Екологічна шкода від санітарних та інших рубок лісу в природно-заповідних об’єктах

Ми анонсували книгу Володимира Євгеновича в квітні (http://www.lesovod.org.ua/node/28574), але відгуків від лісівників не отримали... Нижче абзаци з книги Вол. Борейка та Г. Левіної «Санітарні рубки в об’єктах ПЗФ. Екологічна шкода та протиправний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стор. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2016/04/int_sanitarnie_rubki_2016.... Я б купив квиток на дебати Володимира Борейка та Миколи Завади... М.П.

Санітарні рубки — це зручна форма прикриття комерційної заготівлі лісу під виглядом «боротьби зі шкідниками лісу», породження «сталінщини» та «лисенківщини» в лісовому господарстві. Такі тоталітарні й бездумні методи управління та псевдонауки особливо обурливі в об’єктах ПЗФ.

У літературі із заповідної справи та охорони природи вже понад пів століття ставиться питання про заборону санітарних та інших рубок у заповідниках та інших категоріях природно-заповідного фонду. Санітарні рубки вкрай шкідливі для дикої природи, оскільки штучно призводять до зниження видового та внутрішньовидового біорізноманіття в лісах. Особлива шкода рубок полягає в тому, що вони проводяться, зокрема, навесні та влітку.

Багато видатних вітчизняних діячів заповідної справи, вчених-екологів категорично виступали проти рубок у заповідниках, і насамперед санітарних як найбільш шкідливих. Про це неодноразово писали доктори наук В.Є. Соколов, Ю.О. Ісаков, О.О. Насимович, М.Ф. Реймерс, директор Центрально-Чорноземного заповідника О.М. Красніцький (4, 23, 43, 44, 45). Навіть представники лісогосподарської галузі (46, 47) були проти санітарних рубок у заповідниках як системного заходу. Проти санітарних рубок — численні експерти в галузі охорони біорізноманіття (8, 124).

Лісівник М. Попков (47) пише, що в більшості випадків вибіркові санітарні рубки проводяться безпідставно з погляду лісової науки та шкодять охороні біологічного різноманіття лісів. На його думку, санітарні рубки є «узаконеним способом проведення дрібного розкрадання деревини в особливо великих розмірах, або здійснення комерційної заготівлі в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісові» (47).

На думку низки авторів, санітарні рубки лісу завдають масової та комплексної шкоди природі, що полягає в ущільненні ґрунту, зменшенні вологості ґрунту, порушенні природного обміну речовин, зменшенні родючості ґрунту, порушенні ґрунтового покриву, погіршенні кореневого живлення дерев та інших рослин, зменшенні лісового біорізноманіття, погіршенні умов зростання трав’янистих рослин, зміні мікроклімату (6, 9).

Ю.О. Ісаков пише:

«Одна з них — збір валежу, який мотивується необхідністю протипожежних заходів і боротьбою з «осередками» розмноження стовбурових шкідників. Мотивування ці, особливо останнє, не здаються переконливими, оскільки лише дуже небагато видів комах, що населяють впалі стовбури, здатні оселятися на здорових деревах. З другого боку, добре відоме велике значення розпадних деревних стовбурів для насіннєвого відновлення лісів, особливо темнохвойних і букових. У ряді випадків відновлення деревостанів у заповідниках припиняється саме з цієї причини.

Не менш сумнівна доцільність широкого проведення в заповідниках санітарних рубок. Не кажучи про те, що іноді вони слугують прикриттям незаконного отримання ділової деревини, зупинімося на екологічних наслідках проведення цього заходу. Санітарні рубки, тобто вилучення з деревостанів хворих і ослаблених дерев, проводяться з метою запобігання масовому розмноженню руйнівників деревини — комах ксилофагів і дереворуйнівних грибів.

Усе це необхідно насамперед для збереження деревини з метою її господарського використання. Цей захід цілком виправданий у лісовому господарстві, але доцільність проведення його в заповідниках викликає серйозний сумнів. Ліс — збалансована природна екосистема, у якій розпад і мінералізація деревини слугує зовсім необхідною ланкою її внутрішнього обігу. Вилучення деревини з біологічного обігу збіднює екосистему поживними речовинами. Тотальну боротьбу з комахами та грибами — руйнівниками деревини можна розглядати як свідому ліквідацію одного з необхідних компонентів заключної ланки внутрішнього обігу. Крім того, нерідко можна спостерігати, що вилучення великої кількості дерев під час санітарних рубок викликає появу просвітів у лісі. Такі ділянки лісу заростають луговою або рудеральною рослинністю, що порушує природну структуру рослинного покриву.

Повертаючись до питання про короїдів і ксилофагів у лісах заповідників, треба зауважити, що масові їх розмноження відбуваються найчастіше від стихійних, випадкових причин, таких як вітровали, лавини в горах і пожежі, а також через порушення нормальних умов зростання дерев, при зниженні або підвищенні рівня ґрунтово-підґрунтових вод. Останнє відбувається внаслідок посух, меліоративних або інших гідротехнічних заходів. У більшості перелічених випадків діяльність комах, що руйнують деревину, чинить позитивний ефект, оскільки сприяє прискоренню процесу відновної сукцесії в ураженому біогеоценозі. Коли ж ослаблення деревостанів відбувається через порушення їхнього водного режиму, для порятунку лісонасаджень важливіше вживати заходів щодо регулювання рівня ґрунтових вод (там, де це можливо), ніж займатися вилученням деревини, що гине» (45).

Критикуючи різних «заповідних лісівників», які проповідують «відновлення корінних типів лісів», М.Ф. Реймерс із притаманним йому почуттям гумору писав: «Побутує наївна впевненість, що природу, мовляв, потрібно підганяти, щоб вона «здичавіла», існують навіть якісь «спеціальні рубки», які, нібито, допомагають лісові стати корінним, «незайманим». Вирубують осику й вірять, що на її місці швиденько виросте дуб. Як це нагадує бажання підлітків подорослішати! У природі, як і в людини, усьому свій час. Справді, існують методи прискорення у вирощуванні промислових лісів. Але хід розвитку природного лісу, зміна порід у ньому потребує часу. Якщо ліс не пройшов попередньої фази розвитку, наступна не настане. Ніколи не вилупиться з гусені метелик: він вийде лише з лялечки. А спроби виростити корінний ліс, минаючи проміжні етапи розвитку лісової спільноти, подібні до міркування: «Ось відірву гусені голову — швидше метелик вилупиться» (44).

За своєю суттю всі види рубок лісу — це прополювання.

Прибираються загиблі та хворі дерева, як на городі господиня прибирає те, що заважає рости здоровим овочам. Тому санітарні рубки показані лише там, де ліс цілеспрямовано вирощують на вирубку. У природних заповідниках ліс до заготівлі за визначенням заборонений.

З погляду завдань, що стоять перед природними заповідниками, проведення санітарних рубок у заповідниках — абсурд, оскільки ніхто не ставить перед заповідниками завдання вирощування цінної в господарському відношенні деревини, а так звані «шкідники та хвороби лісу» є важливим компонентом заповідних лісових екосистем, складовою частиною лісового біорізноманіття, яка також підлягає охороні в природних заповідниках.

Особливу шкоду лісовому біорізноманіттю заповідників завдає вирубка сухостійних, буреломних, вітровальних, дуплистих і фаутних (дворівершинних, кривих) дерев, дуже зручних для побудови гнізд (114).

«Сухостійні дерева використовуються для гніздування та відпочинку великими птахами, особливо хижими, совами та лелекоподібними, серед яких також багато рідкісних видів. Ділянки з буреломом використовуються як сховища звірами. Великомірна мертва деревина необхідна для видів комах, що перебувають під загрозою зникнення, личинки яких розвиваються дуже довго, до трьох років, а з урахуванням стадії лялечки — ще довше. Це, наприклад, рогач і жук-носоріг; деякі інші; ще рідкісніші види (сколія-гігант), що живляться лише цими личинками, тощо. Гнилі великі стовбури слугують притулком, особливо в літню посуху, для багатьох безхребетних, включно з хижими (природними ворогами шкідників), серед яких також є дуже рідкісні види. Вони формують скупчення дощових черв’яків і мікроорганізмів сапротрофів, краще збагачують ґрунт, ніж листковий опад, сприяючи його гуміфікації» (114).

Проте крім офіційно декларованих завдань санітарних рубок — видалення господарсько маловартісних дерев і боротьба з хворобами та шкідниками, у санітарних рубок є ще третє, приховуване, але найголовніше завдання — промислова заготівля деревини в тих випадках, коли застосування інших видів рубок утруднене або заборонене (наприклад, у природних заповідниках). У сучасних природних заповідниках вони стали «не заходом догляду за лісом, а зручною формою лісокористування» (23).

Екологічна шкода від рубок

1. Завдається шкода місцям мешкання червонокнижних кажанів (5, 8, 48).

50% видів кажанів, занесених до Червоної книги України, страждають від санітарних рубок. Нічниці Бехштейна, Наттерера, ставкова, Брандта, вусата, водяна, вухані сірий і бурий, широковух європейський, вечірниці руда, велетенська та мала, та інші кажани мешкають у дуплах старих, усихаючих, уражених трутовиками дуплистих дерев, які, згідно з Санітарними правилами в лісах України, що діють і в заповідниках, підлягають обов’язковому знищенню (2).

За даними В.Ю. Ільїна, до проведення вибіркової санітарної рубки в досліджуваній ділянці лісу мешкало 5 видів кажанів загальною кількістю близько 500 особин. Після проведення вибіркової санітарної рубки в цій ділянці лісу було виявлено лише 2 види кажанів із загальною кількістю звірят близько 250 особин. Після проведення наступного року чергової вибіркової санітарної рубки кажанів у цій ділянці лісу виявлено не було (48). Для кажанів характерна зміна сховищ протягом сезону. Тому для них важлива наявність не окремих дерев, а масивів лісу з великою кількістю сухих і дуплистих дерев (8).

2. Завдається шкода місцям мешкання червонокнижних птахів.

У старих дуплистих деревах мешкає близько 20 видів птахів — дуплогніздників, які безпосередньо страждають від санітарних рубок. З усіх видів птахів, занесених до Червоної книги України, 30 видів або 40 % страждає від санітарних та інших рубок. З них — 60 % занесених до Червоної книги сов (сич горобиний, сич волохатий, сова бородата, сова довгохвоста та ін.), 100 % дятлів (дятел трипалий, білоспинний та ін.) 36 % хижих птахів (скопа, змієїд, орел-карлик, сапсан, беркут, обидва підорлики, шуліка рудий, могильник, орлан-білохвіст та ін.), а також чапля жовта, гоголь, чорний лелека та голуб-синяк, журавель сірий і глушець, золотомушка червоночуба, рябчик, тетерук, князик, сорокопуд сірий, сиворакша (8, 10).

За даними Г.Й. Бумар і С.Ю. Поповича, у Поліському заповіднику, на ділянках абсолютної заповідності, де з 1970-х років не проводилися лісогосподарські заходи, щільність червонокнижних видів птахів (чорний лелека, журавель сірий, глушець, сич волохатий, сова бородата, сич горобиний) становить 13,36 особин/1000 га, тоді як у місцях, де проводяться лісогосподарські заходи, лише 7,86 особин/1000 га (41).

Рубки лісу є одним із серйозних чинників, що знищують гнізда занесеного до Червоної книги України чорного лелеки (49). Наприклад, під час суцільної санітарної рубки 2002 р. у кв. 2 Сирницького лісництва Поліського заповідника зрізане

дерево збило гніздо чорного лелеки, у Світязькому та Пульмівському лісництвах Шацького національного парку (1986 р., 1987 р.) під час санітарних рубок були зрізані лише окремі дерева біля дерева з гніздом чорного лелеки, але в наступні роки чорні лелеки більше не використовували ці гнізда (49). Гніздо чорного лелеки було знищене санітарною рубкою також в Ужанському НПП. Погано, що останнім часом санітарні рубки стали проводитися не лише в осінньо-зимовий період, а й ранньої весни, коли чорні лелеки починають займати гніздові ділянки (49). Рубки лісу негативно впливають на токовища глушців (50), гніздування орлана-білохвоста (51). Рубки лісу в Себезькому заказнику (Псковська область, Росія) призвели до того, що зник орлан-білохвіст, змієїд, значно зменшилася чисельність інших хижих птахів (51).

Рубка лісу в Очкинському лісництві (на місці майбутнього національного парку Деснянсько-Старогутський) знищила гніздо скопи, яка там постійно гніздилася до 1996 р. (52).

У національному парку Біловезька пуща (Білорусь) рубки лісу призвели до зниження чисельності глушців (збільшення мозаїчності призвело до проникнення в масив лісу лисиці, яка стала поїдати птахів, що гніздяться на землі) (53, 54).

За даними С.В. Важова й Д.В. Рибальченка, І. Карякіна, А. Важова, Д. Штоля близько 50 % гнізд пугача в Алтайському краї були покинуті через рубки. Так само страждають від рубок і гнізда великого підорлика (55, 56).

Проблема полягає ще й у тому, що навіть якщо рубки проводяться не в самій заповідній зоні, а поряд із нею — це теж непокоїть птахів. Канюк, наприклад, відмовляється робити гнізда за 150 м від рубки (115).

3. Завдається шкода місцям мешкання червонокнижних комах та інших безхребетних.

Санітарні рубки лісу є однією з головних причин зникнення рідкісних видів комах (6, 8, 9, 10).

Це відбувається завдяки двом причинам — знищення біотопу та знищення самих комах. Наприклад, личинки рогача та жука-носорога мешкають у трухлявих деревах. Знищення цих дерев під час санітарних рубок призводить як до загибелі личинок (личинка рогача розвивається в трухлі 5 років), так і самого місця мешкання майбутніх личинок (57).

Комахи, зокрема й рідкісні, у величезній кількості мешкають у деревах, що всихають, дуплистих деревах і валежнику. У Великій Британії з 1700 видів безхребетних, які мешкають у «хворих» з погляду лісників деревах, 330 занесено до Червоної книги. У Швеції до Червоної книги занесено 805 видів безхребетних, які мешкають у дуплистих деревах і валежнику (9).

В Україні 30 % жуків, занесених до Червоної книги, зникає через вирубку дуплистих дерев, і 16 % перетинчастокрилих, занесених до Червоної книги, різко зменшують свою чисельність через санітарні рубки (10).

Як вважають С.І. Медведєв, В.С. Солодовнікова й В.М. Грамма, негативний вплив на рідкісних комах чинить вирубка старих дерев, знищення підліску, збір лісової підстилки (58). Усього в мертвій деревині в лісах України мешкає близько 2 тис. видів комах (усне повідомлення І. Плюща).

В Україні від санітарних рубок, очищення лісу від захаращеності страждає 43 види комах, внесених до Червоної книги України: пильщик-хвостоноска Шмідта, пилохвіст український, коваль Паррейса, вусач мускусний, златка блискуча, красотіл пахучий, вусач дубовий великий західний, плоскотілка червона, златка золотиста, рогач, моримус темний, жук-самітник, бронзівка, вусач червонокрил Келлера, вусач альпійський, сатурнія руда, переливниця велика вербова, стрічкарка велика червона, дізюнкта червоно-жовта, блакитна, малинова, шовкопряд березовий, стрічкарка тополева, бражник дубовий, великий нічний павиче око, сітчаста ценоліда, дисцелія зональна, долихомітус головатий, горіхотворка гігантська, янус червононогий, метариса пірлата, рогохвостий, орусус паразитичний, плеронерва хвойна, сапіга-поліхрум, рогохвіст-авгур, ксифідрія строката, бджола-тесляр карликова, бджола-тесляр звичайна, прекраснокрил Маккара, пилоротиця південна (10).

4. Завдається шкода місцям мешкання червонокнижних звірів — вовчка садового, ведмедя бурого, кота лісового, полівки татранської.

За даними Червоної книги України однією з основних причин зменшення чисельності вовчка садового, ведмедя бурого, кота лісового, полівки татранської (Кримський заповідник) є знищення дуплистих дерев (10).

Санітарні рубки знищують старі дуплисті дерева, буреломи, захаращені ділянки лісу, дуже важливі для залягання ведмедя в барліг. Зимові вирубки лісу непокоять ведмедів у барлогах, де є новонароджені ведмежата, що сприяє високій смертності молодняка (59).

Санітарні рубки негативно впливають і на лісового кота. Лісовий кіт організовує лігва й тимчасові сховища в дуплах старих дерев, які знищуються при санітарних рубках (8). Крім того, кошенята нерідко ховаються в хмизі, який також прибирається при санітарних рубках, що призводить до загибелі кошенят (8, 10).

5. Завдається шкода місцям зростання червонокнижних рослин.

Санітарні та інші рубки, проведені в заповідниках, знищують місця зростання занесених до Червоної книги

України рослин — лілії лісової, гніздівки, цибулі ведмежої (черемші), підсніжника звичайного, любки дволистої, любки зеленоквіткової (60).

Знищення санітарними рубками старих дерев негативно впливає на орхідеї, зокрема на коручку чемерникоподібну, оскільки наявність старих дерев по сусідству з орхідеями сприяє успішному утворенню мікоризи (61).

Аналіз Червоної книги України показує, що різні рубки негативно впливають на 23 види червонокнижних рослин: зокрема — любка дволиста, любка зеленоквіткова, гроздовник віргінський, аконіт волосистоподібний, вовчин Софії (11). Від вирубки лісу страждають багато орхідей (62).

Від рубок страждають такі червонокнижні українські плауни — дифазіаструм Цайлера, дифазіаструм трьохколосковий, дифазіаструм альпійський, плаун однорічний (11).

У Поліському заповіднику режим абсолютної заповідності (де немає жодних лісогосподарських заходів) створює оптимальні умови для 8 видів червонокнижних рослин, зокрема, для гудієри повзучої та дифазіаструмів (41, 49).

Багато видів лишайників ростуть саме на старих деревах, і що більше старих дерев, то вище біорізноманіття лишайників (63, 64).

Аналіз Червоної книги України показує, що рубки старих, дуплистих дерев негативно позначаються на чисельності таких червонокнижних лишайників, як кладонія альпійська, белонія геркулінська, лобарія широка, лобарія легенева, стикта закопчена, стикта лісова, нефрома рівна, нефрома завернута, панарія повстяна, пармеліела щетиниста, алекторія парайкова, аллоцетрарія Оукса, тукнерарія Лаурера (11).

На думку В.І. Мельника, санітарні рубки призводять не лише до деградації популяцій рідкісних рослин, а й до їх повної елімінації, а також до інтенсивної інвазії адвентивних видів рослин (8).

За даними В.В. Акатова, рубки лісу є однією з головних причин рідкісності видів рослин, занесених до Червоної книги Росії, Краснодарського краю та Республіки Адигея (65).

6. Завдається шкода місцям зростання червонокнижних грибів.

Від санітарних та інших рубок лісу страждають 11 видів червонокнижних грибів — спарасіс кучерявий, грифола багатокапелюшкова, саркосома куляста, філлопор рожево-золотистий, крепідот македонський, рядовка опеньковидна, шишкогриб лускатий, пізоліт безкореневий, ларицифомес лікарський, мірйостома шийкова, трутовик коренелюбний (11). Причому, що стосується рядовки опеньковидної, вона росте не на старих, а на молодих соснах, тому рубки догляду та проріджування в молодих сосняках є для неї причиною зникнення (11, І.А. Дудка, усне повідомлення).

7. Завдається шкода червонокнижним земноводним.

За даними В.І. Таращука, під час вивезення зрубаної деревини завдається шкода занесеним до Червоної книги України тритонам карпатському та альпійському.

Під час трелювання деревини тракторами знищуються сховища тритонів і самі особини. Крім цього, прокладання тимчасових неблагоустроєних доріг із глибокими колієчками, наповненими добре прогріваною водою, створює провокаційні умови для концентрації на них більшої кількості тритонів у період розмноження з неминучою подальшою загибеллю як кладок, так і самих плідників (66).

8. Створюється загроза існуванню всьому лісовому біорізноманіттю.

За даними Всесвітнього Фонду дикої природи, одна третина видів флори та фауни, що живуть у лісах, мешкає в мертвій або висихаючій деревині. Ця деревина слугує домом для незліченної кількості грибів, бактерій, комах, кажанів, хижих птахів, сов, дятлів, білок, куниць та інших тварин (9). За даними польських екологів в одному мертвому дереві мешкає від кількох десятків до кількох сотень видів грибів, рослин і тварин. У розкладеній деревині мешкають кліщі, ногохвістки, багатоніжки, дощові черв’яки та інші (6). У Фінляндії з 20 тис. видів фауни та флори, що населяють ліси, чверть живе в мертвій деревині. Здебільшого це гриби та комахи (перетинчастокрилі, двокрилі та твердокрилі (68).

Через проведення санітарних та інших рубок, збір хмизу всьому лісовому біорізноманіттю завдається непоправна шкода. Так, у лісах, де проводяться санітарні рубки, щільність дятлів у 3–4 рази нижча, ніж у природних лісах. Майже половина гнізд мухоловок-строкатих і мухоловок-білошийок перебуває в дуплах мертвих дерев, 25% гнізд шпаків і 10% гнізд блакитних синиць і гаїчок перебуває в дуплистих деревах. 80 % гнізд волового очка знаходиться в корінні впалих дерев (6). Усі гнізда цих птахів знищуються під час проведення санітарних рубок.

У Біловезькій пущі на мертвій деревині виявлено 75 видів мохів, 24 види печіночників, 119 видів грибів (6).

Видалення з лісових насаджень старих дуплистих дерев призводить до вимирання багатьох лісових комах, видалення підліску призводить до вимирання ентомофауни чагарникового ярусу та поверхні ґрунту, а збір підстилки в лісах призводить до збіднення її мешканців і ґрунтової фауни (58). При вибірковій рубці перестиглих, суховерхіх і дуплистих дерев знищуються місця гніздування білки-летяги, куниці, голуба-синяка, сов, сичів, чорних дятлів, кажанів, гоголів, крохалів (67). При весняному спалюванні відходів рубки гине багато гнізд птахів (67). За даними Т.М. Корнєєвої рубки догляду, що розріджують верхній ярус лісу, різко знижують кількість птахів, які живуть у кронах дерев. А рубки догляду, спрямовані на нижній ярус і прибирання сухостою в лісах Московської області (Лосиний острів), знизили кількість птахів, що гніздяться, з 43 пар, що гніздяться, 20 видів до 21 пари 9 видів. Видалення сухих і фаутних дерев, на її думку, призводить до скорочення та повного знищення птахів-дуплогніздників (76). Від санітарних рубок страждають 36 видів птахів фауни України (108, 109).

Дослідження С.Г. Вітера (69) у національному природному парку Гомільшанські ліси та неохоронюваному Дергачівському лісі показали, що щільність гніздування канюка звичайного більш як у 2 рази вища в національному парку, де, на відміну від Дергачівського лісу, не ведуться суцільні рубки в старовікових ділянках лісу. Так, у трьох випадках мотивацією до зміни ділянок канюка (2 пари) і яструба-тетерев’ятника (1 пара) стало занепокоєння птахів під час проведення вибіркових рубок лісу в гніздовий період. Як вважає цей автор, особливо від рубки лісу з хижих птахів страждає орлан-білохвіст, яструб-перепелятник, канюк (69).

За даними Б.Л. Самойлова, у змішаному лісі, на пробній площі, до проведення рубок догляду було виявлено 43 гнізда 20 видів птахів, а наступного року після рубок — 27 гнізд 11 видів (72).

За даними Д.В. Владишевського, заміна старих лісів молодняками в Білорусі призвела до майже 3-кратного зниження чисельності птахів, а в Боярському лісгоспі (Київська область) — до 2-кратного зниження. Вивчення впливу рубок проріджування на ділянці 12 га в Біловезькій пущі на птахів показало, що після проріджування з 17 гнізд дрібних горобиних птахів загинуло 6 гнізд (70). Значно вищі показники загибелі гнізд дрібних птахів від рубок догляду для лісів Литви наводить А. Навасайтіс (71).

Як вважає Д.В. Владишевський, найбільш помітний негативний вплив рубок на пташине населення лісів, коли вирубується осика. Ця порода часто уражується серцевинною гниллю, багата на дупла й є одним із головних місць гніздування дятлів. За дослідженнями, проведеними в Київській області та Біловезькій пущі, 79–87% дуплогніздників, що населяють соснові ліси, гніздяться в осиках, використовуючи дупла, видовбані дятлами. У сосняках, пройдених проріджуванням, чисельність дуплогніздників знижується майже в 3 рази (70). За даними А.-Т.В. Башти, на досліджуваних ділянках Сколівських Бескид після рубок густота населення птахів зменшилася з 163,6 до 124,3 екз/км, а видовий склад з 20 до 11 видів, тобто в 2 рази (75).

За даними С. Вітера: «При проведенні суцільних рубок насамперед вилучають старовікові дерева, іноді зводячи цілі масиви високостовбурного лісу. Для хижих птахів особливою проблемою є те, що рубка дерев із прямими й великими стовбурами куди більш рентабельна, ніж розробки «криволісь». На таких ділянках ростуть дерева з високими й прямими стовбурами, важкодоступними для наземних розорювачів пташиних гнізд. Оскільки саме високостовбурні ділянки лісу є улюбленими місцями гніздування пернатих хижаків, проведення суцільних рубок лісу фактично є вибірковим знищенням їхніх гніздових біотопів. Саме вирубки високостовбурних лісів призвели до краху популяцій великого підорлика та беркута в лісостепових районах України, гарпії-мавпоїда на Філіппінах, загального скорочення чисельності хижих птахів Західної Європи.

В умовах лісостепу суцільні рубки мають площу близько 5 га, але прилягання кількох рубок, проведених на певній ділянці протягом ряду років, створює величезні відкриті простори площею в десятки гектарів, а на місці великих лісових пожеж у борах заплави Сіверського Дінця — до 1500 гектарів. Такі рубки мають однозначно негативний ефект; призводячи до знищення локальних гніздових угруповань як рідкісних стенобіонтних, що мешкають у певних, дуже специфічних місцях мешкання, наприклад змієїд, підорлики, так і найбільш масових видів — канюк звичайний, яструб-тетерев’ятник, яструб-перепелятник. Як не парадоксально, але найбільший негативний вплив від проведення поодиноких вирубок зазнають найзвичайніші види. Справа в тому, що проведення таких рубок призводить до збільшення частки птахів, які не мають (точніше, позбавлені) своїх територій, що збільшує популяційний тиск, тобто конкуренцію за місця мешкання з птахами, що мають гніздові ділянки. Поява чужинців, які втратили свої ділянки, на гніздових територіях інших птахів призводить до зниження успішності розмноження тих пар, ділянки яких безпосередньо не зачеплені рубками, оскільки відбувається збільшення споживання кормових ресурсів на одиницю площі та посилення чинника занепокоєння (тепер уже з боку птахів, що шукають вільні території).

Вибіркові рубки призводять до порушення густих нижніх ярусів підросту (молоді дерева панівних і супутніх порід) і підліску (види дрібних дерев і чагарники), а це знижує захисні властивості біотопу. Великі гнізда орлів стають помітнішими для цікавих. Багаторазово посилює занепокоєння той факт, що лісогосподарські структури, попри офіційні заборони, проводять рубки протягом цілого року, зокрема й у гніздовий період. Багато видів хижих птахів, насамперед великі види — орли, орлани, грифи, гарпії, змієїди, виявляються чутливими до подібного занепокоєння. Навіть нетривала присутність людей на гніздовій ділянці протягом години-півтори призводить до того, що птахи залишають гнізда з кладками, а тривала відсутність дорослих птахів може також призводити до загибелі пташенят у перші тижні життя від переохолодження чи перегріву. Дозвільна цікавість туристів і занепокоєння при проведенні лісогосподарських і так званих санітарно-оздоровчих заходів є основною причиною невдалого розмноження в популяціях шулік-іктиній у долині Міссісіпі (США), шулік-слимакоїдів на півдні США та в Центральній Америці, білоголових орланів на сході Американського континенту, чорного й червоного шулік у деяких районах Європи.

Ще гірше, коли такі гнізда стають доступними для людей, які через існуючі забобони вважають хижих птахів шкідливими, що може призводити до розорення цих гнізд і навіть знищення дорослих птахів. Це призвело, зокрема, до скорочення деяких локацій популяцій малого підорлика в Європі, орла-карлика на Казахському дрібносопковику. Знищення рослинності, що формувала прикриття для гнізд дрібних видів хижих птахів, призводить до більшої доступності таких гнізд для різних хижаків, зокрема й пернатих. Так, скорочення чисельності деяких гніздових угруповань дрібних соколів і яструбів на південному сході Європи та в Південній Азії пов’язане з посиленням преса хижацтва великих яструбів у таких «підчищених» лісах» (74).

Як вважає К.М. Благосклонов, рубки лісу, вивезення хмизу й дров із середини квітня до середини липня згубні для птахів. У Воронезькому заповіднику в 10 купах хмизу на невеликій площі автор нарахував 8 гнізд солов’їв, чорних і співочих дроздів, майже в кожній купі хмизу по гнізду. Проте ці купи хмизу прибираються в заповідному лісі під виглядом боротьби із «захаращеністю». У Московській області половина сухих, буреломних осик має по 2–5 дупел, зроблених дятлами, які згодом використовують інші птахи. Проте саме ці осики насамперед знищуються під час санітарних рубок (73).

Практика вирубки старих і дуплистих дерев у національному парку Сколівські Бескиди негативно впливає на 47 видів птахів, систематична вирубка берези з метою заготівлі віників або деревини негативно впливає на місця мешкання 15 видів птахів (116).

За даними А. Навасайтіса близько 80% гнізд птахів знищується через рубки догляду. Під час санітарних рубок знищується від 64 до 85% гнізд, а іноді й усі гнізда (71).

М.Г. Черний проводив дослідження багатоніжок-диплопод у Канівському заповіднику після санітарних рубок. Було виявлено, що санітарні рубки вкрай негативно впливають на цих тварин. Наступного року після проведення санітарних рубок кількість видів скоротилася на 62%, а їхня щільність у землі та підстилці зменшилася в

4 рази. 7 видів, зокрема червонокнижний вид P. montanus після проведення згубних для них санітарних рубок, не з’явилися в заповіднику й через 20 років (80, 81).

Приблизно такі самі результати були отримані й через три роки після проведення санітарних рубок. Якщо на абсолютно заповідній ділянці заповідника було виявлено 10 видів диплопод, і їхня загальна щільність у пробах становила 13,0 екз/м2, то на ділянках лісу, де три роки тому велися санітарні рубки, було виявлено лише два види диплопод і їхня щільність становила 1,4 екз/м2 (80).

Вирубка сухостійних, старих, дуплистих дерев і розчищення лісу від впалих дерев знижує можливості побудови гнізд для багатьох диких бджолиних, наприклад, антофориди (82).

Рубки лісу негативно впливають на фауну земноводних і плазунів, у місцях, де пройшли рубки, цих тварин менше, ніж там, де рубки не велися (78, 79).

За даними С. Вітера (усне повідомлення, 2014) багато жаб гине під колесами лісовозів на лісових дорогах під час весняно-осінніх міграцій.

За даними Н.А. Полушиної, рубки лісу в Карпатах призводять до зникнення райки, плямистої саламандри, веретільниці (83).

Загалом санітарні рубки в лісах заповідників призводять до значного збіднення лісового біорізноманіття, і тому є шкідливими (68, 77).

Мертві, засихаючі, дуплисті дерева, які насамперед знищуються санітарними рубками, є життєво необхідним місцем розвитку для багатьох видів флори та фауни. У Німеччині понад 1400 видів жуків суворо залежні від процесів розкладання деревини, і понад 60% із них є рідкісними. У польській частині Біловезької пущі від 700 до 1400 європейських жуків залежать від трухлявої деревини, і це становить 17–20% усіх видів європейської фауни (84, 85).

За даними Л.М. Зелінської, вирубка сухих дерев у Чорноморському заповіднику зменшила кормову базу рогача, бронзівок, оленьки, жуків-горбаток та інших видів, позбавляла зручних місць для зимівель (під відставшою корою) напівтвердокрилих, кокцинелід, перетинчастокрилих (86). Як повідомляє Г.М. Горностаєв, на території Біловезької пущі через рубки та зміну складу лісових порід значно скоротилися місця мешкання 46 видів лускокрилих, причому один вид зник. Для ряду метеликів дуже важливим є рівень затінення лісових просік, який змінюється після рубок (87). За даними В.Г. Рошка санітарні рубки на Закарпатті призвели до скорочення чисельності 6 рідкісних видів комах-дендробіонтів, що розвиваються у відмерлій деревині (89).

Санітарні та інші рубки, що знищують дуплисті дерева, негативно впливають на чисельність білки та куниці (88, 90, 91, 92). У зв’язку з тим, що виводки куниці знаходять собі сховище в купах хмизу, очищення лісу від захаращеності дуже шкодить куниці (92). Негативно на рубки лісу реагує мала бурозубка (88).

У польській частині Біловезької пущі лісогосподарська діяльність:

«— скорочує внутрішнє (точкове) різноманіття місць мешкання шляхом видалення специфічних структур (старих дерев, пнів, деревини, що розкладається), життєво необхідних для багатьох видів;

— збільшує проміжне (локальне) різноманіття місць мешкання, створюючи ділянки одновікових насаджень, додаючи антропогенні місця мешкання або іноді впроваджуючи види-інтродуценти;

— скорочує географічне (глобальне) різноманіття в процесі уніфікації місць мешкання та ландшафтів (акліматизація, надмірне насадження хвойних порід, лісова меліорація)» (84).

Сьогодні види, залежні від великих за площею деревостанів і мертвої деревини, перебувають у категорії найбільш зникаючих аборигенних елементів лісових екосистем. Це насамперед пояснюється тим, що така кількість мертвого деревостану, яка трапляється в незайманих лісах, і ефективне збереження дерев, що розкладаються, гарантує довгострокове виживання численних сапроксильних безхребетних, більшості грибів і нижчих рослин, а також деяких хребетних тварин (93).

Рубки лісу чинять згубний вплив на молюсків. Певні групи молюсків мешкають у мертвій, гнилій деревині. Більшість видів цієї групи залежить від великих обсягів мертвої деревини й не трапляються в молодих лісах і в лісах, де ведуться рубки, отже, навіть якщо ліс не знищується повністю, через санітарні рубки та прибирання валежу ці види можуть зникнути (94, 95). Наприклад, головною причиною зникнення червонокнижної серуліни зубчастої, що мешкає в Українських Карпатах, є збір у лісах гнилої деревини, де мешкає цей вид (10).

У дуплах дуплистих дерев довго зберігається вода, що відіграє велику роль у розмноженні різних видів комах, оскільки слугує водопоєм для ос, бджіл, а також дрібних птахів. Знищення дуплистих дерев під час санітарних рубок завдає таким чином великої екологічної шкоди багатьом лісовим тваринам (96, 97, 98).

За даними Н. Черемісінова, у заповідній діброві, порівняно з доглянутою, у якій провели рубки, мікрофлора, якщо виходити зі вмісту спор у повітрі, набагато багатша у видовому та кількісному відношенні (101).

Проте всі ці види грибів, мохів, печіночників знищуються під час проведення санітарних рубок.

9. Знищуються паразити та хижаки, які в природних умовах контролюють популяції «шкідників» лісу.

У дуплистих, старих, сухих деревах мешкає величезна кількість птахів, кажанів і перетинчастокрилих, що є природними ворогами комах-«шкідників» лісу. На думку російського лісівника В. Наумова, «у змішаних насадженнях із дуплистими деревами, так само як і в насадженнях із мурашниками, ніколи не виникнуть спалахи масового розмноження шкідників. Природа ніби спеціально створила легко уражену гниллю осику, щоб у її дуплах дати притулок численним захисникам лісу» (19).

10. Порушуються закономірності природного добору

Вирубкою хворих і сухостійних дерев у заповідному лісі лісники порушують існуючі закономірності природного добору й надають йому зовсім непотрібного напряму (19).

11. Негативна селекція

Санітарні та інші рубки мають селекційне значення як прийом масового негативного добору. Шляхом рубок лісу викликаються зміни спадкового спектра дерев і чагарників (99). Шляхом рубок видається можливим зсувати спектр спадкових основ у бажаний для людини бік (100). У результаті рубки догляду та санітарні рубки впливають не лише на формування існуючого насадження, а й накладають відбиток на спадковість популяції загалом.

У заповідниках, як сховищах генетичного фонду дендрофлори, мають зберігатися не лише лісогосподарсько найкращі дерева, а й дерева з протилежними якостями. Збереження генетичного фонду популяцій, окремих їхніх ліній та інших структурних підрозділів внутрішньовидового різноманіття деревних порід є завданням державної важливості (102). Що, однак, неможливо здійснити під час проведення в заповідниках санітарних та інших рубок.

12. Боротьба проти законів природи

Санітарні та інші рубки спрямовані проти природного ходу природних процесів і явищ у заповідних лісах, обмежують і порушують права, автономію та свободу дикої заповідної природи.

13. Негативний вплив на водний режим ґрунтів, накопичення гумусу, накопичення та розкладання підстилки.

Рубки сильно впливають на водний режим ґрунтів, накопичення та розкладання підстилки, накопичення та динаміку зольних елементів, на родючість лісового ґрунту загалом (103).

Рубки лісу сприяють нагріванню ґрунту, зменшенню вологості повітря, заболочуванню, зміні термінів замерзання та відтавання

ґрунту, зміні глибини промерзання ґрунту, збільшується освітленість, змінюється структура рослинного покриву, який практично зникає після рубок і трелювання лісу (105, 106, 107).

Американські фахівці виявили, що через 5 років на лісовій ділянці після проріджування кількість гумусу знизилася на 0,56 % (103).

14. Значні негативні зміни в лісовій екосистемі.

Рубки не лише регулюють породний склад лісу, а й викликають докорінні зміни всього екологічного комплексу біогеоценозу. Ще В.М. Сукачов писав, що «будь-яка система рубок вносить ті чи інші зміни в лісовий біогеоценоз» (104). Санітарні та інші рубки гублять природну систему природного лісу, що складається з сильних, здорових дерев, дерев хворих, відстаючих у рості та вже відмерлих (19).

Рубки, зокрема санітарні, відновні, реконструкції тощо, викликають катастрофічні сукцесії лісових біоценозів, і тому в заповідниках неприпустимі (102).

Величезну шкоду завдає лісовій екосистемі обов’язкове спалювання порубкових залишків на лісосіках. Через високу температуру змінюється структура лісових ґрунтів, знижується їхня родючість, гине маса ґрунтових безхребетних (19).

15. Шкода лісу під час транспортування дерев.

Зрубані дерева нерідко трелюють хлистами, тобто волочать до місця завантаження весь стовбур, від комля до вершини цілком. У підстилці та ґрунті залишається глибока борозна, а на сусідніх деревах, що ростуть, — шрами від збитої кори.

На трелювальних волоках знищується підріст дерев і порушується надґрунтовий покрив.

Трелювання призводить до загибелі рідкісних молюсків і червонокнижних тритонів (66, 95).

16. Вилучаються мінеральні речовини.

При освітленнях, прочищеннях, проріджуваннях, прохідних і санітарних рубках із лісу одночасно вилучається від 5 до 20 м3/га стовбурової деревини та гілок, чим порушуються природні процеси метаболізму (102). За даними М.П. Ремезова, на рубках головного користування зі 100-річного сосняка-брусничника одночасно відчужується безповоротно 186 кг/га фосфору, 203 кг/га калію та 208 кг/га кальцію (цит. за 102).

17. Рубки в заповідниках дискредитують заповідну справу в очах місцевого населення.

Місцеві жителі не можуть зрозуміти, чому їм заборонено зібрати в заповіднику кошик грибів, у той час як рубка лісових заповідних масивів на сотнях гектарів, шум бензопил, автомобілів, голоси рубачів, проїзд машин, навантажених лісом, — цілком законна картина.

18. Санітарні та інші рубки лісу — серйозний чинник занепокоєння.

Звук бензопил, шум падаючих дерев, робота автомашин, що вивозять деревину, присутність людей — усе це є серйозним чинником занепокоєння для фауни заповідника, тим більше що санітарні рубки ведуться в заповідниках та інших об’єктах ПЗФ у різні квартали року та тривалі періоди.

Причому це розуміють і самі лісники. У Проєкті організації території Черемського заповідника, яким передбачено санітарні рубки, як природоохоронний захід пропонується встановити в заповіднику з 1 квітня по 31 липня «сезон тиші», тимчасово припинивши рубку дерев і вивезення лісу. І це запропоновано робити в заповіднику, де за ідеєю «сезон тиші» має бути цілий рік!