Україні доведеться прийняти «лісовий ультиматум» Євросоюзу

Вимога Євросоюзу зняти мораторій на експорт з України лісу-кругляка в обмін на надання чергової порції фінансової допомоги може перекреслити одну з небагатьох здорових ініціатив нинішньої влади країни у сфері економіки. Але іншого виходу в Києва, схоже, немає. Тим більше що багато хто в Україні зацікавлений у тому, щоб піти назустріч ЄС.

Десятирічний мораторій на експорт лісо- і пиломатеріалів цінних листяних порід (насамперед дуба й бука) у необробленому вигляді було запроваджено внаслідок ухвалення в квітні минулого року поправок до закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Ініціаторами поправок виступила група депутатів від кількох фракцій Верховної ради, які представляють регіони, найбагатші на ліс – Львівську, Івано-Франківську та Дніпропетровську області.

Депутати проти кругляка

У пояснювальній записці до законопроекту було сказано, що лісові масиви України (на них у межах початку 2014 року припадало 16% усієї території країни – 10,78 млн га) використовуються вкрай неефективно. «Для лісового господарства України неконтрольована вирубка лісів і експорт деревини стали серйозною проблемою, – підкреслювали автори законопроекту. – Серед основних причин, які змушують населення вирубувати ліси й продавати деревину, – соціально-економічні проблеми (безробіття, низькі зарплати). У структурі вітчизняного експорту деревини та виробів із неї переважає круглий ліс, який, як правило, продається за заниженими цінами. Попри обмежену кількість державних ресурсів лісової сировини, наявна тенденція до збільшення експортних поставок. Технологічний рівень експортованої сировини надзвичайно низький».

За оцінкою депутатів, на кожному вивезеному кубометрі лісу Україна втрачає 120 гривень (близько 4,7 долара за поточним курсом). У пояснювальній записці наведено також думку президента Асоціації меблевих і деревообробних підприємств України Сергія Сагаля: деревина, продана в круглому вигляді, має більш ніж у 20 разів меншу додану вартість, ніж деревина у вигляді меблів. Однак масштабне вивезення лісу-кругляка призвело до нестачі сировини для українських деревообробних і меблевих комбінатів (їх у країні налічується понад 6,5 тисяч), багато з яких були змушені призупинити роботу.

Експорт кругляка також перешкоджає створенню нових робочих місць. За підрахунками Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, для створення одного робочого місця на середньому підприємстві галузі за середньої глибини переробки необхідно 200 кубометрів деревини на рік. У 2013 році з цього регіону було вивезено за кордон 200 тисяч кубометрів кругляка. Це означає, що без роботи залишилася тисяча осіб, а втрати бюджету у вигляді недоотриманих податків оцінюються в 8 млн гривень на рік. Крім того, наслідком безконтрольного вивезення деревини стали дефіцит і дорожнеча дерев'яних кріплень для шахт України, з чим пов'язаний дуже високий рівень смертності від завалів.
Як головні цілі мораторію було названо модернізацію деревообробної галузі та оздоровлення української економіки, а також збереження цінних і рідкісних порід дерев. При цьому депутати послалися на досвід таких сусідів, як Білорусь, Росія, Румунія і навіть Молдова.

Доведеться попрацювати з Тимошенко

Позитивний ефект від заборони українська промисловість відчула швидко. За даними державної служби статистики, за вісім місяців цього року деревообробка та виробництво виробів із деревини показали приріст на 3,5% порівняно з тим самим періодом минулого року, а всередині галузі сегмент лісопильного та стругального виробництва зріс на 13,9%. Виробництво меблів за цей час збільшилося на 1,7%. При цьому понад 60% продукції деревообробки та більш ніж половину меблів було реалізовано за межами країни.

Ще оптимістичніші дані наводить депутат Верховної ради Віктор Галасюк – голова комітету з промислової політики та підприємництва, через який і було проведено законопроект про мораторій на експорт кругляка. У відповідь на запит Галасюка міністерство доходів і зборів України повідомило, що за перше півріччя деревообробна промисловість продемонструвала приріст на 15%, а меблева – на 12%, і це при тому, що обсяг реалізації промислової продукції за цей час скоротився в доларовому вираженні на 6%.

Експорт оброблених лісоматеріалів з України в першому півріччі зріс на 12%, що принесло країні 22 млн доларів.
Про те, що мораторій на експорт кругляка дав стимул для лісопереробників, свідчить і такий факт: у першому півріччі українські підприємства імпортували деревообробних верстатів на 55 млн доларів – у 3,5 раза більше, ніж за перші шість місяців минулого року.

Саме тому нещодавня заява глави представництва Євросоюзу в Україні Г'юга Мінґареллі про те, що зняття мораторію на експорт кругляка є однією з ключових умов надання країні чергового траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро, викликала різку реакцію низки українських політиків.

«Я думаю, що було б точніше назвати цю пропозицію ультиматумом, – каже головний редактор порталу LIVA.com.ua Андрій Манчук. – Наскільки мені відомо, українська влада розуміє, що їй доведеться його прийняти, тим більше що експорт лісу лобіюють зацікавлені в ньому місцеві еліти західноукраїнських областей. Тепер іде дискусія про те, у якому вигляді краще піднести цю капітуляцію українцям». За словами Манчука, зараз одне з основних завдань європейських дипломатів – «попрацювати» з топовими українськими політиками: Юлією Тимошенко, Олегом Ляшком і Олегом Тягнибоком, щоб вони «із розумінням віднеслися до проблеми й не здіймали галасу з цього приводу, використовуючи її для пропагандистських атак проти влади».

«Поряд із тарифним терором і вимогою продажу землі, тиск Європи в питанні безконтрольного вивезення лісу показує всю колоніальну та експлуататорську сутність майданного режиму в Україні, – вважає лідер партії «Союз анархістів України» В'ячеслав Азаров. – Єврочиновники прекрасно обізнані про варварську вирубку карпатських лісів, і їм начхати на нашу екологію. А їхня наполегливість свідчить про те, що в Брюсселі бачать нинішню владу в Києві як цілком залежних тимчасовців, яким не шкода свого народу й які люблять гроші настільки, що готові повністю розорити власну країну».

З офіційних осіб проти скасування мораторію вже висловився голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. «Наша область єдина, яка не вивозить на експорт деревину – ні паливну, ні ділову, а також не пропускає за кордон ліс з інших регіонів України. За це ми маємо купу перевірок, претензій і судових позовів, – заявив він на своєму персональному сайті. – За вивезенням деревини з України ми фактично закрили державний кордон у межах Закарпатської області на замок і наполягаємо на тому, що мораторій на експорт лісу-кругляка має бути збережений. Чому країни Євросоюзу не хочуть вирубувати свої ліси? Словаччина та Румунія бережуть Татри й Карпати, Австрія та Італія – Альпи. Вони націлені на український ліс, скуповують за копійки, виробляють із нього продукцію, а потім продають її (зокрема й нам) утридорога».

«П'ята колона» лісової галузі

Проте прихильників скасування мораторію на експорт кругляка чимало в самій лісовій галузі України. Наприклад, противники мораторію звертають увагу на те, що в ухвалених торік поправках до закону про експорт лісу встановлено мінімальне порогове значення вологості деревини – 22%. Водночас природна вологість деревини становить 25–40%, і для того, щоб вписатися в установлений норматив, потрібно піддати її тепловій стерилізації, а це передбачає додаткові витрати лісгоспів на встановлення сушильного обладнання та газ.
Тому окремі представники галузі вважають, що насправді поправки були спрямовані на зниження конкуренції, до того ж серед їхніх ініціаторів значиться депутат зі Львівської області від фракції «Самопоміч» Остап Єднак, який у недавньому минулому керував низкою деревообробних підприємств. Наприклад, у 2014 році він очолив комітет із забезпечення прозорості діяльності Громадської ради при Агентстві лісових ресурсів України та має репутацію «наглядача за лісом».

Наразі Єднак домагається проведення реформи лісової галузі України, що передбачає ліквідацію Державного лісового агентства. Це відомство є, на думку депутата, правонаступником неефективної моделі Радянського Союзу, а в нинішніх умовах – «організованим злочинним угрупованням, яке має бути ліквідоване як явище та як інститут» (цитата за записом на сторінці Facebook). Для того, щоб лісове господарство України стало «відповідальним, прозорим, дбайливим до довкілля та економічно обґрунтованим», вважає Єднак, у країні необхідно створити кілька лісогосподарських холдингів, які об'єднали б державні лісгоспи та функціонували за світовими стандартами управління держкомпаніями.

Саме таку пропозицію депутат минулого тижня направив прем'єр-міністрові Володимиру Гройсману, і не виключено, що знайде в останнього розуміння. У травні Гройсману вже довелося звільнити попереднього керівника Держлісагентства Олександра Ковальчука у зв'язку з незадовільним станом справ у галузі та безсистемною вирубкою лісу.

Водночас зусилля майданних політиків, багато з яких активно використовували екологічні гасла ще в період «революції гідності», поки не призвели до скільки-небудь суттєвого зниження корупції в лісовій галузі. Обсяг офіційного експорту лісу з України оцінюється приблизно в 272 млн доларів, а обсяг контрабандних постачань – удвічі більше, причому корупція в цій сфері набуває дедалі нових форм. Наприклад, цього року було зафіксовано вагоме зростання експорту з України паливних дров з 0,9 млн тонн у першому півріччі 2015 року до 1,1 млн тонн у першому півріччі поточного року. Значна частина цих дров є контрабандним вивезенням лісу-кругляка.

У липні прокуратура Львівської області провела понад десяток обшуків у працівників лісгоспів, які були замішані в експорті кругляка під виглядом дров. «Реально йдеться про екоцид Карпат. Під ніж пускають столітні ялини, які оформляють як дрова», – заявляв тоді генпрокурор України Юрій Луценко. Ще один популярний механізм – вивезення кругляка цінних листяних порід під виглядом сосни.

Зважаючи на величезний обсяг корупційних інтересів, ініціатива Г'юга Мінґареллі може легко зустріти розуміння в багатьох українських лісопромисловців і пов'язаних із ними чиновників. Як заявив минулого тижня директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, ідея скасування мораторію на експорт кругляка могла бути ініційована самими українськими бізнесменами, які втратили значну частину доходів.