Суд виграно, справа триває…

Як і було передбачено, Валерій Ловчиновський виграв суд   в Ізюмського лісгоспу. Мабуть, буде апеляція, а шкода…З'ясовувати стосунки із захисниками природи   у судах, - справа безперспективна, тим більше що проблеми, порушені у фільмі «Куди поїхав ліс…», реально існують.Харківським лісівникам хочеться порадити,  - читайте видане під егідою Держкомлісгоспу «Методичний посібник з роботи з громадськістю в лісовому секторі» (розділ «Управління в умовах кризи») і не зводьте цю роботу до «захисту мундира» та самохвальства.

М. Попков

«Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!»

У 2008 році багатьох із нас вразив фільм Валерія Ловчиновського «Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!» про організований безлад у лісовому господарстві, який не лише мав і має системний характер у Харківській області, а, по суті, є частиною організованого свавілля в лісовій галузі України. 

Фільм по-новому підняв серйозну дискусію про роль і значення лісів України та наше ставлення до них, а після страшних повеней у Карпатах і чергової суперпожежі в Ізюмському лісгоспі Харківської області фільм дивиться воістину застережливо. Навіть важко уявити, що буде, якщо не вдасться зупинити український лісовий безлад. «Голі Карпати» на заході й сипучі піски замість старих борів і дібров на сході ми залишимо нашим онукам.

Багато хто замислився, що робити й що змінити, лісові дискусії ведуться і на рівні міністерства екології України, в областях і районах, серед іменитих фахівців і серед простих грибників.

Але дивовижним чином відреагував на фільм Ізюмський лісгосп. Замість створення адміністрації регіонального ландшафтного парку «Ізюмська лука» (який теж постраждав від пожежі 2008 року, тільки лісники про це професійно замовчують), припинення рубок у заплавних дібровах, де плануються до створення нові об'єкти ПЗФ України (за підсумками 2008 року Харківська область вийшла на почесне останнє місце в Україні (!) за % заповідності своєї території), Ізюмський лісгосп подав до суду на Ловчиновського з метою заборонити подальше поширення фільму «Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!», зобов'язати Ловчиновського офіційно спростувати «недостовірну інформацію».

http://kh-forest.narod.ru/1229/binder01.pdf

Позиція ДП «Ізюмське лісове господарство», точніше його керівника Павленка А. В., просто дивує. У фільмі представлено факти, широко відомі багатьом співробітникам лісової галузі не лише Ізюмського району, а й усієї Харківщини. Документи, фотознімки, GPS-координати місць зйомок говорять самі за себе.

А Манойло Валентин Олексійович (з 1988 по 2000 рік - директор Ізюмського лісгоспу) за відверте визнання під час захисту своєї дисертації:

«Площа соснових лісів неухильно зменшується внаслідок пожеж, суцільних рубок і погіршення агротехніки створення та технології вирощування культур. Темпи зменшення площ природних лісів Ізюмського бору за період з 1991 по 2000 рік зросли в три рази порівняно з попереднім 40-річним періодом.»

Сам гідний не лише судового переслідування, а й жорстокого покарання.

Проте ДП «Ізюмське лісове господарство» хотіло під шумок і в порушення правила підсудності провести суд у м. Ізюм ( Харківська область), навіть практично не повідомивши відповідача про суд. Буквально в день, коли Ловчиновський В. дізнався про суд, йому вдалося подати апеляцію на рішення Ізюмського суду й перевести справу до Харкова (Київський р-н), де Ловчиновський В. прописаний.

http://kh-forest.narod.ru/1229/binder02.pdf
http://kh-forest.narod.ru/1229/binder03.pdf
http://kh-forest.narod.ru/1229/binder04.pdf

До такого повороту подій ДП «Ізюмське лісове господарство» було не готове, і довелося збирати довідки й мотивувати свою незгоду з позицією Ловчиновського Валерія. Каменем спотикання стали фрази з фільму «Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!»:

«на 2005 рік у (Ізюмському лісгоспі) запланували в 2 рази збільшити обсяг так званих санітарних рубок і рубок догляду, фактично приховуючи під такою назвою зведення корінних ізюмських лісів» і
«Лісники спеціально випалювали ділянки старовікового лісу, щоб його потім спиляти.».

Доводи представника Ловчиновського були для судді більш ніж переконливі,
http://kh-forest.narod.ru/1229/binder05.pdf

але найбільше суддю вразило те, що саме в рекламі Ізюмського лісгоспу наводиться слово в слово та інформація, яка звучить у фільмі. Так, у журналі «Перший-інформ Харківщина» за лютий 2005 року (було приєднано до справи як доказ) розміщено статтю з інтерв'ю саме з директором ДП «Ізюмське лісове господарство» Павленком А. В., який подав до суду на Ловчиновського. У статті йдеться, що : «Щорічно з санітарних рубок та рубок догляду лісгосп переробляє приблизно 60 тис. кубометрів деревини. …підприємство планує збільшити переробку якнайменше у 2 рази». Навіть не фахівцеві зрозуміло, що планувати вдвічі збільшення рубок догляду з метою отримання ділової деревини, частина якої експортується за кордон, можуть тільки наші остаточно знахабнілі лісники.

http://kh-forest.narod.ru/1229/binder06.pdf
http://kh-forest.narod.ru/1229/binder07.pdf

Але ще більше здивування чекало суддю, коли на підтвердження своїх слів «Лісники спеціально випалювали ділянки старовікового лісу, щоб його потім спиляти.» у фільмі «Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!» Валерій Ловчиновський просто надав відеозапис інтерв'ю з Д. М. Овчаренком (нинішнім начальником Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства). В інтерв'ю Д. М. Овчаренко, коментуючи саме фільм «Куди поїхав ліс? Він був ще вчора!», просто й прямо каже, що підпали лісу лісниками в Ізюмському р-ні мали місце.

Тепер якось по-іншому звучить фраза із заяви ДП «Ізюмське лісове господарство» до Ловчиновського про те, що «на сьогоднішній день жоден співробітник підприємства ДП «Ізюмське лісове господарство» не притягнутий до відповідальності згідно з чинним законодавством за підпал лісу». А ми-то ламаємо голову, чому так добре горить ліс в Ізюмському р-ні – виявляється, просто працюють фахівці, тепер усе зрозуміло.

Але все-таки хочеться повернутися до судового рішення, яке не лише стало прикладом об'єктивності, тому що судове засідання тривало досить довго і не раз заслуховувалися представники обох сторін, а й, на нашу думку, стало доленосним у боротьбі з «непереможною» машиною знищення української природи.

Із рішення від 10.12.2008 «…особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим вступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.

Проблему захисту лісів України, яка піднімається і обговорюється у фільмі «Куда уехал лес? Он был еще вчера!» неможна вважати такою, що не є суспільно значимою. Робота зі створення цього фільму заслуговує на схвалення.

…

Суд вирішив:

У задоволенні позову Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» відмовити.»
http://kh-forest.narod.ru/1229/binder08_resenie.pdf

З одного боку, ми раді за перемогу Валерія, але, з іншого боку, на жаль, усе, що нас засмутило у фільмі, – це правда.

Це рішення ще не набрало чинності, оскільки лісники погрожують подати апеляційну скаргу на дане рішення. Вони, напевно, хочуть, щоб ще більше служителів Феміди подивилося фільм про лісовий безлад, ну а ми сподіватимемося, що Ловчиновський доведе правоту та об'єктивність інформації, представленої у фільмі, і в суді наступної інстанції.

Ну а поки лісники судилися з Валерієм (або він з ними), його призначили радником голови Харківської обласної державної адміністрації з питань охорони навколишнього природного середовища на громадських засадах, з чим ми його від усього серця й вітаємо. Напевно, це призначення - найкраща оцінка всього того, що він зробив і робить для збереження природи Харківської області. Ще хочеться побажати Валерію зберігати бойовий дух і в подальших своїх природоохоронних проєктах і максимально реалізувати себе в новій якості.

Ну а всім нашим читачам, співчуваючим і активним учасникам у боротьбі за права природи, хочеться побажати нових перемог у Новому році.

З новим 2009 роком, дорогі земляки!