Ліси під Чорнобилем перетворюють на пустелю

Бізнесмени потайки вирубують сотні гектарів дерев, що стоять на захисті від радіації. Зникнення понад семи тисяч дерев виявила комісія у складі лісничих та екологів у Народицькому лісгоспі Житомирської області. Ця територія розташована в другій зоні чорнобильського кільця, яке править за ґрунтозахисний бар'єр від забрудненої радіацією території — дерева разом із водою «вбирають» деяку частку радіації з ґрунту, тим самим не даючи їй поширюватися. Щоб відновити знищений ліс, потрібні десятки мільйонів гривень. І не менше 80 років.

У 2007 р. ДП «Народицький лісгосп АПК», який перебував у постійному користуванні підприємства «Житомироблагроліс», з ініціативи облради перейшов у державну власність. Під час приймання-передачі угідь новий директор господарства Зенон Красовський разом з лісничим виявили замість густого лісу величезні галявини зі свіжими пнями. За словами Красовського, усі були в шоці — таких галявин налічувалося не менше десятка. Кримінальну справу було порушено лише у 2008 р. Минуло майже півтора року, а вона не зрушила з мертвої точки — до лісгоспу навідується прокуратура, але доказів крадіжки не додалося. А прямо перед Новим роком Зенона Красовського звільнили з роботи. Він упевнений — це помста за спроби привернути увагу до масштабної крадіжки.

Ліс рубають…

Лісники в шоці від масштабів вирубки в Народицькому районі

Про побачене вже колишній директор лісгоспу одразу повідомив керівництво «Житомироблагроліс» та екологів. Незалежна комісія, обійшовши всі ділянки, встановила, що було здійснено нечувану за розмахом вирубку стиглого лісу. Коли почали «копати», з'ясувалося, що жодних дозвільних документів на вирубку немає, а державі завдано збитків на суму 4 млн грн.

Віталій Смолін, лісничий Народицького лісгоспу, розповів «Новій», що, згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки, було здійснено самовільну вирубку лісу на площі кілька сотень гектарів, при тому що фіксувалися лише свіжі пні.

В Україні 10,8 млн га лісів. Вони поділені між майже 50 відомствами, які мають відповідати за збереження лісових багатств. Основні з них — Державний комітет лісового господарства (7,4 млн га) і Мінагрополітики (1,8 млн га). Скільки було фактів незаконної вирубки та випадків пожежі в лісництвах Мінагрополітики, дізнатися не вдалося. Чиновники наотріз відмовилися ділитися інформацією з «Новою».

— Це означає, — каже лісничий, — що протягом трьох-чотирьох місяців ліс вирізали й одразу кудись вивозили. А це ж не одна машина — їздили десятки лісовозів, і їх не могли не помітити лісники, міліція, ДАІ, місцева влада. Причому від бензопил стояв оглушливий шум. А людей, які рубали дерева, місцеві жителі знали в обличчя — потім нам їх показали. Їх було п'ятеро, один хлопець місцевий, решта — приїжджі з Донецької області. Вони пояснили, що спеціально приїхали на заробітки, рубати дерево. Працювали два роки. У ліс їх водили колишній лісничий Сергій Мудревський і лісник Сергій Конюх, а за зрубаним лісом приїжджали два бізнесмени з Донецька, яких звали Олександр і Віталій. Вони ж розплачувалися з хлопцями за роботу — по 22 грн за кубометр.

Як розповів нам Смолін, за законом для вирубки потрібно мати лісорубний квиток — дозвіл від власника, а перед видачею документа ліс має дослідити лісопатолог, щоб встановити, на яких ділянках дерева можна рубати й які саме.

Проте отримати «добро» непросто, і самі лісничі зізнаються, що зазвичай дозвіл видають «по блату», на невеликі обсяги або санітарну вирубку, коли зрізають хворі чи зіпсовані дерева. Але не сотні гектарів! А в Народицькому лісгоспі АПК лісорубні квитки ні на санітарну вирубку, ні на малі обсяги не видавалися…

…але тріски не летять

Через пів року після виявлення вирубаного лісу за фактом його крадіжки було порушено кримінальну справу. Розслідуванням зайнялася спочатку Овруцька міжрайонна прокуратура, а невдовзі (через три місяці) і прокуратура Житомирської області. Результатів розслідувань, як і винних, досі немає. Лісничі підозрюють, що справу «спускають на гальмах».

У прокуратурі Житомирської області нам пояснили, що тривале розслідування справи ускладнюється тим, що під час передачі лісових угідь з одного відомства в інше було втрачено документи фінансово-господарської діяльності.

— Звинуватити когось легко, але потрібні документи, а вони зникли. Ми їх шукаємо, — прокоментував ситуацію Володимир Кобернюк, заступник прокурора Житомирської області.

Слідчий же обласної прокуратури Віталій Вапаєв, який займається цією справою, у розмові з «Новою» був небагатослівний. «Я не можу нічого коментувати, оскільки є таємниця слідства», — відрізав він.

Ланцюжок не розірвати

Працівники Народицького лісгоспу не знають, що робити. Вони поділилися з «Новою», що просто створюється враження, що хтось якнайвищою мірою не зацікавлений у розкритті цього злочину. Хто давав на це дозвіл? Лісничий навряд чи міг покривати масштабну вирубку, не користуючись чиєюсь підтримкою. Цей «дах» і є головний фігурант справи. Але цих людей ніхто не видасть. Зате на тих, хто заявив про незаконну вирубку лісу й зажадав розслідування, почався тиск.

Заявляють про незаконну вирубку лісу й в інших лісових господарствах. Інженер охорони захисту лісу Коростенського району Житомирської області Михайло Іваненко кілька років боровся з незаконними лісорубами на своїй ділянці.

— Усе марно, — вважає вже колишній інженер Іваненко. — За принципову позицію в цій справі мене вигнали з роботи. Я не влаштовував людей, які заплющували очі на протиправні дії. Адже це великий бізнес, який кришується людьми за посадою не нижче директора лісгоспу, лісовими управліннями. Наприклад, кубометр сосни коштує понад 120 грн, а пиловник — найцінніша технологічна сировина — від 200 до 450 грн. Дерева здають бізнесменам, які відправляють їх за кордон або виготовляють меблі. З одного кубометра ділки отримують не менше 100% прибутку. Усе поставлено на потік, і це — єдиний згуртований ланцюжок, який простому смертному не розірвати.

У Державному комітеті лісового господарства кажуть, що з початку 2008 р. у лісах їхнього відомства зафіксовано близько восьми тисяч випадків незаконної вирубки лісу й знищено 16 тисяч кубометрів дерев.

Хвойні породи на місці пожеж не прижилися

— Справді, є випадки незаконної вирубки лісу, — підтверджує «Новій» Віталій Білоус, начальник відділу охорони захисту лісу Держкомлісгоспу. — Особливо багато таких випадків у Карпатах. Робиться це по-різному. Наприклад, влаштовуються збройні напади, коли налітають миттєво. На вантажівках, з кранами, бензопилами. Рубають перший зріз — найціннішу деревину — і швидко їдуть. Або рубають потихеньку, непомітно. Лісники ж не можуть за всім встежити. Як правило, порушують закон місцеві жителі й тут-таки здають дерева на переробку. Знайти винних у цій справі слідству не завжди вдається. Так, напевно, відбувається і з масштабною рубкою в Житомирському лісі. Причина? Або правоохоронці непрофесійно збирають докази причетності тих чи інших осіб, або не хочуть ці докази взагалі збирати…

Списали на пожежу

Є в порушників і інші, витонченіші методи — лісові пожежі. Підпалюють ліс, а після рубають і там, де горіло, і куди вогонь не дійшов. Адже зрештою все можна «спихнути» на літню спеку.

— Упевнений, лісові пожежі дедалі частіше трапляються не від спеки. Угіддя цілеспрямовано підпалюють — це бізнес, — заявляє Іван Гаркуша, колишній сільський голова, нині — фермер із села Малі Копані Херсонської області. — Я детально досліджував причини виникнення пожеж на Херсонщині. У 2007 році в нас за 11 днів вигоріло майже сім тисяч гектарів лісу. Поза всяким сумнівом, була цілеспрямована диверсія. А в підпалах лісів дуже зацікавлені ті, хто крутиться у сфері деревообробного бізнесу. Законні вирубки лісу вже не дають комерсантам великі гроші, тому вони йдуть на підпали.

3315 пожеж

зафіксовано з квітня по листопад 2008 р. у лісах Держкомлісгоспу. Найбільше лісу вигоріло в Харківській (1823 га), Луганській (513 га), Чернігівській (498 га), Дніпропетровській (305 га), Запорізькій (262 га) областях та АР Крим (147 га).

Колишній сільський голова пояснює, що вигорілі дерева переробляються на стружку, тирсу, ДВП, паркет та інші матеріали, які сьогодні використовуються під час виготовлення столярних виробів. Односельці неодноразово розповідали Гаркуші, що незнайомі люди вмовляли їх за гроші підпалювати ліс.

— Якщо хтось погоджувався, його везли в ліс і показували, в яких саме місцях і коли потрібно підпалити траву. Казали, що точну дату підпалу повідомлять додатково, коли буде потрібна для цього погода — спека й вітер, — згадує п. Гаркуша.

Селяни стверджують, що у 2008 р. в Херсонській області ліс горів у тих самих місцях, що й попереднього. Можливо, це лише збіг. А може, бізнесмени просто спустошують облюбовані території. Адже в 70—90-ті роки лісові пожежі тут були великою рідкістю. Якщо таке відбувалося, то ліс засаджували знову, на ще більших територіях.

— Після пожежі у 2007 році засадили лише кілька тисяч гектарів, але хвойні породи взагалі не прижилися — каже Іван Гаркуша. — Трохи прижилося листяних.

Іван вважає, що таке стало можливим через неправильну посадку дерев, оскільки на цьому ґрунті їх потрібно садити вручну. У Херсонській же області це робили спеціальні садильні машини.

Рубати ліси навколо Чорнобиля не можна!

За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, сьогодні в чорнобильській зоні та на території навколо неї існує чимало забруднених радіацією лісових ділянок. На яких із них відбувалася вирубка та наскільки уражені радіацією дерева, що ростуть там, можна з упевненістю стверджувати лише після проведення спеціальної експертизи місцевості й дерев, яку, до слова, чомусь ніхто з чиновників не поспішає проводити. А адже люди можуть купити й поставити в себе вдома шафу чи стіл із чорнобильської деревини, через що здоров'я повільно, але вірно погіршуватиметься. «На цій території не можна займатися господарською діяльністю, зокрема, рубати ліс, ще тисячі років», — уточнює еколог.

Раніше про ліси говорили як про легені планети й намагалися всіляко захищати й оберігати їх. У цивілізованих країнах проводяться масові акції на захист «зелених друзів», і нікому в голову не прийде навіть зірвати гілку — не те що дерево зрубати. А наші «бізнесмени» живуть одним днем: сьогодні рубаємо й заробляємо, а завтра — хоч потоп. На жаль, держава дивиться на ці факти крізь пальці. А то й покриває порушників закону...

Автор: Людмила Башкирова. Джерело: газета «Новая»

Ще в рубриці «Охорона лісу»

Усі матеріали →