Три секрети доброго дуба

Майже сорок головних лісничих лісгоспів стали учасниками організованого в Мінському ДВЛГО семінару «Методи проведення рубок догляду в твердолистяних насадженнях». Половина з них — слухачі курсів Республіканського центру підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців лісового господарства. Завдяки узгодженим діям представників різних структур системи Мінлісгоспу обмін цінним досвідом вийшов за межі столичного регіону. Захід пройшов на базі Копильського дослідного лісгоспу.

Три секрети доброго дуба. фотоГоловною метою семінару було вивчення напрацювань копильських лісівників із вирощування дуба. За словами начальника відділу лісового господарства та лісовідновлення Мінського ДВЛГО Михайла Доропея, сьогодні при вирощуванні лісових культур твердолистяних порід існують певні труднощі. А в Копильському дослідному лісгоспі є всі необхідні умови та досвід, щоб успішно створювати добрі діброви. Понад половину площі лісового фонду — кислічні типи лісу. Є також грамотні кадри та парк необхідної техніки. Тому під час заходу визначено чинники, що сприяють або перешкоджають отриманню позитивного результату за цим напрямом діяльності.

Ліс пучком у ветерана

Дубом на Копильщині займаються давно. Зокрема, у Старицькому дослідно-виробничому лісництві. Його лісничий Володимир Митрофанович Занкевич доповів про умови роботи коротко, по-військовому:

— Площа лісів у лісництві — 7,5 тис. га. Ми щороку садимо 50 га лісових культур. З них 20—25 % твердолистяних порід. У нас дві майстерські ділянки та 12 лісників. Вони забезпечують 110 га доглядів за лісовими культурами, доглядів у молодняках — 56 га, 31 га рубок проріджування, 27 га прохідних рубок.

Гості семінару з інших областей були явно вражені масштабом робіт у лісництві. А Володимир Митрофанович незворушно продовжував:

— У нас 8 тис. кубометрів становить заготівля на рубках головного користування. У нас дуже багата земля. На ній не так просто вирощувати ліс. Порослева осика, наприклад, дає 2,5 метра за рік росту. Ми дуже багато садимо зараз насінної вільхи. Вона цінується й добре продається за кордон.

Потім гостям за традицією показали «П'ядь землі копильської». Це невелика ділянка по сусідству з лісництвом, усього кілька квадратних метрів. На ній самосівом висадилися та виросли 12 різних порід дерев і кущів. Вона дуже наочно демонструє родючість копильської землі та те, що без копіткої роботи лісівника вирощувати ліс на ній не вийде.

5Д5Є — лісові шахи

Після вступної почалася практична частина заходу. Об'єкти представляв головний лісничий Копильського дослідного лісгоспу Володимир Василько. Першим із них була ділянка лісових культур площею 9,8 га, створена в 1987 році. Культури тут створювалися традиційним способом. Ґрунт підготовляли плугом ПКЛ-70, посадку виконували під меч Колесова. Дворічними сіянцями дуба. Спочатку проводилися догляди. Потім, у період 1994—1997 років, цю ділянку випустили з уваги. Про роботи на ній, якщо вони й проводилися, жодних даних не збереглося. Потім знову почали за нею доглядати.

У 2014 році тут провели проріджування. Здійснювали його харвестером Sampo-1046 для рубок догляду. Вирубали на ділянці 1000 кубометрів деревини. Зокрема 335 кубометрів березових балансів. Коридори при проріджуванні заздалегідь не намічалися. Заготівельники підлаштовувалися під наявні умови. Стан лісових культур на цій ділянці нині добрий.

Володимир Василько зазначив, що при створенні лісових культур за формулою 5Д5Є (5 рядів дуба чергуються з 5 рядами ялини) потрібно дуже уважно стежити за ними до 30 років. У цей час ялина починає випереджати дуб і витісняти його. Тому наступного року на цій ділянці планують вирубувати крайні ряди ялини. Ще, що з'ясувалося дослідним шляхом, — створювати лісові культури 5Д5Є потрібно з орієнтацією за сторонами світу для того, щоб культури не затінювали одна одну.

— Такі рубки догляду, які ми тут провели взимку 2014 року, стали можливими лише з появою харвестера, — доповнив керівника Володимир Занкевич. — Це була перша в моїй практиці харвестерна заготівля. Так ось, із бензопилою виконати тут рубки догляду було б неможливо, не пошкодивши цінні дубові насадження. А харвестер акуратно захоплював зайві дерева, зрізав їх і вкладав на землю. Краса, хоч президентові показуй!

Під час семінару було відвідано кілька ділянок із насадженнями 5Д5Є, закладеними в різні роки. Усі вони показували цілком задовільні результати. А одна з ділянок була особливою. Тут на площі 1,9 га лісові культури дуба звичайного створено в 2013 році за формулою 8Д2К (8 рядів дуба через 2 ряди каштана). Зумовлено це підвищеними естетичними вимогами до насаджень через сусідство ділянки з населеним пунктом — селом Аножки.

Окремо Володимир Василько розповів про досвід висадки дуба здвоєними рядами. У 2010 році в 29-му кварталі Копильського лісництва за участю кандидата сільськогосподарських наук, заступника директора з наукової роботи Жорновської експериментальної лісової бази Інституту лісу НАН Білорусі Володимира Решетнікова було підібрано ділянку на лісосіці й створено культури на площі 4,8 га. Садили саджанцями-трилітками. Це виявився дуже раціональний спосіб, тому що площа доглядів у перші два роки після посадки скоротилася в два-три рази. При посадці між двома здвоєними рядами дуба залишали 6-метрову кулісу. Ті дуби вже вийшли на 3—4-метрову висоту. Для дев'ятирічних дерев це дуже добрий результат.

Авторитетна думка

Побачене на семінарі активно коментував викладач Центру підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців лісового господарства Леонід Навойчик. Окремі його ремарки мали прикладне значення. Так, він повідомив про проведене російськими фахівцями дослідження результатів підготовки ґрунту плугом ПКЛ-70. У цьому разі дно борозни виходить щільним, насіння внаслідок цього здувається вітром або поїдається мишами. Тому необхідно розпушувати дно борозни, і підросту на виході буде в три—п'ять разів більше. Також викладач висловив свою думку і про роботу копильських лісівників у цьому напрямі.

— Ці ділянки мають дослідно-виробничий характер, — сказав Леонід Леонідович. — По суті, це природний підручник для майбутніх лісівників. Поки важко сказати, якою буде зрештою товарна структура дуба, що вирощується. Але переоцінити цей практичний досвід складно. Мало хто може сьогодні показати культури дуба в такому стані, як у Копильському дослідному лісгоспі. Дуб зберегти непросто. Тут його зберегли. Інші теж пробували, але в них нічого не вийшло. Адже маленьким дубкам потрібна особлива турбота. «Витягти» їх із трави — уже велика заслуга для лісівника.

Простий рецепт

Підсумки семінару підбив Михайло Доропей. Він зазначив, що щороку в Мінському ДВЛГО створюється близько 400 га твердолистяних культур. Тому тема семінару дуже актуальна. Позитивний досвід Копильського дослідного лісгоспу свідчить про необхідність постійної уваги головних лісничих на місцях до ділянок твердолистяних культур.

— Площі для створення твердолистяних культур є в кожному лісництві, — запевнив він. — Це легко перевірити, якщо відкрити лісовпорядний проект. Успіх визначається тим, чи на правильній ділянці ми посадимо культуру. Це перше. Друге — якісний садивний матеріал. Третє — догляди, не забувати про твердолистяні насадження та строки проведення рубок догляду в них. Дотримання цих трьох умов забезпечить потрібний результат.