На першому місці — економіка

Прочитайте звернення Міністра лісового господарства РБ  Михайла  АМЕЛЬЯНОВИЧА до своїх колег...М.П.

Шановні трудівники та ветерани лісового господарства!

Нинішній рік для лісового господарства нашої країни знаковий — у вересні ми святкуємо не лише професійне свято всіх працівників лісу, а й ювілей — 80 років від дня створення органу управління лісовим господарством Білорусі.

За минулі десятиліття вітчизняне лісове господарство досягло великих успіхів. Цього неможливо було б досягти без вас.

Успіхи лісового господарства — заслуга напруженої праці та відданого служіння своїй справі багатьох поколінь лісівників. Працівники лісового господарства Білорусі, як дбайливі й турботливі господарі, з честю виконують відповідальну місію — зберігають і примножують безцінний національний скарб. І головний результат цього благородного заняття — Білорусь, що примножується лісовими багатствами.

Особливі слова подяки хотілося б сказати ветеранам галузі, чиєю працею створювалося й примножувалося лісове багатство. Їхній багатий досвід і мудра порада завжди дуже дорогі для нас. Найтепліші побажання — і молодим фахівцям галузі, тим, кому ще належить велика робота зі зміцнення екологічного та ресурсного потенціалу лісів республіки, подальшого підвищення ефективності лісового господарства. Надзвичайно важливо й надалі зберігати глибокі традиції шанобливого, професійного та дбайливого ставлення до лісу — національного надбання, накопиченого працею попередніх поколінь. Забезпечити спадкоємність у лісовій справі — важливе завдання нинішніх і майбутніх поколінь лісівників.
Від імені колегії Міністерства лісового господарства вітаю всіх трудівників лісу зі святом, щиро бажаю доброго здоров'я, оптимізму й упевненості в завтрашньому дні, вашим родинам щастя та добробуту, трудовим колективам творчих успіхів, стабільного розвитку підприємств і організацій.

Напередодні Дня працівників лісу «БЛГ» зустрілася з міністром лісового господарства Республіки Білорусь Михайлом АМЕЛЬЯНОВИЧЕМ. Розмова йшла про справи в галузі та перспективи її розвитку.

— Михайле Михайловичу, у 2015 році лісове господарство було єдиною галуззю, яка виконала всі прогнозні показники. Які перспективи їх виконання цього року? Чи буде він для галузі таким самим успішним?

— Справді, і минулий рік, і позаминулий, та й загалом усі останні п'ять років ми виконуємо всі показники. Причому на першому місці в нас була і залишається економіка.
Впевнений, що й 2016 рік, попри наявні труднощі, попри руйнування лісового фонду, які сталися 13 липня, усі показники як по лісовому господарству, так і в промисловості будуть успішно виконані. Також впевнений, що й економічні показники, визначені в бізнес-планах, такі як прибуток і рентабельність, буде виконано в повному обсязі.

— Тобто природні катаклізми минулого літа негативно не позначаться?

— Я думаю, що вони не вплинуть на результати нашої роботи. Річ у тому, що ми за перше півріччя зробили гарний запас за показниками. Тому ці липневі катаклізми не призведуть до зниження досягнутих показників. Нами поставлено конкретні завдання щодо розробки буреломної деревини. Тут зосереджено і техніку, і людські ресурси, щоб розробка буреломної деревини не позначилася на кінцевому економічному результаті. Причому як загалом по галузі, так і на кожному підприємстві окремо.

— Нині галузь розвивається за кількома напрямами. Будуються лісонасіннєві центри, розвивається розсадницьке господарство, ведеться реконструкція деревообробних виробництв і створюються нові. Чи можна говорити, що є якісь важливіші напрями та другорядні? Чи тут усе має розвиватися в комплексі?

— Тут треба розрізняти два напрями. По-перше, лісогосподарська діяльність — охорона лісів, їх захист, догляд за лісом і створення нових лісів. Це наша основна діяльність, і тут ми маємо займатися інноваціями у плані створення та вирощування якісного садивного матеріалу на селекційній основі. Для цього ми плануємо за допомогою Світового банку створити ще 5 фабрик з виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Тому що без якісного садивного матеріалу створити якісні, високопродуктивні, високобонітетні ліси майбутнього неможливо. Тому наголос ми зробили саме на розсадницькому господарстві, створенні постійної лісонасіннєвої бази, яка з кожним роком розширюється. Це і постійні лісові плантації, і плюсові дерева, і плюсові насадження. Усі вони повною мірою забезпечують наше лісокультурне виробництво впродовж року.

Друга частина нашої діяльності — промислова. Це наша комерційна діяльність, де ми можемо заробити додаткові фінансові кошти на свій розвиток. Завдяки цьому в лісовому господарстві є можливість розвитку інфраструктури, будівництва будівель, житла, купівлі техніки. І ось тут ми маємо працювати так, щоб усі наші процеси були рентабельними та прибутковими. До слова, підприємства галузі останніми роками ніколи не були збитковими. Усі працюють із позитивною рентабельністю.

Тому між цими двома напрямами нашої діяльності має дотримуватися баланс. Але найголовніше, щоб наша комерційна діяльність не домінувала над лісогосподарською. На першому місці має бути все-таки лісогосподарське виробництво, а комерційна діяльність — на другому плані, вона не повинна заважати нашим фахівцям працювати в лісогосподарській сфері.

— Михайле Михайловичу, можна трохи детальніше зупинитися на співпраці зі Світовим банком. Що дасть ця співпраця? Завдяки їй закуповуватимуться харвестери Vimek для рубок догляду. Однак деякі лісівники переконані, що на рубках догляду людину ніхто не замінить, оскільки під час роботи машини не буде такої якості.

— Тут можна й посперечатися. Хоча у твердженні таких фахівців теж є своя логіка і частка правди. Так, людина, може, й краще зробить цю роботу, якісніше. Вона підійде до кожного дерева, оцінить. Проте загалом, якщо немає людських ресурсів, а кожен вид діяльності має бути ефективним і коли треба мінімізувати виробничий травматизм, то машина — незамінна під час проведення таких робіт у лісових насадженнях, як прочищення, проріджування. Без техніки ми сьогодні не обійдемося. Переконаний, що техніка — це наше майбутнє. Саме на неї треба робити наголос, розробляти нові технології, щоб мінімізувати витрати під час проведення цих робіт.

Ми робимо ставку на вітчизняну техніку, працюємо з нашими машинобудівниками, щоб вона розвивалася, вказуємо їм на її недоліки та вдосконалюємо разом.

— Михайле Михайловичу, давайте повернемося до розробки буреломної деревини. Усі кажуть, що таких масштабних руйнувань, як нині, білоруські ліси ще не знали. Зараз ставку зроблено на технічну заготівлю, там працюють майже всі наявні в галузі харвестери. Цікаво, якби їх не було, а були лише бензопили, скільки часу знадобилося б на розробку цих буреломів?

— Ми такими підрахунками не займалися. Але це цікаве й актуальне питання. Згадую 2008 рік, коли були буреломи в Березинському та Червенському лісгоспах і не було харвестерів. Там було близько 1 млн кубометрів буреломної деревини. Я пам'ятаю, як було важко, і ми всією республікою розробляли тоді ці ділянки, на що пішло близько року.

Сьогодні в нас є техніка, є досвід, певні навички. Тому ми плануємо здебільшого завершити цю роботу трохи більше ніж за три місяці, до 1 листопада. А потім «підчистимо» до 1 січня.

Необхідно зазначити, що нинішні руйнування дуже відрізняються від тих, які були у 2008-му та у 2010 роках у Червені та Березині. Тепер покрутило дерева як мотузку. Перекрутило всі ці дерева разом. Колишні буреломи й вітровали були легшими в розробці. Тому якби не було харвестерів, а були лише бензопили, то думаю, що років два ми розбирали б ці завали.
До слова, у Польщі років 15 тому теж сталися значні руйнування лісового фонду, було 2 млн кубометрів буреломної деревини, і поляки їх розробляли 2,5 року. І лише гектарів 200 вони залишили як демонстраційний майданчик і возять туди екскурсії, показують, які катаклізми можуть бути в природі. Цей майданчик діє й сьогодні, а охочих подивитися на це природне явище менше не стає.

— Михайле Михайловичу, у галузі другий рік діють лісопункти, проведено реформування лісозаготівельної діяльності. Лісопункти активно працюють, довели свою ефективність. Чи є від цього результат за основним напрямом роботи, зокрема з догляду за лісом, з його охорони? Адже тепер лісники не відволікаються на рубки і можуть більше часу приділяти охороні та роботам із догляду за лісом.

— Так. Найголовніше, що зі створенням цих ділянок або лісопунктів, як ми їх називаємо, ми звільнили лісника, головну дійову особу в лісовому господарстві, від невластивої йому роботи. Якщо раніше лісник ходив з пилою… Втім, він, напевно, і тепер може з нею ходити. Проте тепер лісник вирушає в ліс із пилою лише на рубки догляду, тобто коли займається лісогосподарською діяльністю. А в минулі роки він заготовляв деревину на рубках головного користування, вантажив вагони. Сьогодні цією роботою він уже не займається, а займається суто лісом. Він бере участь у садінні лісу, доглядом за ним і його охороною. Це дає великий ефект, а промислова діяльність сьогодні не заважає працівникам лісового господарства займатися лише лісогосподарською діяльністю.

— Цього року День працівників лісу приурочено до 80-річчя створення органу управління лісовим господарством у БРСР. Делегації лісівників, які приїздять до Білорусі, кажуть, що в нас створено ефективну систему управління лісовим господарством. Які, на вашу думку, найсильніші сторони цієї системи?

— Справді, створюючи систему управління лісовим господарством незалежної Білорусі, ми зберегли основи системи, яка діяла в Радянському Союзі. Ми її не ламали бездумно, а лише доповнили якимись моментами, що сьогодні й дає нам змогу ефективно управляти лісовим господарством. І наші колеги, які приїздять до нас із країн колишнього СРСР та інших країн, зазначають, що в Республіці Білорусь склалася сувора вертикаль управління галуззю — від Мінлісгоспу до лісництва й обходу. А така сувора вертикаль управління дає можливість ефективно керувати лісогосподарською діяльністю за всіма напрямами — охороною лісів від пожеж, доглядом за лісом тощо. Зверху надходять суворі директиви, які виконуються.
Сьогодні багато говорять про реформування, зокрема й у нашій галузі. Але ми вважаємо, що ламати систему, яка працює, не можна. Адже вона успішно виконує покладені на неї функціональні обов'язки та завдання, які стоять перед галуззю. Тому вважаю, що реформувати систему управління галуззю за принципом наших сусідів по СНД не можна, оскільки це буде просто катастрофа для вітчизняного лісового господарства в майбутньому.

— Не раз доводилося чути, навіть від людей, далеких від лісового господарства, що в ньому не можуть працювати байдужі, випадкові люди. А якщо вони там і з'являються, то не затримуються. І це справді так. Нещодавно дізнався, що майже кожен десятий працівник галузі працює в ній не менше чверті століття. Погодьтеся, це показова статистика. А що ви можете сказати про працівників лісового господарства і що хочете їм побажати напередодні свята?

— Справді, якщо людина любить ліс, якщо вона приходить працювати в нашу галузь, то вона, як правило, затримується надовго. Попри всі труднощі роботи в лісі, попри те, що це відкритий цех, не завод чи фабрика, де є тепло, дах. У лісі треба працювати цілий рік. І взимку в мороз, і навесні в бездоріжжя, і влітку в спеку — завжди треба бути в лісі. Це дуже важкі умови для роботи. Але людина, яка прийшла в ліс, як правило, залишається назавжди і працює до виходу на пенсію.

На жаль, останніми роками в нас іде зміна поколінь. Багато людей старшого покоління йдуть на заслужений відпочинок, а на зміну їм приходить молодь. Ми робимо все, щоб закріпити людей на виробництві, чи то молодий фахівець, який прийшов після закінчення навчального закладу, чи простий лісник, вальник, працівник цеху. Ми намагаємося створити для людини такі умови, щоб вона залишилася в нас. Зокрема, молодий фахівець отримує підвищену заробітну плату. На першому робочому місці ми оплачуємо йому оренду житла, даємо позику на будівництво власного житла, будуємо відомче житло тощо. У нас багато таких позитивних моментів, закріплених у колективних договорах лісгоспів. Вони можуть чимось відрізнятися, але загалом ми прагнемо закріпити працівників, особливо молодих фахівців, на виробництві.

У нас багато потомствених лісівників і династій. Спадкоємність поколінь має бути в будь-якій галузі, а тим більше в лісовому господарстві. Вважаю, що це особлива галузь, де спадкоємність поколінь, династії мають показувати приклад іншим працівникам, які приходять у лісове господарство.

Але найголовніше, що я хочу побажати нашим працівникам напередодні Дня працівників лісу, — міцного здоров'я. Тому що в лісі без цього просто неможливо працювати. Ну і, звісно ж, бажаю всім родинам фінансової стабільності та добробуту, впевненості в завтрашньому дні. Ми впораємося з тимчасовими труднощами. Галузь набирає обертів, і в найближчі роки ми приділятимемо увагу зростанню заробітної плати та розв'язуватимемо проблеми кожного працівника лісового господарства.