Святий Губерт пам'ятає про лісників і мисливців

Забуті історичні традиції дедалі активніше відроджуються на нашій землі, зокрема й ті, що стосуються лісу та його багатств. А рясність там диких звірів і птахів завжди приваблювала людину, полювання для якої в давні часи було однією з основних галузей господарства. Воно було пов'язане з багатьма труднощами й ризиками, тому здобич цінувалася високо, а добувачі знімали емоційну напругу, влаштовуючи свято на честь лісу, полювання та своїх небесних покровителів. Одним із головних серед них на Гродненщині здавна був святий Губерт — покровитель лісників і мисливців.

Мальовничі береги Августівського каналу. фото

Кому ж, як не тутешнім продовжувачам ремесел і захоплень предків, за їхнім прикладом, віддавати шану своєму небесному захиснику. Тим більше що він також уважається покровителем обласного центру. Так і народилася ідея провести фестиваль відродження мисливських традицій. У ньому брали участь насамперед працівники лісгоспів області, їхні колеги з Польщі та Литви, а також усі охочі.

Генеральний директор Володимир СЕМЕНЮК вручає нагороди. фото

Коли доводилося запитувати, кому ж спала на думку така вдала ідея, усі стверджували, що ініціатором свята в новому форматі й головним автором сценарію став генеральний директор Гродненського ДВЛГО Володимир Семенюк. Ну а в лісгоспах області його активно підтримали, і кожен із них навіть уперше дивував оригінальністю костюмів, номерів самодіяльності та багатьом іншим, що впродовж усього дня створювало святкову атмосферу.

Розкішні страви мисливської кухні були представлені на конкурс. фото

Сприяло цьому й те, що присутні також відзначали День працівника лісу та 80-річний ювілей створення органу управління лісовим господарством нашої країни. Тому, урочисто відкриваючи свято, Володимир Дмитрович і оголосив, що починається воно з недовгої, але приємної офіційної частини — вручення нагород кращим трудівникам. Слідом за генеральним директором привітали працівників лісової галузі та вручили їм почесні грамоти, пам'ятні подарунки й квіти голова Гродненського обласного комітету профспілки працівників лісу та природокористування Олександр Жук і представник обласного управління МНС.

Урочиста хода представників лісгоспів. фото

Звісно, місце для проведення заходу було вибрано з урахуванням його тематики та масштабу, і важко знайти краще, ніж на березі Августівського каналу біля шлюзу «Домбровка», де створено всі умови для масового відпочинку на природі. Цей унікальний природний комплекс дедалі активніше відвідують і білоруські, й іноземні туристи. А тепер його облюбували й гродненські лісівники.

Стрільба з лука стає дедалі популярнішою. фото

Тут найталановитіші з них виступили з номерами художньої самодіяльності й, треба визнати, гідно змагалися з представниками професійних естрадних колективів, які теж були запрошені на свято. Виступали й закордонні гості. Польські мисливці виконали на валторнах не лише мисливські сигнали, а й навіть лісовий вальс. Задушевні пісні на теми лісу та полювання, зокрема авторські, виконані знайомими людьми, зворушували серця вдячних слухачів.

А їх було чимало, багато хто прибув на свято родинами, і дітям особливо дивовижно було бачити, як змагаються дорослі учасники різних конкурсів, і навіть самим брати участь у деяких із них.

Для сучасних дітей молоток — екзотика. фото

Слід віддати належне організаторам. Вони не стали пропонувати людям змагатися в давно відомих змаганнях, далеких від реального життя, а придумали власні. Вони якнайкраще підходили для мисливців і лісових трудівників і викликали захват і азарт і в спортсменів, і в глядачів.

Здавалося б, чим може привабити людей молоток і цвях? Але коли потрібно його забити швидко і бажано з одного удару, то з'ясовується, що це рідко кому вдається.
Штовхнути подалі обрубок колоди або прокотити «ближче до поліняка» важку колоду теж не так просто.

Дедалі більшої популярності набуває стрільба з лука. І результати непрофесійних стрільців у цьому ще зовсім недавно «екзотичному» виді спорту стають дедалі кращими. Мабуть, на генному рівні в сучасних мисливців проявляються навички володіння давньою зброєю, властиві їхнім далеким предкам.

Буквально зачаровувала глядачів, серед яких було багато жінок, робота двох майстрів бензопил із Гродненського лісгоспу. На очах у всіх із обрубка стовбура вальник лісу Сопоцкінського лісництва Павло Войтик «видобував» справжні монолітні художні вироби: табуретку, грибок, пеньок із устромленою в нього сокирою. А майстер на лісосіці Неманського лісництва Сергій Гончаревич трудився над виготовленням дивовижних кубиків. У кожному з них перекочувалася дерев'яна кулька.

Стороннім спостерігачеві дуже важко було виділити, з якого ж лісгоспу найбільше було добровольців, здатних продемонструвати публічно завзяття, силу, спритність, уміння. Створювалося враження, що в кожної лісової установи в колективі є майстри високого рівня, здатні проявити себе в будь-якому змаганні. Кращих із них визначило компетентне журі, і вони отримали призи.

Безсумнівно, перше свято, проведене за новою програмою, у гродненських лісівників вдалося, і можна сподіватися, що воно стане традиційним. Високий рівень організації та масовість підтверджують, що такий захід є затребуваним і його можна проводити щороку. Польський лісівник на запитання про враження відповів: «Як у Польщі!» — і додав, що подібні свята там бувають часто.

Слід додати, що святому Губерту явно припав до душі фестиваль на його честь. Цього вересневого дня, коли «в осінь — погод вісім», з ранку до вечора світило й пригрівало сонце, а легкий вітерець лише приємно студив розпалених артистів, конкурсантів і глядачів. Мабуть, сам святий потурбувався про це в небесній канцелярії.