Скільки лісу щороку рубається в об'єктах ПЗФ України

Дані дуже неоднорідні та вельми сумнівні. Зокрема за даними GFW автор отримав середню втрату суцільного лісового покриву в об'єктах ПЗФ значно  більшою, ніж у середньому по Україні.  М.П.

1. Скільки лісу рубається в заказниках, заповідних урочищах, регіональних ландшафтних парках і пам'ятках природи

Згідно з опитуванням обласних управлінь лісового та мисливського господарства нами отримано такі дані= щороку в заказниках , РЛП, пам'ятках природи та заповідних урочищах України в середньому заготовляється 590 тис. куб. м. деревини на площі 16 тис. га

Таке проведення широкомасштабних рубок в об'єктах ПЗФ, які були створені для цілей охорони природи, зокрема охорони біорізноманіття, є безпрецедентним і катастрофічним, оскільки зводить нанівець усі зусилля природоохоронців, які з таким трудом створюють ці об'єкти ПЗФ.

Особливо неприпустимою є ситуація з рубками в заповідних урочищах, у яких, згідно зі ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», має підтримуватися найсуворіший заповідний режим, як у природних заповідниках. Водночас у них, загалом в Україні, щороку рубається 2% території від усієї площі заповідних урочищ.

У Київській області суцільними рубками пройдено кожен четвертий лісовий заказник і кожне третє лісове заповідне урочище. В Українських Карпатах, згідно з дослідженнями А. Ярового, який використовував міжнародний лісовий сайт, інформація на якому про лісовий покрив береться із супутників Landsat NASA — http://www.qlobalforestwatch.org/, за останні 10-12 років у лісових заказниках суцільними рубками в середньому було пройдено близько 7 відсотків лісової території.

Нижче вказано назву карпатського заказника, а також кількість вирубаних гектарів за останні 10 років і відносну вирубану площу лісу у відсотках від лісової території об'єкта ПЗФ:

Заказник Странзул, Задня, Кедрин, 215 га — 20%

Либохорівський заказник, 465 га — 15%

Заказник Горгани, 197 га — 13%

Брадульський заказник, 964 га — 12%

Заказник Грофа, 729 га — 10%

Керничний заказник, 66 га — 10%

Гладинський заказник, 116 га — 7%

Турʼє-Полянський заказник, 72 га — 6%

Заказник Бердо, 38 га — 4%

Тавпиширківський заказник, 18 га — 3%

Заказник Соколині скелі, 108 га — 2,5%

Заказник Чорний діл, 79 га — 2%

Росочний заказник, 5.64 га — 0,2%

Річанський заказник, 49 га — 1,5%

Апшинецький заказник, 0.68 га — 0,1%

Кедринський заказник, 4.47 га — 0,5%

Багато наведених вище заказників є місцями існування рідкісних видів флори та фауни. Так, у заказнику Чорний діл мешкає 2 види ужовникових папоротей, занесених до списків Бернської конвенції та Червоної книги України. Ці види є найрідкіснішими не лише в Україні, а й у Європі.

Відомо лише десяток їхніх місць існування. Проте згубні для цих папоротей суцільні рубки в цьому заказнику ведуться.

Загалом у великих карпатських лісових заказниках за 10-12 років у середньому суцільними рубками вирубано близько 7% території заказника, чим завдано значної шкоди біорізноманіттю.

До речі, за 10-12 років в українських Карпатах, за даними, отриманими з космічних знімків, рубається лісу 7% від лісової території. Тобто масштаби рубок у карпатських заказниках дорівнюють масштабам рубок загалом у Карпатах, що говорить про те, що охоронний режим у карпатських заказниках нічим не відрізняється від режиму використання комерційних лісів.

У 2015 р. волонтером КЕКЦ А. Яровим було проведено невелике пілотне дослідження з метою встановити дані про суцільні вирубки лісу в регіональних ландшафтних парках України.

Рубки досліджувалися за останні 10-12 років — з 2002 по 2013 рр. Для дослідження вибрано великі лісові регіональні ландшафтні парки в різних областях України. Дані було отримано такі ( нижче вказано назву регіонального ландшафтного парку, а також кількість вирубаних гектарів за останні 10-12 років (або менше — якщо об'єкт було створено нещодавно) і відносну вирубану площу лісу у відсотках від лісової території об'єкта ПЗФ):

Трахтемирів, 4 га — 0,1%

Міжрічинський, 9500 га — 14%

Ізюмська лука, 200 га — 5%

Сеймський, 1500 га — 5%

Прудищанський, 115 га — 5%

Диканський, 4 га — 0,1%

Нижньоворсклянський, 100 га — 1,5%

Надсянський, 584 га — 7%

Равське Розточчя, 350 га — 7%

Верхньодністровські Бескиди, 30 га — 2%

Чернівецький, 924 га — 5%

Зарваницький, 5,5 га — 2,5%

Малеванка, 680 га — 5%

Поляницький, 30 га — 3%

Надслучанський, 1000 га — 8%

Абсолютним рекордсменом із суцільних рубок є регіональний ландшафтний парк Міжрічинський (розташований у Чернігівській області, 14 %). Друге місце — регіональний парк Надслучанський (Рівненська область, 8 %), третє місце — Надсянський і Равське Розточчя (Львівська область, по 7 %). У середньому на один лісовий регіональний ландшафтний парк припадає 4,7 % лісової площі, знищеної суцільними рубками за останні 10-12 років.

Це значною мірою пояснюється тим, що більшість парків не мають своєї дирекції, а підпорядковані лісгоспам. Більше того, згідно з українським законодавством, у господарських зонах регіональних ландшафтних парків безвідповідально дозволено не лише суцільні санітарні рубки, (які не потрібно погоджувати з природоохоронними органами), а й рубки головного користування.

2. Скільки лісу рубається в дендропарках

Наразі в Україні (без Криму) є 56 дендропарків загальною площею 1787 га, з яких 19 — загальнодержавного значення. Більшість із них має невелику площу 10-20 га, хоча є й великі дендропарки (дендропарк Олександрія займає площу 405 га). Деякі дендропарки на своїй території мають природні ділянки лісів, які мають велике значення для охорони біорізноманіття. Щоб отримати хоча б приблизні дані про масштаби рубок, у 2015 р. Київський еколого-культурний центр провів опитування чотирьох найбільших дендропарків (Олександрія, Софіївка, Тростянець і Веселі Боковеньки).

Аналіз отриманих матеріалів дає змогу зробити такі висновки:

1. Деякі дендропарки (Софіївка, Веселі Боковеньки, Олександрія) проводили рубки у 2013 р., 2014 р., 2015 р. незаконно, не маючи лімітів, затверджених Мінприроди України.

2. У середньому щороку у всіх дендропарках України рубається близько 1800 куб. м. деревини на площі близько 600 га.

3. У деяких дендропарках, наприклад, в Олександрії, під виглядом санітарних рубок іде таємна вирубка 200-річних дубів швидше за все для комерційної реалізації. Деревина одного доброго дуба на чорному ринку може коштувати 0,5-1 млн. гривень, що дорівнює ціні однокімнатної квартири в Києві. При цьому дерева в Олександрії вирубаються ще й для побудови в парку звіринця та мотузкового парку розваг.

4. Деякі дендропарки (Олександрія) на рік рубають більше, ніж затверджено в лімітах.

3. Скільки лісу рубається в національних парках

Згідно з проведеними нами опитуваннями, було отримано такі результати:

1. У 2013-2014 рр. рубки лісу велися в 32 НПП. А ліміти на рубки лісу Мінприроди (у 2013 р.)видавало лише 17 НПП.

Рубки лісу ведуться в таких НПП: Яворівський, Дністровський каньйон, Ічнянський, Білобережжя Святослава, Гетьманський, Бузький Гард, Галицький, Мезинський, Джарилгацький, Святі гори, Подільські Товтри, Сколівські Бескиди, Шацький, Тузлівські лимани, Гомільшанські ліси, Хотинський, Деснянсько-Старогутський, Карпатський, Вижницький, Зачарований край, Голосіївський, Кременецькі гори, Дворічанський, Гуцульщина, Ужанський, Дермансько-Острозький, Черемоський, Кармелюкове Поділля, Мале Полісся, Синевир, Меотида, Прип'ять-Стохід.

При цьому у 2 НПП ліс рубався лише на землях парків, у 22 НПП рубки проводилися на землях парку та на землях, що належать іншим землекористувачам, у 8 НПП — лише на землях, що належать іншим землекористувачам.

2. За даними Мінприроди України, на 2013 р. ліміти на рубку лісу були видані 17 НПП. А за отриманими нами даними, у 2013 р. рубки здійснювалися в 32 НПП. Тобто 15 НПП рубали без лімітів. При цьому обсяги рубок і площі, на яких вони велися, у 10 парків незаконно перевищували ліміти, видані Мінприроди України.

Слід додати, що здебільшого ці дані стосуються лише земель, що належать паркам. Як стало зрозуміло з анкетування, 12 НПП повністю або частково не знають, скільки і на якій площі рубаються ліси на землях, що входять до НПП, але належать іншим землекористувачам. До таких НПП належать — Яворівський, Дністровський каньйон, Білобережжя Святослава, Гетьманський, Галицький, Мезинський, Подільські Товтри, Сколівські Бескиди, Карпатський, Голосіївський (частково), Дермансько-Острозький (частково), Меотида. Причому навіть на запити адміністрації НПП вказати дані щодо рубок землекористувачі, що входять до територій НПП, (найчастіше це лісгоспи), відповідають адміністрації НПП відмовою (про що нам, наприклад, повідомив Дермансько-Острозький НПП).

Іншими словами, НПП аж ніяк не контролюють рубки, що ведуться в НПП на землях інших землекористувачів. А ці території становлять загалом по Україні більше половини площі НПП (48% — землі самих НПП, 52% — землі інших землекористувачів). Що

стосується Мінприроди України, то ліміти на рубки цим землекористувачам (якщо вони не звертаються по ліміти) не видаються, і рубки ведуться без лімітів, що аніскільки не хвилює самі НПП і Мінприроди України. Іншими словами, зі входженням до НПП земель без вилучення в інших землекористувачів нічого не змінилося. Лісгоспи як рубали безконтрольно ліс до створення НПП, так і продовжують його безконтрольно рубати вже після створення НПП. Наприклад, інші землекористувачі території нацпарку Гуцульщина, — лісники, які мають 24665 га, а це 60% господарської зони парку, проводять там рубки головного користування, незважаючи на те, що науково-технічна рада нацпарку ці рубки не погоджує. Цінні пралісові ліси нацпарку Сколівські Бескиди входять до земель військового лісництва, де також ведуться суцільні рубки (110).

3. Що стосується рубок, то тут отримано такі дані.

Загалом у 32 НПП у середньому на рік рубається 328289,4 куб. м. деревини на площі 18720,8 га (територія більша, ніж 2 НПП «Голосіївський»). У середньому в одному НПП щороку рубається 12520,8 куб.м. на площі 670,3 га.

При цьому в одному НПП щороку на землях парку рубається 130172,4 куб. м на площі 3816,8 га, і на землях інших землекористувачів — 198117 куб. м. на площі 14904 га.

4. Отримані дані переконливо показують, що в польських парках рубається набагато менше лісу. Якщо в середньому в одному польському НПП рубається на рік до 8 тис. куб. м. деревини, то в одному українському в середньому — 12500 куб. м.

5. Раніше проведені опитування українських НПП показали, що санітарні рубки лісу проводилися навіть у заповідних зонах НПП — таких як Синевир, Шацький, Мезинський, Дермансько-Острозький, Карпатський, Святі гори. При цьому Проєкти організації територій низки НПП, таких як Галицький, Сколівські Бескиди, Шацький, Яворівський, Дермансько-Острозький, Хотинський, Вижницький передбачали проведення в заповідній зоні санітарні та інші рубки лісу (зокрема й суцільні), а також розчищення лісу від захаращеності. При цьому дендропарки деяких нацпарків змушують наукові відділи своїх парків займатися не природоохоронними питаннями, а обґрунтовувати проведення в нацпарку санітарні рубки та рубки головного користування, як це має місце в Ужанському нацпарку (111).

Отримані дані говорять про катастрофічне становище з рубками в українських НПП. Як ми бачимо, у середньому в одному українському НПП рубається на 2/3 більше лісу, ніж у польському. Рубка лісу в українських НПП нерідко проводиться з перевищенням лімітів, а на територіях, що входять до НПП, але належать іншим землекористувачам, взагалі безконтрольно.

У 2015 р. волонтером КЕКЦ А. Яровим було проведено дослідження з метою встановити дані про суцільні вирубки лісу в національних парках і біосферних заповідниках України.

Рубки досліджувалися за останні 10-12 років — з 2002 по 2013 рр. Для дослідження вибрано лісові та лісостепові національні парки України, а також два біосферні заповідники — Карпатський і Дунайський. Дані було отримано такі (нижче вказано назву національного парку, біосферного заповідника, а також кількість вирубаних гектарів за останні 10-12 років (або менше — якщо об'єкт було створено нещодавно) і відносну вирубану площу лісу у відсотках від лісової території об'єкта ПЗФ):

Нижньосульський, 30 га — 1%

Вижницький, 358 га — 4,7%

Хотинський, 70 га -1,5%

Черемоський, 80 га -1,5%

Ічнянський, 60 га — 0,7%

Мезинський, 15 га — 0,1%

Меотида, 14 га — 3,5%

Кармелюкове Поділля, 200 га — 2,5%

Нижньодністровський, 13 га — 0,1%

Тузлівські лимани, 3 га — 0,7%

Пирятинський, 70 га — 1,5%

Дермансько-Острозький, 170 га — 4%

Гетьманський, 400 га — 4%

Деснянсько-Старогутський, 210 га — 3%

Кременецькі гори, 190 га — 2,5%

Дністровський каньйон, 150 га -1,5%

Гомільшанські ліси, 255 га — 2%

Дворічанський, 11 га — 0,7%

Азово-Сиваський, 0,4 га — 0,2%

Джарилгацький, 3 га — 1%

Подільські Товтри, 570 га — 1,5 %

Прип'ять-Стохід, 600 га — 2%

Шацький, 355 га — 2%

Святі гори, 1236 га — 4%

Зачарований край, 60 га — 1%

Синевир, 1558 га — 4,3%

Ужанський, 240 га — 0,7%

Великий луг, 0,4 га — 0,1%

Верховинський, 120 га -1%

Галицький — близько 1%

Гуцульщина, 1000 га — 3%

Карпатський, 2683 га — 5,3%

Голосіївський, 209 га — 5%

Північне Поділля — близько 5%

Сколівські Бескиди, 2400 га — 7%

Яворівський, 223 га — 3%

Бузький Гард, 12 га — 1%

Біосферні заповідники

Карпатський, 354 га — 1 %

Дунайський, 47 га — 0,15%

Абсолютним «рекордсменом» із суцільних рубок є національний парк Сколівські Бескиди (7%), розташований у Львівській області, підпорядкований Держагентству лісових ресурсів України. Друге місце — національний парк Слобожанський і Карпатський (5,3%), третє місце — Голосіївський і Північне Поділля (по 5%). У середньому на один лісовий чи лісостеповий національний парк припадає 2,8% лісової площі, знищеної суцільними рубками за останні 10 років. Цікаво, що ця цифра менша, ніж у лісових і лісостепових природних заповідників, де суцільними рубками знищено в середньому 3% лісової площі. Ці обсяги рубок підтверджені офіційними відповідями, отриманими від нацпарків, Мінприроди України, ОДА, облісгоспів.

Слід також із тривогою відзначити велику кількість суцільних рубок у національному парку Голосіївський, який перебуває в межах Києва і де така висока кількість суцільних рубок просто неприпустима.

4. Скільки лісу рубається в природних і біосферних заповідниках

Київським еколого-культурним центром у 2013-2015 роках проводилися опитування заповідників, Мінприроди України, Держлісагентства України та обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Аналіз рубок у заповідниках за період 2012 -2014 рр. дає змогу зробити такі висновки:

1. Загалом відзначається позитивний тренд скорочення обсягу (га, куб. м.) у більшості заповідників України, що пояснюється ефективністю Всеукраїнської громадської кампанії «Ідемо до Європи — будуємо заповідність», одним із завдань якої є припинення рубок лісу в заповідниках.

2. Низка заповідників (Медобори, Дніпровсько-Орільський, Рівненський) незаконно проводять рубки в більшому обсязі, ніж це

погоджено в лімітах Мінприроди України. Узагальнені дані наводяться в таблиці.

3. У середньому в останні роки щороку в біосферних і природних заповідниках заготовляється 17841-24400 куб. м на площі 533-860 га (25).

4. У 2014 р. Рівненський і Дніпровсько-Орільський заповідники проводили рубки незаконно, оскільки не мали погоджених Мінприроди України лімітів.

5. Деякі заповідники — Медобори, Рівненський, Черемський, Дніпровсько-Орільський у 2013-2014 рр. (та й раніше — теж швидше за все) займалися реалізацією деревини, що заборонено Постановою Кабміну України від 28.12.2000 р. № 1913, якою затверджено «Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду».

6. У низці випадків деякі заповідники, наприклад, Кримський, як свідчать матеріали перевірки Рахункової палати України, збільшує у 2-3 рази обсяги проведення санітарних рубок без відповідного лісопатологічного обґрунтування (2007-2008 рр.).

7. У біосферних заповідниках — Дунайський, Карпатський рубки лісу на територіях, що входять до заповідника, але належать іншим землекористувачам, не погоджуються з керівництвом заповідника, і проводяться безконтрольно, без отримання лімітів Мінприроди України.

8. Усі ці факти говорять про те, що санітарні та інші рубки в заповідниках часто проводяться безконтрольно, без відповідних обґрунтувань і мають бути припинені, оскільки завдають шкоди лісовому біорізноманіттю.

У природних заповідниках, згідно з дослідженнями А. Ярового, отримано такі результати даних про рубки:

Горгани, 39 га — 1%

Дніпровсько-Орільський, 132 га — 6%

Деревлянський, приблизно 700 га — 3%

Поліський, 736 га — 4,3%

Рівненський, 2098 га — 7,2%

Канівський, 7 га — 0,3%

Медобори, 39 га — 0,4%

Розточчя, 56 га — 3%

Черемський, 88 га — 3%

Кримський, 45 га — 0,1%

Ялтинський гірсько-лісовий, 503 га — 5%

Як ми бачимо, основні суцільні рубки ведуться в заповідниках Рівненський (за 10-12 років вирубано 7,2 відсотка території — абсолютний «рекордсмен» серед лісових заповідників за рубками, в

Дніпровсько-Орільському — 6% території, на третьому місці — Ялтинський гірсько-лісовий 5%). Усі три заповідники належать лісникам. У середньому в кожному лісовому заповіднику (разом із Кримом) за 10-12 років у середньому рубається ліс суцільними рубками на 3% території, що завдає величезної шкоди біорізноманіттю та є неприпустимим. Ці факти, отримані з космічних знімків, підтверджені отриманими нами відповідями із заповідників, Мінприроди України, ОДА та облісгоспів.

5. Скільки лісу рубається в об'єктах ПЗФ України загалом

Загалом в Україні в цих об'єктах ПЗФ рубками проходиться за рік 36198 га, що становить 1,1 % від усієї площі території природно-заповідного фонду України, при цьому рубається 935930 куб. м. деревини. Крім цього щороку в Україні (без Криму) офіційно очищення лісу від захаращеності на територіях ПЗФ проводиться на площі близько 7800 га, при цьому заготовляється близько 65700 куб. м деревини. Таким чином, лише офіційно щороку в Україні в об'єктах ПЗФ під час рубок і розчищення лісу від захаращеності заготовляється 1.001630 куб. м. деревини, тобто — понад 1 млн. кубів, що становить 1/15-1/17 від щорічної заготівлі деревини в Україні. Загалом же рубками та розчищенням лісу від захаращеності в об'єктах ПЗФ в Україні проходиться близько 44000 га.

І ці цифри насправді набагато більші, оскільки рубки в об'єктах природно-заповідного фонду, що перебувають у віданні інших землекористувачів (окрім лісників, Мінприроди України та Міносвіти України), наприклад, комунальних підприємств КП «Зеленбуд», ботсадів університетів, у ці дані не ввійшли.

Що ж стосується 1,1% від усієї площі території природно-заповідного фонду України, яка рубається щороку, то ця цифра якнайкраще доводить наявність лісогосподарської ідеології, що панує в об'єктах природно-заповідного фонду України. Річ у тому, що за класичною ідеологією лісового господарства, розрахованою на 100 років, лісову ділянку поділяють на 100 частин, і кожну частину рубають один раз за 100 років, вирубуючи за рік один відсоток. Таким чином, природно-заповідні об'єкти України нічим не відрізняються від звичайних господарських лісів, де відбувається комерційна заготівля деревини.

Особливу шкоду дикій природі та біорізноманіттю завдають суцільні санітарні та інші види суцільних рубок в об'єктах природно-заповідного фонду. Щороку в Україні в кожній області в

природно-заповідних об'єктах суцільними рубками проходиться близько 200 га, а загалом в Україні — близько 5000 га, що є неприпустимим.

До цього потрібно додати, що ці цифри слід збільшити, оскільки деякі заказники, пам'ятки природи, регіональні ландшафтні парки та заповідні урочища розташовані на території інших землекористувачів (не лісників), тому точні масштаби рубок у цих категоріях об'єктів ПЗФ встановити не видається можливим. Крім того, немає даних щодо рубок в об'єктах ПЗФ, що мають неприродне походження — зоопарках, ботанічних садах, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва, щоправда, що мають невелику площу порівняно з природними ПЗФ.

Згідно з нашими дослідженнями, проведеними за допомогою космічного моніторингу, у лісових і лісостепових природних заповідниках за останні 10-12 років вирубано 3% лісової території, у лісових і лісостепових національних парках — 2,8 лісової площі, у лісових регіональних парках — 4,7%, у лісових заказниках Карпат — 7%.

Проте вже ті цифри, які наведено щодо рубок у категоріях об'єктів ПЗФ, що мають природне походження, показують катастрофічний стан із заповідним та охоронним режимом і практичну неможливість охорони там лісового біорізноманіття.

Докладніше про обсяги санітарних рубок в об'єктах ПЗФ в Україні дивись нову книгу Вл.Борейко і Г. Левіна:

Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протиправний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стор. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2016/04/int_sanitarnie_rubki_2016...