Чи є шанс відновити науковий потенціал України?

Упродовж 25 минулих років, а особливо — п'яти останніх, науковий потенціал України безперервно знижувався. Природне старіння наукового потенціалу доповнювалося "витоком мізків", занепадом дослідницької інфраструктури. А постанова про економію фондів закордонних відряджень і зниження оплати праці загалом зробили неможливою участь у міжнародних конференціях і проведення міжнародних конференцій в Україні. Наука в Україні перетворилася на суспільство Ivory towers.

Щонайменше з 2010 р. Україна намагається інтегруватися в Європейський дослідницький простір (ЄДП), але навіть після підписання угоди про асоціацію з рамковою науково-технічною програмою "Горизонт -2020", що відкриває двері до такої інтеграції, досі не розроблено державний план дій з імплементації пріоритетів ЄДП. У цьому питанні Україна відстала навіть від Молдови, яка ще з 2012 р. впроваджує зазначені пріоритети. Як і в інших галузях економіки, де виконання вимог, процедур і стандартів потрібне самій Україні для їх реформування та ліквідації відсталості, — виконання пріоритетів Європейського дослідницького простору потрібне національній науковій системі для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності.

Наприклад, перший пріоритет ЄДП пропонує використовувати міжнародну експертизу та найкращу практику з оцінювання наукових інститутів і університетів для базового фінансування, а також міжнародні принципи peer review для проєктного фінансування — замість суперечок про різні схеми використання бібліометричних показників, які не можуть бути адекватними для оцінювання без участі відповідних експертів. НАН України спільно з Асоціацією Лейбніца вже розробила таку методику й провела її пілотні випробування на окремих інститутах. А для університетів це може бути англійська методика REF 2014, яку вивчав експерший заступник міністра під час обміну досвідом в Англії.

Другий пріоритет ЄДП пропонує не створювати дослідницькі інфраструктури з нуля, а приєднатися до спільних, що будуються в Європі, інфраструктур і спільно використовувати спільну експертизу, дослідження та навчання на передньому краї науки. Крім того, пропонується спільно програмувати, фінансувати, оцінювати й використовувати результати досліджень за державними цільовими науково-технічними програмами, щоб зменшити дублювання та підвищити критичну масу дослідників для досягнення кінцевого результату. В України вже є тривала історія співпраці з Європейською міжурядовою дослідницькою організацією (EIRO) ЦЕРН та електронною Європейською грід-інфраструктурою.

Третій пріоритет ЄДП пропонує підвищити мобільність дослідників для обміну ідеями, знаннями та навичками. Для забезпечення взаємодії науки та промисловості пропонується спільно розвивати принципи й програми інноваційної підготовки докторів філософії. Звісно, під мобільністю не слід розуміти Brain drain, завданням для Кабміну є створення в Україні системи Brain circulation, наприклад — шляхом створення програми повернення молодих учених в Україну на посади керівників груп молодих дослідників, заручившись фінансовою підтримкою програм технічної допомоги Україні.

Ще один пріоритет ЄДП пропонує спільно розвивати цифровий дослідницький простір, відкритий доступ до публікацій і даних для їх повторного використання та державно-приватну співпрацю на основі Європейського інституту інновацій і технологій (ЄІТ) та відкритих інновацій. В Україні є три електронні інфраструктури (Український національний грід, УАРНЕТ і УРАН), які можуть стати основою інтеграції в цифровий ЄДП і забезпечити створення хот-спотів для інновацій.

Виконання цих пріоритетів має забезпечити мінімально необхідний рівень інтероперабельності учасників Європейського дослідницького простору, хоча й не обмежується ними.

У 2015–2016 рр. Європа запропонувала країнам-членам і асоційованим з рамковою програмою країнам пришвидшити загальне використання Європейського дослідницького простору (Лундська декларація). Європа обговорює й починає впроваджувати новий порядок денний заради використання ЄДП для інновацій: Відкриті інновації (Відкриті інновації 2.0), Відкрита наука1 (Хмара відкритої науки2 та забезпечення цілісності досліджень і даних), Відкритість світові.

Цю ініціативу підтримано новою стратегією єдиного цифрового ринку. Для цього необхідно провести цифровізацію промисловості (нова цифрова революція) і забезпечити цифрову інфраструктуру для проведення досліджень і створення економіки даних. Остання (квітень 2016 р.) Хмарна ініціатива3 має створити Єдину хмару відкритої науки в Європі та європейську інфраструктуру даних, яка в найближчі 5 років має бути забезпечена суперкомп'ютерами з потужністю на рівні ексафлопс. Така система надаватиме сервіси і вченим, і промисловості, і державним органам. Український національний грід може стати доброю стартовою платформою для вступу до Європейської хмари відкритої науки через Об'єднану хмару EGI, яка є однією з шести базових електронних інфраструктур Європи.

Що заважає цьому? Які ризики?

Олігархічній монополізованій економіці, з нерозвиненими малими та середніми підприємствами, владній бюрократії, яка використовує державні потоки й ренту для свого збагачення, не потрібні ні наука, ні відкрита наука, ні відкриті інновації. Такій економіці не потрібні й рівні права громадянського суспільства з владою, наукою та бізнесом, які мають бути впроваджені в моделі відкритих інновацій 2.0.

У посланні президента до ВР 2012 р., у розділі, підготовленому співробітниками Національного інституту стратегічних досліджень, містилася констатація, що економіка України не здатна бути замовником у науки. Дуже дивна констатація, оскільки, мабуть, від інституту з такою назвою можна було чекати формулювання стратегічної програми реформування наукової сфери в Україні. У 2015 р., після Революції Гідності та оптимістичних очікувань інноваційного розвитку разом з Європою, стратегія сталого розвитку "Україна 2020" віднесла науку та інновації до розділу "Гордість" — замість "Розвиток". Не найкращим для стратегії (?) розвитку науки було послання президента України до ВР у 2015 р. А кінець 2015-го і весь 2016 р. проходять під знаком скорочення, (яке помилково називають "оптимізацією" — жодна реальна оптимізація неможлива без визначення цілей і аналізу ресурсів) бюджетного фінансування науки та чисельності дослідників.

На жаль, Національній академії наук теж не вистачило волі та стратегічного мислення, щоб запропонувати зрозумілу для суспільства й донорів України програму реформ наукової сфери. НАН нічого не зробила для формулювання чіткої концепції її інтегрування в Європейський дослідницький простір. Не було ініційовано обговорення в суспільстві способів виконання пріоритетів ЄДП та його використання для інновацій, хоча ЄС розглядає імплементацію дорожньої карти ЄДП 2015–2020 як національний план реформ, причому разом із пріоритетами Лундської декларації 2015 р. про пришвидшення використання ЄДП для розв'язання соціальних проблем.

Як у такій ситуації можна кардинально змінити перебіг подій?

Кабінет міністрів, МОН і керівництво НАН мають увійти в жорсткий "коридор" виконання пріоритетів ЄДП і контролю їх виконання з боку суспільства та ЄС. На жаль, зараз уже очевидно, що МОН не зможе виконати свою обіцянку — створити до кінця року Дорожню карту інтеграції українського дослідницького простору в ЄДП.

Програма реформування та інтеграції в Європейський дослідницький простір має бути затверджена Координаційним комітетом Європейського дослідницького простору при Раді міністрів ЄС і донорами України. Необхідно звернутися до Ради міністрів ЄС із проханням включити Україну до системи моніторингу ЄС з виконання індикаторів прогресу внеску нашої країни в науковий та інноваційний простір згідно з Європейським семестром, який проводить детальний аналіз планів країн ЄС щодо інвестицій у дослідження та інновації, стану структурних реформ національних дослідницьких та інноваційних систем, а також дає країнам рекомендації.

Необхідно створити Міжнародний фонд технічної допомоги Україні в реалізації дорожніх карт інтеграції в Європейський дослідницький простір та Інноваційний союз, а також участі в реалізації Хмарної ініціативи. Такий фонд має відіграти роль структурних фондів ЄС і забезпечити підвищення навичок і знань у питанні організації колективної науки та відкритих інновацій.

Попри формування Національної ради з питань науки, яка може лише давати рекомендації та створювати правила гри, велика відповідальність за забезпечення професіоналізму в процесі створення інтероперабельного з ЄДП спільного дослідницького та інноваційного простору лежить на державній владі в особі центрального органу виконавчої влади у сфері науки (ЦОВВ). Аргументи про те, що в занепаді української науки та відсутності стратегії її реформування винна НАН України, навряд чи витримують критику. Здавалося б, що може бути простіше, ніж створити умови для реформування науки в Україні через інтеграцію українського дослідницького простору в ЄДП? ЦОВВ мають кардинально змінити старі підходи управління в централізованій економіці новими методами оркестрування всіх головних розпорядників бюджетних коштів і їхніх наукових організацій, що відповідає новій моделі створення відкритих інноваційних екосистем, яка ґрунтується на взаємодії чотирьох спіралей (Quadruple Helix): влада, наука&освіта, бізнес, громадянське суспільство.

Час закопати сокиру війни між МОН і НАН України, МОН і експертною спільнотою та перейти до плідної співпраці заради спільного досягнення амбітних цілей. Повна відповідальність, згідно із законодавством, за інтеграцію в ЄДП та виконання угоди про асоціацію з ЄС у сфері науки лежить виключно на МОН та його керівництві.

¹Відкрита наука — це парасольковий термін про спосіб досліджень, яким вони виконуються, поширюються, використовуються та трансформуються за допомогою цифрових методів, мереж і медіа. Цей термін замінив термін Наука 2.0 та концепцію Цифрова наука в програмі Горизонт 2020.

² "Європейська хмара відкритої науки" ставить за мету підтримати глобальну провідну роль науки в Європі шляхом створення довірчого середовища для розміщення й обробки даних досліджень і є однією з можливостей реалізувати парадигму Відкритої науки. Термін розкриває певний спосіб об'єднання гетерогенних електронних і дослідницьких інфраструктур, що забезпечує їхню інтероперабельність і спільне надання сервісів науковцям, підприємцям і держслужбовцям.

³ Європейська Хмарна ініціатива — один із засобів упровадження стратегії єдиного цифрового ринку, яка має збудувати конкурентоспроможну економіку даних і знань у Європі.