місцями вища, ніж у берези карельської. До того ж дерева берези карельської тут вивчають учені Інституту лісу НАН Білорусі, який розробляє нормативні документи з обліку особливо цінної деревини, оскільки купують її не в кубометрах, а в кілограмах. До речі, стовідсоткова передача спадкових якостей берези карельської, а особливо — ознак візерунчастості деревини, досягається лише у разі вегетативного розмноження, у тому числі й при клонуванні в культурі тканин.

— Мікроклональне розмноження — досить надійний спосіб для відтворення цієї форми берези, — розповідає заступник директора з наукової роботи Інституту лісу НАН Білорусі Володимир Усеня. — Так, у культур, висаджених у Речицькому лісництві, уже проявляються ознаки візерунчастості. Інститутом лісу відібрано 12 клонів високовізерунчастої форми берези карельської, їх дорощування відбувається в теплицях Кореневської експериментальної бази та Гомельського лісгоспу. Ми маємо вже близько 5 тисяч придатних до посадки клональних рослин берези карельської. Метод клонування забезпечує стовідсоткову передачу спадкових якостей.

Технологічний процес вирощування садивного матеріалу фахівці намагаються організувати з урахуванням світового досвіду та власних напрацювань. фото

А в 108-му кварталі того самого Речицького лісництва учасникам семінару було продемонстровано плантацію не те щоб рідкісного — дивовижного для білоруських лісів коркового дерева, так найчастіше називають бархат амурський. Понад гектар цих дерев віком 54 роки викликав живий інтерес в учасників семінару, багато хто з них подібне насадження бачив уперше. Кора цих дерев дуже цінується, причому обривати її не потрібно. Бархат амурський скидає її, наче листя. Особливість будови кори коркового дерева — у її багатошаровій структурі.

Комірки заповнені газоподібною речовиною. Якщо натиснути на кору, то згодом вона набуває первісного вигляду завдяки суміші азоту та кисню. Насіння інтродуцента речицькі лісівники збирають, садивний матеріал вирощується в розсаднику лісгоспу. Фахівці впевнені, що й такі рослини мають рости в Білорусі. Адже подібні посадки можуть бути цікавими як об’єкти екологічного туризму й у майбутньому, можливо, становитимуть цінність як найстійкіші до посухи кліматипи.

Наступним пунктом програми став об’єкт, який багато років тому викликав безліч суперечок і гарячих дискусій у представників лісової науки та практики. Тоді в 6-му кварталі Речицького лісництва на площі 4,7 га було проведено двоприйомну поступову рубку стиглого соснового насадження з розвиненим підростом дуба. Пояснення щодо цього об’єкта учасникам семінару дали завідувач сектору управління лісами та раціонального лісокористування Інституту лісу НАН Білорусі кандидат сільськогосподарських наук Володимир Зеленський і перший заступник генерального директора, головний лісничий Гомельського ДВЛГО Олександр Василенко.

Тоді, за словами фахівців, речицькі лісівники за підтримки лісової науки доводили, що проведення такого виду рубки доцільне й з економічного погляду, й з екологічного. По-перше, тому що позбавляє від необхідності нести витрати на посадку й вирощування лісових культур до віку формування зімкнутого насадження, по-друге, територія постійно перебуває під лісом, і відбувається природна зміна цінних порід. Минулі відтоді 15 років показали, що на ділянці сформовано чудову діброву віком близько 30 років, з добре розвиненими стовбурами й практично без витрат на лісовідновлення.

Сьогодні безліч запитань в учених і практиків викликало кілька ділянок молодих посадок дуба в заплаві річки Дніпро в Ровенсько-Слобідському лісництві. Сумніви у фахівців викликала можливість отримання високостовбурної деревини на заплавному лузі. Проте, за словами Володимира Зеленського, у водоохоронних лісів, які й створені на переданому лісництву від сільгосппідприємств лузі, дещо інша — екологічна — функція. До речі, Володимир Володимирович розповів про те, що в Речицькому лісгоспі таких заплавних лук передано лісовому господарству близько двох тисяч гектарів.

Зараз безліч цих земель заростає вербняком, там відбуваються неконтрольовані пожежі. Нині лісгосп за підтримки Інституту лісу НАН Білорусі створює на цих землях повноцінні ліси. Надалі ж, за словами Володимира Зеленського, планується розробка подібних проєктів по всій заплаві Дніпра — від Комарінського лісгоспу до Оршанського.

Дослідницькі традиції речицьких і гомельських лісівників високо оцінили всі учасники семінару. фото

Перший подібний проєкт реалізовано саме тут — у Речицькому дослідному лісгоспі. Особливу увагу присутні звернули на те, що в умовах густого травостою саме створення культур із закритою кореневою системою забезпечує добрий ріст деревця з першого року й уже на другий — вихід над висоту травостою. Так, молодим дубкам не потрібно приживатися на новому місці, а посадка проводиться вже з грудкою поживного субстрату, у якому перебуває сформована коренева система сіянця.

Щиру зацікавленість в учасників семінару викликало відвідування постійного лісового розсадника, розташованого в Борщівському лісництві. Тут технологічний процес вирощування садивного матеріалу організовано з урахуванням як світового досвіду, так і власних напрацювань. Маленькі сіянці підростають у спеціальних посівних відділеннях у касетах із підготовленим ґрунтом. До речі, підставки для касет, які раніше закуповувалися за межами Гомельської області, нещодавно були розроблені фахівцями лісгоспу й стали виготовлятися у ВАТ «Речицаагротехсервіс», а оцинкування їх виконує Речицький метизний завод.

Бархат амурський — дивина для білоруського лісу. фото

Підбиваючи підсумки семінару, головний лісничий Гомельського ДВЛГО Олександр Василенко ще раз звернув увагу на те, що лісова практика без науки неможлива. І на те, що в Речицькому дослідному лісгоспі проходять апробацію багато наукових розробок, а результати досліджень оперативно впроваджуються у виробництво, якнайкраще підтверджує статус Речицького лісгоспу як дослідної лісогосподарської установи.

За словами консультанта управління лісового господарства Мінлісгоспу Марії Герасименко, за останні кілька років Речицьким дослідним лісгоспом проведено величезну роботу з широкого впровадження технології вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою та створення таким матеріалом лісонасаджень. Практично з нуля зведено сучасний розсадник, де робота ведеться на високому науковому рівні. Якість одержуваного садивного матеріалу — найкраще підтвердження.

До речі, як повідомила Марія Валентинівна, нині в Речиці ведеться проєктування обласного центру з вирощування садивного матеріалу різних порід із закритою кореневою системою, роботи з будівництва якого фінансуватимуться за рахунок коштів кредиту Світового банку, а плановий обсяг виробництва сіянців із ЗКС — до 6 млн штук на рік. Цей центр стане найбільшим у республіці.

Фото автора